Вкотре пройшовши цей ідеальний, інтерактивний проект я хочу сказати_Я ОБОЖНЮЮ LIFE IS STRANGE_ Гра викликає просто шквал різних емоцій. На протязі усього проходження ви відчуєте гнів, радість, вам буде весело, в інших моментах сумно, відчуєте скорботу, згодом надію і в кінці тільки розпач. Тут круто все. Почну з саундтрека. Всі треки підібрані влучно, грають саме в той момент коли потрібно, задають емоційний темп розповіді і дають змогу повністю зануритись в історію. Що до геймплею- він тут доволі простий, моментами релаксуючий. Ну і найголовніше- це звісно сам сюжет історії. Коли я вперше зіграв у цю гру близько шести років тому, я плакав. Це перша гра яка довела мене до сліз. Це перша гра яка ввела мене у дипресію. Після проходження було відчуття порожнечі всередині. Я сподівався що є фінал в якому все буде круто, але це не про Life is Strange. Гра змушує тебе думати про багато речей: про сім'ю, друзів, коханих, а головне їх важливість у твоєму житті. Питання чи може бути життя однієї людини ціннішим ніж життя тисяч? Кожен повинен сам дати відповідь на це питання. Гра підіймає теми: булінгу в навчальних закладах, небезпеки наркотичних речовин, а також те про що з дитинства нам завжди говорили: перше враження може бути хибним, і за найкрасивішою посмішкою може ховатись нелюдська потвора. На спарвді гра досить впевнено веде гравця до головного вибору: любов чи справедливість. З головними героями цієї гри доля обійшлась занадто жорстоко, але так трапляється в житті. Чесно кажучи по собі бачу як змінився, вибір який мені шість років тому здавався вірним, єдиним вірним, зараз змінився, а на все інше начхати. Сподіваюсь, що я не один у цьому світі хто отримав стільки задоволення та насолоди від проходження, що я не один відчув цю скорботу і розпач, що я не один виніс певні уроки. Отримуйте задоволення, грайте у гарні ігри, а Life is Strange отримує 100 з 100 і є моїм найулюбленішим проектом, найулюбленішою історією.

Вкотре пройшовши цей ідеальний, інтерактивний проект я хочу сказати_Я ОБОЖНЮЮ LIFE IS STRANGE_ Гра викликає просто шквал різних емоцій. На протязі усього проходження ви відчуєте гнів, радість, вам буде весело, в інших моментах сумно, відчуєте скорботу, згодом надію і в кінці тільки розпач. Тут круто все. Почну з саундтрека. Всі треки підібрані влучно, грають саме в той момент коли потрібно, задають емоційний темп розповіді і дають змогу повністю зануритись в історію. Що до геймплею- він тут доволі простий, моментами релаксуючий. Ну і найголовніше- це звісно сам сюжет історії. Коли я вперше зіграв у цю гру близько шести років тому, я плакав. Це перша гра яка довела мене до сліз. Це перша гра яка ввела мене у дипресію. Після проходження було відчуття порожнечі всередині. Я сподівався що є фінал в якому все буде круто, але це не про Life is Strange. Гра змушує тебе думати про багато речей: про сім'ю, друзів, коханих, а головне їх важливість у твоєму житті. Питання чи може бути життя однієї людини ціннішим ніж життя тисяч? Кожен повинен сам дати відповідь на це питання. Гра підіймає теми: булінгу в навчальних закладах, небезпеки наркотичних речовин, а також те про що з дитинства нам завжди говорили: перше враження може бути хибним, і за найкрасивішою посмішкою може ховатись нелюдська потвора. На спарвді гра досить впевнено веде гравця до головного вибору: любов чи справедливість. З головними героями цієї гри доля обійшлась занадто жорстоко, але так трапляється в житті. Чесно кажучи по собі бачу як змінився, вибір який мені шість років тому здавався вірним, єдиним вірним, зараз змінився, а на все інше начхати. Сподіваюсь, що я не один у цьому світі хто отримав стільки задоволення та насолоди від проходження, що я не один відчув цю скорботу і розпач, що я не один виніс певні уроки. Отримуйте задоволення, грайте у гарні ігри, а Life is Strange отримує 100 з 100 і є моїм найулюбленішим проектом, найулюбленішою історією.