ACHTUNG !!!
√√√ Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. √√√

Originally posted by Architect:

You are the perfect fusion of code and flesh

Для початку варто відзначити важливий факт, який сильно вплине на ваше сприйняття гри - Bladerunner Ghostrunner це продукт для певної, я б навіть сказав вузької, аудиторії, який завдяки своїй концепції, її реалізації, а також візуалу зміг дійти до аудиторії масової. Але, як ми знаємо, масова аудиторія виробила певні смаки, а тому, якщо щось не вписується в їхнє бачення ігор, то ми отримуємо негативні огляди з криками про нікчемний геймплей (привіт, Hellblade) або надмірну складність, одноманітні рівні, непотрібні здібності та відсутній сюжет (це вже наш випадок).

Причому у випадку з Ghostrunner іноді доходить до абсурду і люди пишуть про те, що всі локації однакові, а гра ніяк не змінюється, але самі при цьому награють не більше кількох годин, не пройшовши навіть першого боса. Ну, і природно, що найбільше криків про високу складність, адже середньостатистичний геймер не звик до десятків смертей на одному рівні та необхідності вчитися на своїх помилках, а якщо це ще й не схоже на Dark Souls, то взагалі жах.

Якщо ж ви не шукаєте якусь казуальну гріндилку, то продукт вас не розчарує, адже унікальне поєднання Hotline Miami, Katana ZERO, Mirror's Edge, та ще й у сетинґу кіберпанку з домішками постапокаліпсису - вибуховий коктейль, який вимагає блискавичної реакції, уміння як планувати, так і міняти план просто на ходу, а також грамотно використовувати оточення і власні здібності. А ще не зайвим буде вміння грати в тетріс.

👉 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте полірувати катану! 👈

Гра досить непогано оптимізована і йде на моїй GTX 1050 Ti майже без просідань з високими налаштуваннями. Утім, це стосується не всієї гри, а тому в Кібербезодні (місцева візуалізація мережі) ФПС просідатиме через використовуване оформлення та ефекти. До того ж і баги іноді зустрічаються, хоч це і не критично.

Originally posted by Zoe:

The man who made a choice when he was told he had none.

Гра цілком присвячена геймплею, але сюжет був зроблений не просто для галочки, хоч і рясніє кліше. Унаслідок екологічної катастрофи планета стала непридатною для життя, і людство було змушене побудувати вежу-місто Дхарма, в якій і оселилися всі, хто вижив. Зрозуміло, стався класичний поділ на робітничий клас, що забезпечує роботу вежі і живе на нижніх рівнях, і еліту, яка влаштувалася на вершині і користується всіма благами і привілеями.

Утім, незважаючи на протести робітничого класу, основний розкол стався серед еліти - Адам, архітектор, який створив вежу, був убитий своєю колегою (і дружиною) Марою. Разом із ним було знищено гвардію охоронців-гоустраннерів. Через 20 років останній вцілілий гоустраннер (він же GR-74), приведений до ладу силами опору, приходить до тями, і з ним зв'язується оцифрований Адам, який хоче покласти край тиранії Мари і врятувати людство.

Більша частина сюжету подається через діалоги, які, до речі, враховують концепцію гри, а тому якщо ви померли під час розмови, то повториться лише остання фраза, а не весь діалог цілком, що не може не радувати.

Originally posted by Architect:

If you copy a file is copy any different than the “original”?

Геймплейно це раннер з елементами слешера. Або ж слешер з елементами раннера. Або платформер. Або все разом. У ролі останнього гоустраннера нам доведеться паркурити, шинкувати ворогів, розв'язувати головоломки і битися з босами.

Паркур нагадує Mirror's Edge - він більш казуальний в управлінні, але має багато можливостей, а тому біг і стрибки стінами, підкати, поїздки на аеротрассах (як у Bioshock Infinite), притягання до спеціальних точок за допомогою енергетичного батога та управління об'єктами на кшталт рекламних щитів доведеться використовувати постійно і комбінувати між собою.

Коли платформна секція закінчується, настає час для бою, при цьому паркур нікуди не дівається і кожна арена пропонує щонайменше кілька способів обійти ворогів і застосувати будь-яку стратегію. Самі вороги різноманітні і крім звичайних хлопців з пістолетами є автоматники, що стріляють чергами, громили і самураї, які атакують у ближньому бою, мутанти-камікадзи, що вибухають, поліцейські дрони, роботи та інші слуги режиму.

Кожен з них помирає від однієї атаки, власне, як і головний герой, а тому бій перетворюється на якийсь бойовий танець, під час якого герой гасає ареною на шаленій швидкості, відбиває катаною снаряди, ухиляється від атак і знищує ворогів одного за іншим.

Крім своєї основної зброї - катани, зовнішній вигляд якої ще й можна змінювати, знаходячи нові скіни на рівнях, гоустраннер має у своєму розпорядженні чотири здібності, що дають змогу знищувати одразу по кілька ворогів або ж нацьковувати їх один на одного. Ці скіли вимагають енергії і можна проходити без них, але вони дають змогу сильно трансформувати геймплей.

Ще хотілося б відзначити кілька примітних речей:

• У грі миттєве відродження після смерті, внаслідок чого динаміка взагалі не падає.
  
• Майже протягом усього проходження гра підкидає нових ворогів, геймплейні можливості або ситуації, тож нудьгувати точно не доведеться.
  
• Прокачування являє собою окрему міні-гру, що нагадує тетріс, у якій потрібно розміщувати поліпшення-фігури на обмеженому за розмірами полі.
  
• Вряди-годи сюжет повністю подається через діалоги, а колекційні предмети дають лише лор, без якого історія і так буде закінченою.
  
• Боси досить непогані візуально, але геймплейно найскладнішим вийшов саме перший, тоді як сама Мара дуже передбачувана.

Графіка це одна з причин, чому гра взагалі стала відомою, адже все виглядає досить сучасно. Безумовно, автори не мали величезного бюджету, та й оформляти локації доводилося з розрахунком на те, щоб геймплейні елементи на кшталт стін для забігів виділялися на тлі оточення, але навіть з урахуванням лінійних рівнів складається враження, що справді перебуваєш у мультикультурному та мультинаціональному (написи варіюються від китайської та англійської до російської) місті майбутнього. Як колірна гамма, так і рівень деталізації цілком гідний, а Кібербезодня і зовсім сяє всіма кольорами веселки.


Як і в Katana ZERO протягом всієї гри тут звучить синтвейв, що відмінно вписується в геймплей і виглядає як щось, само собою зрозуміле.

Ghostrunner - це:

👌 Кіберніндзя на ім'я Джек
👌 Нарізка кубиками та соломкою
👌 Катана з ЛГБТ підсвічуванням
👌 Beat Saber на максималках
👌 Хлопець у масці півня
👌 Кіберімпланти від бабусі
👌 rule63 доктора Восьминога
👌 Tower offence на максималках
👌 Полунична катана

Originally posted by Architect:

Sometimes sacrifices are necessary for the greater good.

🔷 Якщо забути про те, що це гра не для всіх, то в неї лише один мінус - злегка завищений цінник, утім, ключі за пару сотень гривень ніхто не відміняв. Загалом же це гідний продовжувач традицій Hotline Miami і Katana Zero, а також чудова робота на стику кількох жанрів, що вимагає продумувати свої дії і не боятися імпровізувати. 🔷

🔰 Підсумок – My name is Jack 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√√√ [quote=Architect]You are the perfect fusion of code and flesh[/quote] Для початку варто відзначити важливий факт, який сильно вплине на ваше сприйняття гри - [strike]Bladerunner[/strike] Ghostrunner це продукт для певної, я б навіть сказав вузької, аудиторії, який завдяки своїй концепції, її реалізації, а також візуалу зміг дійти до аудиторії масової. Але, як ми знаємо, масова аудиторія виробила певні смаки, а тому, якщо щось не вписується в їхнє бачення ігор, то ми отримуємо негативні огляди з криками про нікчемний геймплей (привіт, Hellblade) або надмірну складність, одноманітні рівні, непотрібні здібності та відсутній сюжет (це вже наш випадок). Причому у випадку з Ghostrunner іноді доходить до абсурду і люди пишуть про те, що всі локації однакові, а гра ніяк не змінюється, але самі при цьому награють не більше кількох годин, не пройшовши навіть першого боса. Ну, і природно, що найбільше криків про високу складність, адже середньостатистичний геймер не звик до десятків смертей на одному рівні та необхідності вчитися на своїх помилках, а якщо це ще й не схоже на Dark Souls, то взагалі жах. Якщо ж ви не шукаєте якусь казуальну гріндилку, то продукт вас не розчарує, адже унікальне поєднання Hotline Miami, Katana ZERO, Mirror's Edge, та ще й у сетинґу кіберпанку з домішками постапокаліпсису - вибуховий коктейль, який вимагає блискавичної реакції, уміння як планувати, так і міняти план просто на ходу, а також грамотно використовувати оточення і власні здібності. А ще не зайвим буде вміння грати в тетріс. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте полірувати катану! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Гра досить непогано оптимізована і йде на моїй GTX 1050 Ti майже без просідань з високими налаштуваннями. Утім, це стосується не всієї гри, а тому в Кібербезодні (місцева візуалізація мережі) ФПС просідатиме через використовуване оформлення та ефекти. До того ж і баги іноді зустрічаються, хоч це і не критично. [quote=Zoe] The man who made a choice when he was told he had none.[/quote] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Гра цілком присвячена геймплею, але сюжет був зроблений не просто для галочки, хоч і рясніє кліше. Унаслідок екологічної катастрофи планета стала непридатною для життя, і людство було змушене побудувати вежу-місто Дхарма, в якій і оселилися всі, хто вижив. Зрозуміло, стався класичний поділ на робітничий клас, що забезпечує роботу вежі і живе на нижніх рівнях, і еліту, яка влаштувалася на вершині і користується всіма благами і привілеями. Утім, незважаючи на протести робітничого класу, основний розкол стався серед еліти - Адам, архітектор, який створив вежу, був убитий своєю колегою (і дружиною) Марою. Разом із ним було знищено гвардію охоронців-гоустраннерів. Через 20 років останній вцілілий гоустраннер (він же GR-74), приведений до ладу силами опору, приходить до тями, і з ним зв'язується оцифрований Адам, який хоче покласти край тиранії Мари і врятувати людство. Більша частина сюжету подається через діалоги, які, до речі, враховують концепцію гри, а тому якщо ви померли під час розмови, то повториться лише остання фраза, а не весь діалог цілком, що не може не радувати. [quote=Architect]If you copy a file is copy any different than the “original”?[/quote] [h1]💻 «Геймплей»[/h1] Геймплейно це раннер з елементами слешера. Або ж слешер з елементами раннера. Або платформер. Або все разом. У ролі останнього гоустраннера нам доведеться паркурити, шинкувати ворогів, розв'язувати головоломки і битися з босами. Паркур нагадує Mirror's Edge - він більш казуальний в управлінні, але має багато можливостей, а тому біг і стрибки стінами, підкати, поїздки на аеротрассах (як у Bioshock Infinite), притягання до спеціальних точок за допомогою енергетичного батога та управління об'єктами на кшталт рекламних щитів доведеться використовувати постійно і комбінувати між собою. Коли платформна секція закінчується, настає час для бою, при цьому паркур нікуди не дівається і кожна арена пропонує щонайменше кілька способів обійти ворогів і застосувати будь-яку стратегію. Самі вороги різноманітні і крім звичайних хлопців з пістолетами є автоматники, що стріляють чергами, громили і самураї, які атакують у ближньому бою, мутанти-камікадзи, що вибухають, поліцейські дрони, роботи та інші слуги режиму. Кожен з них помирає від однієї атаки, власне, як і головний герой, а тому бій перетворюється на якийсь бойовий танець, під час якого герой гасає ареною на шаленій швидкості, відбиває катаною снаряди, ухиляється від атак і знищує ворогів одного за іншим. Крім своєї основної зброї - катани, зовнішній вигляд якої ще й можна змінювати, знаходячи нові скіни на рівнях, гоустраннер має у своєму розпорядженні чотири здібності, що дають змогу знищувати одразу по кілька ворогів або ж нацьковувати їх один на одного. Ці скіли вимагають енергії і можна проходити без них, але вони дають змогу сильно трансформувати геймплей. Ще хотілося б відзначити кілька примітних речей: [list] [*] У грі миттєве відродження після смерті, внаслідок чого динаміка взагалі не падає. [*] Майже протягом усього проходження гра підкидає нових ворогів, геймплейні можливості або ситуації, тож нудьгувати точно не доведеться. [*] Прокачування являє собою окрему міні-гру, що нагадує тетріс, у якій потрібно розміщувати поліпшення-фігури на обмеженому за розмірами полі. [*] Вряди-годи сюжет повністю подається через діалоги, а колекційні предмети дають лише лор, без якого історія і так буде закінченою. [*] Боси досить непогані візуально, але геймплейно найскладнішим вийшов саме перший, тоді як сама Мара дуже передбачувана. [/list] [h1]🎬 «Візуал"[/h1] Графіка це одна з причин, чому гра взагалі стала відомою, адже все виглядає досить сучасно. Безумовно, автори не мали величезного бюджету, та й оформляти локації доводилося з розрахунком на те, щоб геймплейні елементи на кшталт стін для забігів виділялися на тлі оточення, але навіть з урахуванням лінійних рівнів складається враження, що справді перебуваєш у мультикультурному та мультинаціональному (написи варіюються від китайської та англійської до російської) місті майбутнього. Як колірна гамма, так і рівень деталізації цілком гідний, а Кібербезодня і зовсім сяє всіма кольорами веселки. [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] Як і в Katana ZERO протягом всієї гри тут звучить синтвейв, що відмінно вписується в геймплей і виглядає як щось, само собою зрозуміле. [b]Ghostrunner - це: 👌 Кіберніндзя на ім'я Джек 👌 Нарізка кубиками та соломкою 👌 Катана з ЛГБТ підсвічуванням 👌 Beat Saber на максималках 👌 Хлопець у масці півня 👌 Кіберімпланти від бабусі 👌 rule63 доктора Восьминога 👌 Tower offence на максималках 👌 Полунична катана [quote=Architect]Sometimes sacrifices are necessary for the greater good.[/quote] [b]🔷 Якщо забути про те, що це гра не для всіх, то в неї лише один мінус - злегка завищений цінник, утім, ключі за пару сотень гривень ніхто не відміняв. Загалом же це гідний продовжувач традицій Hotline Miami і Katana Zero, а також чудова робота на стику кількох жанрів, що вимагає продумувати свої дії і не боятися імпровізувати. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок – My name is Jack [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998