ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні.

Originally posted by Франсіско Гойя:

Сон розуму народжує чудовиськ.

На годиннику 23:22, я сиджу в кріслі й чекаю, поки ноутбук, на якому я пишу свої огляди, вийде з гібернації, а в цей час на моніторі ПК ідуть фінальні титри щойно пройденої гри. Хочеться хвалити гру, але водночас я розумію, що нічого геніального в ній немає і це простий, хоч і вельми якісний, платформер.

Якби мене попросили описати його одним реченням, то я б сказав, що це своєрідна версія Маленького Принца, написана спільними зусиллями Едгара Аллана По і Говарда Філіпа Лавкрафта (опустимо умовності на кшталт тієї, що Лавкрафт народився через 39 років після смерті По). Навіть самі автори гри на сторінці в Стимі згадують Маленького Принца і до безсмертного твору в грі буде безліч відсилань.

В іншому ж, як і у випадку з Nihilumbra, мені шкода, що справді непогана гра за два роки зуміла набрати лише 62% позитивних відгуків (за 48 оглядів, що навіть гірше, ніж у згаданій Нігілумбре). А з 200+ осіб зі списку моїх друзів гра є лише у двох людей, що відповідає 1 %. Давайте ж розберемося в плюсах і мінусах гри.

Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською!

З нею тут усе чудово - стабільні 60 FPS у FullHD без просідань, лагів тощо. Хоч це й інді-гра, але в технічному плані вона зроблена досить добротно.

Originally posted by John Milton:

The mind is its own place and in itself, can make a Heaven of Hell, a Hell of Heaven.

Історія починається з того, що Принц (я буду так його називати, якщо вже самі розробники згадують персонажа Екзюпері) сидить у кріслі-гойдалці на своїй планеті. Йому чується дивний звук, і він іде подивитися, у чому справа. Водночас він поливає троянду і запускає феєрверк у своєму маленькому парку атракціонів. Як виявляється, звук виходить від маяка, і пройшовши до нього протагоніст потрапляє на іншу планету, де незабаром бачить таємничу темну людину, яка, втім, не хоче з ним спілкуватися і йде.

Принц починає слідувати за нею з однієї планети на іншу і незабаром розуміє, що насправді він перебуває в лікарні, а через пережите раніше потрясіння його розум і створив усі ці острівці, що літають у космосі, з пастками і чудовиськами, а та сама людина, можливо, зберігає якісь відповіді. І ось уже герой хоче з'ясувати, що з ним сталося і як із цим впорається.

Загалом, сюжет тут далеко не геніальний, але водночас він не найбанальніший і намагається хоч якось здивувати, втім, якщо ви дивилися, приміром, Острів проклятих або Машиніста, то вже до середини гри вам буде чудово зрозуміло, до чого все йде і фінал стане для вас абсолютно передбачуваним. Щоправда, у грі заявлено чотири кінцівки, яких можна досягти шляхом різних дій гравця, що має викликати трохи більше інтересу до сюжету, а також сприяти повторному проходженню.

Originally posted by Alan Lokos:

Don't believe everything you think. Thoughts are just that—thoughts.

Тут ми маємо типовий платформер із головоломками різних типів, а згодом - і з ворогами, кожен з яких здатен вбити протагоніста з одного удару. Відмінних рис кілька. Найголовніша - кожен рівень виконаний у формі невеликої планети, а тому поверхня під ногами завжди буде не рівна, а дещо округла, крім того, на деяких рівнях є телескопи, що дають змогу оглянути всю планету. Біля деяких планет може міститися космічне сміття й астероїди, на які іноді можна переміститися за допомогою спеціальних порталів.

Приємно радує різноманітність головоломок і механік. Іноді розробники інді-ігор будують всю гру навколо якоїсь однієї механіки і це явно не той випадок. Усі перераховувати не буду, щоб хоч трохи зберегти інтригу, скажу лише про ті, що мені запам'яталися найбільше. Найбанальніші - шипи і різні леза, які необхідно або обходити, або перестрибувати. Також є зони зі зниженою гравітацією, усередині яких персонаж стрибає набагато вище (такий самий ефект досягається стрибками на спеціальні гриби, які іноді потрібно вирощувати, поливаючи їх водою).

На деяких рівнях є перемикачі, що змінюють колір атмосфери планети і взаємодіють зі спеціальними світловими стовпами. Наприклад, є два стовпи - червоний і зелений і повз них не можна пройти. Перемикаємо стрілку в бік червоного, і ось уже червоний стовп зливається з фоном і перестає бути перешкодою. Або, наприклад, у деяких місцях є примарні об'єкти, і, використовуючи годинник, Принц "згадає", який вони мали вигляд раніше, і відновить їх на кілька секунд. Є й ціла купа більш звичних елементів, на кшталт важелів, ліфтів, ключових предметів, набору цифр, використання правильної комбінації стрибків або ударів тощо.

Крім пасток і головоломок присутні й вороги - монстри, представлені кількома видами, кожен зі своїми особливостями й атаками. Під час гри Принц отримає зброю, за допомогою якої зможе протистояти ворогам, водночас деяких ворогів можна лише приголомшити, іншим же і зовсім не можна завдати шкоди і доведеться ховатися, загалом, як і у випадку з головоломками, вороги вийшли максимально різноманітними.

І якщо вже зайшла розмова про ворогів, то варто приділити кілька слів босам. Їх тут небагато, всього чотири, але всі вони унікальні і запам'ятовуються. Щоправда, сутички з трьома з них завжди будуються за одним сценарієм і лише один чергує атаки випадковим чином. Ну, а сутичку з другим босом (по черзі), ви запам'ятаєте надовго, і не через те, що вона крута, а через постійні перепроходження.

До речі, про складність гри - це не зовсім хардкор, але на певних рівнях ви будете вмирати досить часто, а в грі є докладна статистика смертей і їхніх видів. Я, наприклад, за все проходження помер трохи більше 200 разів. Є і хардкорний режим, що відкривається після першого проходження, де кількість життів обмежена. Уся гра ж проходиться годин за 5 і не встигає набриднути.

Originally posted by Маленький Принц:

У кожної людини свої зірки.

Графіка у грі доволі середня, хоч і досить непогана, як для інді. Але, як це часто буває, все витягує геймдизайн. Хтось порівняє цю гру з більш відомою інді - Лімбо. Все так само похмуро, хоч тут і багатша колірна палітра, якихось "живих" кольорів у грі немає, що чудово передає атмосферу похмурого занурення в глибини людської підсвідомості.

Саундтрек також непогано грає на атмосферу. Композицій небагато, але всі вони доречні, а звукові ефекти завжди грамотно підібрані і все звучить так, як ти того й очікуєш.

World of One - це:

• Стара історія на новий лад
  
• Незліченні смерті на одному з босів
  
• Місячна хода
  
• Ігри із запальничкою
  
• Ігри з лопатою
  
• Маленький помічник Лавкрафта
  
• Flawless victory!
  
• Відповідальність за тих, кого ми приручили

Originally posted by Joseph Conrad:

The mind of man is capable of anything.

Гра може і не зайде всім, але для свого рівня, а я нагадаю, що це інді, створена маленькою командою і з ціною в 80 гривень без знижки, це вельми і вельми якісний твір, який цілком незаслужено було забуто, так і не отримавши визнання. .


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. [/i] [quote=Франсіско Гойя] Сон розуму народжує чудовиськ. [/quote] На годиннику 23:22, я сиджу в кріслі й чекаю, поки ноутбук, на якому я пишу свої огляди, вийде з гібернації, а в цей час на моніторі ПК ідуть фінальні титри щойно пройденої гри. Хочеться хвалити гру, але водночас я розумію, що нічого геніального в ній немає і це простий, хоч і вельми якісний, платформер. Якби мене попросили описати його одним реченням, то я б сказав, що це своєрідна версія Маленького Принца, написана спільними зусиллями Едгара Аллана По і Говарда Філіпа Лавкрафта (опустимо умовності на кшталт тієї, що Лавкрафт народився через 39 років після смерті По). Навіть самі автори гри на сторінці в Стимі згадують Маленького Принца і до безсмертного твору в грі буде безліч відсилань. В іншому ж, як і у випадку з Nihilumbra, мені шкода, що справді непогана гра за два роки зуміла набрати лише 62% позитивних відгуків (за 48 оглядів, що навіть гірше, ніж у згаданій Нігілумбре). А з 200+ осіб зі списку моїх друзів гра є лише у двох людей, що відповідає 1 %. Давайте ж розберемося в плюсах і мінусах гри. [quote][i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! [/b][/i][/quote] [h1] "Технічна частина" [/h1] З нею тут усе чудово - стабільні 60 FPS у FullHD без просідань, лагів тощо. Хоч це й інді-гра, але в технічному плані вона зроблена досить добротно. [quote=John Milton] The mind is its own place and in itself, can make a Heaven of Hell, a Hell of Heaven. [/quote] [h1] «Сюжет» [/h1] Історія починається з того, що Принц (я буду так його називати, якщо вже самі розробники згадують персонажа Екзюпері) сидить у кріслі-гойдалці на своїй планеті. Йому чується дивний звук, і він іде подивитися, у чому справа. Водночас він поливає троянду і запускає феєрверк у своєму маленькому парку атракціонів. Як виявляється, звук виходить від маяка, і пройшовши до нього протагоніст потрапляє на іншу планету, де незабаром бачить таємничу темну людину, яка, втім, не хоче з ним спілкуватися і йде. Принц починає слідувати за нею з однієї планети на іншу і незабаром розуміє, що насправді він перебуває в лікарні, а через пережите раніше потрясіння його розум і створив усі ці острівці, що літають у космосі, з пастками і чудовиськами, а та сама людина, можливо, зберігає якісь відповіді. І ось уже герой хоче з'ясувати, що з ним сталося і як із цим впорається. Загалом, сюжет тут далеко не геніальний, але водночас він не найбанальніший і намагається хоч якось здивувати, втім, якщо ви дивилися, приміром, Острів проклятих або Машиніста, то вже до середини гри вам буде чудово зрозуміло, до чого все йде і фінал стане для вас абсолютно передбачуваним. Щоправда, у грі заявлено чотири кінцівки, яких можна досягти шляхом різних дій гравця, що має викликати трохи більше інтересу до сюжету, а також сприяти повторному проходженню. [quote=Alan Lokos] Don't believe everything you think. Thoughts are just that—thoughts. [/quote] [h1] «Геймплей» [/h1] Тут ми маємо типовий платформер із головоломками різних типів, а згодом - і з ворогами, кожен з яких здатен вбити протагоніста з одного удару. Відмінних рис кілька. Найголовніша - кожен рівень виконаний у формі невеликої планети, а тому поверхня під ногами завжди буде не рівна, а дещо округла, крім того, на деяких рівнях є телескопи, що дають змогу оглянути всю планету. Біля деяких планет може міститися космічне сміття й астероїди, на які іноді можна переміститися за допомогою спеціальних порталів. Приємно радує різноманітність головоломок і механік. Іноді розробники інді-ігор будують всю гру навколо якоїсь однієї механіки і це явно не той випадок. Усі перераховувати не буду, щоб хоч трохи зберегти інтригу, скажу лише про ті, що мені запам'яталися найбільше. Найбанальніші - шипи і різні леза, які необхідно або обходити, або перестрибувати. Також є зони зі зниженою гравітацією, усередині яких персонаж стрибає набагато вище (такий самий ефект досягається стрибками на спеціальні гриби, які іноді потрібно вирощувати, поливаючи їх водою). На деяких рівнях є перемикачі, що змінюють колір атмосфери планети і взаємодіють зі спеціальними світловими стовпами. Наприклад, є два стовпи - червоний і зелений і повз них не можна пройти. Перемикаємо стрілку в бік червоного, і ось уже червоний стовп зливається з фоном і перестає бути перешкодою. Або, наприклад, у деяких місцях є примарні об'єкти, і, використовуючи годинник, Принц "згадає", який вони мали вигляд раніше, і відновить їх на кілька секунд. Є й ціла купа більш звичних елементів, на кшталт важелів, ліфтів, ключових предметів, набору цифр, використання правильної комбінації стрибків або ударів тощо. Крім пасток і головоломок присутні й вороги - монстри, представлені кількома видами, кожен зі своїми особливостями й атаками. Під час гри Принц отримає зброю, за допомогою якої зможе протистояти ворогам, водночас деяких ворогів можна лише приголомшити, іншим же і зовсім не можна завдати шкоди і доведеться ховатися, загалом, як і у випадку з головоломками, вороги вийшли максимально різноманітними. І якщо вже зайшла розмова про ворогів, то варто приділити кілька слів босам. Їх тут небагато, всього чотири, але всі вони унікальні і запам'ятовуються. Щоправда, сутички з трьома з них завжди будуються за одним сценарієм і лише один чергує атаки випадковим чином. Ну, а сутичку з другим босом (по черзі), ви запам'ятаєте надовго, і не через те, що вона крута, а через постійні перепроходження. До речі, про складність гри - це не зовсім хардкор, але на певних рівнях ви будете вмирати досить часто, а в грі є докладна статистика смертей і їхніх видів. Я, наприклад, за все проходження помер трохи більше 200 разів. Є і хардкорний режим, що відкривається після першого проходження, де кількість життів обмежена. Уся гра ж проходиться годин за 5 і не встигає набриднути. [quote=Маленький Принц] У кожної людини свої зірки. [/quote] [h1] "Аудіовізуал" [/h1] [b]Графіка[/b] у грі доволі середня, хоч і досить непогана, як для інді. Але, як це часто буває, все витягує геймдизайн. Хтось порівняє цю гру з більш відомою інді - Лімбо. Все так само похмуро, хоч тут і багатша колірна палітра, якихось "живих" кольорів у грі немає, що чудово передає атмосферу похмурого занурення в глибини людської підсвідомості. [b]Саундтрек[/b] також непогано грає на атмосферу. Композицій небагато, але всі вони доречні, а звукові ефекти завжди грамотно підібрані і все звучить так, як ти того й очікуєш. [b] World of One - це: [list] [*] Стара історія на новий лад [*] Незліченні смерті на одному з босів [*] Місячна хода [*] Ігри із запальничкою [*] Ігри з лопатою [*] Маленький помічник Лавкрафта [*] Flawless victory! [*] Відповідальність за тих, кого ми приручили [/list] [/b] [quote=Joseph Conrad] The mind of man is capable of anything. [/quote] [b] Гра може і не зайде всім, але для свого рівня, а я нагадаю, що це інді, створена маленькою командою і з ціною в 80 гривень без знижки, це вельми і вельми якісний твір, який цілком незаслужено було забуто, так і не отримавши визнання. . [/b] [h1] [b] [u]Загалом - 8 планет, відвіданих Маленьким Принцом / 10 втрачених спогадів [/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998