Recent reviews by DarkPrince9507

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще зовсім не кошмарна Гідра! 📌


👉 Цей рік подарував мені дві гри в жанрі соулслайків від яких я нічого не очікував але яким вдалося мене приємно здивувати. Першою була Lies of P, яку я вважаю одною з кращих в жанрі, одразу після соулсів самих From Software, іншою ж стала The Last Faith, яка взагалі неочікувано для мене релізнулась, але при цьому не стала черговою кривою поробкою, а натомість чимось, що залишає приємний післясмак та викликає бажання до неї повернутись, тому сподіваюсь розробники не забаряться і режим нової гри + та бос раш скоро побачать світ.

👉 То що ж таке The Last Faith? Це 2D метроїдванія з елементами соулслайків, яка з одного боку дуже сильно надихається Бладоборном, що видно в усьому, від стилістики і головної проблеми героя, який шукає ліки від хвороби, пов’язаної з кров’ю, до окремих геймплейних елементів, а з іншого боку саме з 2D ігор бере за основу Blasphemous, як використовуючи деякі його елементи пов’язані з релігією та вірою, так і будучи схожою геймплейно.

👉 Втім є одна суттєва відмінність – оригінальний Blasphemous, попри все багатство стилістики і деякі оригінальні ідеї, був неймовірно кривою пародією на соулси, що наче спеціально знущалась над гравцем і карала його не за його власні помилки, а за промахи геймдизайнерів і художників. Попри деякі власні проблеми, які я ще згадаю, The Last Faith не має настільки фундаментальних проблем і доволі дружня по відношенню до гравця, що вже великий плюс.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте їсти пілюлі від горіння! 💊

🌏 Історія, як і в інших соулсах, доволі заплутана, і починається з того, що герой на ім’я Ерік, заражений якоюсь хворобою, виривається з церковної в’язниці та вирушає на пошук ліків. В своїх подорожах йому, як і в інших соулсах, треба буде здолати кількох могутніх ворогів, розібратися в тому, що ж взагалі діється в цьому світі а в кінці вибрати один із двох фіналів (або ж відкрити істинну кінцівку, якщо гравець був достатньо уважним). Загалом, стандартна схема для цього жанру.

🌏Оскільки в розробників був, очевидно, обмежений бюджет, то на численні високодеталізовані катсцени розраховувати не доводиться, вони досить скромні і їх всього декілька на всю гру. Втім, по класичній для жанру схемі лор світу розкривається через різні записки та діалоги з персонажами, і тут розробники постарались на славу, адже всі герої, яких ви зустрінете на своєму шляху, прекрасно озвучені, в тому числі і сам Ерік, що взагалі рідкість для соулсів.

🗽 Геймплейно, як я вже сказав, це 2D метроїдванія з елементами соулсів, доволі сильно схожа на згаданий Blasphemous, де ви зможете досліджувати різні доволі колоритні локації, битися з сильними ворогами, отримувати нові здібності для відкриття раніше недоступних місць і маршрутів та виконувати різні додаткові квести окремих персонажів. Але диявол, як завжди, ховається в деталях, тому давайте глянемо на гру ближче. Уже зі старту помітне захоплення класичними соулсами і конкретно Бладборном. Виражається це, в першу чергу, в прокачці, що дозволяє збільшувати кілька характеристик, які в свою чергу збільшують максимальний запас здоров’я або ж шкоду від певних видів зброї.

💪 Так, зброї тут відносно багато і вона доволі різноманітна та має запам’ятовуваний дизайн, а тому ви вільні як махати здоровенним мечем в стилі Берсерка, так і косплеїти Вергілія, прорізаючи натовп порогів блискавичними атаками катани, ну, або ж ви можете полюбляти класику і тоді вам до смаку припаде старий добрий батіг. Крім основної зброї є й додаткова і оскільки в світі The Last Faith існує як магія, так і технології, то в якості додаткової зброї ви можете користуватися одночасно і закляттями різних стихій і вогнепальної зброєю на кшталт мушкетів чи навіть мінігана. Все це добро прокачується за окремі ресурси, має свої вимоги до характеристик персонажа і скалювання від них же – все як в класичних соулсах.

💪 Світ гри досить різноманітний, починаючи від готичних міст і покинутих селищ та закінчуючи льодяними рівнинами, соборами та підземеллями, які мають багату структуру та купу таємниць, по типу фальшивих стін. Вороги, відповідно, теж відрізняються в кожній локації, як і герой не гребують користуватись магією та науковими досягненнями а щоб гра була більш яскравою присутні добивання, на манір все того ж Blasphemous.

👼 Тепер ж давайте поговоримо конкретно про плюси і мінуси гри і почнемо з перших. The Last Faith дійсно не намагається зайвий раз ускладнювати життя гравцю, тому тут зі старту доступні телепортації між всіма контрольними точками, перед деякими босами навіть є додаткові а на самих локаціях купа шорткатів, присутні предмети що дають додаткову шкоду зброї або ж якими можна кидатись у ворогів та навіть збільшувати кількість отримуваної валюти. Квести персонажів цікаві, але відносно легкі у виконанні, тут не треба мати 200 балів IQ щоб зрозуміти як їх завершити. Гра дає можливість ефективно гріндити «душі» в спеціальних місцях, а якщо ви прокачали не ту зброю, з якою хотіли б грати, то ближче до фіналу зможете купувати ресурси для прокачки в необмеженій кількості. Я тут зустрів навіть те, чого вже давно не бачив в подібних іграх, а саме – місцевий rage mod, що дає можливість на короткий час вивільнити свою дику форму.

👿 На жаль, мінусів вийшло не менше. Карта хоч і детальна але не відмічає персонажів і предмети в недоступних місцях, тому треба це постійно робити вручну. Кілька механік мають мало сенсу або ж не мають взагалі – аптечки і кулі не відновлюються на контрольних точках і їх треба вибивати з ворогів та предметів або ж купувати, і все б нічого але баланс виходить такий, що перші десь 30% проходження у вас буде дефіцит, а потім їх буде просто нікуди дівати. Механіка стигм, що дають нові здібності, цікава, але їх всього 3 на всю гру і більше половини гри доступна лише одна що дає парирування, яке використовує окрему шкалу енергії і взагалі непотрібне.

👿 Система амулетів непогана, але вони теж з’являються доволі пізно. В грі при старті наче є вибір класів, однак зовнішній вигляд героя не змінюється а по характеристикам є сенс обирати лише один клас. Але найбільше питань викликає меню паузи. Його… тупо немає. Ви відкриваєте меню щоб подивитись інвентар і вам одразу прилітає від сусідніх ворогів бо гра в цей час не стає на паузу. Який в цьому сенс? Я не знаю. Ну і баги іноді зустрічаються, деякі доволі епічні, але це, сподіваюсь, швидко поправлять.


🎨 Візуал в гри дуже приємний і це один з тих випадків коли піксель арт грамотно використовують, завдяки чому всі локації і вороги на них виглядають чудово, а дизайн зброї взагалі прекрасний.

🎷 Крім вже згаданої і дуже атмосферної озвучки гра може похвастатись епічними бойовими темами та приємним ембієнтом та навіть деякі з ворогів мають по парі фраз.

The Last Faith – це:

👌 Нарешті Бладборн на ПК
👌 Найкраща в світі програма кешбеку
👌 Великий меч робить *БДИЩ*
👌 I AM THE STORM THAT IS APPROACHING
👌 Звичайний одноручний мініган із 19-го століття
👌 Nobody expects the Spanish inquisition!
👌 Можливість перетворити вправи для спини на зброю
👌 Власний дитячий притулок для ембріонів

🔷 Гра вийшла не без проблем, але це дійсно крутий продукт в жанрі, де часто виходять криві, хоч і гарні поробки типу першого Blasphemous. Тут же розробникам вдалося утримати баланс між класичними метроїдваніями і більш сучасними соулсами, тому якщо полюбляєте подібне то точно варто спробувати. 🔷

🔰 Діагноз – Покаянний здорової людини 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще один один веселковий поні! 📌


👉 Після успішної Monster Prom та не менш успішної Monster Camp (обидві з яких набрали 97% позитивних відгуків) питання того, чи буде в серії третя частина, не стояло взагалі. І найпростішим варіантом було б слідувати формулі Monster Camp, а саме: зробити ще один пародійний симулятор побачень з кількома персонажами на вибір та докинути пару міні-ігор і все, цього було б цілком достатньо для успіху, тим паче що саме за це серію і люблять. Але розробники з Beautiful Glitch вирішили піти іншим шляхом і поекспериментувати, внаслідок чого на світ з’явилась Monster Roadtrip – гра в стилі роад-муві, де гравець замість того, щоб романсити монстрів, разом із парою героїв відправляється в подорож на пошуки пригод.

👉 Чи був подібний підхід успішним? Ну, враховуючи те, що замість 97% позитивних відгуків гра цього разу зібрала 98% - цілком. Незважаючи на багато спільних елементів Roadtrip відчувається як абсолютно нова гра, що ставить перед гравцем нові випробування і пропонує доволі відмінний від попередніх ігор геймплей, хоч той і досі є сумішшю візуальної новели та роуглайку, але тепер менеджмент ресурсів став більш важливим а можливість побудувати цілу історії із окремих епізодів подорожі робить гру ще приємнішою для дослідження.

Огляди попередніх ігор:
---> Monster Prom
---> Monster Camp

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте Скотта біля великої діри в землі! 💊

🎢 Як і в попередніх іграх серії, цільного сюжету немає, натомість є зав’язка в якій полтергейст(ка?) Поллі та перевертень Скотт, знайомі ще по Monster Prom, влаштовують подорож Америкою світом монстрів, а гравець до них доєднується. Яка мета подорожі? Куди вони планують приїхати? Це, звісно ж, цілком залежатиме від гравця, адже Roadtrip зберігає «рогаликовість» серії, а тому кожна ваша нова мандрівка буде не схожою на попередні. При цьому різних сюжетних елементів тут, певно, як в двох попередніх іграх разом взятих, тут вам і кілька міні-історій на кожній із точок зупинки, і окремі сценарії, розтягнуті протягом всієї мандрівки, і серії подій і багато іншого, на що впливає купа факторів.

🎪 Але давайте почнемо з базового, а саме – умов для «виграшу» або програшу. Замість 6 (5) характеристик із попередніх ігор тут ми маємо шість різних ресурсів. Якщо кількість будь-якого з них досягне нуля (або навіть буде мінусовою) – це автоматичний програш, а тому менеджмент ресурсів – одна з основних складових гри. В своїй подорожі ви будете постійно обирати один із двох наступних пунктів, які можна відвідати. Кожен з них має по три види активності, що можуть приносити різні ресурси – іноді ви бачите, які саме, іноді ні. Щось приносить один ресурс в обмін на інший, щось одразу декілька – тут все залежить від конкретного місця. В свою чергу кожна активність – е окрема історія, як і в попередніх іграх серії, де ви берете участь в певних подіях в форматі візуальної новели та обираєте один з двох-трьох варіантів, що вплине як на розвиток цієї історії, так і на ваші ресурси.

👣 Для того, щоб виграти, вам треба дістатися одного з шести кінцевих пунктів подорожі. Що це за пункти? На початку ви не маєте жодного уявлення, але кожен з них має певний критерій у вигляді конкретної кількості одного з ресурсів, по досягненню якої ви зможете пройти до фіналу. Але не одразу. Подорож ділиться на цикли у вигляді тижнів, кожен новий день – новий вибір з двох пунктів на шляху і нових історій. В кінці тижня ви зупиняєтесь щоб перепочити і на зупинці можете поспілкуватися із Поллі та Скотом, прокачуючи таким чином відношення з ними, обрати наступний пункт призначення, купити деякі речі або ж підібрати автостопщиків.

🏭 Автостопщики це окремий шар геймплею. Це ціла купа персонажів, переважно з попередніх ігор серії (але є й нові), які можуть подорожувати з вами і брати участь в пригодах. За раз ви можете взяти з собою одного персонажа, що призведе до появи деяких нових діалогів і подій а на привалі ви зможете прокачати свої відносити з ним і навіть заромансити (так, це все ще симулятор побачень), в той час як за сам факт спілкування вам даватимуть різні, інколи доволі неочікувані бонуси на наступний тиждень.

📈 Взагалі, вибір персонажів в грі доволі великий, купивши DLC ви матимете 8 ігрових героїв на вибір, і крім класичних Вікі, Аміри, Оза і Брайана зможете зіграти за стару знайому хтонічну богиню Зої, кота Жуана, який з часів Monster Camp помітно прокачався, а також нових персонажів яких звуть Хейзел і Глітч. Автостопщиків теж чимало, в районі 20 осіб, звісно ж, кожен зі своєю невеликою сюжетної лінією, і якщо в Monster Camp була колаборація з Helltaker, то цього разу до світу монстрів завітало ягня з Cult of the Lamb.

💪 Але згадав я про автостопщиків не просто так, адже крім «базового» відвідування одного з кінцевих пунктів шляхом набору певного ресурсу є й додаткові шари, завдяки яким ви отримуєте помітно розширений фінал. Для цього якраз і треба побудувати відносини з певним автостопщиком а також виконати ще якесь додаткове завдання, що найчастіше зводиться до серії подій, в результаті яких довкола вас гуртуються й інші персонажі. Таким чином варіативність гри дуже сильно зростає, особливо з урахуванням того, що й звичайних місць для відвідування тут близько 70, а тому загальна кількість різних подій легко перевалює за тисячу. І це я не рахую події End of the Road бо ще навіть не дістався до них. Бляха, тут навіть є сценарій в якому ви можете тра*нути кайдзю за допомогою велетенського робота (за взаємною згодою, звісно), що вам ще треба?

💬 На жаль, міні-гри з коктейлями як в Monster Camp не завезли, натомість тепер в метамагазині можна купувати стікери і робити свої композиції, якими потім ще й можна буде ділитись.


🎨 Візуально гра бере все краще у своїх попередників у вигляді фірмового стилю, крутого дизайну персонажів та відмінних ілюстрацій і доповнює це ще більшою кількістю незвичних героїв або фантастичних ситуацій, в які вони будуть потрапляти, чудовим дизайном карти та тонами відсилок до всього, до чого тільки можливо.

🎷 Звуковий супровід знаходиться на все ще високому рівні а тому на вас чекають як вже знайомі класичні композиції, так і дещо нове, адже тепер перед початком подорожі вам пропонують самостійно обрати саундтрек, який ви будете слухати. А якщо ж ви поспілкуєтесь з Брайаном-автостопщиком то протягом всього тижня зможете слухати ексклюзивну пісню, написану про нього.

Monster Roadtrip – це:

👌 Три довгоочікувані сиквели “Таксі”
👌 Можливість приїхати в Білорусь
👌 Духи минулого різдва похмілля
👌 Можливість спалити весь світ бо так тобі сказав кінь
👌 Відомий діджей Dead/Mouse з новим хітом «Ратутуй»
👌 Нескінченна картопля фрі, що порушує як юридичні закони, так і закони фізики
👌 Можливість зіграти в гачі гачу
👌 Cryptid Prom - уже в ранньому доступі!
👌 Звичайна забігайлівка з аніматроніками

🔷 Ідеальний приклад того, як експерименти можуть не тільки освіжити вже звичну формулу, а й багатократно її покращити, в результаті чого маємо найкращу (поки що) гру в серії і відмінне поєднання візуальної новели, роуглайка, симулятора побачень, роад-муві та багато чого ще. Якщо сподобались попередні ігри серії то ця обов’язкова для покупки. 🔷

🔰 Діагноз – Highway to Hell 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще один дуже сексуальний мінотавр! 📌


👉 Оригінальна Monster Prom вийшла цікавою грою на межі різних жанрів, що вміло поєднувала візуальну новелу в жанрі симулятора побачень (або, скоріше, пародію на неї), роуглайк та навіть мультиплеєр, що для візуальних новел взагалі рідкість. Гра переносила гравця у світ, дуже схожий на наш, з тією лише відмінністю що він був населений різнобарвними монстрами. Шість персонажів, одного з яких і треба було в кінці проходження запросити на випускний, теж були дуже запам’ятовуваними, DLC додало ще двох, не менш колоритних героїв, а тому можна з усією впевненістю сказати що даний, дещо експериментальний, проєкт виявився цілком успішним творінням.

👉 Друга ж гра серії, яка отримала назву Monster Camp, пропонує зміну місця дії, і замість школи чи коледжу дає можливість відвідати літній табір для відпочинку, де, за чутками, через кілька тижнів можна буде спостерігати рідкісний метеоритний дощ, а тому до того часу треба переконатись, що вам є з ким дивитись на цю красу і саме час побудувати гарні стосунки з одним із шести персонажів, серед яких можна зустріти як, приміром, вже знайомі роги демона так і цілком нову косу похмурого (чи не дуже) женця.

👉 Огляд оригінальної гри:
Monster Prom

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте спілкуватися з Оповідачем! 💊

🌄 Загального сюжету в грі, як і в оригіналі, немає, і основна мета все ще зводиться до того, щоб заромансити когось із найпопулярніших монстрів, однак цього разу відбулися певні зміни в їх складі. З оригінальної шестірки з Monster Prom повернувся лише демон Деміан, який все так же має любов до ножів та інших гострих предметів та проблеми з контролем гніву. Нарешті з’явилась можливість поближче познайомитись із відьмою Джой, яка в оригіналі з’являлась тільки в супроводі своїх відьомських сестер а тепер намагається просто відпочити, що буде не так вже й легко враховуючи її тягу до постійного порятунку світу від всіляких загроз.

🌅 Аараві, яку теж можна було зустріти в коледжі, теж опинилась в таборі, хоча далеко не факт, що вона відвідала його заради відпочинку, а не для того щоб зачистити чергове підземелля, зібрати найкращий лут і заробити побільше досвіду. Однак тепер вона зв’язана з древнім духом, в якого можуть бути зовсім інші плани, а тому пригоди обіцяють бути серйозними. Розумний комп’ютер Калькулестер, «серце» якого можна було завойовувати в DLC Second Term до першої гри, теж повертається, а тому очікуйте ще більше роздумів стосовно того, що означає бути люди-… тобто монстром.

🗻Також в гру повернулась Далія – синя демонесса, яка тепер хоче не просто відпочити, а й позмагатися та довести всім свою перевагу, особливо показати Деміану хто ж тут з демонів найгарячіший. Ну і нарешті новачок сиквелу, якого ми бачимо вперше – Майло. Цей зовсім не похмурий жнець, змушений відволікатись на такі дрібниці як збір душ померлих, хоче провести відпочинок максимально корисно і зробити багато контенту для своїх соціальних мереж, в чому ви можете йому допомогти.

💖 З ким же з вищезгаданих персонажів будувати відносини? Тут все цілком залежить від вас. Але… хто ви взагалі? На відміну від Monster Prom табір пішов дещо іншим шляхом розвитку, і замість DLC з новими персонажами, яких можна романсити, тут доповнення з новими героями, за яких можна грати. Стандартний набір з Вікі, Оза, Аміри і Брайана, яких ви можете знати з часів оригіналу, залишився, але з’явилось дуже багато нових обличь ( і не тільки обличь). В першу чергу з оригіналу повернулась Зої, крім того, є цілий набір з чотирьох нових персонажів, серед яких мумія Абду, суккуб (інкуб?) Сойєр, електрична елементаль Сюзанна і… Нудлс. Просто Нудлс. І це ще не згадуючи тих ігрових персонажів, яких можна розблокувати безпосередньо в грі, а тому не дивуйтесь раптовому кросоверу з Helltaker, де вам дадуть можливість зіграти за Модеус, або ж взагалі Холодильнику в ролі ігрового персонажа.


🏆 Геймплейна основа залишилася вірною оригіналу, але отримала чимало доповнень і нововведень. Як і в першій грі для того щоб заромансити когось з героїв нам треба набрати до кінця гри певний рівень прокачки характеристик, прив’язаних до конкретного персонажа. Їх стало менше, п’ять замість шести, і кожну можна заробити в одній із п’яти локацій, які ви зможете обирати протягом проходження. Як і раніше, кожен варіант при виборі також прив’язаний до певної характеристики і в залежності від її прокачаності ви або виграєте, або програєте.

🎰 Втім, тепер це краще пояснюється, а все завдяки тому, що в грі з’явився метамагазин (ніякого зв’язку з Царком Мукербергом), і після кожного проходження ви будете заробляти ігрову валюту, яку можна буде витрачати як на різні косметичні речі, типу ескізів чи наборів костюмів, так і на щось більш корисне, на кшталт гайдів по механікам гри або навіть нових ігрових персонажів.

📕 Звичайного магазину, як було раніше, більше немає, натомість на початку проходження ви можете обирати декілька предметів, які збільшать певні характеристики. Також на початку гри буде можливість «розбити лід» у відношеннях з конкретним персонажем, та й загалом процес проходження став більш контрольованим а різних фіналів все так само купа і для відкриття багатьох з них треба брати участь в конкретних подіях та навіть цілих сценаріях, що тепер також відслідковується в грі.

🍸 Втім, на цьому зміни не закінчуються, адже з’явилось ще дві принципово нові механіки. Перша – це міні-гра з напоями, яка буде з’являтись час від часу і в якій магічний кіт Жуан буде пропонувати вам або перевірити свою реакцію, виловлюючи потрібний коктейль серед купи інших, або ж отримати випадкове зілля. Ці напої мають різну дію і, найчастіше, впливають на ваші характеристики, але не тільки на них.

👦 Друга ж механіка це розширення взаємодії між гравцями в мультиплеєрі, які тепер можуть як допомагати одне одному, так і поширювати плітки які можуть ускладнити проходження. Єдиний же мінус, який мені вдалося знайти в грі – на відміну від оригіналу тут, на жаль, немає підтримки майстерні і, відповідно, модів.


🎨 В оригіналу вже був приємний і запам’ятовуваний стиль, який повністю повторили в сиквелі, але помітно доповнили і збагатили цілою купою нових персонажів, численними тематичними наборами скінів і гарними ілюстраціями. Ну а окремо варто похвалити фінальні титри, адже тепер це не просто набір зображень а повноцінний анімаційний ролик, що виглядає дуже круто.

🎷 Якісь музичні теми повернулись з оригіналу, а щось з’явилось і нове, в будь-якому разі, звуковий супровід все такий же якісний. А музика під час фінальних титрів взагалі вище всяких похвал.

Monster Camp – це:

👌 Звичайне літо твітерського
👌 Набір юного сатаніста
👌 Польовий довідник з магічних грибів
👌 Незвичне використання тверку
👌 Ілон Маск в своєму природному середовищі
👌 Коктейль з присмаком lo-fi музики
👌 Звичайна пляшка з джином (на три бажання)

🔷 Еталонний сиквел, який розширює всесвіт монстрів і вводить купу нових персонажів, пропонує безліч цікавих сценаріїв в історії, дає зіграти в нові міні-ігри, розширює взаємодію між гравцями в мультиплеєрі та має чудовий візуальний стиль і звуковий супровід. Якщо вам сподобалась Monster Prom то точно варто зіграти в Monster Camp. 🔷

🔰 Діагноз – Монстри на канікулах 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще повернення того самого баті і надійна, як швейцарський ніж, стратегія WB Games! 📌


👉 Коли в 2011 році вийшов Mortal Kombat 9, серія ввійшла в нову еру, що виражалось через велику кількість ознак, найбільш помітною з них був той факт, що замість збанкрутілої Midway брутальними файтингами стала займатися Netherrealm Studios. І хоч по факту це була та ж сама студія, викуплена і перейменована, не помітити зміни було доволі складно, адже з повноцінного 3D серія повернулась до двох вимірів, або ж 2,5D, якщо точніше, історія почалася з самого початку, отримавши купу змін але зберігаючи декі канонічні події, а геймплей в кожній новій грі обростав все більшою кількістю доповнень. Втім, була й ще одна характерна ознака – починаючи з МК9 в серії починали з’являтися гостьові персонажі.

👉 В дев’ятому МК це був Фредді Крюгер з відомої кіносерії слешерів. Mortal Kombat X пішов далі і влаштував справжнє протистояння між Чужим та Хижаком а також Джейсоном Вурхізом та Шкіряним Обличчям. 11 ж частина серії спочатку не робила ставку на протистояння, натомість обравши персонажів, яких дуже давно просили додати, в результаті чого в серії нарешті можна було пограти за Спауна, а Джокер зміг розкритись з нової сторони, не будучи стримуваним підлітковим рейтингом Injustice. До протистоянь культових персонажів пізніше теж дійшли, а тому гравці змогли зіграти за Термінатора, Робокопа і Рембо, та врешті решт з’ясувати, хто ж з них міг би перемогти.

👉 Майже з усіма згаданими персонажами можна прослідкувати чіткий патерн, адже вони прийшли з поп-культури 80-х і 90-х, що загалом чудово поєднується з МК, яка з’явилась в 1992-му. А от коли черга дійшла до нової гри в серії, то тут у фанатів вже виникли питання, бо мало того, що в першому комбат паку половина персонажів – саме гостьові, так це ще й не якісь персонажі з хорорів/слешерів чи герої бойовиків. І якщо Омнімена, про якого ми далі поговоримо, просили додати в МК, то з Хоумлендером і Миротворцем ситуація не настільки однозначна і питання того, як вони впишуться в гру, ще стоїть доволі гостро, особливо з урахуванням розвитку МК1 і наповнення його контентом, що через сирий стан і жадібність WB Games м’яко кажучи реалізовується не найкращим чином.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте думати! 💊

📈 Я, як і багато інших гравців МК, дізнався про Омнімена саме з анімаційного серіалу Invincible, і цей брутальний персонаж, що вже в першій серії влаштовував справжню різню з яскравими добиваннями, тоді виглядав як ідеальний кандидат для гостьових персонажів в Мортал Комбаті. І хоч я чекав його з меншим нетерпінням ніж того ж Спауна в МК11, все ж той факт, що з усього комбат паку він виходив першим, не міг не радувати і, як і в випадку зі згаданим МК11, схоже що Netherrealm знову вирішили почати випуск додаткових персонажів із однієї зі своїх кращих робіт, як це було колись із Шанг Цунгом. Чи виправдали ж ці очікування мої сподівання? Стосовно Омнімена – так, стосовно всього іншого – точно ні.

📈 Але давайте підемо по порядку. Враховуючи дві випущені частини Injustice за плечима, було не дивно, що в NRS є досвід створення персонажів, подібних до Супермена. Все це чудово втілилося в грі, адже в геймплейному плані в Омнімена є майже все, що тільки можна, хіба що крім кавової машини та атак з проджектайлами, але це можна виправити за допомогою камео та й питання стосовно того, а чи потрібні вони йому взагалі, залишається відкритим.

📈 Персонаж може різко скорочувати дистанцію, в тому числі як за допомогою звичайного удару, який при певних обставинах міняє його із супротивником місцями, так і за допомогою пари спецприйомів, один з яких взагалі має броню при посиленні. Його удар з бавовною™ не тільки гарно підходить для контролю дистанції, але й при посиленні покриває добру половину арени та здатен знищувати проджектайли. Але, напевно, найбільш потужною є його стійка вультруміта, яка дає просто широченний простір для взаємодії. Тут і захоплення з виходом на комбо, і удар через половину арени, і оверхед Sheeva-style, і стильне комбо з киданням супротивником по всьому екрану, і можливість миттєвого переміщення ворогу за спину, не говорячи вже про банальну відміну стійки. До речі, я вже говорив, що весь той час, поки Омнімен знаходиться в цій стійці, він невразливий до всіх проджекталів? А якщо ви ще й посилите її то він взагалі буде ухилятися навіть в ближньому бою (щоправда низькі атаки все ж попадатимуть по ньому).

👿 І хоча я дуже мало грав за нього в онлайні, все ж можу зробити висновок, що перший DLC персонаж виявився доволі якісним та навіть кращим за деяких героїв з базового ростеру. Але це стосується геймплею, в усьому ж іншому останні оновлення лише розчаровують. Якщо раніше, в тому ж МК1, разом з кожним новим DLC персонажем йшов ще й тематичний набір скінів та екіпірування для трьох вже наявних героїв (а власники комбат паку отримували ексклюзивний ще й для четвертого), то в МК1 ви нічого крім самого персонажа більше не отримаєте, адже бідному інді-видавцю WB Games треба якось покривати витрати, і очевидно 2600 грн за гру з комбат паком це дуже демократична ціна, а тому все більше дійсно якісної косметики з’являється виключно в донатному магазині за кристали, які в самій грі можна заробити в дуже обмеженій кількості, не співставній з тим, скільки всього цікавого за них пропонують.

👿 З кожним новим оновленням я все більше переконуюсь що Mortal Kombat 1 випустили на рік чи два раніше ніж планували і ми отримали непоганий, але все ж огризок від повноцінної гри, який тепер намагаються перетворити на live-сервіс, щоправда, забувши про те, що продають гру за фулпрайс.

👿 Повертаючись до, власне, Омнімена – хоч геймплейно мені і складно висувати якісь претензії, але з візуалом проблем вистачає. Вчергове згадуючи МК11 – там кожен DLC персонаж мав по чотири різні скіни з 10 реколорами кожен та 3 різні предмети екіпірування, по 30 видів для кожного. Що отримав Омнімен? Жодного альтернативного скіна, тільки стандартний, кілька реколорів до нього, та з десяток, якщо не менше, предметів екіпірування, в його випадку це плащ, рукавиці на чоботи що займають один слот (і який сенс було різати слоти з трьох до одного якщо ви все одно робите три предмети а потім об’єднуєте в один?). Але натомість WB почали продавати скіни з попереднього сезону в донатному магазині. Я буквально чую, як їм потрібна кожна копійка, яку вони зможуть видоїти з власників МК1. А ще за прокачку Омнімена не дають донатні кристали, на відміну від базових персонажів, але це вже не дивує. Хоча за те, що його озвучує Дж. К. Сіммонс, та ще й є Омнімен у вигляді коментатора, дяка.


Omni-Man DLC – це:

👌 Нове ера жадібності WB
👌 Головний фанат Шіви
👌 Хлопки прямо як Бєлґородє
👌 Можливість провести хіропрактику Хавіку
👌 Той самий скін «Батько наш Бандера» для Павла Зіброва
👌 Бруталіті з використанням вусів
👌 Патріотичний невколупний образ
👌 Звичайний день в пітєрському метро

🔷 Гарний як наративно так і геймплейно персонаж, що вийшов доволі різностороннім та підійде як фанатам Invincible, так і звичайним гравцям в МК. На жаль, все інше лише доводить, що WB будуть намагатися заробити гроші на всьому, що стосується даної гри, а тому все ще найкращим варіантом є почекати рік-два і взяти яке-небудь повне видання із суттєвою знижкою. 🔷

🔰 Діагноз – Wallets are mine to conquer! 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще розвиток серії в найкращих традиціях мобільних дрочилен! 📌


👉 Ще в часи виходу Mortal Kombat X гравці, коли дізналися про появу жетонів легких фаталіті, почали критикувати Netherrealm Studios і WB Games, а коли в MK11 з’явився повноцінний магазин із скінами за спеціальні кристали, критики стало чимало, окремі «професійні ігрові журналісти» навіть вираховували, скільки грошей може знадобитись щоб купити всю косметику в грі, ба більше - називали лутбоксами скрині в Крипті. От тільки тоді ця критика була більшою мірою несправедливою, адже незважаючи на наявність мікротранзакцій гра чудово працювала і без них і можна було спокійно отримати весь контент в грі, не задонативши ні копійки і не зв’язуючись із сюрприз-механіками типу названих лутбоксів (привіт Injustice 2).

👉 Тому для мене особливо іронічний той факт, що коли на світ з’явилась Mortal Kombat 1, яка буквально ввібрала в себе майже все негативне, за що критикували попередні ігри NRS… чомусь її ніхто не став активно відміняти. Чомусь більшості абсолютно нормально, що гра за фулпрайс (а делюкс видання з усіма персонажами коштує 2600 грн в Стімі) являє собою фактично live-сервіс, в якому на даний момент мізерна кількість контенту, котрий ще й ділять на більш мізерні порції. Чомусь ніхто не скаржиться на малий ростер персонажів, який поступається більшості попередніх ігор серії, чи те, що трьох персонажів, які й так вже є в грі на релізі, продають у вигляді окремих DLC. І це вже не говорячи про технічний стан гри і, окремо, стан онлайну, який по своїй якості не дотягує навіть до рівня мережевої гри в Mortal Kombat 9 десятирічної давнини і являє собою ту ще купу лaйнa. Що ж, давайте тоді детально подивимося на ігрове лaйняне бінго, яке вдалося зібрати МК1.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте донатити всі свої гроші мегакорпораціям! 💊

👿 Оскільки цей огляд прикріплений до «доповнення» з новою валютою гри, яку переважно треба купувати за реальні гроші, то давайте з цього DLC і почнемо. Тоді як в МК1 була всього пара наборів DLC із скінами, в кожному з яких, тим не менш, були скіни як мінімум для трьох персонажів, не рахуючи екіпірування, то тут на ту ж саму суму пропонують аж два ретекстури (КАРЛ!) стандартного образу Скорпіона без нового екіпірування, і трохи кристалів, яких навіть не вистачить на покупку одного набору скінів в грі, але це подають як неймовірно вигідну пропозицію, при тому що навіть не змогли нормально заплатити дизайнеру обкладинки для DLC, яка тупо розтягнута, і навіть не показують на сторінці «доповнення» власне ті скіни, які гравець отримає за свої гроші, натомість приліпивши стандартні скріни з першого трейлеру. Курс котів в мішку ще ніколи не був таким вигідним.

👿 Але навіть при всій абсурдності монетизації MK1 і підходу до подачі контенту все ж знаходяться індивіди, які стверджують, що некоректно порівнювати її з попередніми іграми NRS, адже «не можна порівнювати МК1 на релізі і попередні ігри з усім контентом». Так, звісно не можна, тому давайте витратимо хвилинку і порівняємо РЕЛІЗНИЙ МК1 з РЕЛІЗНИМИ попередніми іграми Netherrealm.

📈 Mortal Kombat 9 (ПК версія) – 32 персонажі (з них 4 DLC але на ПК доступні одразу), майже в усіх по два образи, купа ігрових режимів, крім історії та аркади є Test Your Might/Sight/Strike/Luck а також окрема башта з випробуваннями, Крипт і можливість грати в чотирьох в Tag режимі.

📈 Mortal Kombat X – 24 персонажі (і ще 9 в DLC) та 25-ий Горо, доступний окремо або як бонус передзамовлення, в усіх персонажі основного ростеру мінімум по три костюми, в декого ця кількість стала сягяти восьми, сюжет з QTE, механіка варіацій, битви фракцій, живі башти, Test Your Might, Test Your Luck з ручним налаштуванням модифікаторів, Крипт.

📈 Mortal Kombat 11 – 25 персонажів (і ще 12 в DLC), серед яких Шао Кан, який і так був в грі, але його вирізали і продавали окремо, мінімум по шість костюмів в кожного персонажа в різних кольорах і ще купа після релізу, сюжет з можливістю вибору і двома фіналами, режим башт часу, повноцінна кастомізація і Крипт.

👿 Так а що ж має на релізі МК1? В порівнянні з МК11 – просто до смішного малий набір – історія, онлайн і меню кастомізації. Крипт і Живі башти/Башти часу прибрали, замінивши всього одним режимом – Вторгненнями, які посезонні, дуже швидко проходяться і доволі нудні. Ростер налічує всього 23 персонажів (NRS навіть не змогли намалювати симетричну таблицю, зробивши на місті 24-го затичку, яка зникла з виходом DLC), при цьому Шанг Цунга, який грає ключову роль в історії і іграбельний там же, продають окремо. Кастомізація включає всього по 2-3 костюми на персонажа в середньому, екіпірування порізали з трьох предметів до одного.

👿 Святилише, яке дозволяє витрачати зароблену валюту, буквально дає купити лише обмежену кількість предметів на сезон, а сам сезонний магазин це переважно набір простих ретекстурів для всіх персонажів, яких занадто багато, краще б зробили всього по два нових ретекстури, але якісні. Валюти, яка заробляється в грі, настільки багато що її банально нікуди витрачати. В цей же час є преміальний магазин де все купується за кристали і там контент помітно кращий, як дійсно круті скіни з попередніх ігор, так і коментатори та навіть фаталіті. Так, ми вже дійшли до того, що фаталіті в Мортал Комбаті треба купувати за реальні гроші.

👿 Чому за реальні гроші? Бо якщо в МК11 теж був магазин, то там кристали можна було стабільно заробляти в грі, навіть якщо ви грали достатньо посередньо вам би вистачило на всю косметику. Тут же вам дають трохи за підвищення рівня профілю і за прокачку персонажів, по 400 кристалів за кожного. При тому що один набір скінів в магазині коштує тисячу. Що робити коли ви прокачаєте всіх 23 персонажів (в процесі задушившись від грінду бо це буде неймовірно довго), де тоді брати кристали? Ніде, тільки купувати. На дворі 2023 рік, а тому заплативши 2К за гру де контенту майже втричі менше ніж в грі 2019 року (теж на релізі, до речі), готуйтесь до того, що будете грати в лайв-сервіс. Але все одно заплатіть за нього, бо WB Games ні на що жити.

👿 Цікаво ще подивитись що буде з DLC персонажами, бо поки що вийшов тільки Омнімен і в нього з кастомізацією все дуже сумно, навіть додаткових скінів крім стандартного немає. І це я вже не буду згадувати про технічний стан гри, онлайн, який гірший ніж в попередніх МК, порівнювати з іншими сучасними файтингами навіть сенсу немає, порізаний геймплей, де чимало механік МК11 замінили єдиною системою камео і багато інших факторів, які роблять релізну версію МК1 буквально гіршою в серії, як мінімум ери NRS з 2011 року.


Mortal Kombat 1 – це:

👌 Той самий смак з дитинства мобільного лaйнa
👌 Кілька скінів всього за половину ціни гри, тільки сьогодні і тільки зараз!
👌 Розробка ігор, яка дорожчає кожної секунди
👌 Ностальгія за вигідною ціною
👌 План, надійний, як швейцарський годинник

🔷 Наразі МК1 виглядає як гра, яку почали робити замість Injustice 3 але так і не доробили, випустивши як мінімум на рік раніше, ніж варто було, при цьому вирішивши зробити її live-сервісом, але не попередивши про це гравців, яким все ще продають цю поробку за фулпрайс, при тому що, здається, перехід на нову модель не збільшить кількість контенту чи його якість, а просто розтягне його реліз в часу. Тому якщо хочете купити МК1, то почекайте принаймні рік і то й два. І точно не купуйте подібні халтурні «DLC». 🔷

🔰 Діагноз – Краще б були лутбокси 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще історія однієї брехні! 📌


👉 Ще до релізу цієї гри її називали «Бладборном на ПК» а вже після виходу подібних порівнянь стало тільки більше. Чи вони правдиві? Не маю жодного уявлення, бо в Бладборн, на жаль, не грав. Втім, з того що мені відомо про ексклюзив PlayStation, історія Піноккіо дійсно має багато схожих елементів, починаючи з темпу боїв та системи відновлення здоров’я і закінчуючи функціоналом зброї та дизайном деяких ворогів.

👉 Втім, називати гру «клоном Бладборна» я б все ж не став бо, по-перше, подібних клонів вже й так виходило достатньо, згадати хоча б ту ж Thymnesia, а по-друге, незважаючи на всю подібність до робіт From Software, Lies of P все ж вийшла самобутньою гру, з цікавою і зрозумілою історією, що переосмислює відому казку, гарним підходом до геймплею та просто чарівною естетикою.

👉 І хоч цілком відокремити гру від фромівських соулсів все ж не вийде, через вищезгадані спільні елементи, я все ще вважаю Lies of P одним із кращих сучасних соулслайків, якщо не брати до уваги творіння самих From Software, і в якості першої великої роботи студії Neowiz це просто відмінний результат.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте говорити правду лише коли це вигідно! 💊

🎩 Гра переносить нас в 18XX роки в місто Крат, яке ще добрі 30 років тому було невеличким рибальським містечком, але діяльність групи алхіміків, що знайшли під містом поклади дивного джерела енергії, кардинально змінила долю Крату. Знайдений «мінерал» отримав назву ерго, і дозволив влаштувати справжню промислову революцію, як побудувавши неймовірні для тих часів машини, на кшталт поїздів чи підводних човнів, так і здійснивши мрію людства про автоматонів-помічників, що втілилась у вигляді так званих ляльок, які нагадували людей, могли спілкуватися і створювалися в першу чергу для виконання всієї важкої роботи в місті, але потім вже були пристосовані і для повсякденних домашніх справ.

🌇 І хоча люди мали бути захищені від випадкових збоїв у роботі ляльок завдяки Великому Завіту, який дуже сильно нагадує три закони робототехніки, щось пішло не так і завіт не зміг зупинити більшість ляльок міста від того, що в подальшому отримало назву Лялькового Божевілля. Колишні мирні слуги обернулися проти своїх господарів і вчинили в Краті справжню різню, вціліти під час якої мало кому вдалося. Саме в цей період в місто прибуває поїзд, в вагоні якого і знаходиться наш протагоніст – Пі. Будучи розбудженим синім метеликом, герой добирається до готелю Крату – останнього безпечного місця, де зібралися всі вцілілі, та намагається розшукати свого «батька» - Джеппетто, а разом з тим розібратися в тому, що ж стало причиною Лялькового Божевілля і як його зупинити, до чого тут гільдія алхіміків та хвороба скам’яніння, кому можна вірити, а кому – ні.

🏃 Пі – особлива лялька, а тому мало того, що він зовні виглядає точнісінько як людина, на відміну від своїх братів і сестер, так ще й може свідомо порушувати останнє правило Великого Завіту, а саме – брехати. Якраз на брехні та інших ознаках людяності ґрунтується сюжет і саме від ваших дій залежатиме те, ким же в фіналі буде Пі – так і залишиться простою лялькою без власної волі чи зможе стати справжньою людиною.

🎭 Як для гри жанру соулслайк Lies of P має дійсно хороший сюжет, що не тільки відсилає до казки про Піноккіо, але й здатний запропонувати свою власну історію. Ця історія вийшла багатошаровою, завдяки чому деякі речі стають зрозумілими лише при повторному проходженні – тут гра запозичує деякі прийоми оповіді як з Nier Automata, що піднімала схожі теми, так і з Death Stranding, а фінали, яких в грі три, вийшли доволі емоційними, про сцену після титрів я взагалі мовчу, бо вона змушує зовсім по-іншому дивитись на всю історію і, сподіваюсь, таким чином натякає на сиквел.


🍎 Незважаючи на зрозумілий і відносно лінійний сюжет геймплейно гра намагається бути соулслайком настільки, наскільки це можливо, а тому вас чекають звичні багаття-звіздарі з можливістю телепортації між ними, душі-ерго, що використовуються як для прокачки, так і для торгівлі, загальний хаб, де будуть збиратися всі персонажі, кожен з яких матиме власний квест, бойова система, націлена на менеджмент витривалості, дослідження, що винагороджує гравця за уважність і карає за її відсутність та багато інших звичних для соулсів речей, а тому поговоримо про те, що в грі примітне.

💕 Почнемо з прокачки, бо в грі для цього аж дві окремі системи. Перша – це звичайна соулівська, де треба використовувати ерго і збільшувати цифри характеристик, що в свою чергу збільшуватимуть здоров’я, витривалість силу атаки і тому подібне. Друга – це П-орган, де апгрейди поділені на фази, які треба поступово відкривати а для прокачки використовується рідкісний кварц. Система цікава, адже помітно поглиблює геймплей, але, разом з тим, в цей П-орган засунули максимально базові речі, типу ухилення при вставанні з землі чи необхідність відкриття додаткових слотів для екіпірування, що мало бути в грі зі старту.

🔪 Для бойової системи Neowiz явно надихались Бладборном і Секіро, а тому маємо швидкий темп бою де гравець може відновлювати втрачене здоров’я і аптечки атакуючи ворогів у відповідь а великий акцент зроблено на блокуванні атак в таймінг. Цікавим доповненням стало й те, що в грі два види зброї, і якщо особлива робиться з ерго босів, то звична, більш розповсюджена, розбирається і, таким чином, різні види зброї можна комбінувати між собою. Це ж доповнюється системою протезів а-ля Sekiro/DMC V, хоча не всі вони однаково корисні і деякі вкрай ситуативні.

💡 Дослідження виконано в кращих традиціях соулсів і хоч гра лінійна в кожна локація має лише один вхід і один вихід, всередині є купа розгалужень і численні шорткати. Вороги і боси вийшло як мінімум колоритними і запам’ятовуваними, останні ж можуть як бути відносно легкими, так і представляти серйозний челендж.


🎨 Візуально гра виглядає неймовірно. Хоч в ній і немає якоїсь передової графіки, але стилістика і дизайн локацій просто фантастичні і ні в чому не поступаються іграм Міядзакі, в тому й числі різноманіттям, а тому Пі доведеться не тільки блукати звилистими вуличками міста, але й досліджувати його більш давні частини, включно з собором, відкрити для себе кладовище ляльок, болота і багато іншого.

🎷 Звуковий супровід нічим не гірший від візуалу, і крім гарної озвучки всіх ключових персонажів гра може похвастатися чудовим саундтреком, добру частину з якого можна буде прослухати на платівках в готелі.

Lies of P – це:

👌 Брехун звичайний, дерев’яний, 1 шт
👌 Пес з нюхом на рідкісні речі
👌 Геній, мільярдер, плейбой, філантроп і просто Бетмен
👌 Остаточне вирішення кролячого питання
👌 Неймовірна подорож Риддлера із Готему до Крату
👌 Лопата бойова, багатофункціональна
👌 Практичне використання брехливого носа
👌 My name is Malenia, blade of Mikela…

🔷 Відмінний соулслайк, створений за всіма канонами жанру, що, разом з тим, пропонує зрозумілу і захоплюючу історію, будує незвичний але привабливий сеттинг, підкріплений чудовою стилістикою, та наново розкриває історію Піноккіо. Без мінусів теж не обійшлось, переважно геймплейних, але жоден з них я не назвав би критичним і для проби пера це дійсно дуже крута робота, а тому якщо любите цей жанр то вам варто зіграти в Lies of P. 🔷

🔰 Діагноз – Бреши або Помри 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще скромний сімейний бізнес! 📌


👉 Гра, яку можна пройти години за чотири а всі досягнення вибити за 6-7 годин, з репетативним геймплеєм, простим сюжетом та не особливо крутою графікою. Звучить, як щось, що краще пропустити. Можливо, так би все і було, але, при цьому коштує Ravenous Devils без знижки всього сотню гривень і чудово підходить для того, щоб вбити час, паралельно послухавши якийсь подкаст, а тому назвати її повністю прохідною в мене не вийде.

👉 В центрі гри знаходиться історія сімейної пари, яка дуже нагадує Свіні Тодда та місіс Ловетт, а тому весь геймплей зводиться до того що пара вбиває всіх клієнтів, які приходять на другий поверх до чоловіка, котрий працює кравцем, а жінка переробляє їх на м’ясо і готує страви, які потім подає клієнтам в пабі на першому поверсі. Завдяки такому розділенню обов’язків ми отримуємо цікаву гру з тайм менеджментом, де треба керувати одразу двома персонажами і тримати «виробництво на плаву». А ще тут є кіт, який сильно допомагає бізнесу.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте раціонально використовувати м’ясо! 💊

🎭 Історія розгортається в одному англійському місті в 19 столітті, де нас одразу знайомлять із сімейною парою – Персівалем та Хілдред, які щойно прибули в місто, втікаючи зі свого попереднього місця проживання і дуже швидко з’ясовується, що це не перший раз, коли вони та переїздять, адже рано чи пізно люди починають помічати масові зникнення, що трапляються саме поруч із бізнесом цією парочки. Цього разу вони викупають окремий занедбаний будинок і влаштовують там паб із кухнею та салон одягу, що дозволить їм не тільки отримати гарне прикриття для вбивства потенційних клієнтів, але й принесе чимало грошей.

🎭 От тільки цього разу на зв’язок з парою виходить загадковий Дж, який стверджує, що завдяки своїм зв’язкам дізнався все про їхнє минуле, але не має наміру здавати їх поліції чи іншим чином перешкоджати. Натомість він пропонує співпрацю, адже сам давно вже перейшов на дещо екзотичну їжу, і хоче щоб йому приготували цілий банкет із тих клієнтів, яких він направить до пари. Не маючи альтернатив, Персіваль і Хілдред змушені погодитись на ці умови.

🎭 Хоч гра і має круті сюжетні заставки, історія тут скоріше для галочки і слугує саме доповненням до геймплею, а тому після її закінчення можна продовжити гру вже у звичайному режимі та отримати решту досягнень.


💀 Як я вже і говорив, геймплей ділиться на дві частини, за кількістю ігрових персонажів, якими ми керуємо паралельно. Ігровий світ тут 2,5D, тому ми бачимо весь будинок у розрізі, де Хілдред відведені підвал та перший поверх, а Персівалю – другий поверх та мансарда. На початку гри ігровий процес відбувається наступним чином: до Персіваля приходить клієнт, якого той вбиває, забирає його одяг, щоб потім матерію можна було використати повторно, скидає тіло через спеціальний отвір у підвал та прибирає слід крові, щоб інші клієнти нічого не запідозрили. Після цього він може виготовити з отриманої матерії новий одяг та розмістити його на манекені, де той в подальшому буде куплений, а також чекати інших клієнтів в примірочній щоб повторити ігровий цикл.

🍡 Хілдред в цей час переробляє новоприбуле тіло на фарш, та використовує останній в поєднанні з мукою для приготування страв за рецептами, які потім відносить на перший поверх, де їх з вітрини забирають клієнти.

👗 Після кожного ігрового дня ви маєте можливість купити апгрейди, які як розширять наявні можливості, так і додадуть нові. В першу чергу можна збільшити кількість манекенів з одягом та доступних робочих столів, печей і вітрин для їжі, що дозволить заробляти більше грошей. Для того, щоб відкрити більше рецептів і готувати більш різноманітну їжу, можна розмістити в підвалі пристрої для створення стейків і сосисок, а мансарду перетворити в оранжерею, перероблюючи трупи на добриво та вирощуючи помідори, картоплю, цибулю і навіть отримуючи голубині яйця.

🎯 Паб можна розширити, додавши столи, за якими клієнти зможуть сидіти та замовляти конкретні страви, а оскільки на цьому етапі в Хілдред буде вже дуже багато роботи то можна буде найняти помічника, який прийматиме замовлення, доставлятиме їх, а також пропонуватиме гостям напої, щоб ті чекали довше. Разом з тим можна прокачати швидкість роботи печей та ткацької машинки і збільшити кількість отримуваного м’яса. Врешті-решт, можна завести кота, який виявиться неймовірно корисним, адже зможе ловити мишей, з яких вийдуть чудові страви і, найголовніше, які не витрачатимуть запаси м’яса, що доволі важливо.

🎩 В магазина є репутація, яка зростає від кількості успішно виконаних замовлень та зменшується, якщо замовлення були провалені. Тут все доволі просто: чим вища репутація – тим більше клієнтів до вас завітає. В грі є навіть можливість купувати скіни для героїв, коли вам вже буде нікуди дівати зароблені кошти, а в оранжереї можна виростити твітерську рослину, яка радуватиме вас чорним гумором.

👿 Тепер поговоримо про мінуси. Перше, що кидається в очі - незважаючи на концепт гри, де ви маєте непомітно вбивати людей, немає жодного ризику, що вас хтось викриє, більше того, в грі фактично немає покарання за неправильні дії, хіба що репутація трохи знизиться, але це не критично. Звісно ж, іншим мінусом буде репетативність, особливо на початку, коли більшість можливостей ще закрита і ви просто постійно готуєте пару страв та вдягаєте одяг на єдиний манекен. Звісно, потім все стає різноманітніше, але навіть максимальної кількості доступного контенту недостатньо для купи ігрових сесій а тому гра вчасно закінчується і майже не душить зайвим гріндом заради ачівок. Ну і ще варто згадати про те, що тут є своєрідний аналог додаткових квестів, але їх вкрай мало і хотілося б бачити більше подібного, наприклад, щось накшталт міських історій чи банальних заголовків газет.


🎨 Візуал хоч і технічно простий, але дім виглядає непогано, а його постійна прокачка із покращенням оформлення додає атмосферності. Стандартні персонажі дуже схожі між собою, проте унікальні клієнти вийшли доволі колоритними та запам’ятовуваними.

🎷 Про звуковий супровід багато не скажу, в грі є тема, що грає на фоні, є озвучка в сюжетних вставках, але на цьому все.

Ravenous Devils – це:

👌 Багатий м’ясний набір
👌 Збалансоване харчування для кожного
👌 Майстер клас з безвідходного виробництва
👌 Голуби, які, очевидно, харчуються лайном
👌 Смажені миші як вершина кулінарного мистецтва
👌 Маніфест проти фемінізму
👌 Ножиці на всі випадки життя
👌 Скромний банкет на одну персону
👌 Садівництво для садистів

🔷 Непогана гра з тайм менеджментом, яка дозволить вбити трохи часу та побути в ролі пари маніяків, на щось серйозне не претендує, але буде непоганою забавкою на пару вечорів.🔷

🔰 Діагноз – FRESH MEAT по доступним цінам 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще неймовірна сила музики, яку так і не покажуть! 📌


👉 За часи свого існування жанр метроїдваній активно еволюціонував, поступово обростаючи новими можливостями, які з часом ставали нормою якщо й не для всіх, то принаймні для більшості нових ігор (зокрема можна згадати подвійний стрибок чи кімнати збереження), в результаті чого в наш час представникам цього жанру треба серйозно змагатися між собою для привернення уваги спокушеного гравця, вже знайомого з метроїдваніями і шукаючого чогось нового.

👉 9 Років Тіней фактично не бере участі в цьому змаганні, адже незважаючи на деякі дійсно цікаві рішення в геймдизайні, перед нами фактично гра, що намагається просто повторювати аналогічні проєкти із 90-х, а тому не тільки вдається до піксельної графіки (причому не такої деталізованої як в якому-небудь Blasphemous), а й свідомо ігнорує ігрові рішення, що з’являлись ще за часів легендарної Symphony of the Night, якщо не раніше. Гіршою від цього вона, звісно, не стає, але майте на увазі що це саме закос під ретро без якихось серйозних кілер фіч, а тому точно припаде до смаку не всім поціновувачам метроїдваній.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте вчасно змінювати свої кольори! 💊

🌃 Історія гри розгортається в королівстві що вже довгий час (ті самі дев’ять років) знаходиться під дією прокляття, котре забрало всі кольори та поступово занурює людей в глибини депресії, і це вже не говорячи про демонів, які нападають на людей і джерелом появи яких є древній і водночас технологічний замок. Головна героїня на ім’я Європа, яка втратила своїх батьків але оволоділа бойовим мистецтвом, відправляється до замку щоб покласти кінець прокляттю, але дуже швидко програє могутньому демону, який там мешкає.

🎃 Втім її рятує дивний привид у вигляді іграшкового ведмедика на ім’я Апіно, який повертає кольори в замок та дозволяє героїні продовжити її боротьбу – дослідити замок, розкривши його таємниці, знайти всю групу музикантів, які там загубилися але раді допомогти Європі, та стати достатньо сильною щоб зупинити демона, якому вона вже раз програла.


🏄 Базовий набір геймплейних елементів в грі максимально стандартний і представлений бігом, звичайним та подвійним стрибком, дешем (що характерно, тільки назад, SotN-style) а також можливістю активувати деякі перемикачі, просто вдаряючи по ним алебардою, що і є головною та, фактично, єдиною зброєю Європи.

🎭 Все стає набагато цікавіше коли героїня на початку гри зустрічає вже згаданого Апіно, який відкриває нові геймплейні можливості, основна з яких – це можливість стріляти світлом, що наносить серйозну шкоду ворогам (деякі з них взагалі вразливі лише до цього), може знищувати спеціальні кристали та активувати деякі перемикачі, а також є незамінним в битвах з усіма сюжетними босами, слабкі місця яких теж захищені кристалами.

🐟 Однак найцікавіше в цій здібності те, що енергія для неї є, по суті, і шкалою здоров’я героїні а пропущені атаки ворогів будуть віднімати її частину. В той же час поповнювати енергію можна як атакуючи ворогів чи розбиваючи деякі предмети, так і виконавши спеціальну «колискову» при повністю вичерпаній шкалі, що відніме певний час, впродовж якого героїня буде вразливою, але й відновить суттєву частину втраченої енергії, на противагу цьому є ще й швидка версія з QTE. Втім, якщо навіть енергія повністю вичерпається, Європа все ще не помре від наступної атаки, натомість в неї віднімуть один із кристалів, що є місцевим аналогом життів із аркадних ігор. Щоправда, враховуючи те, що на старті гри таких кристалів всього два, вже наступна атака стане фатальною, а тому грамотний менеджмент шкали енергії – одна з основних механік, які будуть актуальні протягом всього проходження.

🐍 Інша ж велика геймплейна система напряму зав’язана на кольорах і базується на броні, яку Європа буде знаходити в замку. Крім дару Зевса, який доповнить її звичайну форму силою блискавки та дасть жовту ауру, героїня знайде броню трьох інших легендарних істот з грецькою міфології – Посейдона, Геї та Геліоса.

👗 Броня Посейдона дозволяє опускатися на дно в воді, посилює шкоду по ворогам, що мають синю ауру, а в подальшому дає форму русалки, що сильно прискорює переміщення під водою та поглиблює платформінг. Броня Геї дає можливість не втрачати здоров’я в отруйному середовищі, так само збільшує шкоду по ворогам із зеленою аурою та відкриває форму змії, що дозволяє зариватися в землю та швидко переміщуватися тісними ходами. Нарешті броня Геліоса – захищає від високої температури, найкраще підходить проти ворогів з червоною аурою та дає форму Фенікса, яка дозволяє літати над спеціальними вогнищами та відштовхуватися від предметів у повітрі.

🍡 Переключатися між всіма видами броні та стандартною формою можна в будь-який момент а при потраплянні у відповідне середовище броня зміниться автоматично. Якщо на початку ви вчитеся користуватися кожним видом броні окремо, то під кінець гри все комбінується разом і платформінг стає помітно цікавішим. Втім, без мінусів не обійшлося, а тому хоч зміна кольорів має помітний вплив у боях зі звичайними ворогами, в грі майже немає босів, які змушували б вас активно користуватись цією механікою.

🎵 Присутня в грі і прокачка – знаходячи червоні та сині ноти та додатково оплачуючи все місцевими монетами ви можете як збільшувати шкалу енергії, так і кількість кристалів, що є аналогами окремих життів. Броня має власну прокачку, де за спеціальні жетони і валюту можна збільшити шкоду тієї чи іншої форми але це лише одноразове покращення. Загалом, прокачка хоч номінально і присутня, але дуже проста і банальна, не говорячи вже про те, що місцевих монет випадає набагато більше ніж потрібно і їх просто нікуди дівати.

👿 Також з мінусів варто відмітити відсутність будь-яких кімнат швидкого переміщення, за виключенням центрального ліфту, що не робить бектрекінг приємним, та одноманітні бої зі звичайними ворогами, в ході яких в героїні є лише легкі та важкі атаки і допомога Апіно, фактично бої тут взагалі не приносять жодної нагороди, кріма валюти, яка й так дуже швидко накопичується.Ну і окремий жирний мінус - фінальний бос.


🎨 Візуально гра не пропонує нічого революційного чи незвичного, адже її візуал одразу відсилає до епохи 16-бітних консолей Сега і загалом повторює стиль тієї епохи, хоча час від часу і перемішує його з більш детальними сюжетними вставками. Замок в грі достатньо різноманітний, а його деталізація знаходиться на цілком прийнятному рівні, натомість вороги доволі різноманітні візуально, хоча й не можуть похвастатися багатим мувсетом.

🎷 Звуковий супровід не є чимось незвичним і просто представлений приємними композиціями для досліджень та боїв.

9 Years of Shadows – це:

👌 ДЄВЯТЬ ЛЄТ ДАМБІЛІ ТАЛОС!
👌 Рідкісний веселковий скін єдинорога
👌 Фіолетовий - новий хіт сезону
👌 Danger! Danger! High Voltage!
👌 Русалонька від Нетфліксу
👌 Переодягання в стилі Сейлор-Мун
👌 Bloodstained на мінімалках
👌 Ван (не Даркхолм)

🔷 Не маючи жодних інноваційних ідея 9 Years of Shadows являє собою просто непогану метроїдванію для поціновувачів олдскульних ігор та тих, хто шукає не особливо складну пригоду на пару вечорів. 🔷

🔰 Діагноз – Return to CastleVania 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 注意 ！💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще нове реаліті-шоу Альберта Вескера! 📌


👉 Майже 20 років тому, коли оригінальна Resident Evil 4 вперше з’явилась на світ, різні її видання поступово наповнювались контентом і чи не найбільшим доповненням до гри стала окрема кампанія за Аду Вонг що носила назву Separate Ways і пропонувала поглянути на вже знайому історію під новим кутом та розставити всі крапки над і. Тому ще на релізі ремейку гравців цікавило питання - чи отримають перевидання і пригоди Ади. Тут Капком залишилися вірними собі, а тому історія знову вийшла у вигляді DLC та й чекати її довелося добрі пів-року.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте використовувати Леона в своїх цілях! 💊

🎥 Якщо оригінальна Separate Ways була своєрідним набором місій, які трохи доповнювали сюжет і пропонували вже знайомий геймплей з мінімумом змін, то однойменне DLC до ремейку четвертої частини… не дуже й сильно поміняло цю формулу. І хоча окремою грою воно не стало, змін, як і в самому ремейку четвірки, виявилося чимало. Перша – це, звісно ж те, що історія стала більш цілісною, і хоча гравця все ще кидають по локаціям з основної гри в різному порядку, а переходи між ними можуть відбуватися в катсценах, вже нема відчуття, що вас змушують виконувати список мало пов’язаних між собою завдань, натомість пропонуючи більш цільну історію.

🌄 На користь цьому йде і те, локації з основної гри не просто змінюються, як це було в ході основного сюжету, але й перемішуються з новими місцями, які відвідає тільки Ада. Нічого екстраординарного, переважно це просто додаткові кімнати і проходи у вже знайомих місцях або детальне дослідження там, де Леон пробігав за секунди, але це помітно освіжає відчуття від того, що особисто я вже бачив кілька разів під час перепроходжень основної гри.

🎭 Сам же сюжет виявився на диво непоганим і закриває діри в історії основної гри, до яких виникали питання. Помітно розширили і роль Вескера – якщо в оригіналі він просто десь сидів у своїй водолазці і спостерігав, а в RE4 Remake з’являвся в останні хвилини гри, то тут він регулярно виходить на зв’язок і навіть пару разів навідується особисто щоб витягувати Аду з пасток, в які вона потрапляє бо виявляється, що весь цей час він тусив поруч на власному дослідницькому човні і сам міг би спокійно дістати Бурштин але… просто не робив цього. Тут, до речі, що Ада, що Вескер, виявляються своєрідними невдахами, адже перша регулярно провалює поточне завдання і полює за зразком до самого фіналу, а другий просто за цим спостерігає, регулярно погрожуючи але навіть в фіналі, після зради Ади, нічого не роблячи.

👿 Втім, доповнився не тільки сюжет чи список локацій, але й набір ворогів, адже в Ади з’явився дуже палкий прихильник, який буде переслідувати її протягом левової частки хронометражу DLC, що вильється в кілька боїв, та носить назву Чорної Мантії. Так, це один з двох наближених Рамона Салазара, але на відміну від Вердуго, з яким бився Леон, даний ворог має дещо інший стиль бою, а тому чекайте дечого нового, це не говорячи вже про те, що тепер зникнення другого прислужника Салазара цілком логічне.

👠 Найбільше ж новизни з’явилось в геймплеї, адже Ада не тільки має свій власний стиль бою, але й деякі унікальні нововведення, основне з яких це, звісно ж, її фірмовий крюк. В оригіналі він використовувався , якщо не помиляюсь, виключно в сюжетних моментах і був максимально заскриптованим, тоді як тут це хоч все ще і не окремий інструмент, але його функціонал помітно збільшився. Тепер в багатьох місцях ви можете чіплятися за різні виступи щоб піднятися вище, перелетіти через завал на дорозі або дістатися в недоступне місце (де у випадку з основною грою Леону треба було кооперуватися з Ешлі).

💪 Однак на цьому використання крюка не обмежується, адже йому знайшлося місце і в бою і тоді як Леону для добивання пораненого ворога треба скорочувати з ним дистанцію, Ада може миттєво притягнутися за допомогою крюка, виконуючи добивання і збиваючи з ніг всіх ворогів, яким не пощастило опинитися між нею та її ціллю. Але і це ще не кінець, адже в грі трохи доповнили систему брелків для кейсу і один із них дає можливість навіть виривати щити у ворогів, завдяки чому крюк взагалі стає страшною зброєю. Та що вже там, тепер битва Ади з Ель Гіганте перетворюється на справжнє аніме, не вистачає лише Shinzo wo Sasageyo на фоні

🍡 Що ж стосується звичайної зброї, то арсенал доволі знайомий, оскільки перекочував з основної гри, але Ада не була б Адою, якби не ховала в одній із кишень свого костюму арбалет, який тут має лише єдиний вид стріл, однак це розривні стріли а тому в цьому плані вона не особливо поступається тому ж Краузеру із найманців. Крім вищезгаданих брелків доповнили і кейси, а тому в Ади вони мають новий вигляд, хоч і старі властивості.

🎅 Так як і в основній грі тут можна збирати різні коштовності та скарби, об’єднуючи їх між собою для збільшення прибутку, Торговець теж на місці і дозволяє купувати зброю і доповнення до неї, рецепти для крафту, продавати все непотрібне і прокачувати свій арсенал, не говорячи вже про виконання спеціальних контрактів, що принесуть шпінель, яку можна буде обміняти на цінні речі і квитки для прокачки зброї.

🎫 Цікавим нововведенням став і своєрідний режим доповненої реальності. Якщо в оригіналі в Ади були спеціальні окуляри, то тут це лінза, яка дозволяє підсвічувати сліди і виділяти їх на загальному фоні. Використовується це абсолютно лінійно, але виглядає непогано.

🎰 Як і в основній грі, в доповненні присутня купа внутрішньоігрових челенджів, що поступово відкривають не тільки різні модельки, а й нові костюми (в тому числі класичну, хоч і видозмінену, сукню), косметику (переважно окуляри) і зброю, а також підвищені рівні складності. Зміни торкнулися і режиму Найманців, адже з безкоштовним оновленням вони отримали одну нову карту, нову варіацію Леона, Вескера а також дві варіації Ади.


🎨 Візуал не особливо змінився в порівнянні з основною грою, а тому всі знайомі локації виглядають все так само чудово, разом з тим деякі приємні доповнення навіюють ностальгію, зокрема повернувся культовий коридор з лазерами, який тепер ще й отримав практичне використання.

🎷 Звуковий супровід все ще цілком непоганий, а фінальні титри DLC отримали новий саундтрек, що помітно розбавляє основний.

Separate Ways – це:

👌 Attack on El Gigante
👌 ВЕСКЕР У ВОДОЛАЗЦІ
👌 Ада 3 vs. Кімната з лазерами
👌 Можливість продати вкрадений кандібобер берет
👌 Любитель носити капелюх в приміщенні
👌 Повернення U-3... без стероидов
👌 Нові смертельно цікаві знайомі
👌 Регенерадор-крадій
👌 Захоплюючі пригоди куртки Леона

🔷 Доволі якісне доповнення, яке закриває дірки в сюжеті, пропонує трохи нових локацій, перемішаних із вже знайомими, видозмінений геймплей зі збільшеною мобільністю, більше косметики та випробувань і, при цьому, при високій ціні основної гри має досить скромний цінник, що цілком прийнятний для тих кількох годин, які займає перше проходження. 🔷

🔰 Діагноз – На шляху до ремейку RE5 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще світ, де немає більше шести кутів! 📌


👉 Іноді хочеться відпочити від великих ААА ігор з десятками різних квестів та простих завдань і зайнятися чимось розслабляючим, без необхідності гнатися за рейтингом та наміченими цілями або ж детально вивчати численні механіки і їх взаємодію між собою. Саме в таких випадках на допомогу приходять різні ігри з медитативною атмосферою, про одну з яких і поговоримо.

👉 Dorfromantik це дуже спрощена стратегія, в якій все, що вам треба робити – це будувати світ за допомогою різних плиток. Все, ніякого менеджменту ресурсів, ніякого протистояння з іншими гравцями чи штучним інтелектом, ніякої побудови власної імперії чи завоювання всієї карти, лише спокійна атмосфера, приємна музика і незвіданий світ, який треба дослідити.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте будувати боброву хатку! 💊

🌀 Загалом ігровий процес дійсно такий простий як описано і все, що ми можемо робити – це брати різні шестикутні плитки та розташовувати їх на карті. Але, звісно ж, вся справа в деталях. В грі взагалі немає якогось сюжетного режиму і після короткого навчання основам ви одразу можете відправитися в один із доступних режимів. У звичайному режимі вам надається обмежене число плиток і якщо вони закінчаться – то закінчиться і гра. Крім того, ви не можете обирати, яку саме плитку викладати наступною, адже порядок обирається автоматично. Самі плитки бувають декількох основних типів, серед яких як банально пусті клітини, так і плитки з будинками, деревами, полями, водними просторами, залізною дорогою та ще всякі специфічні елементи, які поєднуються з всім вищезазначеним, наприклад боброва хатка, яку треба будувати біля води, або ж вітряк, що має бути розташованим у полі.

🌊 При цьому «чисті» плитки перемішані з «комбінованими», на яких може бути, приміром, одночасно ліс і будинки, а тому треба ретельно обирати, що і де ви будуєте. Це важливо ще й тому, що деякі плитки йдуть з вимогам, найчастіше це необхідність збудувати масив із певної кількості плиток одного типу, наприклад ліс, де буде вказана конкретна кількість дерев. За виконання подібних завдань а також за деякі комбінації плиток ви отримуєте очки і, разом з ними, нові плитки в наборі, таким чином подовжуючи час гри.

🌏 Крім цього ви можете відкривати нові види плиток – для цього або треба виконувати завдання з набору очків, або ж розширювати карту до тих розмірів, коли на ній з’являться унікальні плитки, діставатися до них і виконувати певні завдання. Незважаючи на розслаблюючу атмосферу, гра загалом вимагає від вас вміння думати наперед і розташовувати різні масиви плиток таким чином, щоб коли ви отримували нові, із завданнями, достатньо було лише приєднати їх до вже готового масиву і миттєво виконати вимоги завдання.

🌴 Крім звичайного режиму є своєрідний режим на швидкість, а також сезонний, де дається дуже обмежене число плиток і треба думати, як найефективніше їх розташувати, таким чином гра перетворюється на пазл. Що ж робити якщо ви збудували дуже гарний світ але не встигли завершити один із масивів або й взагалі все закінчилося на найцікавішому? Для таких ситуацій в грі присутній творчий режим, в який можна переносити карти із звичайного, щойно гра завершиться, і продовжувати будувати вже там, використовуючи різні додаткові можливості, такі як копіювання плиток або їх перетасовування.

🌸 Хоча тут немає якихось обмежень за часу, він все ще існує у світі гри а тому можна побачити як настає вечір, над полями літають птахи, або ж взагалі змінюється пора року. Ну і останнє за списком, але точно не за значимістю – в грі є офіційна українська локалізація, що, звісно ж, робить її доступнішою для багатьох гравців, хоча тексту тут не так вже й багато.


🎨 В грі присутній чудовий, мінімалістичний стиль, який гарно поєднується зі світом, збудованим на основі шестикутників, а завдяки різним біомам і їх зміні під час гри світ виглядає ще живішим.

🎷 Звуковий супровід чудово доповнює візуал, а тому протягом гри ви почуєте спокійні та медитативні мелодії.

Dorfromantik – це:

👌 Можливість намалювати прапор України.
👌 єДерева
👌 20 видів картонних будинків
👌 Потяг без машиніста
👌 Звичайний річковий храм Амани
👌 Найреалістичніша симуляція перелітних птахів
👌 Дофамін без рецепту лікаря
👌 Млини в очікуванні Дон Кіхота

🔷 Приємна, медитативна гра з простим геймплеєм, що дасть можливість розслабитись та збудувати свій власний світ з маленьких фрагментів, а доповнюється гарний візуал і спокійна музика офіційною українською локалізацією, тому точно раджу спробувати дане творіння. 🔷

🔰 Діагноз – Шестикутна романтика 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998