Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!

Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить повстанець тяженько ранений.

Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки.

Як прийшла до нього рідна мати його,
Плаче і ридає, жалує його.

Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,
Без правої ручки, без ніжки зостався.

Мами ж наші, мами, не плачте за нами,
Не плачте за нами гіркими сльозами.

Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!

А ми з москалями та й не в згоді жили,
На самого Петра у бій ми вступили.

Москалі тікали, аж лапті губили,
А наші за ними постріли били.

Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!

Ой, як мати сина свого поховала
На його могилі слова написала.

На його могилі слова написала:
Слава Україні! Всім героям слава!