Recent reviews by NE0l1T

Я за всі минулі роки ніколи не поділяв фанатизму до трилогії "Сталкеру". В свій час пробував грати в "Тінь Чорнобиля" декілька разів, але довше ніж на декілька годин я не затримувався. Можливо це пов'язано із тим, що для мене гра вже була занадто стара, проте як би там не було, "Серце Чорнобиля" я чекав терпляче, навіть передзамовив.

Певне найсильнішою стороною гри є її атмосфера, до якої я зміг дотично торкнутися у "Тіні Чорнобиля" й цього було достатньо, але запустивши "Серце Чорнобиля" я відчув її знову, та набагато сильніше. Розробники дуже постаралися над тим, аби зберегти й передати дух Зони (якщо відверто, то я дуже боявся що цей дух може втратитися, але на щастя ні) через різні аспекти: дизайн локацій, дизайн персонажів, їх особистості, стилі мовлення, та навіть та сама музика на радіо. Все це створює бажання лишатися в Зоні й продовжувати досліджувати її. Також окремо хочу виділити керування й бойову систему. Персонаж пересувається у просторі й керується дуже добре, із деякими нотами реалізму в рухах людини, жодних складнощів у мене не виникало. Бойова система ж мене дійсно вразила: зброя відчувається не як шматок металу що бахкає, а як реальна зброя, стрільба виконана на високому рівні й вступати в перестрілки для мене одне задоволення.

В "Серці Чорнобиля" тягнуться майже всі ті самі проблеми що й при виході першого сталкеру: оптимізація, технічна складова, баги. Хоча я ніяких серйозних багів поки не зустрічав, зазвичай якісь смикання реґдоллів, але крім цього є деякі моменти що шкодять зануренню в гру. Наприклад ламаючи дошку, що перегороджує шлях, від неї відлітає декілька уламків й вона просто зникає. Такі моменти досить дрібні, але коли граєш, то ти не можеш не звернути на них увагу, як вони тебе "витягують" із захоплення грою. До технічних проблем також я відношу анімації персонажів, особливо в діалогах. Вони досить топорні, та це особливо гарно видно через камеру в діалогах, яка ледве не в обличчя лізе до НПС.

Із урахуванням плюсів та мінусів, мені особисто гра дуже сподобалася й враження вона на мене справила позитивне. Спостерігаючи за фідбеком від розробників я маю якусь віру й довіру до того, що вони продовжуватимуть працювати над грою, виправляючи ті проблеми що зараз є, й наповнюючи гру новим контентом. Для тих, хто не знайомий зі сталкером, або як і я намагався грати у перші частини й закинув, ця гра має що запропонувати, спроможна зацікавити й дійсно варта уваги, до покупки рекомендую всім, хто полюбляє сюжетні ігри, гарно постріляти й облазити кожен кущик та будинок в пошуках пригод на свою дупу. Ціна трохи кусюча, але причини цього очевидні. (якщо дуже хочеться, а зайвої тисячі гривень немає, то можете через XBOX Game Pass пограти, там вийде значно дешевше ніж у Steam).

Дякую кожному із команди GSC та всім іншим людям, які мали відношення до розробки й релізу гри. Всім Мирного Неба!

Це є прикладом того, як треба робити розширення. Нова сюжетна гілка, дуже цікава, нові геймплейні можливості й покращення загалом до всієї гри, цікаві квести які запам'ятовуються, нова мапа, яка по праву є найкрасивішою у грі, якою можна милуватися дуже довго. Обов'язково потрібно брати разом із оригінальною грою, варта кожної копійки як і основна гра.

Це є прикладом того, як треба робити розширення. Нова сюжетна гілка, дуже цікава, нові геймплейні можливості й покращення загалом до всієї гри, цікаві квести які запам'ятовуються. Обов'язково потрібно брати разом із оригінальною грою, варта кожної копійки як і основна гра.

Репутація розробника сильно похитнулася після релізу Cyberpunk 2077, але після релізу "Ілюзії свободи" вони в моїх очах закріпили статус чудових розробників розширень до гри, який у в моїх очах тримається ще із часів "Кам'яних сердець" та "Крові й вина". Розширення додає багато дійсно корисних геймплейних нововведень, розширює основну сюжетну гілку додатковою, яка можливо в чомусь краща за головну, та при цьому тісно інтегрована в основну гру на всіх рівнях та дуже прискіпливо. Однозначно можу сказати, що "Ілюзія свободи" варта своїх грошей, хоча на неї знижки трапляються часто.

Заголовок досить вичерпно описує доповнення. Декілька десятків нових доміків, та все. Хоча воно й зветься "Beach Properties", нічого пов'язаного із пляжами тут немає. Чи не обман це гравців?

Так, вони привнесуть більше різноманіття при будуванні спальних районів на узбережжі, але чи варте це 250 гривень? Модороби зроблять аналогічні доміки за тиждень, та вони будуть безкоштовні й не менш якісні, якщо не більш. Тоді навіщо воно потрібне нам? Забагато питань, замало відповідей.

Певне найбільш резонно буде оцінювати гру по тому, чи варта вона своїх грошей на даний момент. Моя відповідь однозначна: ні, не варта. Які на то причини?

Хочу щоб ви тримали в голові, що я порівнюю цю гру із її нумерованою попердницею.

Спершу я хотів би зазначити ті моменти, які мені подобаються в цій грі, проте які повністю нівелюються її мінусами:

1. Нові геймплейні функції. Це досить очевидний плюс для сіквелу, проте який від своєї очевидності не менш важливий.

2.Нова система будівництва доріг та логістики. Це може здаватися не значним плюсом, який можна було б віднести до першого пункту, проте в дійсності будівництво доріг є тим, чим ви будете займатися більшу частину часу, та від того як ви збудуєте їх буде залежати життєздатність міста. Вона тут значно покращена ніж у першій частині.

3. Більші мапи. Дякую за можливість будувати місто, розмірами співставно не як реальний населений пункт на 10000 людей, в якому проживає 4 мільйони, а як дійсно великі міста.


А тепер до найголовнішого, чому я вам НЕ РЕКОМЕНДУЮ купувати цю гру найближчі 2-3 роки (тільки якщо до цього моменту не буде знижок мінімум в одну третину оригінальної ціни, і то під питанням):

1. Жахлива оптимізація. Вона просто не працює як слід, не гарантує стабільний фпс та задоволення він плавності геймплею. Гра розроблена на Unity, який сам по собі далеко не найбільш продуктивний рушій, що вже казати про створення на ньому симулятору містобудування, де треба багато розрахунків та обчислень. Боюсь, що цю гру не зможуть оптимізувати вже ніколи.

2. Відсутність контенту. Це хронічна хвороба всіх ігор Paradox Interactive, навіть не розроблених нею, а виданих, як у випадку C:S2. Перша частина гри із всіма доповненнями варта менше, ніж ця, яка по контенту наздоганятиме свого попередника роками. Плюс до того попередня гра вже насичена десятками тисяч модів, ассетів, мап та іншого, що додає шаленої реіграбельності.

3. Меркантилізм розробника та видавця. Мені зрозуміло бажання випустити фінансово успішну гру, проте Paradox Interactive славиться своїм меркантилизмом та жадібністю до прибутків, що прямо впливає на всі їх ігри. Відсутність здорової конкуренції на ринку стратегічних ігор та спроби заробляти не менше ніж то роблять шведи призводять до того, що ми отримали потенційно гарну гру, але яка зробленна максимум на 35%. Як я зазначав у заголовку, це скелет гри, досить міцний, але все ж таки скелет.

І хоча ця гра знаходиться у крамниці Стіму, вважайте що вона все ще в розробці та не готова, а буде готова десь через років 5, але враховуйте, що вона тоді коштуватиме не 1200 гривень як зараз, а не менше 6000 із всіма доповненнями. Чи варто витрачати ці гроші й годувати ненаситних корпоратів? Вирішуйте самі.

Stardew Valley є воістину унікальною грою. Я ніколи не зустрічав раніше більш релаксійних й приємних ігор, де ти займаєшся досить комплексними речами.

Якщо порівнювати всі мені відомі ігри всіх часів, то цю можна сміливо нагороджувати за найкращу атмосферу та занурення у світ, що розкриває сутність гри: це гра про життя в невеликому селі, де всі один одного знають та панує дух легкості й добра, якого дуже сильно не вистачає в реальному світі. Ти дуже швидко прив'язуєшся до персонажів, починає виникати відчуття що це не дурні болванчики, а наче живі люди, де кожен має свою особистість, характер, розпорядок дня, роботу, дозвілля у вільний час.

Щодо геймпелю та можливостей: їх предостатньо. В гріє купа активностей та завдань якими можна зайнятись окрім догляду ферми, що саме по собі є дуже обсяжною діяльністю. Коли тобі набридає щось одне робити, то гарантовано є декілька варіантів того чим іншим в грі можна зайнятись щоб перепочити. Баланс ігрових активностей дуже гарний.

Про візуальний стиль багато казати не буду: приємна легка графіка, музика й звуки непогані, щось особливе сказати про них не можу, вони виконують своє завдання в допомозі занурення у світ гри, але нічого більше унікального.

Ще менше скажу про системні вимоги: ця гра важить декілька сотень мегабайт та її потягне любий калькулятор, відро, чобіт чи холодильник Самсунг.

Єдине що можу я сказати у підсумку це те, що ця гра є must-have, в неї повинен спробувати кожен зіграти хоча б один раз за все життя, це того гарантовано варте.

Якщо вас не лякає інтерфейс із чисельними графіками, числами, відсотками, показниками і т.п., то можете спробувати. Екшена, та взагалі якоїсь розважальної частини тут майже немає, приходиться розважатись самому, але тільки після того як ти розберешся у тому, що взагалі відбувається на екрані.

З технічної сторони гра досить детально пророблена, існує купа можливостей в керуванні державою, які взаємопов'язані один з одним, тому гра потребує хоча б задатки логіки, а краще базове розуміння економіки, політології, соціології і т.п. наук потрібних для керування державою.

Тому із цього виходить наступне: гра дуже гарно зроблена, та якщо ви хочете спробувати себе в ролі керівника країни, то це один із найкращих симуляторів/стратегій, однак поріг входу високий, та не буде дивом якщо ви при першому погляді на інтерфейс гри перелякаєтесь та видалите гру. Однак я особисто рекомендую докласти невеликих зусиль та розібратись у тому як вона працює, воно того варте.

Ця гра наслідує всі ті ж проблеми, що були на старті продаж інших ігор Paradox Interactive: невеликий обсяг контенту, значна кількість багів, проблеми з продуктивністю (починаючи з другої половини гри десь після 1870-80 років ви станете помічати що час йтиме дууужее повільно). Розробники вирішать всі ці проблеми випускаючи нові оновлення (разом з платними DLC, без них ніяк), ситуація аналогічна що з Imperator: Rome - поганий старт, але оновлення та доповнення виправили всю ситуацію, та гра виглядає гарно.

Основна перевага цієї гри для новачків у тому, що це перша гра парадоксів яка має адекватну та зрозумілу систему навчання. За всі 100+ годин гри я жодного разу не звернувся до інтернету щоб знайти відповідь на якесь запитання по грі. Тому хоч гра націлена на економічну й дипломатичну складову та потребує більше ніж 2.5 хромосоми, поріг входження в гру досить низький, та розібратись як вона працює зовсім не важко (але інша справа це навчитись дрібницям, а це приходить лише з досвідом та десятками й сотнями витрачених годин).
Врешті-решт ця гра має великий потенціал і спроможна зацікавити кожну людину, яка буде готова витратити достатньо часу на неї, бо основне на що вона робить фокус - реіграбельність, кожна ваша наступна партія не буде схожа ні на яку іншу.


Я хотів лише додати до своєї рецензії те, що гра має трохи завищену ціну, я б за неї віддав не більше 900 гришок. Проте, не забуваємо про 100500 доповнень до неї, які під кінець життя гри будуть вартувати всі разом вчетверо дорожче за повну ціну гри.

Так як гра досить коротка, та проходиться буквально за 3 години, максимум 5 якщо детально досліджувати всі рівні, то й рецензія не буде довгою.

Гарні кіціки, непоганий сюжет, добротний візуал, приємна музика, зручний геймплей для клавіатури та геймпаду.

Чи варта вона 600 гривень? Ні, рекомендую брати зі знижкою максимум за 400 гришок, бажано менше.