Є підозра, що Dead Island 2 поставила рекорд за кількістю студій, які працювали над однією грою і передавали її комусь іншому: Techland, Yager Development, Sumo Digital і ось нарешті Dambuster Studios довела-таки справу до кінця.

Dambuster Studios запозичила вже відому та «розкручену» назву Dead Island, але ніякого «мертвого острова» не створювала – події гри перенесено до Лос-Анджелеса, закритого на карантин у зв’язку із зомбі-апокаліпсисом. Шестеро головних героїв (одного з яких ви обираєте на початку) намагаються полетіти на літаку в безпечне місце, але на борту виявляються заражені, і літак збивають. До того ж протагоніста ще й кусає зомбі, проте історія на цьому не закінчується – у нього є імунітет.
Віртуальна версія Лос-Анджелеса має розкішний вигляд і у неї відсутні вигадані місцевості – на нас чекають десять окремих, великих, деталізованих районів: ми і в Бель-Ейр потрапимо, і Беверлі-Гіллз відвідаємо, і прогуляємося пляжем Веніс-Біч з його тренажерами на відкритому повітрі. Регіони дуже різноманітні, а графіка така гарна, що при погляді на Голлівудські пагорби дух захоплює.

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3229788495

Візуально Dead Island 2 не перестає радувати, причому не тільки під час прогулянок, а й у бійках із анджелінос – місцевими мешканцями перетвореними на зомбі. Ще до релізу розробники хвалилися системою пошкоджень FLESH. Суть у тому, що тулуб кожного зараженого являє собою скелет, обтягнутий м’ясом. Щоразу, коли ви завдаєте шкоди зомбі, пошкодження видно на його тілі. Якщо зазвичай в іграх ви просто б’єте когось по нозі і потім ця нога відвалюється, то тут ви буквально відрубуєте або відламуєте її ударами. Я, наприклад, був дуже приємно вражений коли у першого же зомбі, якого я лупцював по голові гіллякою, після пари ударів нижня щелепа повисла на сухожиллі, а око – на зоровому нерві.
Система FLESH, звісно, прекрасна, але бійки досить однотипні через малу кількість бойових можливостей. Натомість пізніше опцій відкривається значно більше, і всі вони пов’язані з системою карток (це ті ж самі абілки) – у меню талантів ви обираєте, які навички хочете отримати, залежно від стилю гри.

Однак, якби кожного супротивника можна було таким чином «розчленовувати», це б швидко перестало вражати, тому розробники гри створили унікальні види зомбі, які потребують свого підходу. Є одягнені в броню вороги, з яких спочатку потрібно збити шолом. Є такі, що вибухають – це або заражені солдати, обвішані гранатами, або так звані підривники, що лопаються при наближенні до персонажа. Баньші не тільки голосно кричать відкидаючи криком протагоніста, а й привертають до нього увагу інших зомбі, а ройові зомбі направляють у бік гравця комах. Деякі мерці несприйнятливі до тих чи інших стихій – вогняних зомбі вогнем не переможеш, а одягненим у костюм хімзахисту, байдуже на ваші спроби їх отруїти.

Нікуди не поділася і зброя. Ви можете брати будь-який умовний дрючок і модифікувати його – додавати шкоди від вогню або кислоти, підвищувати силу атаки тощо. Однак різниця між звичайним мачете і наелектризованим непомітна – відчуття від ударів ніяк не змінюються. А крім цього герой мало що вміє – хіба тільки стрибати і бити ногою зомбі, збиваючи їх на землю, а також розкидати м’ясні приманки і метати сюрікени.

Але якби не було, у результаті вийшло дуже яскраве і веселе рубилово в найкращих традиціях жанру. Якихось свіжих оригінальних ідей тут немає – як завжди, береш у руки міцнішу зброю, виходиш на вулиці міста і зачищаєш їх від усякої нечисті. Збираєш ресурси, лагодиш свої біти і сокири, іноді відволікаєшся на побічні завдання, але здебільшого біжиш за сюжетом. Історія не дуже, але водночас немає бажання пропускати діалоги – персонажі вийшли вельми колоритними і кумедних ситуацій з ними вистачає, і ролики здорово поставлені.

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3230173419

В остаточному підсумку ми отримали чудовий зомбі-екшен, який справляється з основними завданнями: має чудовий вигляд, рубати зомбаків тут весело, і в кооперативі можна зависнути. А більшого від гри з назвою Dead Island 2 і не потрібно.