ACHTUNG !!!
√√√ Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. √√√

Originally posted by Лао Цзи:

Подорож у тисячу миль починається з першого кроку

Я не чекав виходу Journey на ПК. Зовсім. По-перше, тому, що вона спочатку вийшла в ЕГС, а я все ж таки вважаю за краще купувати не тільки самі ігри, а й супутній функціонал майданчика, якого в ЕГС, звісно ж, немає, і не буде найближчим часом (а коли з'явиться, то буде поцуплено зі Стіму, тож чому б одразу не користуватися Стімом?).
По-друге, майже в той самий час у Стімі виходили інші колишні ексклюзиви Sony - трилогія ігор від Quantic Dream, які, зізнатися, давно привернули мою увагу, незважаючи на терміни виходу оригінальних ігор.

Проте, я взяв Journey майже на старті продажів і незабаром пройшов її. Для тих, хто не в курсі що це - цей проєкт вийшов у 2012 році ексклюзивно для PS3 і являв собою досить незвичайне інді, яке тоді сподобалося багатьом критикам і регулярно входило до різноманітних топів консольних ексклюзивів (на які дуже кумедно дивитися зараз, коли частина з цих ексклюзивів перестала бути такою).

Зараз же виникає цілком логічне і закономірне запитання: а чи здатна інді восьмирічної давності, нехай і колишній консольний ексклюзив, якось виділиться на тлі десятків і сотень інших, сучасних, інді-ігор, які давно заполонили Стім? Спойлер - здатна, та ще й без особливих проблем. Наразі я бачив лише одну гру, подібну до неї - Vane , з якою і буду місцями порівнювати Journey.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте частіше подорожувати! 👈

Не знаю, в чому тут справа, але оптимізація не дотягує до ідеальної, оскільки гра 2012 року з не найскладнішою графікою далеко не завжди тримає планку в 60 FPS, і частота нерідко просідає до 50, що, загалом, ніяк не позначається на сприйнятті гри, але викликає питання щодо якості портування.

Originally posted by Рей Бредбері "451 за Фаренгейтом":

Не важливо, що саме ти робиш, важливо, щоб усе, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб у ньому залишалася частинка тебе самого. У цьому різниця між людиною, яка просто стриже траву на галявині, і справжнім садівником. Перший мине, і його як не бувало, але садівник житиме не одне покоління.

Загалом, весь сюжет уже виражений у назві гри - це подорож. Від самого початку ми бачимо перед собою кінцеву мету - величезну гору, до якої і будемо прагнути впродовж 1,5-2 годин, за які проходиться гра. Що є кінцевою метою цієї подорожі нам не відомо, а тому кожен може трактувати її так, як вважатиме за потрібне. Для когось це буде прощання зі старим світом і шукання нового, комусь буде цікава історія цивілізацій, що населяли пустелю, а хтось буде проходити шлях зречення і переродження. Усе це має право на існування в рамках гри так само, як і в згаданій Vane, де можна було по-різному сприймати те, що відбувається.

Як і у випадку з Vane, за всю гру ми не почуємо і не прочитаємо жодного слова, а весь сюжет подаватиметься або через оточення, або через зображення на стінах, тож лише вивчення навколишнього світу може принести хоч якісь відповіді на запитання гравця.

Originally posted by Антуан де Сент-Екзюпері, "Маленький принц":

- А де ж люди? У пустелі так самотньо...
- Серед людей теж самотньо.

Геймплейно це пригода, в якій нам належить керувати дивною істотою, закутаною в довгий плащ. Спочатку наш головний герой здатний тільки бігати, однак після взаємодії з іншими, не менш дивними істотами, що складаються з тканини, герой отримає шарф, що дає змогу йому стрибати і літати нетривалий час. Сам шарф спочатку короткий, але його можна подовжити за рахунок зібраних апгрейдів, відповідно, чим більше їх знайдете, тим довше зможете перебувати в повітрі. При цьому важливо розуміти, що на відміну від "класичних" ігор, пошук апгрейдів зовсім не обов'язковий, і можна чудово пройти гру без них, оскільки гра більше уваги приділяє все ж таки естетиці, ніж геймплею.

Кількість символів на цьому шарфі вказує на "заряд" здатності польоту, а відновити "енергію" можна за допомогою взаємодії з різними тканинними істотами. Власне, саме переміщенню і польотам і присвячена вся гра, і порівняно з нею та ж Vane має більше геймплейних елементів. Втім, є ще одна механіка, про яку в самій грі ніде не йдеться, але яка здатна подарувати новий досвід.

Річ у тім, що в Journey є кооператив. Так, у грі, що пропонує одиночну подорож, є можливість грати з іншими людьми, щоправда зроблено це цікавим чином. Тут немає можливості запросити когось із друзів або знайомих, як і в будь-якій справжній подорожі, ви зустрічаєте незнайомців, з якими можете як розділити невеликий відрізок шляху, так і пройти його повністю, а наприкінці, після фінальних титрів, гра розкриє вам ніки людей, які в цьому проходженні подорожували разом із вами, що, як на мене, є чудовою ідеєю.

Сам кооператив не особливо змінює основний геймплей гри, а безпосередньо взаємодіяти один з одним гравці можуть лише за допомогою звуків, які, як і тканинні істоти, будуть відновлювати енергію супутника.

Originally posted by Генрі Міллер:

Істинне призначення вашої подорожі - це не місце на карті, а новий погляд на життя.

Графіка восьмирічної давності, як і варто було очікувати, технологічністю не вражає (до того ж це інді), але візуальний стиль і дизайн оточення бере все на себе, завдяки чому навіть зараз Journey має чудовий вигляд. Від золотих пісків пустелі, до підземель і засніжених гір, що немов представляють іншу, ще більш ворожу пустелю, - все відмінно опрацьовано, а дрібні деталі, на кшталт слідів протагоніста або його плаща на поверхні, лише додають грі естетики. Окремо слід відзначити освітлення, яке здатне перетворити звичайний пісок на золоті гори і підкреслити всю велич видів, що відкриваються перед протагоністом.


Саундтрек на тому ж рівні, що й графічне виконання, а тому впродовж усієї гри нас тішитимуть надихаючі та ліричні композиції, які в особливо значущі моменти лише посилюватимуть ефект залученості та співпереживання.

Journey - це:

• Пригода на 20 хвилин, увійшли і вийшли
  
• Вогняний дракон (вимовляти з китайським акцентом)
  
• Арабська ніч
  
• Трохи пісочку
  
• Press X to travel
  
• Килим-літак
  
• Раптовий стелс

Originally posted by Лао Цзи:

У справжнього мандрівника немає певного плану і наміру куди-небудь приїхати

🔷 У результаті маємо прекрасний зразок невеликої гри, яка запам'ятовується і здатна за кілька годин подарувати цілу гаму різноманітних емоцій, що під силу далеко не кожному великобюджетному проекту. Рекомендую всім, для кого ігри це не просто полігони, геймплейні механіки та звук на тлі, а щось більше, ніж просто комбінація всього цього. 🔷


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√√√ [quote=Лао Цзи] Подорож у тисячу миль починається з першого кроку [/quote] Я не чекав виходу Journey на ПК. Зовсім. По-перше, тому, що вона спочатку вийшла в ЕГС, а я все ж таки вважаю за краще купувати не тільки самі ігри, а й супутній функціонал майданчика, якого в ЕГС, звісно ж, немає, і не буде найближчим часом (а коли з'явиться, то буде поцуплено зі Стіму, тож чому б одразу не користуватися Стімом?). По-друге, майже в той самий час у Стімі виходили інші колишні ексклюзиви Sony - трилогія ігор від Quantic Dream, які, зізнатися, давно привернули мою увагу, незважаючи на терміни виходу оригінальних ігор. Проте, я взяв Journey майже на старті продажів і незабаром пройшов її. Для тих, хто не в курсі що це - цей проєкт вийшов у 2012 році ексклюзивно для PS3 і являв собою досить незвичайне інді, яке тоді сподобалося багатьом критикам і регулярно входило до різноманітних топів консольних ексклюзивів (на які дуже кумедно дивитися зараз, коли частина з цих ексклюзивів перестала бути такою). Зараз же виникає цілком логічне і закономірне запитання: а чи здатна інді восьмирічної давності, нехай і колишній консольний ексклюзив, якось виділиться на тлі десятків і сотень інших, сучасних, інді-ігор, які давно заполонили Стім? Спойлер - здатна, та ще й без особливих проблем. Наразі я бачив лише одну гру, подібну до неї - [url=steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/1063310] Vane [/url], з якою і буду місцями порівнювати Journey. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте частіше подорожувати! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 «Технічна частина»[/h1] Не знаю, в чому тут справа, але оптимізація не дотягує до ідеальної, оскільки гра 2012 року з не найскладнішою графікою далеко не завжди тримає планку в 60 FPS, і частота нерідко просідає до 50, що, загалом, ніяк не позначається на сприйнятті гри, але викликає питання щодо якості портування. [quote=Рей Бредбері "451 за Фаренгейтом"] Не важливо, що саме ти робиш, важливо, щоб усе, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб у ньому залишалася частинка тебе самого. У цьому різниця між людиною, яка просто стриже траву на галявині, і справжнім садівником. Перший мине, і його як не бувало, але садівник житиме не одне покоління.[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Загалом, весь сюжет уже виражений у назві гри - це подорож. Від самого початку ми бачимо перед собою кінцеву мету - величезну гору, до якої і будемо прагнути впродовж 1,5-2 годин, за які проходиться гра. Що є кінцевою метою цієї подорожі нам не відомо, а тому кожен може трактувати її так, як вважатиме за потрібне. Для когось це буде прощання зі старим світом і шукання нового, комусь буде цікава історія цивілізацій, що населяли пустелю, а хтось буде проходити шлях зречення і переродження. Усе це має право на існування в рамках гри так само, як і в згаданій Vane, де можна було по-різному сприймати те, що відбувається. Як і у випадку з Vane, за всю гру ми не почуємо і не прочитаємо жодного слова, а весь сюжет подаватиметься або через оточення, або через зображення на стінах, тож лише вивчення навколишнього світу може принести хоч якісь відповіді на запитання гравця. [quote=Антуан де Сент-Екзюпері, "Маленький принц"] - А де ж люди? У пустелі так самотньо... - Серед людей теж самотньо.[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Геймплейно це пригода, в якій нам належить керувати дивною істотою, закутаною в довгий плащ. Спочатку наш головний герой здатний тільки бігати, однак після взаємодії з іншими, не менш дивними істотами, що складаються з тканини, герой отримає шарф, що дає змогу йому стрибати і літати нетривалий час. Сам шарф спочатку короткий, але його можна подовжити за рахунок зібраних апгрейдів, відповідно, чим більше їх знайдете, тим довше зможете перебувати в повітрі. При цьому важливо розуміти, що на відміну від "класичних" ігор, пошук апгрейдів зовсім не обов'язковий, і можна чудово пройти гру без них, оскільки гра більше уваги приділяє все ж таки естетиці, ніж геймплею. Кількість символів на цьому шарфі вказує на "заряд" здатності польоту, а відновити "енергію" можна за допомогою взаємодії з різними тканинними істотами. Власне, саме переміщенню і польотам і присвячена вся гра, і порівняно з нею та ж Vane має більше геймплейних елементів. Втім, є ще одна механіка, про яку в самій грі ніде не йдеться, але яка здатна подарувати новий досвід. Річ у тім, що в Journey є кооператив. Так, у грі, що пропонує одиночну подорож, є можливість грати з іншими людьми, щоправда зроблено це цікавим чином. Тут немає можливості запросити когось із друзів або знайомих, як і в будь-якій справжній подорожі, ви зустрічаєте незнайомців, з якими можете як розділити невеликий відрізок шляху, так і пройти його повністю, а наприкінці, після фінальних титрів, гра розкриє вам ніки людей, які в цьому проходженні подорожували разом із вами, що, як на мене, є чудовою ідеєю. Сам кооператив не особливо змінює основний геймплей гри, а безпосередньо взаємодіяти один з одним гравці можуть лише за допомогою звуків, які, як і тканинні істоти, будуть відновлювати енергію супутника. [quote=Генрі Міллер] Істинне призначення вашої подорожі - це не місце на карті, а новий погляд на життя.[/quote] [h1]🎬 «Візуал»[/h1] Графіка восьмирічної давності, як і варто було очікувати, технологічністю не вражає (до того ж це інді), але візуальний стиль і дизайн оточення бере все на себе, завдяки чому навіть зараз Journey має чудовий вигляд. Від золотих пісків пустелі, до підземель і засніжених гір, що немов представляють іншу, ще більш ворожу пустелю, - все відмінно опрацьовано, а дрібні деталі, на кшталт слідів протагоніста або його плаща на поверхні, лише додають грі естетики. Окремо слід відзначити освітлення, яке здатне перетворити звичайний пісок на золоті гори і підкреслити всю велич видів, що відкриваються перед протагоністом. [h1]🎧 «Аудіо»[/h1] Саундтрек на тому ж рівні, що й графічне виконання, а тому впродовж усієї гри нас тішитимуть надихаючі та ліричні композиції, які в особливо значущі моменти лише посилюватимуть ефект залученості та співпереживання. [b]Journey - це: [list] [*] Пригода на 20 хвилин, увійшли і вийшли [*] Вогняний дракон (вимовляти з китайським акцентом) [*] Арабська ніч [*] Трохи пісочку [*] Press X to travel [*] Килим-літак [*] Раптовий стелс [/list][/b] [quote=Лао Цзи] У справжнього мандрівника немає певного плану і наміру куди-небудь приїхати[/quote] [b]🔷 У результаті маємо прекрасний зразок невеликої гри, яка запам'ятовується і здатна за кілька годин подарувати цілу гаму різноманітних емоцій, що під силу далеко не кожному великобюджетному проекту. Рекомендую всім, для кого ігри це не просто полігони, геймплейні механіки та звук на тлі, а щось більше, ніж просто комбінація всього цього. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок - Єдина доступна подорож під час епідемії коронавірусу [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998