Батько наш - Бандера,
Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!
Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить повстанець тяженько ранений.
Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки.
Як прийшла до нього рідна мати його,
Плаче і ридає, жалує його.
Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,
Без правої ручки, без ніжки зостався
Мами ж наші, мами, не плачте за нами, ї
Не плачте за нами гіркими сльозами.
Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!
А ми з москалями та й не в згоді жили,
На самого Петра у бій ми вступили
Москалі тікали, аж лапті губили,
А наші за ними постріли били.
Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!
Ой, як мати сина свого поховала
На його могилі слова написала.
На його могилі слова написала: Слава Україні! Всім героям слава!