ACHTUNG !!!
√√√ Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. √√√

Originally posted by Sam Fisher:

To defend the lives of millions, I'll become to what you fear most, I will make you believe I am everywhere, and I'll do it my way.

Серія Splinter Cell імені нині покійного Тома Кленсі (ім'я якого стало брендом і навіть після його смерті використовується для будь-яких експериментальних донатних виробів Юбісофт, так-так, Зламаний_поінт, я про тебе) хоч і не стояла біля витоків стелс-жанру (на той час уже був, приміром, Thief), але допомогла сформувати напрямок стелс-екшен, яскравими представниками якого стали дві останні частини серії.

І якщо Conviction був досить цікавим і самобутнім проєктом, але, при цьому, був експериментом у серії (як і інша гра в іншій стелс-серії, яка також є п'ятою за рахунком і вийшла трохи пізніше - Hitman Absolution), то Blacklist - це повернення до витоків, але з урахуванням напрацювань попередньої гри і в дусі часу.

Найбільше мене дивує те, що грі, яка за моїми відчуттями вийшла не так вже й давно, скоро виповниться 7 років. За весь цей час так і не вийшло продовження, і, як мені здається, частково це пов'язано з успіхом серії Assassin's Creed, яка забрала собі деякі механіки Splinter Cell.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте світитися в темряві! 👈

Здебільшого у гри немає проблем, але ось є деякі дрібні нюанси, які можуть зіпсувати враження від ігрового процесу. Іноді грі здається, що вона порт із консолей (а може так і є), і FPS різко падає до 30, при тому, що в решту часу це стабільні 60 на максимальних налаштуваннях у FullHD. І добре б це було просто падіння, але, як виявилося, в цей час неможливо поміняти зброю або гаджет у меню, що може зіпсувати проходження. Таке трапляється нечасто, та й, судячи з усього, у фіксованих місцях, але все одно дратує.

Originally posted by Majid Sadiq:

I was raised to believe that one man could change the world.

Кумедно, але і тут доля серій Hitman і Splinter Cell вийшла схожою. В обох ігрових серіях п'ята частина вийшла експериментальною і сюжетно являла собою особисту драму, пов'язану зі зрадою вірної напарниці/інформатора і пошуком якоїсь дівчинки/дочки. Шості ж частини зосередилися на геймплеї та поверненні до витоків, але забули при цьому про сюжет. Саме тому сюжет у Blacklist... так собі.

Річ у тім, що все зводиться до такого: на базу військ США скоєно напад, і лідер тих, хто напав, записав звернення, в якому вимагав, щоб президент США (жінка, якщо що, але я не сексист, тож мені байдуже) наказала повернути всіх американських солдат з інших країн на батьківщину. У разі ж невиконання вимог буде здійснено серію терактів. Оскільки добре відомий нам за попередніми іграми серії Третій ешелон був... скажімо так, розформований, то створюється нова структура... Четвертий ешелон, на чолі якого опиняється всім знайомий Сем Шифер Фішер (aka Семен Рибаков) у компанії з Анною Грімм та Чарлі з Conviction і Бріггсом, агентом із ЦРУ (можливо, в нього є ім'я, але якщо персонажам гри на це начхати, то мені - тим паче).

І якщо ви дивилися хоч один фільм або грали хоч в одну гру про те, як Америці загрожують терористи (особливо ті, що пов'язані з Близьким сходом), - вважайте, що ви вже знаєте весь сюжет Blacklist'а. Згадайте всі кліше, на кшталт знешкодження бомби, головного героя, який потрапляє в полон до ворога, порушення наказів, нападу ворогів на базу героїв і т.д. і т.п. - все це тут є. Стежити за сюжетом особливо не доводиться, адже все максимально стереотипно, навіть головний лиходій з'являється всього кілька разів за гру, а перемога над ним не відчувається як фінал гри.

Ну, і, природно, Юбісофт не був би Юбісофтом, якби не запхав у свою гру сюжет про помсту, щоправда, подано це так, що я згадав про цю тему лише коли почав писати огляд. Про глибину її опрацювання думайте самі.

Originally posted by Sam Fisher:

Oh, good. Another guy who likes dogs.

Але плювати на сюжет, що там із геймплеєм? А з ним усе дуже добре, але для початку варто відзначити один момент - це найкраще, що могло вийти під брендом Splinter Cell на той час, хоча б тому, що у 2013 році мало хто почав би грати в гру з класичним неквапливим геймплеєм серії та гра просто провалилася б, тому немає сенсу критикувати Юбісофт за ухил в екшен - це був хід у ногу з часом.

Отже, це стелс-екшен, який пропонує три стилі проходження: привид (класика, непомітно і без убивств), пантера (непомітно, але з убивствами) і штурм (ПОШУМИМО БЛ**Ь!). У більшості завдань ви можете проходити як вам заманеться, але є й ті, де не можна піднімати тривогу або вбивати супротивників. У Сема є свій штаб, звідки він планує операції - літак Паладин. У штабі можна спілкуватися з персонажами, прокачувати сам літак для отримання бонусів і збільшення нагороди за завдання, а також купувати і змінювати спорядження.

Кастомізація досить широка: елементи самого костюма, окуляри (прокачування ехолокатора і зміна кольору індикаторів), пістолет, додаткова зброя, спеціальна зброя (шокер і, несподівано, арбалет) і гаджети. Останні, до речі, являють собою камери-липучки, різні гранати, міни і навіть власний дрон-трикоптер з паралізуючими дротиками. Більшість із названого можна ще й прокачувати, отримуючи гроші за виконання місій і додаткових завдань на них.

Вороги на завданнях представлені в декількох видах, найбільш надокучливими з яких є броньовані громили й оператори дронів (так, диванні війська в справі). Гра заточена під непомітне проходження, чому сприяє непогана система укриттів, можливість відмітити й усунути до трьох ворогів (прямо з Conviction) і класичні загравання зі світлом і тінню. Втім, у більшості випадків ніхто не заважає йти напролом, вбиваючи все і всіх (ніхто, крім вашого рівня здоров'я). Також є додаткові місії від напарників, у яких потрібно або всіх вбити, або непомітно щось зламати, або й зовсім битися з хвилями ворогів (можна в команді з реальним напарником).

Originally posted by Briggs:

Oh ♥♥♥♥, Charlie! I think I pulled a red wire. Is that bad?

Графіка вийшла напрочуд придатною і навіть зараз, через 7 років, має гідний вигляд і не викликає жодних нарікань. Також хочу відзначити різноманітність локацій (особливо мені сподобалася фінальна) і підхід до їхнього дизайну.


Саундтрек не особливо запам'ятався, а ось звуки зроблені непогано і дійсно допомагають орієнтуватися під час операцій.

Splinter Cell Blacklist - це:

• Можливість поміняти колір індикаторів і почати залицятися до Бріггса
  
• Керамбіт без крутого скіна - сміялися всім Чорним списком
  
• Mission failed
  
• Помста технарів гуманітаріям
  
• Майор Джексон Бріггс
  
• Літак, на якому немає кухні та туалету
  
• Геймерський стіл
  
• Штани за 120 000 $
  
• Арбалет Ади Вонг

Originally posted by Sam:

Welcome to Fourth Echelon

🔷Намагаючись йти в ногу з часом серія більше змістилася в бік екшену, але все ще може запропонувати класичне проходження в дусі "ніхто нічого не бачив".🔷


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u]ACHTUNG !!![/u] [/b] √√√ [i]Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. [/i] √√√ [quote=Sam Fisher]To defend the lives of millions, I'll become to what you fear most, I will make you believe I am everywhere, and I'll do it my way.[/quote] Серія Splinter Cell імені нині покійного Тома Кленсі (ім'я якого стало брендом і навіть після його смерті використовується для будь-яких експериментальних донатних виробів Юбісофт, так-так, Зламаний_поінт, я про тебе) хоч і не стояла біля витоків стелс-жанру (на той час уже був, приміром, Thief), але допомогла сформувати напрямок стелс-екшен, яскравими представниками якого стали дві останні частини серії. І якщо Conviction був досить цікавим і самобутнім проєктом, але, при цьому, був експериментом у серії (як і інша гра в іншій стелс-серії, яка також є п'ятою за рахунком і вийшла трохи пізніше - Hitman Absolution), то Blacklist - це повернення до витоків, але з урахуванням напрацювань попередньої гри і в дусі часу. Найбільше мене дивує те, що грі, яка за моїми відчуттями вийшла не так вже й давно, скоро виповниться 7 років. За весь цей час так і не вийшло продовження, і, як мені здається, частково це пов'язано з успіхом серії Assassin's Creed, яка забрала собі деякі механіки Splinter Cell. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте світитися в темряві! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Здебільшого у гри немає проблем, але ось є деякі дрібні нюанси, які можуть зіпсувати враження від ігрового процесу. Іноді грі здається, що вона порт із консолей (а може так і є), і FPS різко падає до 30, при тому, що в решту часу це стабільні 60 на максимальних налаштуваннях у FullHD. І добре б це було просто падіння, але, як виявилося, в цей час неможливо поміняти зброю або гаджет у меню, що може зіпсувати проходження. Таке трапляється нечасто, та й, судячи з усього, у фіксованих місцях, але все одно дратує. [quote=Majid Sadiq]I was raised to believe that one man could change the world.[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Кумедно, але і тут доля серій Hitman і Splinter Cell вийшла схожою. В обох ігрових серіях п'ята частина вийшла експериментальною і сюжетно являла собою особисту драму, пов'язану зі зрадою вірної напарниці/інформатора і пошуком якоїсь дівчинки/дочки. Шості ж частини зосередилися на геймплеї та поверненні до витоків, але забули при цьому про сюжет. Саме тому сюжет у Blacklist... так собі. Річ у тім, що все зводиться до такого: на базу військ США скоєно напад, і лідер тих, хто напав, записав звернення, в якому вимагав, щоб президент США (жінка, якщо що, але я не сексист, тож мені байдуже) наказала повернути всіх американських солдат з інших країн на батьківщину. У разі ж невиконання вимог буде здійснено серію терактів. Оскільки добре відомий нам за попередніми іграми серії Третій ешелон був... скажімо так, розформований, то створюється нова структура... Четвертий ешелон, на чолі якого опиняється всім знайомий Сем [strike]Шифер[/strike] Фішер (aka Семен Рибаков) у компанії з Анною Грімм та Чарлі з Conviction і Бріггсом, агентом із ЦРУ (можливо, в нього є ім'я, але якщо персонажам гри на це начхати, то мені - тим паче). І якщо ви дивилися хоч один фільм або грали хоч в одну гру про те, як Америці загрожують терористи (особливо ті, що пов'язані з Близьким сходом), - вважайте, що ви вже знаєте весь сюжет Blacklist'а. Згадайте всі кліше, на кшталт знешкодження бомби, головного героя, який потрапляє в полон до ворога, порушення наказів, нападу ворогів на базу героїв і т.д. і т.п. - все це тут є. Стежити за сюжетом особливо не доводиться, адже все максимально стереотипно, навіть головний лиходій з'являється всього кілька разів за гру, а перемога над ним не відчувається як фінал гри. Ну, і, природно, Юбісофт не був би Юбісофтом, якби не запхав у свою гру сюжет про помсту, щоправда, подано це так, що я згадав про цю тему лише коли почав писати огляд. Про глибину її опрацювання думайте самі. [quote=Sam Fisher]Oh, good. Another guy who likes dogs.[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Але плювати на сюжет, що там із геймплеєм? А з ним усе дуже добре, але для початку варто відзначити один момент - це найкраще, що могло вийти під брендом Splinter Cell на той час, хоча б тому, що у 2013 році мало хто почав би грати в гру з класичним неквапливим геймплеєм серії та гра просто провалилася б, тому немає сенсу критикувати Юбісофт за ухил в екшен - це був хід у ногу з часом. Отже, це стелс-екшен, який пропонує три стилі проходження: привид (класика, непомітно і без убивств), пантера (непомітно, але з убивствами) і штурм (ПОШУМИМО БЛ**Ь!). У більшості завдань ви можете проходити як вам заманеться, але є й ті, де не можна піднімати тривогу або вбивати супротивників. У Сема є свій штаб, звідки він планує операції - літак Паладин. У штабі можна спілкуватися з персонажами, прокачувати сам літак для отримання бонусів і збільшення нагороди за завдання, а також купувати і змінювати спорядження. Кастомізація досить широка: елементи самого костюма, окуляри (прокачування ехолокатора і зміна кольору індикаторів), пістолет, додаткова зброя, спеціальна зброя (шокер і, несподівано, арбалет) і гаджети. Останні, до речі, являють собою камери-липучки, різні гранати, міни і навіть власний дрон-трикоптер з паралізуючими дротиками. Більшість із названого можна ще й прокачувати, отримуючи гроші за виконання місій і додаткових завдань на них. Вороги на завданнях представлені в декількох видах, найбільш надокучливими з яких є броньовані громили й оператори дронів (так, диванні війська в справі). Гра заточена під непомітне проходження, чому сприяє непогана система укриттів, можливість відмітити й усунути до трьох ворогів (прямо з Conviction) і класичні загравання зі світлом і тінню. Втім, у більшості випадків ніхто не заважає йти напролом, вбиваючи все і всіх (ніхто, крім вашого рівня здоров'я). Також є додаткові місії від напарників, у яких потрібно або всіх вбити, або непомітно щось зламати, або й зовсім битися з хвилями ворогів (можна в команді з реальним напарником). [quote=Briggs]Oh shit, Charlie! I think I pulled a red wire. Is that bad?[/quote] [h1]🎬 "Візуал"[/h1] [b]Графіка[/b] вийшла напрочуд придатною і навіть зараз, через 7 років, має гідний вигляд і не викликає жодних нарікань. Також хочу відзначити різноманітність локацій (особливо мені сподобалася фінальна) і підхід до їхнього дизайну. [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] [b]Саундтрек[/b] не особливо запам'ятався, а ось звуки зроблені непогано і дійсно допомагають орієнтуватися під час операцій. [b]Splinter Cell Blacklist - це: [list] [*] Можливість поміняти колір індикаторів і почати залицятися до Бріггса [*] Керамбіт без крутого скіна - сміялися всім Чорним списком [*] Mission failed [*] Помста технарів гуманітаріям [*] [strike]Майор Джексон[/strike] Бріггс [*] Літак, на якому немає кухні та туалету [*] Геймерський стіл [*] Штани за 120 000 $ [*] Арбалет Ади Вонг [/list][/b] [quote=Sam]Welcome to Fourth Echelon[/quote] [b]🔷Намагаючись йти в ногу з часом серія більше змістилася в бік екшену, але все ще може запропонувати класичне проходження в дусі "ніхто нічого не бачив".🔷[/b] [h1]🔰[b][u]Загалом - 8 розбитих лампочок / 10 забарвлень окулярів[/u][/b]🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998