ACHTUNG !!!
√√√ Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися, якщо здатні навести адекватні й логічні аргументи. √√√

引用自 ???：

You are transient beings, living on a placid island of ignorance, adrift upon the dark sea of infinity. This will be your grand finale.

Transient - суперечлива гра, 60% (вже 62) позитивних відгуків є хорошим тому підтвердженням. Ще до купівлі мене хвилював один момент - що гра може виявитися звичайним кіберпанком, у який накидали трохи традиційних хентайних лавкрафтових тентаклів, один раз згадали про Ктулху і на цьому й закінчили. Або ж навпаки - у гру за мотивами творів Лавкрафта додали кілька імплантів і який-небудь злом ПК. На щастя, обійшлося, і в підсумку лавкрафтівщина і кіберпанк змішані майже в рівних пропорціях і переплетені химерним чином. Якщо все добре, то звідки ж тоді взялися лише змішані відгуки? Як виявилося, деякі проблеми у гри є, причому вони помітно впливають на сприйняття твору в цілому. Але про це трохи пізніше.

Кіберпанкова частина гри схожа на Observer, тоді як подорожі іншими світами сильно нагадують Conarium, і неспроста - видавець в ігор один і той самий. Ба більше, у грі не просто є відсилання до Конаріуму, а й вона сама є його продовженням, а впродовж історії нам доведеться зустріти протагоніста тієї гри.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте правильно змішувати трави! 👈

Оптимізовано досить непогано і з продуктивністю проблем бути не повинно. Також тут відносно легкі ачівки, які без проблем можна вибити за кілька годин.

引用自 Randolf Carter：

After all that I’ve seen, the word “reality” has no meaning to me. I may still be dreaming. I’m doubting my consciousness. I think I’m going mad.

Майбутнє. Після найбільшої катастрофи, що сталася так давно, що про неї вже ніхто добре і не пам'ятає, людство живе в місті, керованому ШІ. Ходять чутки, що є й інші міста, пов'язані одне з одним підземними тунелями, але це лише міські легенди. Розвиток технологій дав змогу проводити майже весь свій час у віртуальній реальності, що майстерно копіює дійсність, а тому майже немає потреби виходити на похмурі вулиці, якими нишпорять рідкісні перехожі, а в глибинах темних алей дедалі частіше знаходять якесь павутиння і величезні кокони.

У цьому світі живе Рендольф Картер - головний герой гри і своєрідне книжкове альтер-его самого Лавкрафта. Герой є хакером, причому одним із найкращих, крім того, він вивчав деякі забуті знання і навчився готувати особливі трав'яні мікстури, що змінюють сприйняття і дають змогу через сни подорожувати іншими світами. Одного разу з ним зв'язується знайома хакерка і надсилає оцифровані спогади, що належать самому Картеру, в яких він проникає в біо-лабораторії найбільшої корпорації і щось звідти викрадає. Але от халепа - сам герой нічого подібного не пам'ятає, а значить, хтось віддалено стер йому пам'ять.

Бажаючи розплутати цей клубок інтриг, який призводить до смерті його колег-хакерів, Рендольф розпочинає своє розслідування, під час якого з'ясує багато цікавих речей як про самого себе, так і про місто, про таємниці корпорацій, які ретельно приховують, про велику катастрофу та її першопричини, про інші світи, Стародавніх і свою роль у всьому, що відбувається.

І ось тут починаються проблеми. Начхати, що вся гра це, по суті, один великий флешбек, який під тортурами витягує з Картера Аперіон - ШІ, що керує містом. І історія, і лор вийшли вельми захопливими, і було цікаво спостерігати за поворотами сюжету, ось тільки фінал не розставляє крапок над і та не відповідає на всі запитання, історія виходить незакінченою, а сцена після титрів викликає ще більше запитань. Через це складно оцінювати побачене, бо начебто все було добре, але виникає відчуття ніби до релізу з гри вирізали фінальну главу. До того ж гра і так досить коротка - я пройшов за 4 з гаком години, а тут ще є ачівка з проходження за 90 хвилин.

引用自 ???：

I was once just like you, a person from your planet, a scientist. I projected my mind into another form using a device called Conarium.

Ось із геймплеєм автори постаралися, і, незважаючи на те, що перед нами навіть не хорор, а звичайний симулятор ходьби (як і Conarium), не можна сказати, що він набридає або одноманітний. У своєму розслідуванні Картер подорожуватиме містом, віртуальним простором, підсвідомістю та іншими світами. При цьому більшу частину часу йому буде доступний спеціальний "детективний" режим, що дає змогу сканувати місцевість і знаходити докази або ж аналізувати певні об'єкти.

Крім цього, Transient базується на міні-іграх, яких тут кілька і всі вони відрізняються одна від одної.

• Прості головоломки на кшталт "змійки" або правильного переміщення фігур по полю - досить просто, але запам'ятовується.
  
• Злом комп'ютерів, що нагадує останні Deus Ex - переміщаючись по полю в двовимірному просторі потрібно активувати потрібний вузол, водночас збираючи документи й уникаючи виявлення, втім, у разі останнього можна зламати вузол охорони, якщо вдасться підібрати правильний пароль.
  
• Класичний пошук і введення паролів, а також набір правильної комбінації за допомогою опису.
  
• Змішування трав для приготування особливих зілля. Для цього є ціла лабораторія і роль відіграє послідовність і точне дотримання рецепту.

Окремо стоять ще дві міні-ігри, в яких приставка "міні" явно зайва. Перша являє собою блукання особняком, при цьому як графічно, так і геймплейно все дуже нагадує оригінальні Alone in the Dark, аж до "танкового" управління. Друга - явне відсилання на System Shock зі знищенням роботів, зломом замків і бюджетною Шодан. Відповідний візуал додається.

引用自 ???：

Everything you see is just an illusion, but in a reality, you and I but nothing more than a thought in someone else’s mind.

Незважаючи на деяку бюджетність, усе має цілком гідний вигляд, інші світи рясніють барельєфами і слідами зниклих цивілізацій, місто заповнене шанувальниками VR, графіті та повсюдною електронікою, а квартира Картера схожа на справжнє лігво хакера, яким його уявляли у фільмах 80-х і 90-х. Щоправда, моделі основних героїв, зокрема, самого Картера, коли його показують від третьої особи, виглядають надто вже карикатурно.


Звук у цій грі мене розчарував - озвучка здебільшого прісна і немає запам'ятовуваної акторської гри, з музикою все теж туго, лише подекуди були непогані ембієнти.

Transient - це:

👌 Бар "У Ктулху"
👌 Бізнес-ланч із Ньярлатхотепом
👌 Відьмацькі еліксири у світі кіберпанку
👌 Повсюдні метелики
👌 Некрономікон (OF COURSE!)
👌 Квест за 40 гривень
👌 Закусочна "При шогготі"
👌 Аліса в кролячій норі
👌 Бюджетне яблуко Едему

引用自 H.P. Lovecraft：

Loathsomeness waits and dreams in the deep, and decay spreads over the tottering cities of men.

🔷 Гра в цікавому сетинґу з не менш примітним лором підійде здебільшого шанувальникам творчості Лавкрафта або ж затятим любителям кіберпанку, однак мала тривалість і сюжет, немов вирваний із середини книжки, не дає змоги повною мірою насолодитися історією, і це варто мати на увазі. 🔷

🔰 Підсумок – I'm waiting on the cosmos to call my name 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися, якщо здатні навести адекватні й логічні аргументи. [/i]√√√ [quote=???]You are transient beings, living on a placid island of ignorance, adrift upon the dark sea of infinity. This will be your grand finale.[/quote] Transient - суперечлива гра, 60% (вже 62) позитивних відгуків є хорошим тому підтвердженням. Ще до купівлі мене хвилював один момент - що гра може виявитися звичайним кіберпанком, у який накидали трохи традиційних [strike]хентайних[/strike] лавкрафтових тентаклів, один раз згадали про Ктулху і на цьому й закінчили. Або ж навпаки - у гру за мотивами творів Лавкрафта додали кілька імплантів і який-небудь злом ПК. На щастя, обійшлося, і в підсумку лавкрафтівщина і кіберпанк змішані майже в рівних пропорціях і переплетені химерним чином. Якщо все добре, то звідки ж тоді взялися лише змішані відгуки? Як виявилося, деякі проблеми у гри є, причому вони помітно впливають на сприйняття твору в цілому. Але про це трохи пізніше. Кіберпанкова частина гри схожа на Observer, тоді як подорожі іншими світами сильно нагадують Conarium, і неспроста - видавець в ігор один і той самий. Ба більше, у грі не просто є відсилання до Конаріуму, а й вона сама є його продовженням, а впродовж історії нам доведеться зустріти протагоніста тієї гри. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте правильно змішувати трави! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Оптимізовано досить непогано і з продуктивністю проблем бути не повинно. Також тут відносно легкі ачівки, які без проблем можна вибити за кілька годин. [quote=Randolf Carter]After all that I’ve seen, the word “reality” has no meaning to me. I may still be dreaming. I’m doubting my consciousness. I think I’m going mad.[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Майбутнє. Після найбільшої катастрофи, що сталася так давно, що про неї вже ніхто добре і не пам'ятає, людство живе в місті, керованому ШІ. Ходять чутки, що є й інші міста, пов'язані одне з одним підземними тунелями, але це лише міські легенди. Розвиток технологій дав змогу проводити майже весь свій час у віртуальній реальності, що майстерно копіює дійсність, а тому майже немає потреби виходити на похмурі вулиці, якими нишпорять рідкісні перехожі, а в глибинах темних алей дедалі частіше знаходять якесь павутиння і величезні кокони. У цьому світі живе Рендольф Картер - головний герой гри і своєрідне книжкове альтер-его самого Лавкрафта. Герой є хакером, причому одним із найкращих, крім того, він вивчав деякі забуті знання і навчився готувати особливі трав'яні мікстури, що змінюють сприйняття і дають змогу через сни подорожувати іншими світами. Одного разу з ним зв'язується знайома хакерка і надсилає оцифровані спогади, що належать самому Картеру, в яких він проникає в біо-лабораторії найбільшої корпорації і щось звідти викрадає. Але от халепа - сам герой нічого подібного не пам'ятає, а значить, хтось віддалено стер йому пам'ять. Бажаючи розплутати цей клубок інтриг, який призводить до смерті його колег-хакерів, Рендольф розпочинає своє розслідування, під час якого з'ясує багато цікавих речей як про самого себе, так і про місто, про таємниці корпорацій, які ретельно приховують, про велику катастрофу та її першопричини, про інші світи, Стародавніх і свою роль у всьому, що відбувається. І ось тут починаються проблеми. Начхати, що вся гра це, по суті, один великий флешбек, який під тортурами витягує з Картера Аперіон - ШІ, що керує містом. І історія, і лор вийшли вельми захопливими, і було цікаво спостерігати за поворотами сюжету, ось тільки фінал не розставляє крапок над і та не відповідає на всі запитання, історія виходить незакінченою, а сцена після титрів викликає ще більше запитань. Через це складно оцінювати побачене, бо начебто все було добре, але виникає відчуття ніби до релізу з гри вирізали фінальну главу. До того ж гра і так досить коротка - я пройшов за 4 з гаком години, а тут ще є ачівка з проходження за 90 хвилин. [quote=???]I was once just like you, a person from your planet, a scientist. I projected my mind into another form using a device called Conarium.[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Ось із геймплеєм автори постаралися, і, незважаючи на те, що перед нами навіть не хорор, а звичайний симулятор ходьби (як і Conarium), не можна сказати, що він набридає або одноманітний. У своєму розслідуванні Картер подорожуватиме містом, віртуальним простором, підсвідомістю та іншими світами. При цьому більшу частину часу йому буде доступний спеціальний "детективний" режим, що дає змогу сканувати місцевість і знаходити докази або ж аналізувати певні об'єкти. Крім цього, Transient базується на міні-іграх, яких тут кілька і всі вони відрізняються одна від одної. [list] [*] Прості головоломки на кшталт "змійки" або правильного переміщення фігур по полю - досить просто, але запам'ятовується. [*] Злом комп'ютерів, що нагадує останні Deus Ex - переміщаючись по полю в двовимірному просторі потрібно активувати потрібний вузол, водночас збираючи документи й уникаючи виявлення, втім, у разі останнього можна зламати вузол охорони, якщо вдасться підібрати правильний пароль. [*] Класичний пошук і введення паролів, а також набір правильної комбінації за допомогою опису. [*] Змішування трав для приготування особливих зілля. Для цього є ціла лабораторія і роль відіграє послідовність і точне дотримання рецепту. [/list] Окремо стоять ще дві міні-ігри, в яких приставка "міні" явно зайва. Перша являє собою блукання особняком, при цьому як графічно, так і геймплейно все дуже нагадує оригінальні Alone in the Dark, аж до "танкового" управління. Друга - явне відсилання на System Shock зі знищенням роботів, зломом замків і бюджетною Шодан. Відповідний візуал додається. [quote=???]Everything you see is just an illusion, but in a reality, you and I but nothing more than a thought in someone else’s mind.[/quote] [h1]🎬 "Візуал"[/h1] Незважаючи на деяку бюджетність, усе має цілком гідний вигляд, інші світи рясніють барельєфами і слідами зниклих цивілізацій, місто заповнене шанувальниками VR, графіті та повсюдною електронікою, а квартира Картера схожа на справжнє лігво хакера, яким його уявляли у фільмах 80-х і 90-х. Щоправда, моделі основних героїв, зокрема, самого Картера, коли його показують від третьої особи, виглядають надто вже карикатурно. [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] Звук у цій грі мене розчарував - озвучка здебільшого прісна і немає запам'ятовуваної акторської гри, з музикою все теж туго, лише подекуди були непогані ембієнти. [b]Transient - це: 👌 Бар "У Ктулху" 👌 Бізнес-ланч із Ньярлатхотепом 👌 Відьмацькі еліксири у світі кіберпанку 👌 Повсюдні метелики 👌 Некрономікон (OF COURSE!) 👌 Квест за 40 гривень 👌 Закусочна "При шогготі" 👌 Аліса в кролячій норі 👌 Бюджетне яблуко Едему [quote=H.P. Lovecraft]Loathsomeness waits and dreams in the deep, and decay spreads over the tottering cities of men.[/quote] [b]🔷 Гра в цікавому сетинґу з не менш примітним лором підійде здебільшого шанувальникам творчості Лавкрафта або ж затятим любителям кіберпанку, однак мала тривалість і сюжет, немов вирваний із середини книжки, не дає змоги повною мірою насолодитися історією, і це варто мати на увазі. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок – I'm waiting on the cosmos to call my name [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998