ACHTUNG !!!
√√√ Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. √√√

Originally posted by Зей:

Після такого починаєш замислюватися, що, можливо, людство заслужило Колапс.

Some Distant Memory - це одна з тих невеликих за своїм хронометражем ігор, що всього за кілька годин здатні викликати у гравця широкий спектр позитивних емоцій і змусити його замислитися над чимось дійсно важливим. Хоча, напевно, все ж некоректно просто так казати "одна з", адже спільний у такого роду ігор лише післясмак, в іншому ж кожна з них це цілком унікальний продукт.

Утім, я можу провести паралелі - SDM вийшла в листопаді 2019 року, а кількома місяцями раніше вийшла не менш чудова The Great Perhaps, що має схожий сетинґ та тематику, хоч основна ідея там усе ж таки інша, так само як і геймплей.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте вмикати Пилокота! 👈

Якихось критичних проблем у гри немає, але дрібні недоліки є. Найголовніше - традиційно запороті російські шрифти, що все ж трохи позначається на атмосфері. Також у російській версії є десяток-другий помилок, що, звісно, не прикрашає гру, орієнтовану на сюжет.
Ну, і ще тут немає досягнень, що дивно для гри, випущеної наприкінці 2019-го року. Безумовно, гра прекрасно обходиться і без них, але їх додавання вже точно не зробило б її гіршою.

Originally posted by Зей:

Я хочу, щоб у людства знову була ця свобода. Не просто трохи менше правил. Свобода від вічного страху перед цими водоростями і боротьби за виживання. Свобода любити без наслідків. Ця думка приносить мені радість.

Бездумні дії великих компаній, які роками забруднювали нашу планету, призвели до цілком закономірних результатів - цілі поклади вуглекислого газу, що скупчувалися під землею, стали причиною землетрусів, які поховали під поверхнею цілі міста. А у відповідь на забруднення найціннішого ресурсу Землі - океану, з'явилися мікроскопічні водорості, звані червоним пилом, які псували техніку та швидко вбивали того, хто їх вдихнув, поширюючись при цьому повітрям у вигляді пилових вихорів. Таким чином, після великої катастрофи, названої Колапсом, людство опинилося майже на межі вимирання, і лише жителі двох відомих на цей момент сховищ змогли абияк виживати протягом трьохсот років.

Протагоністом гри виступає Зей - перекладач зі сховища АРК, яка працює разом зі штучним інтелектом АРОРА і Ті, її командиром і напарником, вихідцем зі сховища НОА. Під час своєї вилазки Зей вкотре шукає стародавнє місто і, як не дивно, знаходить його, щоправда, не найкращим чином - провалившись під землю. Утім, їй щастить, і падіння не обертається негативними наслідками, хоча вона й гадки не має, як вибратися назад, а Ті повідомляє, що насувається сильна буря, і оскільки він не може до неї приєднатися, то змушений заховати транспорт неподалік і тримати контакт по відеозв'язку.

Зей робить дивовижне відкриття - знайдений нею будинок був побудований ще в доколапсову епоху, тобто, йому понад 300 років, а значить, знайдені відомості про людей, які жили тут, можуть бути безцінними. Тут і починається знайомство героїні з родиною Баронів. За допомогою АРОРИ Зей може відтворювати сцени з минулого, скануючи предмети, записи та елементи інтер'єру, а тому практично присутня особисто під час усіх значущих подій, що відбувалися тут.

Так вона знайомиться з Ріккіном Бароном, якого всі називають Рік, і за життям якого практично з самого народження їй і належить спостерігати. А також за життям його матері-поетеси, яка кинула коледж через вагітність і приховувала особистість його батька. За життям його діда, що був одним із керівників найбільшої нафтової компанії, але намагався зупинити забруднення Землі, виступав проти вибору доньки, але із задоволенням проводив час зі своїм онуком. За життям його бабусі - самобутньої скульпторки, яка дивовижним чином поєднувала ренесанс і технофутуризм у своїх роботах і завжди намагалася стояти на своєму. За життям його дівчини, що божеволіла від програмування і намагалася створити свою ідеальну систему для пошуку другої половинки. І, нарешті, за життям самого Ріка.

Мабуть, це не просто історія однієї сім'ї, яка пов'язана з головною героїнею сильніше, ніж могло здатися, а ще й історія про те, що ти не помреш остаточно, якщо знайдеться хоч одна людина, яка пам'ятає про тебе. Пам'ять - головна сполучна ланка в грі, і я зустрічав мало ігор, які могли б так сильно захопити емоційно.

Originally posted by Ті:

Ти можеш воскресити спогади людей, які померли 300 років тому, але не можеш з'ясувати, від чого вимерло людство?

Оскільки основні зусилля авторів були зосереджені на історії, то геймплей вийшов досить простим, що, втім, не робить гру гіршою. За фактом це симулятор ходьби, адже, крім подорожей будинком, ми можемо виконувати лише кілька дій, а саме: відкривати карту й оцінювати кількість знайдених артефактів і відкритих спогадів, вивчати знайдені предмети, записи та електронні пристрої.
На основі вивчених об'єктів АРОРА може будувати спогади членів сім'ї Барон, які й стануть епіцентром оповіді. Крім того, історія будується і на постійних діалогах Зей, Ті та АРОРИ.

Також є деякі ключові предмети для просування сюжетом, але все досить лінійно, а з урахуванням невеликої тривалості гри можна зібрати всі артефакти, подивитися всі спогади і цілком пройти гру за три години.

Originally posted by Рік:

Життя трохи яскравіше, коли можеш ділиться його радісними митями. У цьому є щось... по-справжньому сильне і душевне.

Графіка двомірна і має відмінний візуальний стиль, який досить приємний і виконаний здебільшого в теплих тонах, та й загалом уся гама гри нерідко схиляється на користь помаранчевого кольору, як такого, що може символізувати внутрішню силу і прагнення до розвитку. Загалом, візуальний стиль гри тільки доповнює розповідь і робить її більш виразною


Саундтрек представлений дуже приємним ембієнтом, що супроводжує нас протягом більшої частини гри, а також парою не менш виразних композицій ближче до фіналу. Крім цього, є своєрідна "озвучка", яка відмінно вписується в атмосферу гри.

Some Distant Memories - це:

• - Сон усередині сну, Кодд
  
• Сміття як вірна ознака слідів людини
  
• Старий добрий Астерій
  
• Раптова поява відьмака
  
• Гарві Певтер та індуський код
  
• Гарві Певтер і зламана Denuvo
  
• Гарві Певтер і орден Стіму
  
• "Няня - кіборг-поліцейський". Уже в кінотеатрах!
  
• Жуй-жуй-жуй
  
• 29 дюжин яєць

Originally posted by ???:

Так дивно - знати майбутнє, коли ти вже мертвий.

🔷 Є не так вже й багато ігор, які за кілька годин і без великого бюджету здатні занурити в історію про прості людські почуття, але Some Distant Memory - одна з таких ігор, і вона здатна як показати не найрадісніше майбутнє, так і на тлі цього майбутнього розповісти про щось просте і всім знайоме. Хотілося б порекомендувати її всім, хто як і я вважає, що ігри - це все ж таки мистецтво.🔷


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√√√ [quote=Зей] Після такого починаєш замислюватися, що, можливо, людство заслужило Колапс. [/quote] Some Distant Memory - це одна з тих невеликих за своїм хронометражем ігор, що всього за кілька годин здатні викликати у гравця широкий спектр позитивних емоцій і змусити його замислитися над чимось дійсно важливим. Хоча, напевно, все ж некоректно просто так казати "одна з", адже спільний у такого роду ігор лише післясмак, в іншому ж кожна з них це цілком унікальний продукт. Утім, я можу провести паралелі - SDM вийшла в листопаді 2019 року, а кількома місяцями раніше вийшла не менш чудова The Great Perhaps, що має схожий сетинґ та тематику, хоч основна ідея там усе ж таки інша, так само як і геймплей. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте вмикати Пилокота! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Якихось критичних проблем у гри немає, але дрібні недоліки є. Найголовніше - традиційно запороті російські шрифти, що все ж трохи позначається на атмосфері. Також у російській версії є десяток-другий помилок, що, звісно, не прикрашає гру, орієнтовану на сюжет. Ну, і ще тут немає досягнень, що дивно для гри, випущеної наприкінці 2019-го року. Безумовно, гра прекрасно обходиться і без них, але їх додавання вже точно не зробило б її гіршою. [quote=Зей] Я хочу, щоб у людства знову була ця свобода. Не просто трохи менше правил. Свобода від вічного страху перед цими водоростями і боротьби за виживання. Свобода любити без наслідків. Ця думка приносить мені радість. [/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Бездумні дії великих компаній, які роками забруднювали нашу планету, призвели до цілком закономірних результатів - цілі поклади вуглекислого газу, що скупчувалися під землею, стали причиною землетрусів, які поховали під поверхнею цілі міста. А у відповідь на забруднення найціннішого ресурсу Землі - океану, з'явилися мікроскопічні водорості, звані червоним пилом, які псували техніку та швидко вбивали того, хто їх вдихнув, поширюючись при цьому повітрям у вигляді пилових вихорів. Таким чином, після великої катастрофи, названої Колапсом, людство опинилося майже на межі вимирання, і лише жителі двох відомих на цей момент сховищ змогли абияк виживати протягом трьохсот років. Протагоністом гри виступає Зей - перекладач зі сховища АРК, яка працює разом зі штучним інтелектом АРОРА і Ті, її командиром і напарником, вихідцем зі сховища НОА. Під час своєї вилазки Зей вкотре шукає стародавнє місто і, як не дивно, знаходить його, щоправда, не найкращим чином - провалившись під землю. Утім, їй щастить, і падіння не обертається негативними наслідками, хоча вона й гадки не має, як вибратися назад, а Ті повідомляє, що насувається сильна буря, і оскільки він не може до неї приєднатися, то змушений заховати транспорт неподалік і тримати контакт по відеозв'язку. Зей робить дивовижне відкриття - знайдений нею будинок був побудований ще в доколапсову епоху, тобто, йому понад 300 років, а значить, знайдені відомості про людей, які жили тут, можуть бути безцінними. Тут і починається знайомство героїні з родиною Баронів. За допомогою АРОРИ Зей може відтворювати сцени з минулого, скануючи предмети, записи та елементи інтер'єру, а тому практично присутня особисто під час усіх значущих подій, що відбувалися тут. Так вона знайомиться з Ріккіном Бароном, якого всі називають Рік, і за життям якого практично з самого народження їй і належить спостерігати. А також за життям його матері-поетеси, яка кинула коледж через вагітність і приховувала особистість його батька. За життям його діда, що був одним із керівників найбільшої нафтової компанії, але намагався зупинити забруднення Землі, виступав проти вибору доньки, але із задоволенням проводив час зі своїм онуком. За життям його бабусі - самобутньої скульпторки, яка дивовижним чином поєднувала ренесанс і технофутуризм у своїх роботах і завжди намагалася стояти на своєму. За життям його дівчини, що божеволіла від програмування і намагалася створити свою ідеальну систему для пошуку другої половинки. І, нарешті, за життям самого Ріка. Мабуть, це не просто історія однієї сім'ї, яка пов'язана з головною героїнею сильніше, ніж могло здатися, а ще й історія про те, що ти не помреш остаточно, якщо знайдеться хоч одна людина, яка пам'ятає про тебе. Пам'ять - головна сполучна ланка в грі, і я зустрічав мало ігор, які могли б так сильно захопити емоційно. [quote=Ті] Ти можеш воскресити спогади людей, які померли 300 років тому, але не можеш з'ясувати, від чого вимерло людство? [/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Оскільки основні зусилля авторів були зосереджені на історії, то геймплей вийшов досить простим, що, втім, не робить гру гіршою. За фактом це симулятор ходьби, адже, крім подорожей будинком, ми можемо виконувати лише кілька дій, а саме: відкривати карту й оцінювати кількість знайдених артефактів і відкритих спогадів, вивчати знайдені предмети, записи та електронні пристрої. На основі вивчених об'єктів АРОРА може будувати спогади членів сім'ї Барон, які й стануть епіцентром оповіді. Крім того, історія будується і на постійних діалогах Зей, Ті та АРОРИ. Також є деякі ключові предмети для просування сюжетом, але все досить лінійно, а з урахуванням невеликої тривалості гри можна зібрати всі артефакти, подивитися всі спогади і цілком пройти гру за три години. [quote=Рік] Життя трохи яскравіше, коли можеш ділиться його радісними митями. У цьому є щось... по-справжньому сильне і душевне. [/quote] [h1]🎬 "Візуал"[/h1] Графіка двомірна і має відмінний візуальний стиль, який досить приємний і виконаний здебільшого в теплих тонах, та й загалом уся гама гри нерідко схиляється на користь помаранчевого кольору, як такого, що може символізувати внутрішню силу і прагнення до розвитку. Загалом, візуальний стиль гри тільки доповнює розповідь і робить її більш виразною [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] Саундтрек представлений дуже приємним ембієнтом, що супроводжує нас протягом більшої частини гри, а також парою не менш виразних композицій ближче до фіналу. Крім цього, є своєрідна "озвучка", яка відмінно вписується в атмосферу гри. [b]Some Distant Memories - це: [list] [*] - Сон усередині сну, Кодд [*] Сміття як вірна ознака слідів людини [*] Старий добрий Астерій [*] Раптова поява відьмака [*] Гарві Певтер та індуський код [*] Гарві Певтер і зламана Denuvo [*] Гарві Певтер і орден Стіму [*] "Няня - кіборг-поліцейський". Уже в кінотеатрах! [*] Жуй-жуй-жуй [*] 29 дюжин яєць [/list][/b] [quote=???] Так дивно - знати майбутнє, коли ти вже мертвий. [/quote] [b]🔷 Є не так вже й багато ігор, які за кілька годин і без великого бюджету здатні занурити в історію про прості людські почуття, але Some Distant Memory - одна з таких ігор, і вона здатна як показати не найрадісніше майбутнє, так і на тлі цього майбутнього розповісти про щось просте і всім знайоме. Хотілося б порекомендувати її всім, хто як і я вважає, що ігри - це все ж таки мистецтво.🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок - Це лише мить, що сталася триста років тому[/u][/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998