Rondo 最近的评测

🔴В грі немає української. Українізатори також відсутні.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Почну з хоч і єдиного, проте плюса цієї гри — це графіка і загалом візуальна частина «Absolute Drift. Zen Edition». Картинка стильна, полігонно-мінімалістична, в кольорах прекрасної Mirror's Edge. По полюсах все. Тепер по суб'єктивних(!) мінусах: одні з важливих складників гарної гоночної (або ж дріфтової?) гри особисто для мене — це приємне управління авто та, раптово, музика що грає фоном. Це головні складники для отримання відчуття цього магічного відчуття потоку (flow). І хоч управління можна цілком списати на "skill issue" (але маю сказати, що мені управління не сподобалося взагалі), то музика, яку хочеться вимкнути вже через 10хв. — це удар в штангу. До того ж, щоб прикрутити музику або ж взагалі вимкнути, як зробив я — треба йти в головне меню. Наче логічно, ні? Але є але. Якщо під час випробовування вам раптово набридне ця дратуюча, репетативна та відволікаюча від геймплею гри музика — вам доведеться не просто вийти з треку на якому проходить випробовування, але і вийти з "відкритого світу" в головне меню, і тільки там ви НАРЕШТІ зможете дістатись меню "Settings", де можна буде відрегулювати ту музику в нуль та внести інші зміни в налаштування. І я порахував кількість кліків, які вам знадобиться зробити щоб дійти до меню — це добрих 16 кліків, без циклічного пересування по меню (чому? чому не зробити хоча б це?), і все це ще й зверху приправлене дуже плавними, такими дуже-дуже "дзен"-анімаціями, деякі з яких тривають до 3-4 дуже "плавних" секунд (під час котрих інші кнопки не натискаються).

Щось воно все не дуже "дзеново", нє?

Зрештою маємо (все суб'єктивно):
- дратуючий геймплей (керування)
- дратуючу музику (не вайбово взагалі)
- дратуюче меню (багато кліків з затримкою анімації)
- відсутність української мови
+ стильну, мінімалістичну графіку

Гра чудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Сумісна" від Steam та платину на ProtonDB. Також гра має низьке споживання батареї, тож підійде для довгих сесій.

Головне, з чим «Absolute Drift» ZEN Edition точно не справляється, так це з даруванням того самого "Дзену" (слово, яке є в назві гри). І це насправді дуже кумедно.

🟣До гри існує повна (текст/голос) неофіційна українська локалізація. Пара слів про неї — в кінці.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Буду з вами відвертим — з цією грою в мене довгі і доволі важкі відносини. За ці майже 15 років, скільки існує «Bastion» (перша гра Суперджаєнтів, розробників Hades), я починав в неї грати тричі(!), і перші два рази, через ті чи інші причина, я кидав проходження на ганебних ~5-10%. Але придбавши собі Steam Deck, для якого гра ідеально підходить, я твердо вирішив — пора! І так, забігаючи на перед, в третій раз мені все ж вдалося добити її до титрів. Але чи легко мені далось це проходження? - І так і ні.

Гра насправді зовсім не важка, але грати в неї мені весь час було некомфортно. Постійно щось дратувало. І з того, що дратувало мене всі три рази, це: повільна хода протагоніста, завузькі коридори з не завжди очевидними (щонайменш на початку, поки не звик) межами локацій, вороги з їх незрозумілими таймінгами атак, дещо дурнувата система перемикання між цілями тощо. З часом до деяких моментів геймплею я просто звик, а на приблизно шостій годині проходження почав отримувати щось схоже на задоволення та навіть почав закривати на 100% випробовування (а не йти лише по сюжету), але випробовування швидко закінчились, як досить швидко закінчився і основний сюжет. Так, з третього разу я таки пройшов «Bastion», але єдине, що тримало мене весь цей час — це її сюжет. Ні, віне не геніальний, але його подача (наратор), таємничість і бажання дізнатись більше про мальовничий та похмурий за своєю суттю світ тримали мене до кінця. Чи шкодую я, що витратив на гру 7 годин? — ні. Чи піду я грати в "Нову Гру Плюс"? — точно ні. Перепроходити її заново бажання в мене немає, хоча в ній і є декілька кінцівок. Все ж, геймплей мене в «Bastion» більше дратував.

Гра чудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Можна грати" від Steam та платину на ProtonDB. Але проблем під час в мене не виникло — гра трималась стабільно. Я обмежив її в 45 FPS та 8 TDP — пройшов без нарікань.

Чи погана ця гра? — ні. Чи за ці 10 років "Supergiant Game" (розробник) навчились робити ігри краще? — беззаперечно! Я люблю цю студію і вдячний їм за те, що першим сиквелом в історії студії став сиквел саме до Hades, а не до Bastin.

О, тут у нас досить особливий випадок, бо «Bastion» має повну неофіційну українську локалізацію, яку переклали та озвучили Шлякбитраф ще в далекому 2014 році (так, тоді це була велика рідкість). І як не прикро мені це казати, але локалізація мені не сподобалась. І хоч (єдиний) голос мені загалом сподобався (не рівень оригіналу, але людина старалась, і в неї цілком добре виходило), але сам текст, як мені здалося, був дещо "неживим" та неприроднім. Я не знаю як команда перекладала гру, але через дуже частий місгендеринг здавалось, що перекладали вони текст не бачачи саму гру (чи принаймні не тестували). Ці помилки, на жаль, передались і актору озвучання, який просто зачитував те, що передали йому у вигляді тексту (і, як мені здається, взагалі не протестували в самій грі) перекладачі. Також значним недоліком локалізації є і те, що голос всього один, тоді як в грі їх щонайменш два — чоловічий та жіночий (а тут ще місгендеринг постійний). Ну і цей "неживий" переклад який, скоріш за все, перекладався з англійської дослівно, від чого і відчувався таким неприроднім. Зараз в Посібниках лежить зламана версія перекладу, тож вам, якщо ви захочете грати з українізатором, потрібно буде знайти виправлену версію Артема Ripper Звдорожнього, і знайти її можна на сайті KULI[kuli.com.ua]. Але чи варто грати в гру з цією локалізацією? — тільки якщо англійська у вас досить слабка або ви не можете під час екшену сприймати англійську на слух (наратор постійно вивалює на вас якусь інформацію, нерідко важливу, і робить це часто під час активної заруби).

🔴В грі немає української. Українізатори також відсутні.
🟡Можна пройти на Steam Deck

Суть «The Exit 8» полягає в пошуку "аномалій" на локації, що являє собою білий коридор підземного переходу. В коридорі є об'єкти, які видозмінюються під діями аномалій, і ваша задача — розпізнати одну з аномалій 8 разів. Залежно від вашої уважності (та рандому), гра може закінчитись для вас як через 4хв., так і через 80хв., як в моєму випадку. Аномалії діляться як на досить очевидні (та навіть дещо лякаючі), так і на дуууже непомітні та ті, які треба ретельно вишукувати. Все що вам треба знати — це правила гри, які я для зручності переклав:

1. Не ігноруй жодних аномалій.
   
2. Якщо помітив аномалії — негайно повертайся назад.
   
3. Якщо не помітив жодної аномалії — продовжуй йти вперед.
   
4. Виходь через Вихід 8.

Бо гра концептуальна, атмосферна та така, що дарує унікальні, незабутні враження. Загалом гра дарує щонайменш декілька крутих моментів, які точно запам'ятаються а декого, можливо, навіть здатні налякати. Але загалом я б не назвав цю гру хорором — максимум грою з дещо кріповою атмосферою. Бо це в першу чергу пазл-гра з унікальною атмосферою та ідеєю (по якій, до речі, навіть зробили фільм), а не хоррор.

• не вдивляйтесь в дрібні написи на постерах японською — вони не змінюються (але мова лише про написи)
  
• та штука навпроти постера з очима, на якій червона лампочка, також ніколи не змінюється.
  
• завжди звертайте увагу на прохожого і в першу чергу на його обличчя.
  
• деякі деталі оточення можуть бути "анімованими", тож за ними треба деякий час спостерігати (не більше 3-5 секунд)
  
• восьма спроба все ще може мати аномалію, тож не поспішайте

Гру можна пройти на Steam Deck, вона має позначку "Можна грати" від Steam та золото на ProtonDB і в ній загалом немає якихось просадок FPS, глічів (окрім, звісно ж, передбачених грою) тощо, але дек під час гри в мене помітно грівся та швидко (враховуючи "розмір" гри) розряджався, десь приблизно -50% за годину. В налаштуваннях графіки раджу виставити все на High, а "Resolution Scale" поставить на 70. Не ідеально, але грати й пройти на 100% «The Exit 8» на Steam Deck можна.

 
 
І хоч в грі відсутня офіційна українська локалізація та ніхто (поки що) не створив до "Виходу 8" українізатора — на вашу гру це ніяк не вплине, бо важливого тексту там, як і діалогів с сюжетом — немає. Все, що вам треба знати, це правила гри які я вище переклав. Якщо якийсь текст і буде змінюватись — ви візуально це побачите.

🟡До гри існує якісна неофіційна українська локалізація. Посилання — в кінці.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Так, на перший погляд «A Short Hike» є дуже простою, милою, приємною та такою, що грається та відчувається як суцільний затишок. Але разом з цим, вона є й досить... особистою грою (про що пізніше). Геймплейно "коротенький похід" не кидає гравцю майже* ніякого виклику — пригода про відпочинок душею, про посмішку під час проходження та спокій. На це чудово грає її мила графіка, милі мешканці острова (та кумедні діалоги з ними) та неймовірно гарна музика. Але! Це тільки на перший погляд гра така простенька та навіть дещо дитяча. Помилкою буде думати, що гра не має геть ніякої глибини. Ні, глибина в ній є і саме через цю приховану глибину невеличка пригода про пташку Клер наразі має рекордні 99% схвальних відгуків в Steam (і це при ~17 тисячах голосів!).
*виконання челенджів на платину може змусити вас понервувати

Щодо слова "short" в назві, то загальна тривалість гри залежить від того, чи будете ви проходити її на платину (з вибиттям 100% досягнень), або ж просто дійдете вершини гори. Якщо відкинути всі побічні завдання та сфокусуватись саме не головній задачі (себто дістатись піку гори), то ваш похід буде дійсно недовготривалим — проходження може тривати до трьох годин, але якщо поставити за мету зібрати всі досягнення, дослідити кожен закуток Гок-Пік та більш тісно познайомитись з кожним мешканцем острова, тоді час перебування в грі з легкістю можна збільшити втричі.

Моя порадa: Don't push the horses©. Відтягніть момент підняття на гору якнайдалі.

Сюжет "коротенького походу" подекуди торкається непростих тем та підіймає не одне екзистенційне питання яке, якщо те знайде в вас відгук — здатне викликати глибокі думки та сильні емоції. Те, що на перший погляд може виглядати як «DuckTales», насправді є чимось більш наближеним до «BoJack Horseman» (ок, 1/10 від БоДжека). Я не хочу торкатись сюжету і розкривати для вас якісь його деталі, бо як і кожну іншу "особисту" гру, «A Short Hike» варто пережити самостійно, тому на цьому моя (не)коротенька рецензія доходить кінця.

Гра пречудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Сумісна" від Steam та платину на ProtonDB.


Пречудовий українізатор який зробить цю коротеньку пригоду ще приємнішою.
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3044506229

The developers chose to infect their game with every possible "disease": EA Apps and Denuvo Anti-Tamper DRM.
As a result, the game simply doesn't launch on the Steam Deck. I wasted a great deal of time and energy, tried numerous version of Proton only to end up with a black screen and a device polluted with junk from EA, the worst company in the industry.

With all due respect to Thunderful and Zoink, EA and their "EA app" are nothing but junk.

🟡До гри існує неофіційна українська локалізація. Посилання — в кінці.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Огляд на «SteamWorld Dig 2» варто розпочати зі згадки першої частини, бо друга по суті є її прямим сюжетним продовженням. І хоч перша частина гралась досить непогано, в ретроспективі та порівнюючи її напряму зі сиквелом я розумію, що перша SteamWorld Dig була ближче до "технодемо" — бюджетною, закороткою та з великим (в порівнянні з продовженням) браком контенту. Але! Пори всі ці недоліки першої частини, її бюджетність та загальну недосконалість — я все ж раджу її пройти, і в першу чергу задля повного розуміння сюжету другої частини. Вона не забере у вас багато часу (проходження триватиме всього ~5 годин) і подарить фан.

Розуміючи, що не всі (після такого мого опису) захочуть проходити першу частину, я підготував дуже стислий переказ (зі спойлерами!):

Протагоніст першої частини, Расті, приїздить у містечко Тамблтон (звідки родом Дороті, головна героїня другої частини) щоб успадкувати шахту свого зниклого дядька Джо та врятувати містечко від занепаду. Спускаючись глибше шахтою, Расті зрештою знаходить залишки людської цивілізації — високотехнологічну зону під назвою Вектрон, пік людських технологій, який зрештою призвів до майже повного зникнення людства. Чому майже? — тому що у світі SteamWorld люди перетворились на агресивних, постійно п'яних мутантів, яких парові бляшанки прозвали "Shiners" (через їх пристрасну любов до... самогону) і яких Расті доведеться вбивати по ходу проходження гри. Наприкінці дослідження Вектрону Расті зустрічається з Вольтботом, єдиним і останнім босом гри, який являє собою кіберорганізм з ШІ що поглинає сутності інших роботів. По ходу проходження наш робот постійно знаходив залишені його дядьком високотехнологічні поліпшення, які були наче не зі світу парових роботів в ковбойських капелюхах. І дійсно — всі ці "подарунки", які залишав своєму племіннику дядько Джо, були по факту технологіями Вольтбота, ціллю якого було зрештою злитися воєдино з "прокачаним" Расті. Але іржавий ковбой відмовляється зливатись з Вольтботом воєдино і вступає з ШІ у бій. Після перемоги над Вольтботом шахта обвалюється і Расті зникає безвісти, а Дороті (Дот) вирушає на його пошуки. Її мандрівка з ціллю знайти Расті і стає головною темою продовження. У титрах першої частини є натяк на те, що Расті все ж вижив, але щось в ньому змінилося.

«SteamWorld Dig 2» являє собою все ту ж метроїдванію з поєднанням платформінгу, майнінгу та дослідження підземель (тепер ще й з пошуком загадок), але в другій частині розробнику вдалося поліпшити майже кожен аспект свого попередника: графіку, прогресію, масштаби карти з різноманітністю біомів, потроїли кількість персонажів (та діалогів з ними), значно розширили кількість доступних поліпшень та інструментів дослідження, додали загадок та дуже сильно заглибились в розкриття всесвіту. Також були переглянуті та змінені деякі механіки першої частини, такі як відновлення здоров’я/води, систему телепортів тощо, що точно пішло грі на користь. Продовження буквально в усьому на три голови краще за попередника. Загалом, SteamWorld Dig 2 являє собою еталонне продовження, досконалий сиквел в якому розробники пройшлись по всіх недоліках попередньої частини та виправили їх.

SteamWorld Dig 2 подарувала мені неймовірну кількість фану і стала для мене другою (після Hollow Knight) улюбленою метроїдванією. Маючи неймовірно низькі очікування (гру взяв за смішні 16грн) я отримав дуже класну пригоду на 12 годин та купу позитивних вражень.

Гра чудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Сумісна" від Steam та платину на ProtonDB.

Українізатор замінює собою російську (🚩) та має дещо спірні (на мою думку) рішення в перекладі. До прикладу расу людей, яких у всесвіті SteamWorld кличуть "Shiners" (що є очевидним відсиланням до "moonshine", себто самогону) автор переклав як "бомжі", а випивку, себто booze, переклав як "буза"(???). З усім тим, чисто з технічної сторони українізатор виконаний якісно та жодним чином не заважає насолоджуватись грою.
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2747969948

🟡До гри існує неофіційна українська локалізація. Посилання — в кінці.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Якщо не брати Tower Defense що вийшла у 2010 році ексклюзивно на Nintendo, SteamWorld Dig можна вважати першою грою у всесвіті SteamWorld, і про першу гру в серії Dig я, насправді, можу сказати не те щоб багато. По-перше, вона досить коротка (до 5 годин на 100% проходження), по-друге, в ній, в порівнянні з продовженням, досить мало контенту і загалом гра в дуже багатьох аспектах далека від досконалої. Але! Попри цю її недосконалість, я все ж щиро вважаю, що перша частина є ідеальним розігрівом перед в усіх аспектах досконалою SteamWorld Dig 2. Так, неідеальність першої "проби пера", що відчувається більше як технодемо, дуже добре контрастує і разом з цим підсвічує досконалість сиквелу, який після проходження першої частини відчувається як ковток свіжого повітря та величезну роботу над помилками. До того ж перша частина є прямим приквелом до пригод Дот, протагоністки другої частини — друга частина буквально починається там, де закінчилась перша, і дуже часто відсилається на свого попередника.

Саме через те, що сюжет в серії "Dig" відіграє далеко не останню роль, а перша частина є прямим приквелом SteamWorld Dig 2, грати в першу частину треба обов'язково.

https://steamproxy.net/id/rRondo/recommended/571310?snr=1_5_9__402

Гра пречудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Сумісна" від Steam та платину на ProtonDB. Обмеження TDP, FPS та яскравості екрана дозволить вам пройти гру на одному заряді.

SteamWorld Dig відчувається як бюджетна інді-гра яку створила невеличка команда на якомусь геймджемі за ~24-48 годин. Але попри це, геймплей є досить адективним та цікавим, а через свою коротку тривалість гра і її геймплей не встигають набриднути. За ті гроші, за які вона продається на знижках (15грн!) — це дійсно мастхев, і в першу чергу на портативних консолях.

Для того, щоб у Вас все працювало, вам треба завантажити fix з коментарів (автор перекладу: Акула відеоігор) в цьому посібнику:
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2891863750

🟡До гри існує якісна неофіційна українська локалізація. Посилання — в кінці.
🟢Чудово оптимізована під Steam Deck

Дуже фанова, кумедна, зі своїм неповторним шармом гра з безліччю мініігор та купою різноманітних активностей. Dave the Diver наповнений безліччю приємних дрібниць, чудово розважає гравця кидаючи йому помірний виклик (в грі немає можливості обрати рівень складності, але хардкорною її важко назвати). Ще в грі, окрім основного, себто вилову риби та готування її в ресторані, є й купа "фермерського" менеджменту (так, в грі аж два типи ферм!). Також в Дейві дуже чудово реалізована т.зв. "РНК", а — "регулярне навалювання контенту". Так, контент тут дуже рясно і, що важливіше — рівномірно розмазаний впродовж усієї гри, тому всі 40-50 годин вас постійно будуть розважати: знайомити з новими ігровими механіками, новими персонажами, підкидувати різноманітні таски тощо. Грай й досі має стабільні 2,000+ онлайну у сінгл гри говорять про те, що гравці в неї повертаються.



Про сюжет Dave the Diver розлого писати не буду і тільки скажу, що він там є і він... непоганий. Він не дивовижний, в ньому немає якоїсь глибини (ха-ха), але зі своєю задачею, а саме: розбавляти геймплей та спонукати грати далі сюжет справляється чудово. А ще сюжет знайомить вас з новими персонажами (та поступово "розкриває" старих), а вони, тобто персонажі, є головним скарбом цієї гри. Кумедні, самобутні — персонажі Dave The Diver надовго вам запам'ятаються, як запам'ятається і сам головний герой Дейв, який особисто мені нагадує Чувака з "The Big Lebowski" — дуже чіловий, кумедний чувак який безтурботно пливе собі за (підводною) течією.

Гра постійно пробиває дно — не забувайте поліпшувати свій дайверський костюм!

Інді-розробник MINTROCKET продовжує чудову практику Dead Cells колаборацій з іншими відомими інді (та не дуже) іграми, а тому в Dave the Diver на вас чекатиме купа додаткового контенту, який був натхненний іграми, як:

• DREDGE. Безкоштовне DLC яке відкриває досить великий шмат контенту. Переконайтесь, що зареєстрували його на Steam-акаунт!). 9/10
  
• Balatro. Буквально міні "тизер" повноцінної гри від LocalThunk. Скопійовані механіки, дизайн та музика. Просто всього сильно менше. 7/10
  
• Potion Craft. Найслабкіше оновлення, ще й колаба з р*нею. Ні про що. 2/10
  
• Ichiban's Holiday (Yakuza). Додає в гру цілу Beat 'em up секцію, декілька мініігор та іншого контенту. ЛІМІТОВАНЕ ЗА ЧАСОМ 8/10
  
• Godzilla Content Pack. Коротка. Епічна та... коротка. Але епічна, так. ЛІМІТОВАНЕ ЗА ЧАСОМ 5/10

Найбільш вдалим зі списку, як на мене, є DLC з DREDGE — воно найліпшим чином інтегровано в основну гру та дає приблизно години 2 додаткового геймплею. Розширення з Balatro сподобається тим, кому подобається... гра Balatro. Ну а Ichiban's Holiday — це невеличкий подарунок для любителів серії Yakudza, який додає в гру невеличку секцію з абсолютно новим, хоч і досить всратим в плані реалізації геймплееєм (жанром), двома міні-іграми, розширенням основного сюжету тощо. Дійсно безглуздим є лише оновлення Potion Craft.

Гра пречудово оптимізована під Steam Deck, має позначку "Сумісна" від Steam та платину на ProtonDB. Обмеження TDP можна поставити на 6-7, а FPS — на 40-45. Це дасть вам приблизно 5-6 годин гри на одному заряді.


Спілка локалізаторів "Солов'їна Команда" створила до гри досить якісний українізатор. Наразі перекладено 100% гри, разом з усіма оновленнями, доповненнями та DLC. Ознайомитись з цією локалізацією на українську можна в Steam-посібнику за посиланням нижче:
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3151963745

Right now, the game isn’t fully optimized for Steam Deck
There’s no native 800p support, the text feels a bit small (not dramatically small, tho), and there are noticeable FPS drops... a lot of FPS drops.

That said, I’m hopeful these things will be polished before the game release. Huge thanks to the developers for including the Ukrainian language — it means a lot! I’m really looking forward to the game and truly believe it has great potential!

This game should not have "Verified" status on Steam Deck (nor should it carry a “Gold” status on ProtonDB)

After just a few minutes of playing, I encountered a dozen FPS drops. User reviews on ProtonDB mention the same fps drops, along with game crashes/freezes. Despite its reliance on simple sprite-based visuals, the game’s poor optimization makes it feel like you are running a heavy AAA title, such a God of War (with "high" setting preset). Performance drops as if there's a hidden model of toothbrush with 5 million polygons lurking off-screen.