ACHTUNG !!!
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще курси юних художників і музикантів! 📌


👉 Якщо подивитися на видавництво Annapurna Interactive, то одразу впадає в око пристойна кількість творінь, які здобули премію Bafta, серед яких What Remains of Edith Finch, Flower, Journey, Outer Wilds, Gorogoa і, звісно ж, Florence. Усі ці ігри об'єднує незвичність геймплею, бажання донести свої історії через призму авторського бачення і цілий букет емоцій, які вони дарують гравцеві. Тому немає нічого дивного в тому, що і Florence вийшла вельми колоритним ігровим досвідом, що запам'ятовується, незважаючи на, загалом-то, досить класичну історію, яку вона показує. Так, саме показує, а не розповідає, як це роблять багато ігор, адже у Florence майже немає тексту, а вся історія подається за допомогою зображень, образів, кольорів, форм і музики.

👉 Подібна робота особисто в мене викликає асоціації з мовою кіно, використовуючи яку талановитий режисер може викликати в глядача цілий спектр емоцій, при тому останній далеко не завжди одразу зможе зрозуміти, чому в нього виникли саме ці почуття, адже багато символів ми звикли зчитувати підсвідомо. У цьому плані Florence - справжній діамант, адже за свою коротку тривалість (близько 30-40 хвилин) вона не просто встигає розповісти зворушливу та життєствердну історію, а й використовує ціле джерело оригінальних прийомів, завдяки яким межа між сюжетом і геймплеєм майже зникає.

🌌 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте займатися улюбленою справою! 🌌

👉 Історія обертається навколо дівчини на ім'я Флоренс (або Флоренція, якщо вам завгодно), якій 25 років, вона живе одна, ходить на роботу, зрідка спілкується з мамою по телефону, ввечері дивиться кіно, водночас чимось перекушуючи, і лягає спати, після чого день повторюється заново. При цьому колись у неї були мрії, адже в дитинстві вона дуже любила малювання, були шкільні друзі, від яких вона віддалилася, і в підсумку залишилася лише самотність і повсякденність. Одного разу вона чує на вулиці музику і, пішовши за нею, бачить вуличного музиканта, який грає на віолончелі.

👉 Друга зустріч Флоренс і Кріша (а саме так звуть музиканта), відбувається абсолютно випадково, на вулиці, і згодом призводить до розвитку стосунків між героями. Тут може здатися, що гра цілком про романтику (особисто мені вона в деяких моментах нагадала "Вічне сяйво чистого розуму"), але насправді це лише одна з піднятих тем, основною з яких, як на мене, є пошук себе, відкриття свого таланту і демонстрація його світові.

👉 Багато чого про сюжет говорити не буду, бо не хочу спойлерити, та й загалом історія не особливо геніальна і вже не раз зустрічалася в мистецтві (можете вважати Florence ігровою версією "Ла-Ла-Ленду", приміром, жовтий колір іде в комплекті), хотілося б звернути більше уваги саме на подачу цього сюжету, адже саме завдяки їй гра і вийшла унікальною.

👉 Геймплей вельми органічно вписаний в розповідь, а тому якщо прибрати в деяких моментах підказки, то у нас вийде повноцінний анімаційний фільм. При цьому способи взаємодії з тим, що відбувається на екрані, відрізняються від ситуації до ситуації та залежать від контексту подій: коли потрібно показати швидкий плин часу, ми обертаємо стрілки годинника, доки картинка поруч із ними змінюється, коли Флоренс чистить зуби, ми рухаємо стіком, зображуючи характерні рухи, коли героїні потрібно зібратися та сконцентруватися, ми налаштовуємо чіткість зображення, а в діалогах із Крішем складаємо "репліки" з розрізнених фрагментів мозаїки.

👉 Найчастіше подібні взаємодії можуть мати більше одного змістового рівня, приміром, під час збирання "реплік" у діалозі у нас спочатку багато фрагментів, проте потім їхня кількість зменшується і збирати стає легше - адже Флоренс уже познайомилася з Крішем і їм набагато простіше знайти теми для розмови. Але і це ще не кінець, адже коли герої сваряться і потрібно знову збирати "репліки", кількість елементів не змінюється (пара добре знає один одного), проте самі фрагменти набувають червоного кольору або гострих кутів, що символізують про проблеми у стосунках.

👉 Подібних прикладів у вельми короткій грі багато і у них часто немає навіть навчання, адже гравець сам все інтуїтивно розуміє, крім того, в деяких ситуаціях немає єдино вірного вибору (як під час розстановки предметів під час переїзду Кріша до Флоренс) і вони покликані показати ставлення самого гравця до сімейних цінностей або вмінню йти на компроміси.


👉Візуально проєкт нагадує малюнок кольоровими олівцями, вміло приправлений простими, але дієвими анімаціями, з грамотним використанням різноманітних кольорів, що задають тон і настрій кожної окремої сцени. Як нескладно здогадатися, найчастіше нам зустрічатиметься жовтий колір, який пробрався навіть на обкладинку і нерідко трансформує сцени. Ще одне чудове рішення - візит на територію коміксів, що вилилося в зображення, схожі на панелі, які прокручуються по вертикалі або горизонталі та, при цьому, живуть своїм життям. Загалом, це творіння - яскравий приклад того, що передова графіка далеко не завжди критична і часом використання добре підібраної стилізації набагато важливіше.

👉Саундтрек підібраний до пари візуалу і робить значний внесок в атмосферу, створюючи потрібний настрій для всіх сцен і підкреслюючи зміни в житті героїні.

Florence - це:

👌 Колір настрою жовтий
👌 Крррррріш 5
👌 Звичайна індійська сім'я
👌 Переїзд до дівчини з усіма своїми речами (зубна щітка, 1 шт)
👌 Класична драматична сцена в душі
👌 Ла-Ла-Ленд без пісень
👌 Повсюдний Твіттер у метро
👌 Зелений слоник

🔷 Одна з тих ігор, завдяки яким твердження "Ігри - це мистецтво" має право на життя, а також яскравий приклад того, як можна розповісти вже знайому історію, задіявши максимально не звичний текст або зображення, а геймплей, що, звісно ж, є доступним тільки для ігор. Чудова гра на один вечір, що гарантовано принесе позитивні емоції. 🔷

🔰 Підсумок – Let the voice of love take you higher 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще курси юних художників і музикантів! 📌 [h1]Most people consider life a battle, but it is not a battle, it is a game[/h1] 👉 Якщо подивитися на видавництво Annapurna Interactive, то одразу впадає в око пристойна кількість творінь, які здобули премію Bafta, серед яких What Remains of Edith Finch, Flower, Journey, Outer Wilds, Gorogoa і, звісно ж, Florence. Усі ці ігри об'єднує незвичність геймплею, бажання донести свої історії через призму авторського бачення і цілий букет емоцій, які вони дарують гравцеві. Тому немає нічого дивного в тому, що і Florence вийшла вельми колоритним ігровим досвідом, що запам'ятовується, незважаючи на, загалом-то, досить класичну історію, яку вона показує. Так, саме показує, а не розповідає, як це роблять багато ігор, адже у Florence майже немає тексту, а вся історія подається за допомогою зображень, образів, кольорів, форм і музики. 👉 Подібна робота особисто в мене викликає асоціації з мовою кіно, використовуючи яку талановитий режисер може викликати в глядача цілий спектр емоцій, при тому останній далеко не завжди одразу зможе зрозуміти, чому в нього виникли саме ці почуття, адже багато символів ми звикли зчитувати підсвідомо. У цьому плані Florence - справжній діамант, адже за свою коротку тривалість (близько 30-40 хвилин) вона не просто встигає розповісти зворушливу та життєствердну історію, а й використовує ціле джерело оригінальних прийомів, завдяки яким межа між сюжетом і геймплеєм майже зникає. [quote]🌌 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте займатися улюбленою справою! [/b][/i]🌌[/quote] [h1] 📖 When one door of happiness closes, another opens; but often we look so long at the closed door that we do not see the one which has been opened for us.[/h1] 👉 Історія обертається навколо дівчини на ім'я Флоренс (або Флоренція, якщо вам завгодно), якій 25 років, вона живе одна, ходить на роботу, зрідка спілкується з мамою по телефону, ввечері дивиться кіно, водночас чимось перекушуючи, і лягає спати, після чого день повторюється заново. При цьому колись у неї були мрії, адже в дитинстві вона дуже любила малювання, були шкільні друзі, від яких вона віддалилася, і в підсумку залишилася лише самотність і повсякденність. Одного разу вона чує на вулиці музику і, пішовши за нею, бачить вуличного музиканта, який грає на віолончелі. 👉 Друга зустріч Флоренс і Кріша (а саме так звуть музиканта), відбувається абсолютно випадково, на вулиці, і згодом призводить до розвитку стосунків між героями. Тут може здатися, що гра цілком про романтику (особисто мені вона в деяких моментах нагадала "Вічне сяйво чистого розуму"), але насправді це лише одна з піднятих тем, основною з яких, як на мене, є пошук себе, відкриття свого таланту і демонстрація його світові. 👉 Багато чого про сюжет говорити не буду, бо не хочу спойлерити, та й загалом історія не особливо геніальна і вже не раз зустрічалася в мистецтві (можете вважати Florence ігровою версією "Ла-Ла-Ленду", приміром, жовтий колір іде в комплекті), хотілося б звернути більше уваги саме на подачу цього сюжету, адже саме завдяки їй гра і вийшла унікальною. 👉 Геймплей вельми органічно вписаний в розповідь, а тому якщо прибрати в деяких моментах підказки, то у нас вийде повноцінний анімаційний фільм. При цьому способи взаємодії з тим, що відбувається на екрані, відрізняються від ситуації до ситуації та залежать від контексту подій: коли потрібно показати швидкий плин часу, ми обертаємо стрілки годинника, доки картинка поруч із ними змінюється, коли Флоренс чистить зуби, ми рухаємо стіком, зображуючи характерні рухи, коли героїні потрібно зібратися та сконцентруватися, ми налаштовуємо чіткість зображення, а в діалогах із Крішем складаємо "репліки" з розрізнених фрагментів мозаїки. 👉 Найчастіше подібні взаємодії можуть мати більше одного змістового рівня, приміром, під час збирання "реплік" у діалозі у нас спочатку багато фрагментів, проте потім їхня кількість зменшується і збирати стає легше - адже Флоренс уже познайомилася з Крішем і їм набагато простіше знайти теми для розмови. Але і це ще не кінець, адже коли [spoiler]герої сваряться[/spoiler] і потрібно знову збирати "репліки", кількість елементів не змінюється (пара добре знає один одного), проте самі фрагменти набувають червоного кольору або гострих кутів, що символізують про [spoiler]проблеми у стосунках[/spoiler]. 👉 Подібних прикладів у вельми короткій грі багато і у них часто немає навіть навчання, адже гравець сам все інтуїтивно розуміє, крім того, в деяких ситуаціях немає єдино вірного вибору (як під час розстановки предметів під час переїзду Кріша до Флоренс) і вони покликані показати ставлення самого гравця до сімейних цінностей або вмінню йти на компроміси. [h1]🎬 🎧 Happiness is not something ready made. It comes from your own actions.[/h1] 👉Візуально проєкт нагадує малюнок кольоровими олівцями, вміло приправлений простими, але дієвими анімаціями, з грамотним використанням різноманітних кольорів, що задають тон і настрій кожної окремої сцени. Як нескладно здогадатися, найчастіше нам зустрічатиметься жовтий колір, який пробрався навіть на обкладинку і нерідко трансформує сцени. Ще одне чудове рішення - візит на територію коміксів, що вилилося в зображення, схожі на панелі, які прокручуються по вертикалі або горизонталі та, при цьому, живуть своїм життям. Загалом, це творіння - яскравий приклад того, що передова графіка далеко не завжди критична і часом використання добре підібраної стилізації набагато важливіше. 👉Саундтрек підібраний до пари візуалу і робить значний внесок в атмосферу, створюючи потрібний настрій для всіх сцен і підкреслюючи зміни в житті героїні. [b]Florence - це: 👌 Колір настрою жовтий 👌 Крррррріш 5 👌 Звичайна індійська сім'я 👌 Переїзд до дівчини з усіма своїми речами (зубна щітка, 1 шт) 👌 Класична драматична сцена в душі 👌 Ла-Ла-Ленд без пісень 👌 Повсюдний Твіттер у метро 👌 [strike]Зелений[/strike] слоник [b]🔷 Одна з тих ігор, завдяки яким твердження "Ігри - це мистецтво" має право на життя, а також яскравий приклад того, як можна розповісти вже знайому історію, задіявши максимально не звичний текст або зображення, а геймплей, що, звісно ж, є доступним тільки для ігор. Чудова гра на один вечір, що гарантовано принесе позитивні емоції. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Підсумок – Let the voice of love take you higher [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998