ACHTUNG !!!
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще запас чорної смерті на сім років! 📌


👉A Plague Tale: Innocence створює враження добре зробленої дипломної роботи, виконаної за найкращими методичками геймдизайну. Спочатку гра присвячує першу главу навчанню пересуванню і стелсу, потім ми дізнаємося про наявність крафту і ресурсів, трохи згодом гра вводить щурів і вчить боротьбі з ними за допомогою вогню і світла, а далі все йде накатаною з підбиттям підсумків усього вивченого у фіналі.

👉При цьому сама історія не просто слідує поруч з ігровим процесом, а й тісно з ним пов'язана, завдяки чому кожна нова механіка або відкриття обґрунтоване сюжетно, а повороти під час історії, своєю чергою, несуть за собою нові зміни в геймплеї. Чесно кажучи, подібна філігранна робота над формулою гри викликала у мене побоювання, і я постійно шукав підступ.

Адже не може ж бути так, що геймдизайнер просто вводитиме нові механіки впродовж усієї гри аж до фіналу, грамотно прописуватиме правила ігрового процесу, постійно створюватиме цікаві ситуації, в потрібні моменти мінятиме темп, уміло розбавлятиме бої та дослідження головоломками і, що ще складніше, робитиме все це в суворій відповідності до перебігу історії.

Здається, що за всіх цих умов рано чи пізно або трапиться лудо-наративний дисонанс, або геймплей скотиться в рутину, або введені механіки і зовсім виявляться недостатньо глибокими. Але ось ти доходиш до фінального розділу і розумієш - все-таки може! Є ще люди, які, не маючи бюджетів якоїсь Соні, здатні зробити прекрасну одиночну гру про виживання, розповісти в ній інтригуючу і захоплюючу історію, і привести геймплей у повну відповідність із розказаною казкою про чуму і невинність.

🌌 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте триматися на світлі! 🌌

👉На жаль, з технічною частиною гри все не зовсім гаразд, а тому особисто я зіткнувся з парою проблем. По-перше, традиційно всраті російські шрифти в локалізації, які спонукали мене грати в оригіналі. По-друге, фрізи, що з'являються раз на кілька хвилин і на пару-трійку секунд просаджують ФПС кадрів до п'яти, при тому, що в інший час все відмінно працює.


👉Розказана історія розгортається в пізньому середньовіччі, а якщо точніше, то в 14 столітті. Ще вчора п'ятнадцятирічна Аміція де Руїн полювала з батьком у лісі та раділа життю, а вже сьогодні її будинок захоплює інквізиція, вбиває батьків і змушує дівчину пуститися навтьоки, прихопивши з собою молодшого брата Г'юго. П'ятирічний Г'юго з раннього дитинства сильно хворів, а тому перебував під постійним опікуванням матері та майже не бачився з сестрою, яка тепер намагається налагодити з ним зв'язок, поки вони змушені пробиратися крізь заражені чумою села та шукати допомогу. Ситуацію погіршує і те, що хвороба хлопчика прогресує, а тому якщо Аміція не знайде ліки, він може загинути. Крім того, Г'юго майже не бачив світ і прагне дізнатися якомога більше, чим іноді дратує Аміцію або навіть наражає їхні життя на небезпеку.

Виживання дітей у середньовіччі, в епоху чуми та нашестя щурів, пошук нових друзів і втечі від ворогів, протистояння церкві, а також розкриття таємниць минулого й секретів, що приховує кров їхнього роду, вийшло вкрай видовищним та захопливим, здебільшого завдяки простій, але ефективній структурі сюжету, що грамотно та послідовно проводить героїв крізь чимало випробувань, перетворюючи вчорашню здобич на мисливця. Дбайливо розвішані Чеховські рушниці стріляють чітко у відведені терміни, персонажі, чиї життя щось та значать для історії, помирають рівно тоді, коли потрібно рухати сюжет уперед, а основна тема гри, присвячена швидкому дорослішанню, прийняттю себе та єднанню з сім'єю, як і належить, проходить червоною ниткою через усю розповідь.

👉Сюжет в A Plague Tale: Innocence далекий від геніального, це нерідко видають досить прості штампи на кшталт гри на контрастах, але, тим не менш, він захоплює увагу і не відпускає до самого фіналу, а це чогось варте. Може, хіба що, в останній парі глав трохи не докрутили кульмінацію, але це вже моя причіпка.


👉Геймплей, на кшталт сюжету, вийшов добротним і являє собою стелс із головоломками і дослідженнями локацій. Найбільше тішить той факт, що геймплейні механіки тут розвиваються і доповнюються під час всієї історії, відображаючи розвиток персонажів, а тому ігровий процес у першій главі кардинально відрізняється від того, що гравець побачить ближче до фіналу, хоча основа й залишиться незмінною. Як і в інших іграх жанру, гравець змушений непомітно обходити ворогів, відволікаючи їхню увагу за допомогою підручних предметів і дивитися під ноги, щоб не зачепити якусь порожню пляшку. Трохи пізніше Аміція зможе використовувати свою зброю - пращу, для непомітного вбивства супротивників, що, укупі зі спринтом і ухиленням, а також зіллям, що присипляє, дасть шанси на перемогу навіть у відкритому бою.

👉Ситуація змінюється, коли замість вартових на шляху встають щури. Їх не можна назвати ворогами, адже це справжня стихійна сила, з якою неможливо боротися безпосередньо, а перемогти можна лише хитрістю і знаннями, наприклад, про те, що щури бояться світла і вогню. Це одразу ж дає змогу розширити арсенал Аміції запальними снарядами та поглиблює геймплей за рахунок головоломок із палаючим хмизом, смолоскипами та світильниками.

Ще один рівень геймплею виникає, коли на локаціях з'являються і щури, і вартові, адже нацькувавши одних на інших, можна позбутися всіх одразу. І це далеко не всі геймплейні механіки, що продовжують з'являтися і доповнюватися аж до самого фіналу, будучи підкріпленими нехитрою, але доволі ефективною системою крафту і прокачування спорядження. Не знаю, хто відповідав за геймплей цієї гри і хто писав сценарій, але таких людей у наші дні дуже не вистачає в ігровій індустрії.


👉Візуально це просто естетична насолода, адже автори змогли майстерно передати атмосферу середньовіччя, поглинутого чумою і щурячою напастю, а тому спорожнілі села з білими хрестами на дверях, десятки вбитих через зараження тварин, сотні людських трупів, що лежать на полях боїв, палаючі вогнища інквізиції та, водночас, ніким не зачеплені засніжені простори створюють просто відмінний візуал, підкріплений наявністю фоторежиму.

👉Звуковий супровід не пасе задніх, будь то озвучка з помітними акцентами, по-хорошому огидний писк і шурхіт щурів або ж саундтрек, що підкреслює події, які відбуваються, і додає їм більшої ваги.

💊 A Plague Tale: Innocence - це:

👌 Всюдисуща скрипка
👌 Середньовічна машина смерті та приниження з кодовою назвою Г.У.С.А.К.
👌 Сумний фінал свинки Пеппи
👌 Сімейна історія Річарда Ла Руїна
👌 Сіль, спайси...
👌 Середньовічне мило від Тайлера Дердена™
👌 Мануал з використання інквізиції
👌 Середньовічна версія Pimp my ride

🔷 A Plague Tale: Innocence - це хрестоматійний приклад того, як треба робити СПРАВЖНІ ГРИ. Не кінце і симулятори ходьби, з підв'язаним для галочки геймплеєм, не ігровий процес, з надуманим сюжетним виправданням, а ігри, в яких кожен компонент перебуває на своєму місці і є невід'ємною частиною всього твору.🔷

🔰 Підсумок – Epic Rat Battles of history! 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] 📌[i] Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще запас чорної смерті на сім років! [/i]📌 [h1]There's... an old story... It tells of the Prima Macula... The alchemists say it was the first corruption... and that it silently travels in the blood of certain families. ... [/h1] 👉A Plague Tale: Innocence створює враження добре зробленої дипломної роботи, виконаної за найкращими методичками геймдизайну. Спочатку гра присвячує першу главу навчанню пересуванню і стелсу, потім ми дізнаємося про наявність крафту і ресурсів, трохи згодом гра вводить щурів і вчить боротьбі з ними за допомогою вогню і світла, а далі все йде накатаною з підбиттям підсумків усього вивченого у фіналі. 👉При цьому сама історія не просто слідує поруч з ігровим процесом, а й тісно з ним пов'язана, завдяки чому кожна нова механіка або відкриття обґрунтоване сюжетно, а повороти під час історії, своєю чергою, несуть за собою нові зміни в геймплеї. Чесно кажучи, подібна філігранна робота над формулою гри викликала у мене побоювання, і я постійно шукав підступ. Адже не може ж бути так, що геймдизайнер просто вводитиме нові механіки впродовж усієї гри аж до фіналу, грамотно прописуватиме правила ігрового процесу, постійно створюватиме цікаві ситуації, в потрібні моменти мінятиме темп, уміло розбавлятиме бої та дослідження головоломками і, що ще складніше, робитиме все це в суворій відповідності до перебігу історії. Здається, що за всіх цих умов рано чи пізно або трапиться лудо-наративний дисонанс, або геймплей скотиться в рутину, або введені механіки і зовсім виявляться недостатньо глибокими. Але ось ти доходиш до фінального розділу і розумієш - все-таки може! Є ще люди, які, не маючи бюджетів якоїсь Соні, здатні зробити прекрасну одиночну гру про виживання, розповісти в ній інтригуючу і захоплюючу історію, і привести геймплей у повну відповідність із розказаною казкою про чуму і невинність. [quote]🌌 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте триматися на світлі! [/b][/i]🌌[/quote] 👉На жаль, з технічною частиною гри все не зовсім гаразд, а тому особисто я зіткнувся з парою проблем. По-перше, традиційно всраті російські шрифти в локалізації, які спонукали мене грати в оригіналі. По-друге, фрізи, що з'являються раз на кілька хвилин і на пару-трійку секунд просаджують ФПС кадрів до п'яти, при тому, що в інший час все відмінно працює. [h1] 📖 It's true, it's dangerous out there... But sometimes it's fun too… - Hugo[/h1] 👉Розказана історія розгортається в пізньому середньовіччі, а якщо точніше, то в 14 столітті. Ще вчора п'ятнадцятирічна Аміція де Руїн полювала з батьком у лісі та раділа життю, а вже сьогодні її будинок захоплює інквізиція, вбиває батьків і змушує дівчину пуститися навтьоки, прихопивши з собою молодшого брата Г'юго. П'ятирічний Г'юго з раннього дитинства сильно хворів, а тому перебував під постійним опікуванням матері та майже не бачився з сестрою, яка тепер намагається налагодити з ним зв'язок, поки вони змушені пробиратися крізь заражені чумою села та шукати допомогу. Ситуацію погіршує і те, що хвороба хлопчика прогресує, а тому якщо Аміція не знайде ліки, він може загинути. Крім того, Г'юго майже не бачив світ і прагне дізнатися якомога більше, чим іноді дратує Аміцію або навіть наражає їхні життя на небезпеку. Виживання дітей у середньовіччі, в епоху чуми та нашестя щурів, пошук нових друзів і втечі від ворогів, протистояння церкві, а також розкриття таємниць минулого й секретів, що приховує кров їхнього роду, вийшло вкрай видовищним та захопливим, здебільшого завдяки простій, але ефективній структурі сюжету, що грамотно та послідовно проводить героїв крізь чимало випробувань, перетворюючи вчорашню здобич на мисливця. Дбайливо розвішані Чеховські рушниці стріляють чітко у відведені терміни, персонажі, чиї життя щось та значать для історії, помирають рівно тоді, коли потрібно рухати сюжет уперед, а основна тема гри, присвячена швидкому дорослішанню, прийняттю себе та єднанню з сім'єю, як і належить, проходить червоною ниткою через усю розповідь. 👉Сюжет в A Plague Tale: Innocence далекий від геніального, це нерідко видають досить прості штампи на кшталт гри на контрастах, але, тим не менш, він захоплює увагу і не відпускає до самого фіналу, а це чогось варте. Може, хіба що, в останній парі глав трохи не докрутили кульмінацію, але це вже моя причіпка. [h1]💻That was... Wow... Are you trying to win the war on your own or what? - Melie[/h1] 👉Геймплей, на кшталт сюжету, вийшов добротним і являє собою стелс із головоломками і дослідженнями локацій. Найбільше тішить той факт, що геймплейні механіки тут розвиваються і доповнюються під час всієї історії, відображаючи розвиток персонажів, а тому ігровий процес у першій главі кардинально відрізняється від того, що гравець побачить ближче до фіналу, хоча основа й залишиться незмінною. Як і в інших іграх жанру, гравець змушений непомітно обходити ворогів, відволікаючи їхню увагу за допомогою підручних предметів і дивитися під ноги, щоб не зачепити якусь порожню пляшку. Трохи пізніше Аміція зможе використовувати свою зброю - пращу, для непомітного вбивства супротивників, що, укупі зі спринтом і ухиленням, а також зіллям, що присипляє, дасть шанси на перемогу навіть у відкритому бою. 👉Ситуація змінюється, коли замість вартових на шляху встають щури. Їх не можна назвати ворогами, адже це справжня стихійна сила, з якою неможливо боротися безпосередньо, а перемогти можна лише хитрістю і знаннями, наприклад, про те, що щури бояться світла і вогню. Це одразу ж дає змогу розширити арсенал Аміції запальними снарядами та поглиблює геймплей за рахунок головоломок із палаючим хмизом, смолоскипами та світильниками. Ще один рівень геймплею виникає, коли на локаціях з'являються і щури, і вартові, адже нацькувавши одних на інших, можна позбутися всіх одразу. І це далеко не всі геймплейні механіки, що продовжують з'являтися і доповнюватися аж до самого фіналу, будучи підкріпленими нехитрою, але доволі ефективною системою крафту і прокачування спорядження. Не знаю, хто відповідав за геймплей цієї гри і хто писав сценарій, але таких людей у наші дні дуже не вистачає в ігровій індустрії. [h1]🎬 🎧 Ad ignem! Ad lucem! [/h1] 👉Візуально це просто естетична насолода, адже автори змогли майстерно передати атмосферу середньовіччя, поглинутого чумою і щурячою напастю, а тому спорожнілі села з білими хрестами на дверях, десятки вбитих через зараження тварин, сотні людських трупів, що лежать на полях боїв, палаючі вогнища інквізиції та, водночас, ніким не зачеплені засніжені простори створюють просто відмінний візуал, підкріплений наявністю фоторежиму. 👉Звуковий супровід не пасе задніх, будь то озвучка з помітними акцентами, по-хорошому огидний писк і шурхіт щурів або ж саундтрек, що підкреслює події, які відбуваються, і додає їм більшої ваги. [b]💊 A Plague Tale: Innocence - це: 👌 Всюдисуща скрипка 👌 Середньовічна машина смерті та приниження з кодовою назвою Г.У.С.А.К. 👌 Сумний фінал свинки Пеппи 👌 Сімейна історія Річарда Ла Руїна 👌 Сіль, спайси... 👌 Середньовічне мило від Тайлера Дердена™ 👌 Мануал з використання інквізиції 👌 Середньовічна версія Pimp my ride [b]🔷 A Plague Tale: Innocence - це хрестоматійний приклад того, як треба робити СПРАВЖНІ ГРИ. Не кінце і симулятори ходьби, з підв'язаним для галочки геймплеєм, не ігровий процес, з надуманим сюжетним виправданням, а ігри, в яких кожен компонент перебуває на своєму місці і є невід'ємною частиною всього твору.🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Підсумок – Epic Rat Battles of history! [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998