16 osob ohodnotilo tuto recenzi jako užitečnou
Doporučuji
14.9 hodin za poslední dva týdny / 76.9 hodin celkem (36.8 hodin v době psaní recenze)
Odeslána: 20. lis. 2024 v 14.13
Naposledy upravena: 1. pro. 2024 v 15.31

Сталкер - це завжди теплі спогади. Одночасно солодка і сумна ностальгія.

Літній дощ. У грі також гримить. Прибиває важкими каплями заводську сажу та пил териконів на підвіконні. Через відкрите вікно залітає запах вологого асфальту і змішується із залізо-бетонними заброшками Зони. Булка хліба, ковбаса та чай, міцніший за котрий тільки атмосфера у грі.

Колись давно, в далекому місті, саме так я вперше грав в Сталкера. У свого близького друга, бо мій комп не тягнув. І десь той час так і завмер в моїй душі. Назавжди зі мною те літо. Як і те рідне місто, котре вже десять років під окупацією; і мій друг, котрий вже давно живе в іншій країні. Багато чого змінилось з того часу. Єдине, що залишається незмінним - мій комп так само не тягне цю гру...

Byla tato recenze užitečná? Ano Ne Vtipná Ocenit
Počet komentářů: 1
MECHaCITIZEN 20. lis. 2024 v 23.24 
Прочитав про пил териконів і сиджу ностальгую – за часом, коли грав у першого Сталкера, рідним містом, яке третій рік в окупації, і друзями, яких теж розкидало містами та країнами. Во час був, наче й не зі мною