ACHTUNG !!!
√ Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. √

Originally posted by Elegy for Hallownest:

In wilds beyond they speak your name with reverence and regret,
For none could tame our savage souls yet you the challenge met,
Under palest watch, you taught, you changed, base instincts were redeemed,
A world you gave to bug and beast as they had never dreamed.

Копіювання застарілих ідей, примітивні механіки, які не отримують жодного розвитку, убогий дизайн рівнів з однотипними коробками, нудні та нецікаві вороги, відсутність будь-якої виразної історії, замаскована під "лор" у стилі соулс-лайків, безглузде прокачування персонажа, яке не впливає ні на що, окрім циферок шкоди, тонни ігрових умовностей - нічого з цього я не знайшов у Hollow Knight.

Історія маленького, але хороброго лицаря вийшла не просто гарною грою, а й своєрідною одою грамотному геймдизайну, талановитій художній роботі, майстерному поводженню з музикою та й просто стала однією з найкращих ігор у жанрі метроідванії, показавши всім, що можна відмовитися від вампірських замків, десятків видів холодної зброї, літаючих картин і злого антагоніста, представивши натомість історію про незвичайний і колоритний світ, усі мешканці якого перебувають на своїх місцях, різні локації химерно, але логічно пов'язані між собою, а головний герой не є якимось обраним.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте бити по всіх стінах! 👈

Оскільки Hollow Knight використовує основи як метроідванії, так і соулс-лайка, то сюжет у ньому подається не безпосередньо, а через оточення, діалоги з персонажами, вивчення бестіарію та інше. Такий підхід не всім припаде до душі, але саме він дає змогу як уникнути класичної ситуації, в якій протагоністові відомо набагато більше, ніж самому гравцеві (привіт, Blasphemous), так і добре лягає на схему метроідваній. Зазвичай у представників цього жанру весь сюжет зводитися до кінематографічної зав'язки, не менш видовищної розв'язки і якихось інтеракцій між ними, наративний характер яких не особливо інформативний, через що історія банально провисає і гравець починає нудьгувати.

Не скажу, що Hollow Knight вдалося повністю позбутися проблеми, але це перша метроідванія на моїй пам'яті за останні кілька років, у якій мені насамперед було цікаво просто досліджувати ігровий світ, а сюжет ішов як приємне доповнення. У ролі безіменного лицаря ми потрапляємо в химерний світ жуків, представлений королівством Холлоунест, дні якого добігають кінця, а процвітання змінюється занепадом і епідемією невідомої хвороби, яку щосили намагався стримати король і його піддані. Як і в соулс-лайках, ми будемо по крихтах збирати картину того, що відбувається, і колишніх подій, однак тут це не дратує і прекрасно поєднується з дослідженням світу.

Originally posted by Elderbug:

Hallownest, it was once called. Supposedly the greatests kingdom there ever was, full of treasures and secrets.

Мабуть, для мене ключовим елементом гри, через який вона і закохала в себе, стала деконструкція звичних механік жанру та їхнє переосмислення, що призводить до неймовірної синергії між різними ігровими аспектами. Почнемо з карти - її від початку немає зовсім. Хочете орієнтуватися в просторі - знайдіть картографа і купіть у нього лише замальовку тих місць, які він бачив особисто, її ви зможете доповнити, автоматично додаючи нові "кімнати" під час відпочинку, і лише дослідивши відповідні області світу. Жодних синіх блоків, карта максимально схожа на реальні локації, до того ж для кожної окремої зони потрібна своя замальовка-макет, а картограф з'являється в тих місцях, до яких він може фізично дістатися.

Хочете, щоб карта ще й відстежувала ваше місце розташування? Купіть окремий аксесуар для цього. Втомилися втрачати гео (місцеву валюту) або ж банально його збирати? Купіть ще аксесуар і замість вас монетки збиратимуть метелики. Хочете дізнатися інформацію про ворога? Переможіть його, щоб запис додався в бестіарій. Бажаєте переміститися з однієї точки карти в іншу? Жодних магічних кімнат із телепортами, тільки своєрідне метро з жуком-візником і справжнісінький потяг. Дивно, як можна взяти звичні для жанру речі та замінити їх на щось, що не просто виконує ті самі функції, а й ідеально вписується в зображуваний світ, не змушуючи закривати очі на чергову ігрову умовність.

Ігровий же світ досить великий, а гра максимально заохочує дослідження, тому кількість фальшивих стін, шорткатів і сховищ досягає якихось неймовірних величин. Кожна локація являє собою окремий біом зі своїми мешканцями, атмосферою, оформленням і звуковим супроводом, водночас вони існують не у вакуумі, і наявність зв'язку між такими біомами цілком зрозуміла.

Торкнулася деконструкція і головного героя, а тому впродовж всієї гри він отримує не так вже й багато здібностей, однак кожна з них має свою цінність, що відчувається майже відразу ж, і нерідко знаходить синергію з іншими. Зробити ігровий процес різноманітним покликані аксесуари, яких доволі багато, а їхній вплив на геймплей одразу ж помітний і часом вельми кардинальний, це не якась правка тих чи інших цифр.

Різновидів ворогів пристойна кількість - понад сотню, частина з них трапляється тільки в певних областях, тоді як інші бродять по всьому Халлоунесту, що легко пояснюється сюжетно. Немає звичних тонн зброї, лише один Цвях, а проблему із зайвим гріндом вирішили банальною марністю грошей, яких значно більше ніж способів їх витратити. Ну, а система з вибиванням душ із ворогів, що використовуються як для магії, так і для лікування, змушує триматися ближче до супротивників, запам'ятовуючи їхні рухи, адже бої базуються не на вливанні шкоди, а на грамотному використанні вікон у патернах ворогів.

Originally posted by Mask Maker:

Is it a mask or face upon the creature? In Hallownest, a difficult thing it can be to decipher.

Маючи всього лише двовимірну графіку, розробники примудрилися створити одну з найкрасивіших ігор у жанрі, намалювавши безліч локацій, що кардинально відрізняються одна від одної: від дощового та величного Міста Сліз до похмурого й моторошного Глибинного гнізда або шахтарського Кришталевого піку. Персонажі також не відстають - незважаючи на деякі загальні риси, всі вони унікальні, а їхня різноманітність приємно дивує, причому це стосується як пересічних супротивників, так і босів.


Тут усе досить просто - один із найкращих саундтреків в іграх. Починаючи з головного меню і аж до фінальних титрів, ми будемо чути чудові композиції, що прекрасно передають дух тієї чи іншої локації або ж ситуації, в яку потрапив протагоніст. Меланхолія, спокій і умиротворення - ось чим пронизаний саундтрек Спорожнілого Лицаря.

Hollow Knight - це:

👌 Могутній Зот
👌 Крипові міміки
👌 Коник-горбоконик
👌 Берсерк із темною душею
👌 Гнойовий братик із солодким хлібом
👌 Ідеальний цвях (без капелюшка)
👌 Хто бджілок поважає...
👌 Ще один Мандрівник Безодні
👌 Житлове питання з гусеничками о 19:00 на HTV

Originally posted by Seer:

None of us can live forever, and so we ask those who survive to remember us.

🔷 Безсумнівно, це одна з найкращих метроідваній (з нотками соулс-лайка) і гра, яку багатьом варто спробувати, адже подібні творіння виходять вкрай рідко. 🔷

🔰 Підсумок – Bury the knight with her broken nail 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√ [quote=Elegy for Hallownest]In wilds beyond they speak your name with reverence and regret, For none could tame our savage souls yet you the challenge met, Under palest watch, you taught, you changed, base instincts were redeemed, A world you gave to bug and beast as they had never dreamed.[/quote] Копіювання застарілих ідей, примітивні механіки, які не отримують жодного розвитку, убогий дизайн рівнів з однотипними коробками, нудні та нецікаві вороги, відсутність будь-якої виразної історії, замаскована під "лор" у стилі соулс-лайків, безглузде прокачування персонажа, яке не впливає ні на що, окрім циферок шкоди, тонни ігрових умовностей - нічого з цього я не знайшов у Hollow Knight. Історія маленького, але хороброго лицаря вийшла не просто гарною грою, а й своєрідною одою грамотному геймдизайну, талановитій художній роботі, майстерному поводженню з музикою та й просто стала однією з найкращих ігор у жанрі метроідванії, показавши всім, що можна відмовитися від вампірських замків, десятків видів холодної зброї, літаючих картин і злого антагоніста, представивши натомість історію про незвичайний і колоритний світ, усі мешканці якого перебувають на своїх місцях, різні локації химерно, але логічно пов'язані між собою, а головний герой не є якимось обраним. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте бити по всіх стінах! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Оскільки Hollow Knight використовує основи як метроідванії, так і соулс-лайка, то сюжет у ньому подається не безпосередньо, а через оточення, діалоги з персонажами, вивчення бестіарію та інше. Такий підхід не всім припаде до душі, але саме він дає змогу як уникнути класичної ситуації, в якій протагоністові відомо набагато більше, ніж самому гравцеві (привіт, Blasphemous), так і добре лягає на схему метроідваній. Зазвичай у представників цього жанру весь сюжет зводитися до кінематографічної зав'язки, не менш видовищної розв'язки і якихось інтеракцій між ними, наративний характер яких не особливо інформативний, через що історія банально провисає і гравець починає нудьгувати. Не скажу, що Hollow Knight вдалося повністю позбутися проблеми, але це перша метроідванія на моїй пам'яті за останні кілька років, у якій мені насамперед було цікаво просто досліджувати ігровий світ, а сюжет ішов як приємне доповнення. У ролі безіменного лицаря ми потрапляємо в химерний світ жуків, представлений королівством Холлоунест, дні якого добігають кінця, а процвітання змінюється занепадом і епідемією невідомої хвороби, яку щосили намагався стримати король і його піддані. Як і в соулс-лайках, ми будемо по крихтах збирати картину того, що відбувається, і колишніх подій, однак тут це не дратує і прекрасно поєднується з дослідженням світу. [quote=Elderbug]Hallownest, it was once called. Supposedly the greatests kingdom there ever was, full of treasures and secrets.[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Мабуть, для мене ключовим елементом гри, через який вона і закохала в себе, стала деконструкція звичних механік жанру та їхнє переосмислення, що призводить до неймовірної синергії між різними ігровими аспектами. Почнемо з карти - її від початку немає зовсім. Хочете орієнтуватися в просторі - знайдіть картографа і купіть у нього лише замальовку тих місць, які він бачив особисто, її ви зможете доповнити, автоматично додаючи нові "кімнати" під час відпочинку, і лише дослідивши відповідні області світу. Жодних синіх блоків, карта максимально схожа на реальні локації, до того ж для кожної окремої зони потрібна своя замальовка-макет, а картограф з'являється в тих місцях, до яких він може фізично дістатися. Хочете, щоб карта ще й відстежувала ваше місце розташування? Купіть окремий аксесуар для цього. Втомилися втрачати гео (місцеву валюту) або ж банально його збирати? Купіть ще аксесуар і замість вас монетки збиратимуть метелики. Хочете дізнатися інформацію про ворога? Переможіть його, щоб запис додався в бестіарій. Бажаєте переміститися з однієї точки карти в іншу? Жодних магічних кімнат із телепортами, тільки своєрідне метро з жуком-візником і справжнісінький потяг. Дивно, як можна взяти звичні для жанру речі та замінити їх на щось, що не просто виконує ті самі функції, а й ідеально вписується в зображуваний світ, не змушуючи закривати очі на чергову ігрову умовність. Ігровий же світ досить великий, а гра максимально заохочує дослідження, тому кількість фальшивих стін, шорткатів і сховищ досягає якихось неймовірних величин. Кожна локація являє собою окремий біом зі своїми мешканцями, атмосферою, оформленням і звуковим супроводом, водночас вони існують не у вакуумі, і наявність зв'язку між такими біомами цілком зрозуміла. Торкнулася деконструкція і головного героя, а тому впродовж всієї гри він отримує не так вже й багато здібностей, однак кожна з них має свою цінність, що відчувається майже відразу ж, і нерідко знаходить синергію з іншими. Зробити ігровий процес різноманітним покликані аксесуари, яких доволі багато, а їхній вплив на геймплей одразу ж помітний і часом вельми кардинальний, це не якась правка тих чи інших цифр. Різновидів ворогів пристойна кількість - понад сотню, частина з них трапляється тільки в певних областях, тоді як інші бродять по всьому Халлоунесту, що легко пояснюється сюжетно. Немає звичних тонн зброї, лише один Цвях, а проблему із зайвим гріндом вирішили банальною марністю грошей, яких значно більше ніж способів їх витратити. Ну, а система з вибиванням душ із ворогів, що використовуються як для магії, так і для лікування, змушує триматися ближче до супротивників, запам'ятовуючи їхні рухи, адже бої базуються не на вливанні шкоди, а на грамотному використанні вікон у патернах ворогів. [quote=Mask Maker]Is it a mask or face upon the creature? In Hallownest, a difficult thing it can be to decipher.[/quote] [h1]🎬 «Візуал»[/h1] Маючи всього лише двовимірну графіку, розробники примудрилися створити одну з найкрасивіших ігор у жанрі, намалювавши безліч локацій, що кардинально відрізняються одна від одної: від дощового та величного Міста Сліз до похмурого й моторошного Глибинного гнізда або шахтарського Кришталевого піку. Персонажі також не відстають - незважаючи на деякі загальні риси, всі вони унікальні, а їхня різноманітність приємно дивує, причому це стосується як пересічних супротивників, так і босів. [h1]🎧 «Аудіо»[/h1] Тут усе досить просто - один із найкращих саундтреків в іграх. Починаючи з головного меню і аж до фінальних титрів, ми будемо чути чудові композиції, що прекрасно передають дух тієї чи іншої локації або ж ситуації, в яку потрапив протагоніст. Меланхолія, спокій і умиротворення - ось чим пронизаний саундтрек Спорожнілого Лицаря. [b]Hollow Knight - це: 👌 Могутній Зот 👌 Крипові міміки 👌 Коник-горбоконик 👌 Берсерк із темною душею 👌 Гнойовий братик із солодким хлібом 👌 Ідеальний цвях (без капелюшка) 👌 Хто бджілок поважає... 👌 Ще один Мандрівник Безодні 👌 Житлове питання з гусеничками о 19:00 на HTV [quote=Seer]None of us can live forever, and so we ask those who survive to remember us. [/quote] [b]🔷 Безсумнівно, це одна з найкращих метроідваній (з нотками соулс-лайка) і гра, яку багатьом варто спробувати, адже подібні творіння виходять вкрай рідко. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок – Bury the knight with her broken nail [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998