บทวิจารณ์ล่าสุดโดย groverg

Відмінний тренер реакції з чудовим візуалом та приємною музикою. В свої 30+ років реакції вистачило пройти на 100% ціною в 2 по 0,5 Балтики і декількох нервових клітин.

От знаєте, є така штука як "пост серіальний синдром" - це коли ти закінчуєш дивитись серіал (а в моєму випадку іноді і фільм, читати книгу або проходити гру) і в тебе стається приступ досить сильної такої депресії. Ти не хочеш розставатися з персонажами, хочеш щоб ця історія продовжилась і не закінчувалась. Хочеш знати - а що стане з твоїми улюбленими героями далі?

Ось таке в мене сталось і з цією грою, яку я пройшов за 17 годин та закохався у Макс та Хлою. Почав я грати ще в 2017-му році, пройшов 1 акт та закинув, так як не дуже зайшло мені. Але ж якби я знав тоді які мене чекають круті повороти в сюжеті...

Отже, перші 2 епізоди нам розказують історію про двух подруг які являються не такими як усі. Макс та Хлоя у пошуках Рейчел Ембер. В той час я думав що історія на цьому і буде концентруватись до самого кінця...

Так я і думав до поки не настав кінець 3-го епізоду, коли Макс, випадково, відмотає час на 5 років назад, перепише таймлайн і повністю змінить сучасне. Але ж... нічого не буває просто так. Спробуєш змінити минуле - наробиш ще більше помилок. Тому Макс довелось знову повертатись на 5 років назад у минуле і виправляти таймлайн так як воно і має бути. Саме на цьому цьому моменті я і зрозумів, що у 2017-му році я не докопався до золотої жили буквально 2 сантиметра і закинув прохождення. Після цього моменту я вже не міг відлипнути від екрана і проходив гру на одному подиху. Кожного разу коли доводилось зупиняти проходження і займатись іншими справами я весь час думав - а що ж буде далі?

Вдруге я сидів з відкритою щелепою коли вияснилось, що вчитель мистецтва та фотографії у академії, де вчиться Макс, Марк Джефферсон являється помішаним на фотознімках психопатом. Адже на своїх фото він прагне зафіксувати момент невинності своєї жертви, після чого він її вбиває. Марк застрелює Хлою та викрадає Макс для фотосесії, після чого планує вбити і її теж. І Макс, сидячи зв'язаною знову приходиться ламати таймлайн, аби спасти своє життя та життя Хлої.

Що можна сказати на рахунок кінцівки? Вона була досить очікуваною для мене, адже все почалось в той момент, коли Макс врятувала Хлою в жіночому туалеті. Адже найменша зміна минулого може призвести до катастрофічних наслідків у майбутньому. Так званий ефект метелика.

Якщо ви дочитали до цього моменту, то хочу подякувати Вам за те що вирішили витрати свій час на читання моєї гори тексту. Не можу назвати це повноцінним оглядом, просто вирішив висказати свої емоції та думки на рахунок цієї гри. Я вважаю - є ігри які проходиш і забуваєш про них через декілька днів чи тижнів. А є ігри, які займають свій куточок в твоєму серці і в твоїй пам'яті та залишаються там назавжди. І навіть, через 10 років ти будеш з теплотою згадувати світ, персонажів та сюжет, будеш перепроходити гру та отримувати ті самі емоції як і в перше проходження. Саме такою для мене і стала Life is Strange.

Гра постійно крашиться, фрізить та дропає фпс. Краще почекати патчів.

Крутезна адаптація оповідання. Дуже сподобалась атмосфера, ембіент та пейсажі. Також голос головного героя приємний для слуху. Шкода що дуже швидко проходиться і нема можливості вільно рухатися. Мабуть, піду вже в десятий раз перечитаю Дагона.
Можу порекомендувати кожному, хто задумовується чи варто починати читати Лавкрафта. Спробуйте цю безкоштовну новелу і якщо сподобається то сміло пірнайте у інші розповіді, адже Дагон - це лише вершина айсбергу.

Після виходу DOS 2 я вважав, що краще вже бути не може. Після виходу BG 3, я вважаю, що Свен Вінке надлюдина. Якщо наступна гра від Ларіан перевершить BG 3, боюсь, що всесвіт схлопнеться.

Ця гра неймовірна. Настільки цікавих персонажів я бачив хіба у Відмаку. Настільки багато ігрових механік я не бачив ще ніде. Хочеш підірвати ціле місто? Нема питань. Хочеш скинути сильного ворога у прірву? Та добре! Хочеш вистроїти сходи з ящиків і перелізти через паркан? Та господи, роби що хочеш! Це твоя пригода, як хочеш так і грай.

Безперечно - це гра року, а для мене гра десятиріччя. Відьмак 3 пост здав, Брама Балдура 3 пост прийняв.

Very addictively...

Even after 1000 hours.

Insane mod is realy INSANE. Two times died at the end.

Great starting and strange ending.
The game starts with nice cyberpunk atmoshpere and ends like a some king of strange psychedelic. Also there is no horror. The game tried to scare me but it wasnt enough.
I can recomended this game for those who want to feel cyberpunk and thriller atmosphere and cant recomended for those who want to see a horror.
+ cyberpunk atmosphere
+ not bad main story and side quests
+ interesting locations

- strange second half of the game and ending
- not interesting stealth
- bad tryes to scare player

The most realistic game i've ever play.

After 20 hours playing my hands are shaking, my armits are wet and my rank as a skilled Dark Souls games player are trampled into the ground. If you think that if you complete Demon Souls, all Dark Soul`s and Bloodborne it will be not too hard for you? Do not flatter yourself, this game will destroy you!
And yes, this game is very beautiful, this is the art!