ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні.


Оскільки огляд на основну гру я вже зробив, де розписав всі основні плюси і мінуси (останніх дуже мало) гри, то в цьому огляді я опишу основні відмінності двох сюжетних доповнень від оригіналу.

Сюжет. Дія доповнень відбувається паралельно основному сюжету і закінчується в момент, коли Корво потрапляє в затоплений квартал. Цього разу під наше управління потрапляє асасин, який убив імператрицю, та й решта команди буде тусуватися неподалік (можна навіть побачити безпосередньо саме вбивство з початку гри, але цього разу ми будемо бачити його очима Дауда). Чужий затіває нову гру і повідомляє Дауду, що час останнього добігає кінця і від нього самого залежить, який фінал на нього чекає (ну, Dishonored Death of the Outsider традиційно бере за основу хорошу кінцівку), а також називає йому ім'я "Даліла" (це яка Delilah). З цього і починаються пригоди вбивці імператриці, в яких він зіткнеться з наглядачами, відьмами, змовами і зрадами. Рішення, прийняті в доповненні Knife of Dunwall, переносяться в Brightmore Witches разом з усіма поліпшеннями і готівкою (для останньої навіть є окреме досягнення). Так само, як і в основній грі, працює система хаосу, і якщо ви звикли вирізати все живе, то на хороший фінал вам розраховувати не доведеться. Якщо ж ви любите потайливість і обіймашки, то все у вас буде добре.


Геймплейно гра є тією самою першою частиною (рушій і більшість анімацій тут ті самі). Здібності ж Дауда дещо відрізняються від здібностей Корво. Так само присутній Темний зір і Перенесення, але, при цьому, якщо під час вибору місця для телепортації перестати рухатися, то час зупиниться (таким чином ви, приміром, зависнете, якщо перебуватимете в повітрі), відкриваючи в такий спосіб ширші геймплейні можливості (ну, і колір маркера тут фіолетовий). Крім цього, у Дауда є ще дві здібності, які ми вже бачили в основній грі, - Притягання, що дає змогу притягувати як невеликі предмети, так і ваших ворогів, і Заклик асасинів, які допоможуть у бою. Асасинів, до речі, можна прокачати за допомогою відповідної пасивної здібності, поділившись з ними майже всіма своїми вміннями і створити свій Assassin's Creed Brotherhood з блекджеком і дамами із Золотої кішки.
Спорядження, в основному, все те саме, але, на відміну від Корво, у Дауда замість невеликого ручного арбалета є арбалет ще менших розмірів, який кріпиться на зап'ясті. На додачу до звичайних амулетів з'явилися спотворені - такі, що дають разом із позитивним ефектом і негативний.

Окрема геймплейна частина доповнення, якої не було в основній грі - послуги. Перед початком місії Дауд закуповується на чорному ринку, де крім витратних матеріалів і поліпшень можна заплатити і за послуги, які тим чи іншим чином полегшують проходження або відкривають нові можливості. Так, наприклад, можна заплатити за те, щоб робітник, який випадково дізнався код від сейфа, написав його на стіні, або щоб інший робітник, який знайшов руну, залишив її в таємному місці. Мабуть, найкращим використанням цієї геймплейної можливості є купівля форми доглядача і проникнення в такому вигляді до в'язниці Колдрідж (так-так, тієї самої, звідки втік Корво) в одній із глав.

Також варто відзначити двох нових, примітних ворогів, що з'явилися в доповненні - брайтморських відьом і їхніх могильних псів. Відьми, на відміну від звичайних супротивників, володіють кількома здібностями, на кшталт телепортації. Свої здібності вони отримують від Даліли, так само як асасини - від Дауда. Могильні пси ж схожі на звичайних собак, основна їхня відмінність у тому, що вони, за фактом, безсмертні - щоб позбутися їх, потрібно знищити їхні черепи, з яких вони відроджуються.
Крім того, варто відзначити останню главу другого доповнення, оскільки вона дуже сильно відрізняється від усього іншого як дизайном, так і колірною гамою, причому - не на гірше.


Графіка у грі така ж, як і в основній грі (адже рушій той самий), з усіма її плюсами і мінусами.

Як результат, ми маємо вельми непогане доповнення, чомусь розбите на дві частини, що показує вже відому нам історію з невідомого боку з невеликою кількістю нових механік і прокладає міст від першої частини Dishonored до другої .


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. [/i] [h1]" I’ve learned that our choices always matter, to someone, somewhere. And sooner or later, in ways we cannot always fathom, the consequences come back to us."[/h1] Оскільки огляд на основну гру я вже зробив, де розписав всі основні плюси і мінуси (останніх дуже мало) гри, то в цьому огляді я опишу основні відмінності двох сюжетних доповнень від оригіналу. [b]Сюжет.[/b] Дія доповнень відбувається паралельно основному сюжету і закінчується в момент, [spoiler]коли Корво потрапляє в затоплений квартал[/spoiler]. Цього разу під наше управління потрапляє асасин, який убив імператрицю, та й решта команди буде тусуватися неподалік (можна навіть побачити безпосередньо саме вбивство з початку гри, але цього разу ми будемо бачити його очима Дауда). Чужий затіває нову гру і повідомляє Дауду, що час останнього добігає кінця і від нього самого залежить, який фінал на нього чекає [spoiler](ну, Dishonored Death of the Outsider традиційно бере за основу хорошу кінцівку)[/spoiler], а також називає йому ім'я "Даліла" (це яка Delilah). З цього і починаються пригоди вбивці імператриці, в яких він зіткнеться з наглядачами, відьмами, змовами і зрадами. Рішення, прийняті в доповненні Knife of Dunwall, переносяться в Brightmore Witches разом з усіма поліпшеннями і готівкою (для останньої навіть є окреме досягнення). Так само, як і в основній грі, працює система хаосу, і якщо ви звикли вирізати все живе, то на хороший фінал вам розраховувати не доведеться. Якщо ж ви любите потайливість і обіймашки, то все у вас буде добре. [h1]“ I’d say I was being punished, but I know the world doesn’t punish wicked people.”[/h1] [b]Геймплейно[/b] гра є тією самою першою частиною (рушій і більшість анімацій тут ті самі). Здібності ж Дауда дещо відрізняються від здібностей Корво. Так само присутній Темний зір і Перенесення, але, при цьому, якщо під час вибору місця для телепортації перестати рухатися, то час зупиниться (таким чином ви, приміром, зависнете, якщо перебуватимете в повітрі), відкриваючи в такий спосіб ширші геймплейні можливості (ну, і колір маркера тут фіолетовий). Крім цього, у Дауда є ще дві здібності, які ми вже бачили в основній грі, - Притягання, що дає змогу притягувати як невеликі предмети, так і ваших ворогів, і Заклик асасинів, які допоможуть у бою. Асасинів, до речі, можна прокачати за допомогою відповідної пасивної здібності, поділившись з ними майже всіма своїми вміннями [strike]і створити свій Assassin's Creed Brotherhood з блекджеком і дамами із Золотої кішки[/strike]. Спорядження, в основному, все те саме, але, на відміну від Корво, у Дауда замість невеликого ручного арбалета є арбалет ще менших розмірів, який кріпиться на зап'ясті. На додачу до звичайних амулетів з'явилися спотворені - такі, що дають разом із позитивним ефектом і негативний. Окрема геймплейна частина доповнення, якої не було в основній грі - послуги. Перед початком місії Дауд закуповується на чорному ринку, де крім витратних матеріалів і поліпшень можна заплатити і за послуги, які тим чи іншим чином полегшують проходження або відкривають нові можливості. Так, наприклад, можна заплатити за те, щоб робітник, який випадково дізнався код від сейфа, написав його на стіні, або щоб інший робітник, який знайшов руну, залишив її в таємному місці. Мабуть, найкращим використанням цієї геймплейної можливості є купівля форми доглядача і проникнення в такому вигляді до в'язниці Колдрідж (так-так, тієї самої, звідки втік Корво) в одній із глав. Також варто відзначити двох нових, примітних ворогів, що з'явилися в доповненні - брайтморських відьом і їхніх могильних псів. Відьми, на відміну від звичайних супротивників, володіють кількома здібностями, на кшталт телепортації. Свої здібності вони отримують від Даліли, так само як асасини - від Дауда. Могильні пси ж схожі на звичайних собак, основна їхня відмінність у тому, що вони, за фактом, безсмертні - щоб позбутися їх, потрібно знищити їхні черепи, з яких вони відроджуються. Крім того, варто відзначити останню главу другого доповнення, оскільки вона дуже сильно відрізняється від усього іншого як дизайном, так і колірною гамою, причому - не на гірше. [h1] “Remember, the boldest measures are the safest”[/h1] [b]Графіка[/b] у грі така ж, як і в основній грі (адже рушій той самий), з усіма її плюсами і мінусами. [b]Як результат, ми маємо вельми непогане доповнення, чомусь розбите на дві частини, що показує вже відому нам історію з невідомого боку з невеликою кількістю нових механік і прокладає міст від першої частини Dishonored до другої [/b]. [h1] [b] [u]Загалом - 8 спотворених амулетів / 10 могильних псів.[/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998