ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися.

Originally posted by Метт:

Дехто каже, що всі ми пов'язані, що всі ми - частина чогось більшого.

З жанром інтерактивного кіно я знайомий не так давно, проте в деякі проекти пограти встиг. Загалом, ігри цього жанру можна розділити на дві категорії: власне, ігри з мінімумом геймплею та певною варіативністю (на кшталт проєктів від Telltale) та повноцінне кіно (ну або ж FMV-ігри) з інтерактивними елементами, тобто, з можливістю скеровувати сюжет у потрібне річище (ну, або ж бути впевненим у цьому). Цей проєкт належить якраз до другої категорії, тобто, фактично, є фільмом, у якому гравець-глядач вирішує, як далі розвиватимуться події, хоча, треба зазначити, що в багатьох подібних проєктах далеко не кожне рішення має наслідки, незважаючи на всі запевнення розробників.

Незважаючи на те, що з жанром я трохи знайомий, майже всі ігри, в які я грав, належали саме до першої категорії з перерахованих вище. Єдиною FMV-грою була She sees red - короткий детектив, з яким я по ходу проходження порівнював Нічну гру (а саме так переклали назву, згідно з Гуглом).

Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І знайди, нарешті, підробіток на вечір!

Тут усе добре - жодних проблем під час проходження я не зустрів. Лише один раз замість потрібної сцени був чорний екран, утім, це вирішилося виходом у меню і поверненням у гру.
Оскільки я грав з оригінальним озвученням і російськими субтитрами, то можу відзначити доволі непоганий переклад, який не соромиться працювати і з нецензурною лексикою, не замінюючи її при цьому на всілякі "чорт" і "лaйнo собаче". Хоча, мушу визнати, що в деяких сценах можна було перекласти трохи точніше, втім, це вже мої професійні причіпки.

Originally posted by Метт:

Зблизька, з відкритим поглядом, я не бачу свідчень якогось духовного постановника. Бачу лише випадкові фрактали егоїстичного, безматочного вулика.

Сюжет у цих проєктах, як уже можна зрозуміти з назви жанру, стоїть наріжним каменем, тому він має бути опрацьований на належному рівні. І треба сказати, що з цим тут усе добре. Я не можу назвати місцеву історію оскароносною, але вона вийшла доволі цікавою і, що найголовніше, співпереживати головному герою було досить просто, що сприяло належному залученню до сюжету.

Отже, що стосується самої історії: головним героєм виступає Метт Томпсон, студент коледжу, який підробляє нічним сторожем (звідси й оригінальна назва гри) на парковці з дорогими автомобілями. Крім того, він захоплюється математикою і любить прораховувати ймовірності того чи іншого результату подій. Гра починається зі, здавалося б, звичайного вечора, коли Метт приїжджає на роботу і заступає на зміну. Після короткої розмови з дівчиною, яка хотіла позичити на ніч машину свого боса з метою виграти парі, Метт розуміє, що на стоянку хтось проник.

Так і виявляється: горе-грабіжник хотів викрасти автомобіль, але не розрахував міцність троса, коли спускався вентиляцією, і зламав руку, а тому він бере протагоніста в заручники та їде з ним до своїх товаришів, які вже планують якесь пограбування. Як події розвиватимуться далі - вирішувати тільки вам. Ну, принаймні, гра всіма силами намагається вас у цьому переконати.

Зрозуміло, певні рішення, прийняті вами, впливатимуть на сюжет, сім можливих фіналів тому підтвердження, однак добра половина гри - кінетична, де незалежно від прийнятих рішень підсумок буде один і той самий. Наведу два приклади.
Перший нас зустрічає вже на самому початку гри: Метт їде на роботу і спускається в метро, де на платформі вже стоїть його поїзд, який от-от вирушить. Тут його зупиняє людина, яка просить допомогти з пошуком платформи - можна або погодиться йому допомогти, або проігнорувати прохання і йти до поїзда. Здавалося б, другий варіант дасть змогу встигнути на поїзд і не запізнитися на роботу. Ні, людина просто вас затримає настільки, щоб ви запізнилися і поїзд поїхав без вас. Два варіанти дій - підсумок один.

У другому прикладі головний герой з дівчиною сидять на аукціоні, і дівчина постійно піднімає ставки, що сильно нервує Метта. Є варіант смикнути її (причому двічі) або ж не втручатися. Незалежно від прийнятого рішення у вас буде одна й та сама розмова після аукціону, що трохи дивно.

Однак два наведені вище приклади (а також кілька інших подібних сцен) не чинять сильного впливу на сприйняття гри - багато в чому завдяки тому, що самі автори не роблять заяв на кшталт "найменше ваше рішення може кардинально змінити сюжет". За перипетіями сюжету цікаво стежити і без жодної нелінійності, яка лише дає змогу глибше зануритися в історію.

Originally posted by Метт:

Не зрозумійте мене неправильно. Я нікого не суджу. Як і іншим мені хочеться скоріше дістатися до дому. Але невже саме з непорушного альтруїзму я дозволяю іншим себе випереджати?

Геймплейно гра, зрозуміло, дуже проста - ми дивимося кіно і в певний момент вибираємо один варіант із запропонованих. Тут хотілося б відзначити відмінності з She sees red - якщо там варіанти подальших дій з'являлися через певні, фіксовані проміжки часу, а кількість самих варіантів завжди дорівнювала двом, то тут вони можуть з'являтися в найнесподіваніший момент, причому навіть відразу один за одним, а кількість опцій варіюється від двох до трьох. Усе це робить гру більш динамічною і ще більше підсилює ефект занурення в історію.

Що стосується гри акторів, то все досить непогано. Джо Сауербутс правдоподібно відіграє Метта, більшість інших акторів також добре виглядають у кадрі, хоча й не всі.

Originally posted by Метт:

Так чи інакше, життя є зловісне змагання. Нескінченна низка рішень, великих і малих, кожне з яких має певне число ймовірностей.

Комп'ютерної графіки в її ігровому вигляді тут, зрозуміло, немає. Що стосується візуальної частини фільму, то все вийшло досить добре й атмосферно - це стосується як грамотно підібраної кольорокорекції, так і операторської роботи, нехай остання не дуже різноманітна.

Саундтрек також на належному рівні, композицій небагато, але вони вписуються в ті сцени, в яких використовуються, хоча, на мій погляд, можна було додати трохи більше звукового супроводу - його відсутність у деяких сценах ріже слух.

Late Shift - це:

• Альтруїзм проти егоїзму (з пофігізмом посередині)
  
• Самостійне рішення Метта, яке зробить тебе шовіністом
  
• Чашка для рису за 10 мільйонів
  
• Можливість самому почати вуличну бійку, розібравшись із найздоровішим хлопцем
  
• Містер Ву, який поводиться як типовий... містер Ву
  
• Неймовірні пригоди китайців в Англії
  
• Герой, здатний миттєво змінити гнів на милість за одним рішенням гравця
  
• Багатоходовочки

Originally posted by Метт:

Випадкові змінні. Ніколи не недооцінюйте людський фактор.

Гра вийшла добротним інтерактивним кіно, без якоїсь величезної варіативності, але з цікавим сюжетом, в міру харизматичним протагоністом, якому хочеться співпереживати, і непоганими краєвидами Лондону. Раджу спробувати зіграти ввечері, під час відпочинку від трудового дня.


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. [/i] [quote=Метт] Дехто каже, що всі ми пов'язані, що всі ми - частина чогось більшого. [/quote] З жанром інтерактивного кіно я знайомий не так давно, проте в деякі проекти пограти встиг. Загалом, ігри цього жанру можна розділити на дві категорії: власне, ігри з мінімумом геймплею та певною варіативністю (на кшталт проєктів від Telltale) та повноцінне кіно (ну або ж FMV-ігри) з інтерактивними елементами, тобто, з можливістю скеровувати сюжет у потрібне річище (ну, або ж бути впевненим у цьому). Цей проєкт належить якраз до другої категорії, тобто, фактично, є фільмом, у якому гравець-глядач вирішує, як далі розвиватимуться події, хоча, треба зазначити, що в багатьох подібних проєктах далеко не кожне рішення має наслідки, незважаючи на всі запевнення розробників. Незважаючи на те, що з жанром я трохи знайомий, майже всі ігри, в які я грав, належали саме до першої категорії з перерахованих вище. Єдиною FMV-грою була She sees red - короткий детектив, з яким я по ходу проходження порівнював Нічну гру (а саме так переклали назву, згідно з Гуглом). [quote][i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І знайди, нарешті, підробіток на вечір! [/b][/i][/quote] [h1] «Технічна частина» [/h1] Тут усе добре - жодних проблем під час проходження я не зустрів. Лише один раз замість потрібної сцени був чорний екран, утім, це вирішилося виходом у меню і поверненням у гру. Оскільки я грав з оригінальним озвученням і російськими субтитрами, то можу відзначити доволі непоганий переклад, який не соромиться працювати і з нецензурною лексикою, не замінюючи її при цьому на всілякі "чорт" і "лaйнo собаче". Хоча, мушу визнати, що в деяких сценах можна було перекласти трохи точніше, втім, це вже мої професійні причіпки. [quote=Метт] Зблизька, з відкритим поглядом, я не бачу свідчень якогось духовного постановника. Бачу лише випадкові фрактали егоїстичного, безматочного вулика. [/quote] [h1] «Сюжет» [/h1] Сюжет у цих проєктах, як уже можна зрозуміти з назви жанру, стоїть наріжним каменем, тому він має бути опрацьований на належному рівні. І треба сказати, що з цим тут усе добре. Я не можу назвати місцеву історію оскароносною, але вона вийшла доволі цікавою і, що найголовніше, співпереживати головному герою було досить просто, що сприяло належному залученню до сюжету. Отже, що стосується самої історії: головним героєм виступає Метт Томпсон, студент коледжу, який підробляє нічним сторожем (звідси й оригінальна назва гри) на парковці з дорогими автомобілями. Крім того, він захоплюється математикою і любить прораховувати ймовірності того чи іншого результату подій. Гра починається зі, здавалося б, звичайного вечора, коли Метт приїжджає на роботу і заступає на зміну. Після короткої розмови з дівчиною, яка хотіла позичити на ніч машину свого боса з метою виграти парі, Метт розуміє, що на стоянку хтось проник. Так і виявляється: горе-грабіжник хотів викрасти автомобіль, але не розрахував міцність троса, коли спускався вентиляцією, і зламав руку, а тому він бере протагоніста в заручники та їде з ним до своїх товаришів, які вже планують якесь пограбування. Як події розвиватимуться далі - вирішувати тільки вам. Ну, принаймні, гра всіма силами намагається вас у цьому переконати. Зрозуміло, певні рішення, прийняті вами, впливатимуть на сюжет, сім можливих фіналів тому підтвердження, однак добра половина гри - кінетична, де незалежно від прийнятих рішень підсумок буде один і той самий. Наведу два приклади. Перший нас зустрічає вже на самому початку гри: Метт їде на роботу і спускається в метро, де на платформі вже стоїть його поїзд, який от-от вирушить. Тут його зупиняє людина, яка просить допомогти з пошуком платформи - можна або погодиться йому допомогти, або проігнорувати прохання і йти до поїзда. Здавалося б, другий варіант дасть змогу встигнути на поїзд і не запізнитися на роботу. Ні, людина просто вас затримає настільки, щоб ви запізнилися і поїзд поїхав без вас. Два варіанти дій - підсумок один. У другому прикладі головний герой з дівчиною сидять на аукціоні, і дівчина постійно піднімає ставки, що сильно нервує Метта. Є варіант смикнути її (причому двічі) або ж не втручатися. Незалежно від прийнятого рішення у вас буде одна й та сама розмова після аукціону, що трохи дивно. Однак два наведені вище приклади (а також кілька інших подібних сцен) не чинять сильного впливу на сприйняття гри - багато в чому завдяки тому, що самі автори не роблять заяв на кшталт "найменше ваше рішення може кардинально змінити сюжет". За перипетіями сюжету цікаво стежити і без жодної нелінійності, яка лише дає змогу глибше зануритися в історію. [quote=Метт] Не зрозумійте мене неправильно. Я нікого не суджу. Як і іншим мені хочеться скоріше дістатися до дому. Але невже саме з непорушного альтруїзму я дозволяю іншим себе випереджати? [/quote] [h1] «Геймплей» [/h1] Геймплейно гра, зрозуміло, дуже проста - ми дивимося кіно і в певний момент вибираємо один варіант із запропонованих. Тут хотілося б відзначити відмінності з She sees red - якщо там варіанти подальших дій з'являлися через певні, фіксовані проміжки часу, а кількість самих варіантів завжди дорівнювала двом, то тут вони можуть з'являтися в найнесподіваніший момент, причому навіть відразу один за одним, а кількість опцій варіюється від двох до трьох. Усе це робить гру більш динамічною і ще більше підсилює ефект занурення в історію. Що стосується гри акторів, то все досить непогано. Джо Сауербутс правдоподібно відіграє Метта, більшість інших акторів також добре виглядають у кадрі, хоча й не всі. [quote=Метт] Так чи інакше, життя є зловісне змагання. Нескінченна низка рішень, великих і малих, кожне з яких має певне число ймовірностей. [/quote] [h1] «Аудіовізуал» [/h1] Комп'ютерної [b]графіки[/b] в її ігровому вигляді тут, зрозуміло, немає. Що стосується візуальної частини фільму, то все вийшло досить добре й атмосферно - це стосується як грамотно підібраної кольорокорекції, так і операторської роботи, нехай остання не дуже різноманітна. [b]Саундтрек[/b] також на належному рівні, композицій небагато, але вони вписуються в ті сцени, в яких використовуються, хоча, на мій погляд, можна було додати трохи більше звукового супроводу - його відсутність у деяких сценах ріже слух. [b] Late Shift - це: [list] [*] Альтруїзм проти егоїзму (з пофігізмом посередині) [*] Самостійне рішення Метта, яке зробить тебе шовіністом [*] Чашка для рису за 10 мільйонів [*] Можливість самому почати вуличну бійку, розібравшись із найздоровішим хлопцем [*] Містер Ву, який поводиться як типовий... містер Ву [*] Неймовірні пригоди китайців в Англії [*] Герой, здатний миттєво змінити гнів на милість за одним рішенням гравця [*] Багатоходовочки [/list] [/b] [quote=Метт] Випадкові змінні. Ніколи не недооцінюйте людський фактор. [/quote] [b] Гра вийшла добротним інтерактивним кіно, без якоїсь величезної варіативності, але з цікавим сюжетом, в міру харизматичним протагоністом, якому хочеться співпереживати, і непоганими краєвидами Лондону. Раджу спробувати зіграти ввечері, під час відпочинку від трудового дня. [/b] [h1] [b] [u]Загалом - 8 неправильних рішень / 10 мільйонів фунтів стерлінгів [/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998