Recent reviews by Onime-boi

На початку гра мене зацікавила і я грав залпами. А потім, коли на завданні мені потрібно було вбити двох бандитів я видалив гру. Кривішої "реалістичної" бойовки я в житті не бачив. Якщо при битві проти двох+ противників один із них зайде тобі за спину - ти майже програв бо ти не можеш навести (залочити) на нього камеру, через що він безнаказанно тебе б'є.
Я уж мовчу що тут навіть однорукий каліч з палкою переб'є головного героя. Всі контр-удари відбиваються, хоча гра сама говорить, що це доволі складний прийом і його важко контрити... але не ворогам, які 99% таких ударів відбивають, що робить цей прийом сміттям. Так іще противник можуть робити прийоми які не вміє ГГ: пихнути чи схопити тебе, якщо ти підійдеш близько чи нажмеш блокування невчасно, а ти цього робити не можеш.
Це навіть не проблема в скілі гравця, проблема що з самого початку навіть безхатько має кращі фехтувальні здібності ніж Генрі. Не має відчуття "ого, це сильний і навчений противник, з ним буде поскладніше, прийдеться постаратися". Всі противники з самого початку гри нереальні майстри, які відбиваються все.

Цей пост був нейтральним, але після патчу став позитивним, бо більшість із перелічених проблем були виправлені. Все шо не згадується - на хорошому рівні.
Я не беру до уваги якісь технічні недопрацювання чи баги, бо вони не викликали у мене особисто великих проблем.

- День і ніч занадто швидко змінюються.

- У моєму випадку, простий ясний день чергувався з грозою з частотою один до одного. + сталкери взагалі на це не реагують а тим більше на блискавку в метрі від них.

- Прибрали зручні і символічні елементи інтерфейсу як наприклад мінімапу замінивши банальним не зручним компасом з сучасних шутерів.

- Викид виглядає як дешевий мексиканський фільтр. Не вистачає більш ефектного візуалу викиду.


- Через те що сталкери перестали носити однакові і "монотонні" костюми групувань (це НЕ погано) і їх стало важче відрізнити один від одного. При цьому ще й прибрали зміну кольору прицілу при наведенні на противників. Через це противники досі стріляють в тебе через кущі, а ти - ні
+ тепер коли ти захочеш допомогти "своїм" при сутичці групувань, ти маєш зайти де свої, бо через ці зміни (та прибирання мінімапи) ти фіг розберешся.

Хз що там разраб оновив, але хай оновить собі очко на ці 32 гіга, які кожен перезапуск компа і паузу скидається. Уже тиждень гру пограти не можу

Розчарувався у грі коли її купив і пограв. Бойовка взагалі не приносить задоволення: дворучний меч мене взагалі баганувся і застряг у мені ПІД ЧАС НАВЧАННЯ; блок без щиту (мечем) не працює коректно уже на стадії НАВЧАННЯ, поки навчальне відео про блоки показує як воно має працювати коректно.
І це тільки навчання, після цього краще не стало. Я уже запросив повернення коштів після кучі текст і не зрозумілого інтерфейсу: всі щити, броня і зброя мають однаково текстуру в інвентарі. Тобто замість того, щоб подивитися на характеристики і запам'ятати тестуру зброї, ти маєш кожен раз перевіряти потрібну зброю наводячи на неї мишу і читати опис.
Які висновки: основна частина гри (бойова система) працює дуже жахливо (те ж саме кидання зброї, яке ти контролюєш мінімально, а зброя для метання, як списи, кидаються чогось гірше, ніж ті самі мечі), а інтерфейс відлякую на стільки, що не хочеться повертатися у цю гру, щоб читати кучу лишнього тексту.

Решил поиграть за Афганистан. Завоевал выход к морю. Почти сразу США нападает на меня и отжимает этот регион.
Не игра, а симулятор подсоса у мажоров.

Що ми маємо?:

---

Більша частина навичок тепер не просто "+1 до шкоди".
А деяка зброя, як наприклад метальна, стала справді цікавою: після того, як ввели, що ножі повертаються після метання, я пройшов ними всю гру включно з цим ДЛС

---

Локація доволі цікава, а завдання - ще більше. Усі завдання, навіть від дилерів, хоч і звучать лінійними, але після початку його виконання дізнаєшся, що це далеко не так.

---

На мою думку, сюжетка вийшла трохи слабкішою за основну, але також дуже не погана.
Основною проблемою було нерозуміння і заплутаність певних речей, які,судячи по моєму проходженню, не розповідалися детально, через що, деякі можуть здивуватися, наприклад, на моменті, де ти вибираєш одну із можливих кінцівок:
через не розуміння лору і деяких слів, як наприклад Чорний ЛІд (що взагалі з себе представляє: просто ШІ?, злобний ШІ?, набір даних?);
Але все одно сюжет лишає питання без відповіді у тебе в голові - а чи правильно я поступив?

---

Ти серйозно читаєш цю рецензію і досі не кпив це ДЛС? Мда, чумба...

Вирішив проходити на максимальному рівні складності і офігів, наскільки жахливо тут більша частина гри зроблена.
- Противники танкують кучу пуль, при тому, що ГГ вмирає від 3 у суперкостюмі. Тіпа гігачад корейці чи що? Я розумію, що це макс рівень складності, але це дурість.

- Я не знаю, чи пулі в грі зроблені "реалістично" чи ні, але вони летять фіг пойми куди. Мушка на голові? Ну хедшот. Мушка знову на голові? ну тепер не хедшот.

- Стелс повне гівно. Я спочатку подумав, що це я казуал і жаліюсь. А ні, якщо ти не у інвізі, противники бачать тебе спиною за кучу метрів. Я не розумію, як я маю виконувати поручення Пророка "пройди незаміченим"? Хай сам спробує це зробити!

- Сейви. Гра зберігається у тільки у певні моменти і все. Це повне гівно, якщо врахувати минулі мінуси. Гра може вас зберегти, посеред противників, яких ти пробігав, а ви не знали, що тут контрольна точка. Гра не дозволяє вам самостійно сейвитись, що бісить. В одній місії мені потрібно було обійти противника, але вмирав постійно. Цей "обхід" займав 2 хв мого життя кожен раз однотипного пробігу тих самих місць.

Гра дуже цікава і затягує, але так задовбують куча механік, що я не можу їй поставити хорошу оцінку:
- Війна це повне гівно в цій грі. Якщо ваші правителі не вкачують характеристики на війну то це ще більш менш цікава "стінка на стінку". А якщо у противника військовий правитель - бувай задоволення. Я як не намагався сидіти цілою кучою військ у форті він мене все рівно виносу навіть однаковою кількістю воїнів.
А основна механіка війни - "камінь-ножиці-папір". Можливо комусь така система подобається, але я її недолюблюю.
- Релігія. Я чув що можна починати війни з іншою країною заради зміни її релігії на свою, але я не зміг знайти цей "бонус" у вкладці релігії чи інших закладинках. Я вкачував свою релігію і через це вся моя катка на 400+ років була повна страждань а в кінці взагалі була заруінена.
Я не міг женити нікого зі своєї сім'ї з інших країн окрім монгол, бо лише вони приймали мою релігію на прийнятному рівні. Цей дебафф у -1000 згоди НА МАЙЖЕ ВСІ дипломатичні відносини все руїнить. Так іще на мене кожен лох нападав через "священну війну" що задовбувало. Так тим більше вони зразу оголошували "Священну війну за королівство".
Тобто, просто анексуючи мене зразу при перемозі, бо у мене найбільший титул то королівство. Що я отримую при перемозі над цим покидьком з цими замашками? Гроші і славу. Грошей мізер, а слава не завжди потрібна. Я не можу потребувати ніякі території за таку наглість мого опоненту. А особливо круто, коли ти хочеш захопити чувака, а він оголошує тобі війну. Ти хоч за 1 секунду його виграй, ти нічого не отримаєш так іще і перемир'я з ним буде, що не дасть тобі на нього напасти.
А в кінці моєї 24 годинної катки на мене папство оголосило священну війну. Я був з силою 100к Проти 300к. І тут я побачив всю убогість війни у цій грі. У них так багато юнітів, що я за 5 боїв убиваю їх 200к живої сили, а вона відступає не дуже далеко від моїх кордонів і там спокійно поповнюється знову. Юніті поповнюються з шаленую швидкістю так іще і умудряються телепортуватися з Італії аж до мене у Фінляндію. Тупо симулятор відбивання від рашки. При цьому є ліміт на кількість % вкладу у війну з битв. Тобто, поки я хоч якось убиваю їх м'ясо, а вони іншим м'ясом з нулем припасів захоплюють мої замки, я не можу перемогти за рахунок вбивства його армії, розмір якої дорівнює 3 Одесам?
Висновок: я видалив свою катку на яку я потратив цілий день свого життя, бо після їх перемоги я лишався 1 їб**им графство десь в сраці імперії.
- І останнє. 95% при вбивстві цілі при Інтригах - це ніху* не 95%

Кожен рік перепрохожу і ні трохи не шкодую

Гра описує життя Миколи Парасюка зі Львова, його замерзлої дитини і бандита Зеленського, який забрав все світло