Steam Community :: Bалір Ускіх

13.2 hrs on record (10.0 hrs at review time)

Юра Гудак, худий як смерть і злий як чорт, продирався через їбучу темінь засраної зони Карантину. Ліхтарик його дриґався, вихоплюючи з пітьми обривки понівечених комбайнівських будівель та гори іржавого залізяччя. "Йоб твою мать!" – пробурмотів Юра собі під ніс, перечіпаючись через уламки бетону. Вже котрий день він нишпорив у цій дірі в пошуках сраних компонентів для рації. Треба було хоч якось знайти інших виживших, бо самому тут – повна срака.

Раптом з глибини коридору долинув тихий, слизький звук. Юра миттєво завмер, стискаючи у руці іржаву трубу, яку використовував як зброю. Серце калатало, як шалене. "Та то, мабуть, якась ♥♥♥♥♥", – спробував заспокоїти себе Юра, але очі бігали по темних кутках, як перелякані миші. Він знав, що в цій їбучій дірі могло вилізти будь-що – від сраних хедкрабів до йобаних зомбі.

Кілька обережних кроків – і світло ліхтарика випадково впало на вентиляційну шахту, заліплену якоюсь гидотою. І тут, ♥♥♥♥♥, звідти вилетіла ця маленька, бляха-муха, потвора. Юра ледве встиг кліпнути, як відчув на голові щось мокре, слизьке і неймовірно мерзенне.

"♥♥♥♥ волохата!" – заорав Юра, інстинктивно схопившись за голову. Пальці намацали огидне, пульсуюче тіло хедкраба. Гострі кігтики вп'ялися в його бідну голову, як кліщі. З пащі потвори вирвалося мерзенне пирхання, від якого по шкірі побігли мурахи.

"Сраний хедкраб!" – крикнув Юра, намагаючись зірвати цю гидоту з голови. Він молотив руками, як навіжений, вдаряючись об брудні стіни. Але хедкраб тримався мертво, впиваючись все глибше і глибше. Юра відчував, як гострі лапи дряпають шкіру, а їбаний тиск на череп стає нестерпним. Ніби хтось розкручував лещата прямо в його голові.

З очей посипалися іскри. Вуха заклало. Юра ще відчайдушно смикався, намагаючись скинути цього паразита, але тіло вже коріло йому. Він відчував, як ця падлюка смокче його мізки, висмоктуючи залишки свідомості.

Останнє, що він встиг подумати: «От же ж падло!» – і захлинувся власними криками. Ліхтарик вислизнув з ослаблих пальців і розбився об підлогу, розкидаючи навколо останнє проміння світла. Темрява поглинула Юру Гудака, а хедкраб, задоволений, почав чавкати його залишки розуму. В їбучому коридорі залишилося лише тихе чавкання та запах протухлої крові. Ну піздець, приїхали!

Posted 3 January.

Was this review helpful? Yes No Funny

Award