💢 Attention! 💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще геймплей де не можна місити глину!


👉 Cut to the core - огидна гра. Не в тому плані, що вона погано оптимізована, має проблеми з геймплеєм (ага, геймплей у кінетичній візуальній новелі) або нудний сюжет. Ні, річ в іншому - що більше ти занурюєшся в історію, то огиднішою вона стає, то більшу зневагу в тебе викликають персонажі, часом просто шокуючи своїми схильностями, бажаннями і вчинками, і то сильніше ти розумієш, що будь-яка людина може запросто перетвориться на монстра, якщо випустить на волю свою внутрішню одержимість.

👉 Взагалі, я не згоден з назвою і подачею гри, адже історія про людину, яка потрапила до рук лікаря-садиста, це лише частина загальної канви, яка зводиться саме до одержимості, яка не лише здатна зруйнувати життя людини і всіх, хто їй дорогий, а й змусити її і зовсім втратити людську подобу. Творіння Франкенштейна заведено називати монстром, але що, якщо саме сам творець був чудовиськом, яке піддалося своїй внутрішній одержимості? І все ж, гра здатна не просто показати людей, які заради задоволення своїх найглибших бажань готові піти на будь-що, а й всіляко нагадувати, що вони все ще люди, а тому мають шанс на спокуту, так само як і на падіння в безодню, створену своїми ж руками.

💊 Сподобався огляд? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб відкрити для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте запрошувати професійного священика для позбавлення від своєї одержимості! 💊

✅ Говорити про геймплей у кінетичній візуальній новелі немає особливого сенсу, а тому перейдемо до сюжету. Історія знайомить нас із Деніелом, скульптором, створюючим роботи з глини, який останнім часом втратив натхнення, а тому просто хоче хоча б наблизитися до своїх ранніх робіт. Разом зі своїм другом Джеком він займається бізнесом, але через схильність Джека все псувати вони раз по раз опиняються ні з чим. Так відбувається і цього разу - угода, що, за словами Джека, повинна була стати лише формальністю, зривається, а тому всі розмови про те, що Джек з його дружиною Софі та Деніел як його діловий партнер стануть багатими, залишаються лише порожніми розмовами, що, втім, не заважає Джеку приховувати правду від Софі.

✅ Не дивлячись на всі хитрощі Джека, правда все ж таки розкривається на вечері, де крім нього, Софі, Деніела і ще кількох людей присутня і Лейсі - лікарка, яка володіє приватною практикою і є лікуючим лікарем Джека. Після зірваної вечері і докорів від Софі, втомленої від постійної брехні, Джек вирушає до клініки Лейсі, де в нього призначена операція на коліні. Однак прокинувшись після наркозу він розуміє, що перебуває не в клініці, а в якомусь підвалі, та ще й з ампутованою ногою. Лейсі, яка з'явилася, пояснює, що підлаштувала нещасний випадок, через що її приватна практика згоріла, а серед руїн було знайдено обгоріле до невпізнання тіло, на дивом вцілілій нозі якого красується характерне для Джека татуювання.

✅ Тепер Джек мертвий для всього світу, а тому перебуває в повному розпорядженні Лейсі. І якщо ви подумали про типовий сюжет зі стокгольмським синдромом, то він вийде нервово покурити на балкон вже за кілька глав, тому що те, що відбувається, якраз-таки відповідатиме назві гри. При цьому Лейсі, як персонаж, розкривається через її флешбеки, і там шок-контенту не менше, і нехай вони ніяк її не виправдовують, ми хоча б починаємо розуміти її натуру, не співпереживати, але спостерігати за тим, як дівчина сама усвідомлює, які жахливі речі вона робить і що з усім цим робити.

✅ Історія ж Деніеля йде паралельно, адже після "смерті" Джека він намагається підтримувати Софі, яка дедалі сильніше занурюється в депресію, і водночас шукає нове джерело натхнення. І несподівано знаходить, хоч і починає усвідомлювати, що все це ненормально і так не повинно бути. Якщо історія одержимості Лейсі це боротьба зі своїми внутрішніми бажаннями, здатними звести з розуму будь-яку адекватну людину, то у випадку з Деніелом це вже бажання створювати неймовірні витвори, навіть не замислюючись про ціну їхньої появи на світ, але при цьому також збереження своїх рук у чистоті.

✅ Зрештою, цим двом сюжетним лініям належить переплестися, а їхнім героям - раз і назавжди вирішити, що робити зі своєю одержимістю. Скажу тільки, що незважаючи на всю огидність людської натури, показану в грі, де комусь хочеться шматувати й переробляти людей, дивитися на дикі звірства заради натхнення або ж спостерігати за створенням найнеймовірніших і найвідразливіших витворів мистецтва, є в ній щось, що зачаровує, якась схована глибоко всередині думка про те, що мистецтво - це не лише остогидлі картини в галереях чи недолугі статуї в музеях, а й усе, що виходить із рук людини, одержимої якоюсь ідеєю. Думка одночасно приваблива і лякаюча.

✅ Разом із цим гра несе потужний посил про те, що мистецтво вимагає жертв, не фігурально, а буквально, а ультимативне мистецтво вимагає ультимативних жертв. А тому епілог сприймається саме як вища точка оповіді, заради якої і затівалося все, що відбувається, ультимативний перформанс, вартість якого не можна виміряти в якій би то не було валюті.

✅ З сильних сторін гри також варто виділити той факт, що незважаючи на досить просту мову (і Present Simple, якщо вже на те пішло), вона не соромиться барвистих описів далеко не найприємніших речей і подій і, водночас, не береться за мету прискіпливо все описати, залишаючи чималу частину на совісті уяви гравця, через що часті моторошні картини стають ще більш відразливими.


✅ Незважаючи на те, що це візуальна новела, стиль був обраний вельми нестандартний, а саме - стилізація під комікси минулого століття, з характерною кольоровою палітрою, набором панелей і увагою до деталей описуваної сцени. Звісно, жанр дається взнаки, і нерідко сцени залишаються в рамках звичної для ВН формули "спрайти персонажів і тло", але ілюстрацій вистачає, а коміксний стиль успішно зберігається.

✅ Саундтрек підібраний просто чудово, завдяки чому атмосфера в напружених сценах лише наростає, а коли на екрані відбувається щось огидне, звуковий супровід це тільки підкреслює. Озвучка грі б не завадила, але і простого звуку, що супроводжує появу реплік персонажів, цілком достатньо.

Cut to the core - це:

👌 1 професійний глиноміс
👌 Пульт від зомбо-коробки
👌 Crazy gory bizarre town
👌 Звичайна українська біолабораторія
👌 Таблетки без рецепту
👌 Будні хірурга-коміка
👌 Пропаганда [Роскомнадзор]
👌 Твій дилер закладок (для книг)
👌 Ультимативна страховка куди включено все

🔷 Незважаючи на кінетичність Cut to the core - прекрасний зразок поєднання незвичайного візуального стилю та огидної, але водночас привабливої історії про людську одержимість, яку створили лише двоє людей. Ну, а той факт, що гра продається за символічну ціну в 60 грн, і зовсім перетворює її на must have для всіх, хто любить запам'ятовувальні історії і не боїться шок-контенту.🔷

🔰 Діагноз - Поїздка в Нео-Стокгольм за натхненням 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention! 💢 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще геймплей де не можна місити глину! [h1] If bad things have to happen, why shouldn’t I turn them into something beautiful?[/h1] 👉 Cut to the core - огидна гра. Не в тому плані, що вона погано оптимізована, має проблеми з геймплеєм (ага, геймплей у кінетичній візуальній новелі) або нудний сюжет. Ні, річ в іншому - що більше ти занурюєшся в історію, то огиднішою вона стає, то більшу зневагу в тебе викликають персонажі, часом просто шокуючи своїми схильностями, бажаннями і вчинками, і то сильніше ти розумієш, що будь-яка людина може запросто перетвориться на монстра, якщо випустить на волю свою внутрішню одержимість. 👉 Взагалі, я не згоден з назвою і подачею гри, адже історія про людину, яка потрапила до рук лікаря-садиста, це лише частина загальної канви, яка зводиться саме до одержимості, яка не лише здатна зруйнувати життя людини і всіх, хто їй дорогий, а й змусити її і зовсім втратити людську подобу. Творіння Франкенштейна заведено називати монстром, але що, якщо саме сам творець був чудовиськом, яке піддалося своїй внутрішній одержимості? І все ж, гра здатна не просто показати людей, які заради задоволення своїх найглибших бажань готові піти на будь-що, а й всіляко нагадувати, що вони все ще люди, а тому мають шанс на спокуту, так само як і на падіння в безодню, створену своїми ж руками. [quote]💊 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на куратора [url= https://steamproxy.net/steamstore/curator/42214748/]MIZMAZE[/url] щоб відкрити для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте запрошувати професійного священика для позбавлення від своєї одержимості! 💊[/b][/i] [/quote] [h1] 📖 Not inspired, not enlightened - SICK. I ruin everything, every chance to be happy. And I don’t even know why.[/h1] ✅ Говорити про геймплей у кінетичній візуальній новелі немає особливого сенсу, а тому перейдемо до сюжету. Історія знайомить нас із Деніелом, скульптором, створюючим роботи з глини, який останнім часом втратив натхнення, а тому просто хоче хоча б наблизитися до своїх ранніх робіт. Разом зі своїм другом Джеком він займається бізнесом, але через схильність Джека все псувати вони раз по раз опиняються ні з чим. Так відбувається і цього разу - угода, що, за словами Джека, повинна була стати лише формальністю, зривається, а тому всі розмови про те, що Джек з його дружиною Софі та Деніел як його діловий партнер стануть багатими, залишаються лише порожніми розмовами, що, втім, не заважає Джеку приховувати правду від Софі. ✅ Не дивлячись на всі хитрощі Джека, правда все ж таки розкривається на вечері, де крім нього, Софі, Деніела і ще кількох людей присутня і Лейсі - лікарка, яка володіє приватною практикою і є лікуючим лікарем Джека. Після зірваної вечері і докорів від Софі, втомленої від постійної брехні, Джек вирушає до клініки Лейсі, де в нього призначена операція на коліні. Однак прокинувшись після наркозу він розуміє, що перебуває не в клініці, а в якомусь підвалі, та ще й з ампутованою ногою. Лейсі, яка з'явилася, пояснює, що підлаштувала нещасний випадок, через що її приватна практика згоріла, а серед руїн було знайдено обгоріле до невпізнання тіло, на дивом вцілілій нозі якого красується характерне для Джека татуювання. ✅ Тепер Джек мертвий для всього світу, а тому перебуває в повному розпорядженні Лейсі. І якщо ви подумали про типовий сюжет зі стокгольмським синдромом, то він вийде нервово покурити на балкон вже за кілька глав, тому що те, що відбувається, якраз-таки відповідатиме назві гри. При цьому Лейсі, як персонаж, розкривається через її флешбеки, і там шок-контенту не менше, і нехай вони ніяк її не виправдовують, ми хоча б починаємо розуміти її натуру, не співпереживати, але спостерігати за тим, як дівчина сама усвідомлює, які жахливі речі вона робить і що з усім цим робити. ✅ Історія ж Деніеля йде паралельно, адже після "смерті" Джека він намагається підтримувати Софі, яка дедалі сильніше занурюється в депресію, і водночас шукає нове джерело натхнення. І несподівано знаходить, хоч і починає усвідомлювати, що все це ненормально і так не повинно бути. Якщо історія одержимості Лейсі це боротьба зі своїми внутрішніми бажаннями, здатними звести з розуму будь-яку адекватну людину, то у випадку з Деніелом це вже бажання створювати неймовірні витвори, навіть не замислюючись про ціну їхньої появи на світ, але при цьому також збереження своїх рук у чистоті. ✅ Зрештою, цим двом сюжетним лініям належить переплестися, а їхнім героям - раз і назавжди вирішити, що робити зі своєю одержимістю. Скажу тільки, що незважаючи на всю огидність людської натури, показану в грі, де комусь хочеться шматувати й переробляти людей, дивитися на дикі звірства заради натхнення або ж спостерігати за створенням найнеймовірніших і найвідразливіших витворів мистецтва, є в ній щось, що зачаровує, якась схована глибоко всередині думка про те, що мистецтво - це не лише остогидлі картини в галереях чи недолугі статуї в музеях, а й усе, що виходить із рук людини, одержимої якоюсь ідеєю. Думка одночасно приваблива і лякаюча. ✅ Разом із цим гра несе потужний посил про те, що мистецтво вимагає жертв, не фігурально, а буквально, а ультимативне мистецтво вимагає ультимативних жертв. А тому епілог сприймається саме як вища точка оповіді, заради якої і затівалося все, що відбувається, ультимативний перформанс, вартість якого не можна виміряти в якій би то не було валюті. ✅ З сильних сторін гри також варто виділити той факт, що незважаючи на досить просту мову (і Present Simple, якщо вже на те пішло), вона не соромиться барвистих описів далеко не найприємніших речей і подій і, водночас, не береться за мету прискіпливо все описати, залишаючи чималу частину на совісті уяви гравця, через що часті моторошні картини стають ще більш відразливими. [h1]🎬 🎧 It hurts every time. He wants it to hurt more. [/h1] ✅ Незважаючи на те, що це візуальна новела, стиль був обраний вельми нестандартний, а саме - стилізація під комікси минулого століття, з характерною кольоровою палітрою, набором панелей і увагою до деталей описуваної сцени. Звісно, жанр дається взнаки, і нерідко сцени залишаються в рамках звичної для ВН формули "спрайти персонажів і тло", але ілюстрацій вистачає, а коміксний стиль успішно зберігається. ✅ Саундтрек підібраний просто чудово, завдяки чому атмосфера в напружених сценах лише наростає, а коли на екрані відбувається щось огидне, звуковий супровід це тільки підкреслює. Озвучка грі б не завадила, але і простого звуку, що супроводжує появу реплік персонажів, цілком достатньо. [b]Cut to the core - це: 👌 1 професійний глиноміс 👌 Пульт від зомбо-коробки 👌 Crazy gory bizarre town 👌 Звичайна українська біолабораторія 👌 Таблетки без рецепту 👌 Будні хірурга-коміка 👌 Пропаганда [Роскомнадзор] 👌 Твій дилер закладок (для книг) 👌 Ультимативна страховка куди включено все [b]🔷 Незважаючи на кінетичність Cut to the core - прекрасний зразок поєднання незвичайного візуального стилю та огидної, але водночас привабливої історії про людську одержимість, яку створили лише двоє людей. Ну, а той факт, що гра продається за символічну ціну в 60 грн, і зовсім перетворює її на must have для всіх, хто любить запам'ятовувальні історії і не боїться шок-контенту.🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Діагноз - Поїздка в Нео-Стокгольм за натхненням [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998