Зродились ми великої години,
з пожеж війни і з полум’я вогнів –
плекав нас біль по втраті України,
кормив нас гніт і гнів на ворогів.

І ось ідемо в бою життєвому,
тверді, міцні, незламні мов граніт –
бо плач не дав свободи ще нікому,
а хто борець – той здобуває світ.

Не хочемо ні слави ні заплати –
заплатою нам розкіш боротьби:
солодше нам у бою умирати
як жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди –
не сміє брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
з’єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду для усіх єдину
наш гордий клич народові несе:
“Батьківщині будь вірний до загину –
нам Україна вище понад все!”

Веде нас в бій борців упавших слава –
для нас закон найвищий та наказ:
Соборна Українськая Держава –
вільна, міцна, від Сяну по Кавказ.