ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні.

Originally posted by Narrator:

You were born from the void.. It is coming to get you!

Варто сказати, що я люблю різні, здавалося б, звичайні ігри, але з якимись незвичайними концепціями, завдяки яким ці ігри виділяються на тлі своїх побратимів за жанром. Свого часу справжнім відкриттям для мене став платформер Braid, який, крім стандартних рис свого жанру, мав цікаву концепцію - управління часом, причому це не зводилося до банального слоу-мо або менш банального, але далеко не нового перемотування часу. Ні, все було куди глибше.

І ось, побачивши одного разу в Стимі Нігілумбру (про назву поговоримо трохи пізніше), я зацікавився ще одним незвичайним платформером і вирішив обов'язково його пройти, що і зробив. Мене трохи здивувало те, що гра виявилася набагато старішою, ніж я припускав, - я думав, що вона вийшла десь рік тому, максимум два, і здивувався, дізнавшись, що вперше вона вийшла на iPhone аж у 2012 році, а за рік дісталася і до ПК. Я це до чого - навіть через 6-7 років вона чудово грається і не має застарілого вигляду, як це буває з багатьма проєктами, зокрема - і цього жанру.


Тут мені абсолютно нема за що критикувати гру - 1080p і 60FPS без будь-яких багів і тому подібних неприємних елементів. Єдиний мінус - відсутність можливості грати на геймпаді. Так, у цього є свої, геймплейні, причини, але все ж.

Originally posted by Narrator:

You are newly born. You can’t wait to see more and more of this place.

Історія тут вельми цікава (як для платформера). Існувала якась Безодня, абсолютне ніщо, здатне стерти що завгодно з цього світу. Одного разу від цієї Безодні відокремилася невелика частина, далі в грі іменована Народженим. Народжений втік від Безодні і потрапив у світ, який взявся з цікавістю досліджувати (вигляд, якого він набуває в грі та за яким його можна впізнати на обкладинці, - це вигляд опудала, яке він зустрів на своєму шляху). Але Безодня не могла просто так його відпустити, адже він був її частиною, а вона хотіла бути єдиною (якщо вона взагалі могла чогось хотіти), тому вона переслідувала його всюди, знищуючи при цьому все, що його оточувало - гори, ліси, пустелі, міста...

Чим же закінчилася ця гонитва? Ну, це вам належить дізнатися самостійно. Варто сказати, що сам Народжений за всю гру не вимовляє жодного слова, а весь сюжет, так само як і почуття головного героя до нас доносить Оповідач, який постійно коментує те, що відбувається, і відіграє свою роль на всі 100%.

Загалом сюжет не можна назвати геніальним, але для платформера він вельми непоганий і вам дійсно буде цікаво дізнатися, чим же все закінчиться. До слова, таку назву грі дали неспроста - nihil явно взято з латині і означає "ніщо" (якщо мені не зраджує пам'ять, все ж латинь я вчив ще на першому курсі), а umbra, найімовірніше, англійський синонім до слова "темрява".

Originally posted by Narrator:

Even if you change your shape to match with this world, you are still an outcast.

А ось тут уже буде цікавіше. Оскільки це платформер, то наш головний герой здатний переміщатися в двомірному просторі та стрибати. Стандартний набір для платформера. Але є й те, що робить його незвичайним. Це кольори. Так, звичайнісінькі кольори. Народжений здатний осягати суть самого кольору і з його допомогою змінювати реальність. Виглядає це як звичайне малювання по різних поверхнях у грі. Є кілька кольорів, з кожним з яких протагоніст знайомиться під час своєї подорожі, при цьому кожен колір має свої особливості.

Синій - символізує крижані гори, робить поверхню слизькою, покриваючи її льодом.

Зелений - символізує ліс, робить поверхню м'якою і дає змогу відстрибувати від неї, причому, що з більшої висоти ви зістрибнули, то вищим буде стрибок, а з кожним наступним стрибком їхня висота не зменшуватиметься.

Коричневий - символізує пустелю, робить поверхню липкою, покриваючи її чимось середнім між піском і клеєм, і дає змогу прилипати до будь-якої поверхні, навіть до стелі, а потім відстрибувати від неї.

Червоний - символізує вулкан, дає змогу підпалювати все, що перебуває на відповідній поверхні, починаючи від ворогів і дерев'яних ящиків і закінчуючи самим протагоністом.

Жовтий - символізує місто, дає змогу відновлювати живлення в електронних схемах і активувати техніку на кшталт ліфтів.

Темрява - символізує Безодню, дає змогу стерти будь-який нанесений раніше колір.

Ось із таким набором (який ми збираємо під час гри) нам і належить дослідити цей не дуже доброзичливий світ. На шляху нам, крім головоломок, зустрінуться і вороги - інші породження Безодні, створені з метою зупинити Народженого. Зрозуміло, для перемоги над ними, так само як і для проходження рівнів, нам нерідко доведеться комбінувати різні кольори й уважно досліджувати оточення.

При цьому гру не можна назвати складною - вона досить легко проходиться і моментів, де я застрягав і не знав, що робити, було від сили два-три за всю гру. Уся гра проходиться десь за три години, а після проходження відкриється новий режим - режим Безодні, в якому нам запропонують заново пройти всі рівні, але тепер кожен з них буде набагато складнішим.

Originally posted by Narrator:

You are not different from these monsters. You are the Void itself.

Графіка у грі навіть у 2019 році має непоганий вигляд, незважаючи на те, що якимось незвичайним промальовуванням картинка не вирізняється. Дизайн, як це часто буває в іграх, не дає грі застарівати, а різноманітність локацій, кожна з яких по-справжньому унікальна, не дасть занудьгувати, тим паче вони досить часто змінюють одна одну.

Саундтрек у грі досить непоганий. Композицій, на жаль, небагато, але кожна з них унікальна і надовго запам'ятовується. Приміром, ви нескоро забудете переслідування протагоніста Безоднею зокрема якраз-таки через саундтрек.

Nihilumbra - це:

• Можливість згадати дитинство і розфарбувати рівень яскравими кольорами
  
• Можливість спалити надокучливого ворога
  
• Малювання фарбами
  
• Нігілізм як сенс життя
  
• Вороги, що маскуються за допомогою кольорів
  
• Безодня як символ невідворотності
  
• Можливість втратити все до кінця, щоб здобути свободу

Originally posted by Narrator:

Everything you experienced has filled you. You are not empty anymore.

Платформер вийшов хоч і не складним (що нехарактерно для жанру), але досить самобутнім. Дизайн гри запам'ятовується, ідея з малюванням кольорами для змін властивостей навколишнього світу досить оригінальна (тим паче, для 2012-2013 років), а музика надовго залишається в пам'яті.
Не знаю, чи варто брати за повну ціну, але от купувати зі знижкою раджу всім і кожному - це одна з тих ігор, які окупають невелику тривалість отриманими емоціями.


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. [/i] [quote=Narrator] You were born from the void.. It is coming to get you! [/quote] Варто сказати, що я люблю різні, здавалося б, звичайні ігри, але з якимись незвичайними концепціями, завдяки яким ці ігри виділяються на тлі своїх побратимів за жанром. Свого часу справжнім відкриттям для мене став платформер Braid, який, крім стандартних рис свого жанру, мав цікаву концепцію - управління часом, причому це не зводилося до банального слоу-мо або менш банального, але далеко не нового перемотування часу. Ні, все було куди глибше. І ось, побачивши одного разу в Стимі Нігілумбру (про назву поговоримо трохи пізніше), я зацікавився ще одним незвичайним платформером і вирішив обов'язково його пройти, що і зробив. Мене трохи здивувало те, що гра виявилася набагато старішою, ніж я припускав, - я думав, що вона вийшла десь рік тому, максимум два, і здивувався, дізнавшись, що вперше вона вийшла на iPhone аж у 2012 році, а за рік дісталася і до ПК. Я це до чого - навіть через 6-7 років вона чудово грається і не має застарілого вигляду, як це буває з багатьма проєктами, зокрема - і цього жанру. [h1] «Технічна частина» [/h1] Тут мені абсолютно нема за що критикувати гру - 1080p і 60FPS без будь-яких багів і тому подібних неприємних елементів. Єдиний мінус - відсутність можливості грати на геймпаді. Так, у цього є свої, геймплейні, причини, але все ж. [quote=Narrator] You are newly born. You can’t wait to see more and more of this place. [/quote] [h1] «Сюжет» [/h1] Історія тут вельми цікава (як для платформера). Існувала якась Безодня, абсолютне ніщо, здатне стерти що завгодно з цього світу. Одного разу від цієї Безодні відокремилася невелика частина, далі в грі іменована Народженим. Народжений втік від Безодні і потрапив у світ, який взявся з цікавістю досліджувати (вигляд, якого він набуває в грі та за яким його можна впізнати на обкладинці, - це вигляд опудала, яке він зустрів на своєму шляху). Але Безодня не могла просто так його відпустити, адже він був її частиною, а вона хотіла бути єдиною (якщо вона взагалі могла чогось хотіти), тому вона переслідувала його всюди, знищуючи при цьому все, що його оточувало - гори, ліси, пустелі, міста... Чим же закінчилася ця гонитва? Ну, це вам належить дізнатися самостійно. Варто сказати, що сам Народжений за всю гру не вимовляє жодного слова, а весь сюжет, так само як і почуття головного героя до нас доносить Оповідач, який постійно коментує те, що відбувається, і відіграє свою роль на всі 100%. Загалом сюжет не можна назвати геніальним, але для платформера він вельми непоганий і вам дійсно буде цікаво дізнатися, чим же все закінчиться. До слова, таку назву грі дали неспроста - nihil явно взято з латині і означає "ніщо" (якщо мені не зраджує пам'ять, все ж латинь я вчив ще на першому курсі), а umbra, найімовірніше, англійський синонім до слова "темрява". [quote=Narrator] Even if you change your shape to match with this world, you are still an outcast. [/quote] [h1] «Геймплей» [/h1] А ось тут уже буде цікавіше. Оскільки це платформер, то наш головний герой здатний переміщатися в двомірному просторі та стрибати. Стандартний набір для платформера. Але є й те, що робить його незвичайним. Це кольори. Так, звичайнісінькі кольори. Народжений здатний осягати суть самого кольору і з його допомогою змінювати реальність. Виглядає це як звичайне малювання по різних поверхнях у грі. Є кілька кольорів, з кожним з яких протагоніст знайомиться під час своєї подорожі, при цьому кожен колір має свої особливості. Синій - символізує крижані гори, робить поверхню слизькою, покриваючи її льодом. Зелений - символізує ліс, робить поверхню м'якою і дає змогу відстрибувати від неї, причому, що з більшої висоти ви зістрибнули, то вищим буде стрибок, а з кожним наступним стрибком їхня висота не зменшуватиметься. Коричневий - символізує пустелю, робить поверхню липкою, покриваючи її чимось середнім між піском і клеєм, і дає змогу прилипати до будь-якої поверхні, навіть до стелі, а потім відстрибувати від неї. Червоний - символізує вулкан, дає змогу підпалювати все, що перебуває на відповідній поверхні, починаючи від ворогів і дерев'яних ящиків і закінчуючи самим протагоністом. Жовтий - символізує місто, дає змогу відновлювати живлення в електронних схемах і активувати техніку на кшталт ліфтів. Темрява - символізує Безодню, дає змогу стерти будь-який нанесений раніше колір. Ось із таким набором (який ми збираємо під час гри) нам і належить дослідити цей не дуже доброзичливий світ. На шляху нам, крім головоломок, зустрінуться і вороги - інші породження Безодні, створені з метою зупинити Народженого. Зрозуміло, для перемоги над ними, так само як і для проходження рівнів, нам нерідко доведеться комбінувати різні кольори й уважно досліджувати оточення. При цьому гру не можна назвати складною - вона досить легко проходиться і моментів, де я застрягав і не знав, що робити, було від сили два-три за всю гру. Уся гра проходиться десь за три години, а після проходження відкриється новий режим - режим Безодні, в якому нам запропонують заново пройти всі рівні, але тепер кожен з них буде набагато складнішим. [quote=Narrator] You are not different from these monsters. You are the Void itself. [/quote] [h1] «Аудіовізуал» [/h1] [b]Графіка[/b] у грі навіть у 2019 році має непоганий вигляд, незважаючи на те, що якимось незвичайним промальовуванням картинка не вирізняється. Дизайн, як це часто буває в іграх, не дає грі застарівати, а різноманітність локацій, кожна з яких по-справжньому унікальна, не дасть занудьгувати, тим паче вони досить часто змінюють одна одну. [b]Саундтрек[/b] у грі досить непоганий. Композицій, на жаль, небагато, але кожна з них унікальна і надовго запам'ятовується. Приміром, ви нескоро забудете переслідування протагоніста Безоднею зокрема якраз-таки через саундтрек. [b] Nihilumbra - це: [list] [*] Можливість згадати дитинство і розфарбувати рівень яскравими кольорами [*] Можливість спалити надокучливого ворога [*] Малювання фарбами [*] Нігілізм як сенс життя [*] Вороги, що маскуються за допомогою кольорів [*] Безодня як символ невідворотності [*] Можливість втратити все до кінця, щоб здобути свободу [/list] [/b] [quote=Narrator] Everything you experienced has filled you. You are not empty anymore. [/quote] [b] Платформер вийшов хоч і не складним (що нехарактерно для жанру), але досить самобутнім. Дизайн гри запам'ятовується, ідея з малюванням кольорами для змін властивостей навколишнього світу досить оригінальна (тим паче, для 2012-2013 років), а музика надовго залишається в пам'яті. Не знаю, чи варто брати за повну ціну, але от купувати зі знижкою раджу всім і кожному - це одна з тих ігор, які окупають невелику тривалість отриманими емоціями. [/b] [h1] [b] [u]Загалом - 10 породжень Безодні / 10 монологів Оповідача [/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998