в правильному напрямку мислиш

ого. в мене вже з'являються фанатки. вивчу ці коментарі і буду кожного ранку промовляти як молитву

о, таємничий дядя, ти наче інтернет-запит без відповіді: тривожний, але все ж нестримно інтригуючий. і нехай твоя анонімність тримає нас у вічному здогадуванні, а твій капюшон лишається чорнішим за моє почуття гумору.

ода, души мене, таємничий дядя в чорному капюшоні та масці анонімуса і темно-тріадна особистість. твоє мовчання звучить голосніше за лекції філософії, а кожен твій крок нагадує звук завантаження тор-браузера. ти з’являєшся несподівано, як знижки в чорну п’ятницю, і зникаєш ще швидше, ніж гроші після зарплати.
твоє обличчя — таємниця для багатьох, твоє життя типу як колодязь, туди дивишся...там темно..і вода.., а вайб — містичніше ніж атмосфера серіалу «твін пікс».