💢 注意! 💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще вельми незвичайний дощ!


👉 Не знаю точно, скільки разів я проходив DMC3 - можу пригадати кілька проходжень PS2 версії на емуляторі та самій консолі, щонайменше десяток - у складі HD Collection (і це тільки за Данте), а ось скільки я награв у піратську версію оригінального порту і рахувати страшно. Мабуть, з усіх частин серії саме третя частина досі залишається моєю найулюбленішою, що, загалом, і не дивно, адже свого часу це була гра-вибачення Хідеакі Ітсуно за провальну другу частину, саме тому DMC3 стала піком серії, а в деяких аспектах досі не поступається новим іграм.

👉 На момент свого виходу третя частина стала не просто еталоном жанру слешерів, а й разом із God of War визначила його образ майже на ціле десятиліття, задавши при цьому досить високу планку.

👉 До речі, почитати огляди інших частин можна тут:

->Devil May Cry HD Collection
->Devil May Cry 4 Special Edition
->Devil May Cry V

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте регулярно приходити до Вергілія на DMD! 💊

👉 Будучи приквелом до серії, гра заново знайомить нас із Данте, цього разу молодим і недосвідченим. Юний напівдемон відкриває свій власний офіс і вже отримує дзвінки, але ще й гадки не має, чим хоче займатися. Вектор руху йому задає несподіваний відвідувач на ім'я Аркхем, який стверджує, що має запрошення для Данте від його брата, і краще б герою його прийняти. Одразу після цього до офісу вдираються демони, що отримують відсіч від Данте, але паралельно все ж встигають зруйнувати будівлю. Вишенькою ж на торті стає величезна вежа Темен-ні-гру, що піднялася з-під землі посеред міста, на вершині якої стоїть Вергілій - брат-близнюк Данте. Прагнучи розібратися в тому, що відбувається, Данте починає своє сходження на вершину і протистояння з Вергілієм.

👉 Паралельно на вежу підіймається ще один персонаж - дівчина, яку Данте згодом охрестить "Леді". Її мета - той самий Аркхем, який прислуговує Вергілію і є її батьком, якому вона хоче помститися за вбивство матері. Таким чином третя Devil May Cry це історія про сімейні зв'язки, в якій на героїв чекає нелегкий вибір - помститися рідним за заподіяні раніше образи або ж спробувати зрозуміти їх і прийняти. Підкріплюється це філігранним японським наративом, коли всього кілька фраз здатні сказати багато чого і замінюють півгодинні експозиції (привіт, DmC).

👉 На мій погляд, історія DMC3 - найкраща в серії, у ній немає лише короткого сюжетного обґрунтування і безглуздих катсцен, як у попередніх частинах, зайвого фансервісу DMC V і порожньої біганини з непотрібною половиною сюжетної кампанії четвірки, лише грамотна реалізація класичного мономіфу та побудований на її базі сторітеллінг.


👉 Геймплейно гра взяла найкращі ідеї з попередніх частин і кристалізувала їх у вигляді системи стилів. Трікстер є розвитком ухилення з DMC2 і дає змогу робити деші та всіляко ухилятися від атак на землі й у повітрі, майстер меча додає нових прийомів холодній зброї та дає змогу розкрити її потенціал на повну, стрілок робить із вогнепальної зброї, що була лише засобом підтримувати комбо, повноцінний бойовий інструмент, а роялгард у вправних руках перетворює персонажа на незнищенну машину смерті, здатну блокувати будь-яку шкоду та повертати її кривднику.

👉 Арсенал у героя вийшов переконливим - крім класичного дворучника до рук Данте потрапляє пара мечів зі стихійними атаками вогню та вітру, крижані нунчаки, рукавички й чоботи із силою світла та навіть електрогітара, що атакує блискавками та кажанами, і це не кажучи вже про вогнепальну зброю на кшталт лазера або ракетниці. Нудьгувати з таким арсеналом не доведеться, адже різновидів ворогів теж навалом - від семи смертних гріхів і цілого набору пекельних шахів, до всіляких занепалих ангелів, гігантських павуків і кривавих горгулій. Найбільше виділяються, зрозуміло, боси, майже кожен з яких запам'ятовується, має власний характер, що розкривається в короткій катсцені, і з легкістю пояснить гравцеві, в чому той помилявся, коли вирішив з ним битися. Цербер, Агні та Рудра, Неван, Геріон, Беовульф, Левіафан, Двійник, Леді та, врешті-решт, Вергілій - кожен із них надовго запам'ятовується та залишає незабутні відчуття під час босфайту.

👉 Крім усього іншого DMC3 стала останньою грою в серії з повноцінними головоломками. Не звичайним платформінгом, штовханням гіролезвія або розбиванням кривавих стін, а повноцінними загадками, які є хорошою зміною обстановки після напружених бійок. Крім цього, третя частина радує поліпшеним (після другої частини) Кривавим палацом з 9999 рівнів, купою костюмів для персонажів, різними крутими артами і відео. А також Вергілієм, який з'явився в Special Edition і зробив це своєю традицією.

👉 Упевнений, ви все ще думаєте, чому огляд негативний. Насправді у гри є одна, але критична проблема, а саме - якість оригінального порту, який був на тому ж якісному (а якщо точніше, то неякісному) рівні, що і відомий порт RE4. Відсутність нормальної підтримки геймпадів і танці з бубном під час їхнього під'єднання, вкрай мізерні налаштування, частина ефектів, втрачена під час портування, баги - це лише частина проблем порту. Крім цього, і в оригінальній грі, і в її версії з HD Collection можна було вибрати лише один стиль і по два види зброї на місію, що колись зумовлювалося слабким залізом PS2, і це можна було б зрозуміти, якби раптово в порті на Світч не додали і зміну стилів, і повноцінний селектор зброї, і навіть кооператив. Чи став хтось заморочуватися подібним на ПК? А самі-то як думаєте? Ну і цінник у 500 гривень за гру 2006 року це, звісно, таке собі.


👉 Незважаючи на застарілий візуал і не найкращу кольорокорекцію, гра все ще вражає своїм дизайном локацій, що варіюються від звичайного міста із закладами на кшталт бару та стрип-клубу до стародавньої вежі, а то й взагалі світу демонів із викривленим простором. Дизайн босів теж на гідному рівні - крижаний триголовий пес, напівгола вампірша в сукні з кажанів, два брати-близнюки з головами на руків'ях мечів, брат-близнюк головного героя, серце величезної літаючої риби - подібне складно забути.

👉 Саундтрек кожної частини був чимось, що заслуховувалося до дірок і третя частина не стала винятком, а композиція Devil Never Cry досі висить у плейлисті.

Devil May Cry 3 Special Edition - це:

👌 ВІТАЛІК
👌 Сторітеллінг для дебілів
👌 Бій із фіолетовою жижею
👌 It's raining women!
👌 "15 траїв не вирок" vs Беомразь
👌 Rules of Nature> laws of physics
👌 I need more POWER!
👌 ♂Boss of the tower♂

🔷 Чудова гра, яка хоч і застаріла до 2022 року, але все ще здатна запропонувати незабутній ігровий досвід із комплексною бойовою системою, складними босами, що запам'ятовуються, крутим саундтреком і харизматичними персонажами. Брати виключно в складі HD Collection, оригінальний порт залишає бажати кращого. 🔷

🔰 Діагноз – Devils never cry 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 注意! 💢 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще вельми незвичайний дощ! [h1] This party's getting crazy, let's rock! [/h1] 👉 Не знаю точно, скільки разів я проходив DMC3 - можу пригадати кілька проходжень PS2 версії на емуляторі та самій консолі, щонайменше десяток - у складі HD Collection (і це тільки за Данте), а ось скільки я награв у піратську версію оригінального порту і рахувати страшно. Мабуть, з усіх частин серії саме третя частина досі залишається моєю найулюбленішою, що, загалом, і не дивно, адже свого часу це була гра-вибачення Хідеакі Ітсуно за провальну другу частину, саме тому DMC3 стала піком серії, а в деяких аспектах досі не поступається новим іграм. 👉 На момент свого виходу третя частина стала не просто еталоном жанру слешерів, а й разом із God of War визначила його образ майже на ціле десятиліття, задавши при цьому досить високу планку. 👉 До речі, почитати огляди інших частин можна тут: ->[url=https://steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/631510]Devil May Cry HD Collection[/url] ->[url=https://steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/329050/]Devil May Cry 4 Special Edition[/url] ->[url=https://steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/601150]Devil May Cry V[/url] [quote]💊 [i][b] Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора [url= https://steamproxy.net/steamstore/curator/42214748/]MIZMAZE[/url] щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте регулярно приходити до Вергілія на DMD! 💊[/b][/i] [/quote] [h1] 📖 Foolishness, Dante. Foolishness. Might controls everything. And without strength you can not protect anything. Let alone yourself.[/h1] 👉 Будучи приквелом до серії, гра заново знайомить нас із Данте, цього разу молодим і недосвідченим. Юний напівдемон відкриває свій власний офіс і вже отримує дзвінки, але ще й гадки не має, чим хоче займатися. Вектор руху йому задає несподіваний відвідувач на ім'я Аркхем, який стверджує, що має запрошення для Данте від його брата, і краще б герою його прийняти. Одразу після цього до офісу вдираються демони, що отримують відсіч від Данте, але паралельно все ж встигають зруйнувати будівлю. Вишенькою ж на торті стає величезна вежа Темен-ні-гру, що піднялася з-під землі посеред міста, на вершині якої стоїть Вергілій - брат-близнюк Данте. Прагнучи розібратися в тому, що відбувається, Данте починає своє сходження на вершину і протистояння з Вергілієм. 👉 Паралельно на вежу підіймається ще один персонаж - дівчина, яку Данте згодом охрестить "Леді". Її мета - той самий Аркхем, який прислуговує Вергілію і є її батьком, якому вона хоче помститися за вбивство матері. Таким чином третя Devil May Cry це історія про сімейні зв'язки, в якій на героїв чекає нелегкий вибір - помститися рідним за заподіяні раніше образи або ж спробувати зрозуміти їх і прийняти. Підкріплюється це філігранним японським наративом, коли всього кілька фраз здатні сказати багато чого і замінюють півгодинні експозиції (привіт, DmC). 👉 На мій погляд, історія DMC3 - найкраща в серії, у ній немає лише короткого сюжетного обґрунтування і безглуздих катсцен, як у попередніх частинах, зайвого фансервісу DMC V і порожньої біганини з непотрібною половиною сюжетної кампанії четвірки, лише грамотна реалізація класичного мономіфу та побудований на її базі сторітеллінг. [h1]💻 Quite frankly, at first, I didn't give a damn. But because of you, I know what's important now. I know what I need to do.[/h1] 👉 Геймплейно гра взяла найкращі ідеї з попередніх частин і кристалізувала їх у вигляді системи стилів. Трікстер є розвитком ухилення з DMC2 і дає змогу робити деші та всіляко ухилятися від атак на землі й у повітрі, майстер меча додає нових прийомів холодній зброї та дає змогу розкрити її потенціал на повну, стрілок робить із вогнепальної зброї, що була лише засобом підтримувати комбо, повноцінний бойовий інструмент, а роялгард у вправних руках перетворює персонажа на незнищенну машину смерті, здатну блокувати будь-яку шкоду та повертати її кривднику. 👉 Арсенал у героя вийшов переконливим - крім класичного дворучника до рук Данте потрапляє пара мечів зі стихійними атаками вогню та вітру, крижані нунчаки, рукавички й чоботи із силою світла та навіть електрогітара, що атакує блискавками та кажанами, і це не кажучи вже про вогнепальну зброю на кшталт лазера або ракетниці. Нудьгувати з таким арсеналом не доведеться, адже різновидів ворогів теж навалом - від семи смертних гріхів і цілого набору пекельних шахів, до всіляких занепалих ангелів, гігантських павуків і кривавих горгулій. Найбільше виділяються, зрозуміло, боси, майже кожен з яких запам'ятовується, має власний характер, що розкривається в короткій катсцені, і з легкістю пояснить гравцеві, в чому той помилявся, коли вирішив з ним битися. Цербер, Агні та Рудра, Неван, Геріон, Беовульф, Левіафан, Двійник, Леді та, врешті-решт, Вергілій - кожен із них надовго запам'ятовується та залишає незабутні відчуття під час босфайту. 👉 Крім усього іншого DMC3 стала останньою грою в серії з повноцінними головоломками. Не звичайним платформінгом, штовханням гіролезвія або розбиванням кривавих стін, а повноцінними загадками, які є хорошою зміною обстановки після напружених бійок. Крім цього, третя частина радує поліпшеним (після другої частини) Кривавим палацом з 9999 рівнів, купою костюмів для персонажів, різними крутими артами і відео. А також Вергілієм, який з'явився в Special Edition і зробив це своєю традицією. 👉 Упевнений, ви все ще думаєте, чому огляд негативний. Насправді у гри є одна, але критична проблема, а саме - якість оригінального порту, який був на тому ж якісному (а якщо точніше, то неякісному) рівні, що і відомий порт RE4. Відсутність нормальної підтримки геймпадів і танці з бубном під час їхнього під'єднання, вкрай мізерні налаштування, частина ефектів, втрачена під час портування, баги - це лише частина проблем порту. Крім цього, і в оригінальній грі, і в її версії з HD Collection можна було вибрати лише один стиль і по два види зброї на місію, що колись зумовлювалося слабким залізом PS2, і це можна було б зрозуміти, якби раптово в порті на Світч не додали і зміну стилів, і повноцінний селектор зброї, і навіть кооператив. Чи став хтось заморочуватися подібним на ПК? А самі-то як думаєте? Ну і цінник у 500 гривень за гру 2006 року це, звісно, таке собі. [h1]🎬 🎧 We are the sons of Sparda. Within each of us flows his blood. But more importantly, his soul! And now, my soul is saying it wants to stop you![/h1] 👉 Незважаючи на застарілий візуал і не найкращу кольорокорекцію, гра все ще вражає своїм дизайном локацій, що варіюються від звичайного міста із закладами на кшталт бару та стрип-клубу до стародавньої вежі, а то й взагалі світу демонів із викривленим простором. Дизайн босів теж на гідному рівні - крижаний триголовий пес, напівгола вампірша в сукні з кажанів, два брати-близнюки з головами на руків'ях мечів, брат-близнюк головного героя, серце величезної літаючої риби - подібне складно забути. 👉 Саундтрек кожної частини був чимось, що заслуховувалося до дірок і третя частина не стала винятком, а композиція Devil Never Cry досі висить у плейлисті. [b]Devil May Cry 3 Special Edition - це: 👌 ВІТАЛІК 👌 Сторітеллінг для дебілів 👌 Бій із фіолетовою жижею 👌 It's raining women! 👌 "15 траїв не вирок" vs Беомразь 👌 Rules of Nature> laws of physics 👌 I need more POWER! 👌 ♂Boss of the tower♂ [b]🔷 Чудова гра, яка хоч і застаріла до 2022 року, але все ще здатна запропонувати незабутній ігровий досвід із комплексною бойовою системою, складними босами, що запам'ятовуються, крутим саундтреком і харизматичними персонажами. Брати виключно в складі HD Collection, оригінальний порт залишає бажати кращого. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Діагноз – Devils never cry [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998