ACHTUNG !!!
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще неможливість приготувати борщ у часовій петлі! 📌


👉 Вихід 1993 року фільму "День бабака" з Біллом Мюрреєм у головній ролі відкрив дорогу для ледь не цілого піджанру фільмів, а назва картини стала прозивною. У зв'язку з особливістю історії, в якій фігурує часова петля, що замикає протагоніста в певних умовах і змушує його раз по раз переживати одні й ті самі події, дивно, що в іграх, з їхнім репетативним геймплеєм, подібна концепція не вистрілила ще сильніше, і зараз у нас немає якогось groundhog-like у мітках того самого Стіму.

👉 Безумовно можна згадати достатньо ігор зі схожими елементами: Outer Wilds, Dead Cells, Prey - Mooncrash, Alan Wake: American Nightmare, The Legend of Zelda: Majora's Mask, Prince of Persia (Sands of Time/Warrior Within), Quantum Break, Braid, The Sexy Brutale, Omensight, Steins;Gate... Але якоїсь масовості досі немає, а тому вихід Twelve Minutes, що обіцяє інтригуючу історію, яка розгортається якраз-таки у "вечір бабака", привернув чимало уваги.

👉 І все ж гра обманює гравця. По-перше, часова петля триває 10 хвилин замість дванадцяти, начебто дрібниця, але викликає якийсь дисонанс із назвою гри, кількістю ачівок тощо. По-друге, часова петля тут це більше елемент, необхідний для розповіді, ніж для геймплею, що сильніше ви заглиблюєтесь у гру, відкриваєте нові кінцівки та помічаєте символізм, то більше розумієте, що історія чудово обійшлася б і в інший спосіб оповіді, не надто-то й змінившись.

🌌 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте запам'ятовувати послідовність подій! 🌌

👉 Я, звісно, розумію, що в мене зовсім не топова відеокарта, але чому в грі, дія якої відбувається в одній лише квартирі з виглядом зверху, а графіка гірша, ніж у першому Crysis, я отримую нестабільні 30-40 FPS? Робити нормальну оптимізацію перестало бути модним і в середовищі інді?


👉 Одним звичайним вечором наш безіменний (як і майже всі персонажі цієї гри) головний герой повертається до себе додому у квартиру, де на нього вже чекає любляча дружина, яка приготувала десерт і подарунок, покликаний підготувати чоловіка до того, що в їхній родині буде поповнення. Втім, така ідилія триває недовго, і дзвінок у двері, що супроводжується стуком і вимогою відкрити двері поліції, руйнує всю атмосферу. Незнайомий чоловік, який представився поліцейським і стверджує, що в нього є ордер, звинувачує дружину в тому, що 8 років тому вона вбила свого батька і вимагає, щоб вона віддала йому якийсь годинник. Як аргумент для переконання поліцейський починає душити головного героя і останній непритомніє якраз у той момент, коли дружина вже має назвати місце розташування злощасного годинника.

👉 Прийшовши до тями, герой виявляє, що повернувся на 10 хвилин назад, дружина знову повідомляє йому про приготований десерт, а гуркіт грому на вулиці, що віщує зливу, ще не було чути. У спробах з'ясувати, що ж відбувається, хто цей "поліцейський", які таємниці приховує дружина і до чого тут годинник, головний герой раз по раз переживає один і той самий вечір: ось він невдало намагається зарізати незнайомця, але отримує по голові, ось доводить дружину до істерики своїми розпитуваннями, ось хоче зателефонувати до 911, але дізнається, що допомога прибуде за 15 хвилин, ось намагається залишити квартиру, але в такий спосіб знову оновлює петлю...

👉 У постійних спробах закінчити цей вечір герой починає мислити нестандартно і поступово з'ясовувати, що ж сталося 8 років тому і чого від них хоче незнайомець, який видає себе за поліцейського, але готовий вбити під час допиту, і правда, яку він дізнається, не приносить йому радості або полегшення, навпаки, краще б йому й надалі залишатися в блаженному невіданні...

👉 Незважаючи на циклічну подачу сюжету, оповідь доволі лінійна, хоча й має розгалуження, що призводять до кількох кінцівок - частина з них так і залишає героя в петлі, інші ж дають змогу так чи інакше з неї вибратися. Варто зазначити, що в грі повно символізму - приміром, уже після виходу з ліфта нас зустрічає підлога, що відсилає до Кубрика, і картини, що зіграють свою роль у сюжеті. Упродовж усієї гри героя переслідуватимуть два символи: годинник, який тут не просто елемент сюжету а мірило ігрової сесії, вписане прямо в меню, і квіти, що до останнього зберігають жахливу правду. Утім, уважні гравці звернуть увагу і на картини, що змінюються по ходу сюжету і відображають емоційний стан героя.

👉 Ось ми і підходимо до головного елементу гри - часової петлі, і питання, а чи є вона взагалі в грі? Річ у тім, що деякі фінали переносять героя за межі нещасливого вечора, що додає ще більше запитань, але лише одна з них кардинально відрізняється від інших - у цьому фіналі герой вирішує, що годі намагатися все виправити та жити минулим, потрібно рухатися далі, а тому це єдина кінцівка, після отримання якої кнопка "Продовжити" зникає з меню, й почати все наново можна, лише обнуливши прогрес в опціях. Чи не є всі події в грі лише спробою свідомості протагоніста змириться і відпустити минуле, переставши повторювати свої помилки?

👉 Як би там не було, історія вийшла справді інтригуючою і захопливою, викликає неглибокий СПГС і змушує не раз змінювати своє ставлення до персонажів.


👉 А ось геймплейно гра не вигадала нічого нового, окрім як стати point'n'click квестом з видом згори (що досить незвично). Герой вільний переміщатися квартирою, взаємодіяти з предметами і поміщати деякі з них у свій інвентар, а також вибирати репліки в діалогах. На цьому, на жаль, геймплей закінчується, а тому ще раз переконуємося, що часова петля суто сюжетне рішення, яке може позначитися на геймплеї не найкращим чином.


👉 Через вид зверху спочатку трохи незвично, але потім це сприймається абсолютно нормально. Графічно це типова інді, що не може похвалитися чимось видатним, а тому не дивуйтеся полігональним предметам і дещо огрядкуватим персонажам. Незважаючи на задіяння mocap команди анімації в грі часом залишають бажати кращого, а персонажі нерідко можуть ледь не проходити один крізь одного.

👉 Джеймс Макевой, Дейзі Рідлі та Віллем Дефо на озвучці якоїсь інді - одна з причин, чому багато хто взагалі звернув увагу на гру. Проте я не буду співати їм дифірамби - озвучка в грі непогана, але не більше, не знай я, хто озвучує персонажів, так і зовсім не звернув би уваги. Із саундтреком усе нормально - він уміє вмикатися в драматичні й важливі моменти і переходити в тихий ембієнт на тлі, чим непогано підтримує атмосферу.

Twelve minutes - це:

👌 Квітково-годинниковий період
👌 Лисий Hitman із Brazzers
👌 ЧОМУ ТИ НАЗВАВ ЦЕ ІМ'Я?!
👌 Cuckold Simulator 2021
👌 Заборона в Ерефії за пропаганду суїциду
👌 Аксіома Ескобара в дії
👌 Мило з PS3
👌 Хованки в шафі за заповітами Outlast

🔷 Інді, придумана однією людиною, та з голівудськими зірками на озвучці спочатку чіпляє своєю концепцією та історією, і нехай репетативність трохи заважає насолодитися геймплеєм, символізм і бажання докопатися до істини все ж залишають позитивний післясмак від цього експерименту.🔷

🔰 Вердикт – Sweet home Alabama 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще неможливість приготувати борщ у часовій петлі! 📌 [h1] I did everything right. I did everything right. [/h1] 👉 Вихід 1993 року фільму "День бабака" з Біллом Мюрреєм у головній ролі відкрив дорогу для ледь не цілого піджанру фільмів, а назва картини стала прозивною. У зв'язку з особливістю історії, в якій фігурує часова петля, що замикає протагоніста в певних умовах і змушує його раз по раз переживати одні й ті самі події, дивно, що в іграх, з їхнім репетативним геймплеєм, подібна концепція не вистрілила ще сильніше, і зараз у нас немає якогось groundhog-like у мітках того самого Стіму. 👉 Безумовно можна згадати достатньо ігор зі схожими елементами: Outer Wilds, Dead Cells, Prey - Mooncrash, Alan Wake: American Nightmare, The Legend of Zelda: Majora's Mask, Prince of Persia (Sands of Time/Warrior Within), Quantum Break, Braid, The Sexy Brutale, Omensight, Steins;Gate... Але якоїсь масовості досі немає, а тому вихід Twelve Minutes, що обіцяє інтригуючу історію, яка розгортається якраз-таки у "вечір бабака", привернув чимало уваги. 👉 І все ж гра обманює гравця. По-перше, часова петля триває 10 хвилин замість дванадцяти, начебто дрібниця, але викликає якийсь дисонанс із назвою гри, кількістю ачівок тощо. По-друге, часова петля тут це більше елемент, необхідний для розповіді, ніж для геймплею, що сильніше ви заглиблюєтесь у гру, відкриваєте нові кінцівки та помічаєте символізм, то більше розумієте, що історія чудово обійшлася б і в інший спосіб оповіді, не надто-то й змінившись. [quote]🌌 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте запам'ятовувати послідовність подій! [/b][/i]🌌 [/quote] 👉 Я, звісно, розумію, що в мене зовсім не топова відеокарта, але чому в грі, дія якої відбувається в одній лише квартирі з виглядом зверху, а графіка гірша, ніж у першому Crysis, я отримую нестабільні 30-40 FPS? Робити нормальну оптимізацію перестало бути модним і в середовищі інді? [h1] 📖 It is only by forgetting that we ever really drop the thread of time and approach the experiences of living in the present moment.[/h1] 👉 Одним звичайним вечором наш безіменний (як і майже всі персонажі цієї гри) головний герой повертається до себе додому у квартиру, де на нього вже чекає любляча дружина, яка приготувала десерт і подарунок, покликаний підготувати чоловіка до того, що в їхній родині буде поповнення. Втім, така ідилія триває недовго, і дзвінок у двері, що супроводжується стуком і вимогою відкрити двері поліції, руйнує всю атмосферу. Незнайомий чоловік, який представився поліцейським і стверджує, що в нього є ордер, звинувачує дружину в тому, що 8 років тому вона вбила свого батька і вимагає, щоб вона віддала йому якийсь годинник. Як аргумент для переконання поліцейський починає душити головного героя і останній непритомніє якраз у той момент, коли дружина вже має назвати місце розташування злощасного годинника. 👉 Прийшовши до тями, герой виявляє, що повернувся на 10 хвилин назад, дружина знову повідомляє йому про приготований десерт, а гуркіт грому на вулиці, що віщує зливу, ще не було чути. У спробах з'ясувати, що ж відбувається, хто цей "поліцейський", які таємниці приховує дружина і до чого тут годинник, головний герой раз по раз переживає один і той самий вечір: ось він невдало намагається зарізати незнайомця, але отримує по голові, ось доводить дружину до істерики своїми розпитуваннями, ось хоче зателефонувати до 911, але дізнається, що допомога прибуде за 15 хвилин, ось намагається залишити квартиру, але в такий спосіб знову оновлює петлю... 👉 У постійних спробах закінчити цей вечір герой починає мислити нестандартно і поступово з'ясовувати, що ж сталося 8 років тому і чого від них хоче незнайомець, який видає себе за поліцейського, але готовий вбити під час допиту, і правда, яку він дізнається, не приносить йому радості або полегшення, навпаки, краще б йому й надалі залишатися в блаженному невіданні... 👉 Незважаючи на циклічну подачу сюжету, оповідь доволі лінійна, хоча й має розгалуження, що призводять до кількох кінцівок - частина з них так і залишає героя в петлі, інші ж дають змогу так чи інакше з неї вибратися. Варто зазначити, що в грі повно символізму - приміром, уже після виходу з ліфта нас зустрічає підлога, що відсилає до Кубрика, і картини, що зіграють свою роль у сюжеті. Упродовж усієї гри героя переслідуватимуть два символи: годинник, який тут не просто елемент сюжету а мірило ігрової сесії, вписане прямо в меню, і квіти, що до останнього зберігають жахливу правду. Утім, уважні гравці звернуть увагу і на картини, що змінюються по ходу сюжету і відображають емоційний стан героя. 👉 Ось ми і підходимо до головного елементу гри - часової петлі, і питання, а чи є вона взагалі в грі? [spoiler]Річ у тім, що деякі фінали переносять героя за межі нещасливого вечора, що додає ще більше запитань, але лише одна з них кардинально відрізняється від інших - у цьому фіналі герой вирішує, що годі намагатися все виправити та жити минулим, потрібно рухатися далі, а тому це єдина кінцівка, після отримання якої кнопка "Продовжити" зникає з меню, й почати все наново можна, лише обнуливши прогрес в опціях. Чи не є всі події в грі лише спробою свідомості протагоніста змириться і відпустити минуле, переставши повторювати свої помилки?[/spoiler] 👉 Як би там не було, історія вийшла справді інтригуючою і захопливою, викликає неглибокий СПГС і змушує не раз змінювати своє ставлення до персонажів. [h1]💻 I should never have told you. I shouldn’t...[/h1] 👉 А ось геймплейно гра не вигадала нічого нового, окрім як стати point'n'click квестом з видом згори (що досить незвично). Герой вільний переміщатися квартирою, взаємодіяти з предметами і поміщати деякі з них у свій інвентар, а також вибирати репліки в діалогах. На цьому, на жаль, геймплей закінчується, а тому ще раз переконуємося, що часова петля суто сюжетне рішення, яке може позначитися на геймплеї не найкращим чином. [h1]🎬 🎧 You do have a remarkable imagination. [/h1] 👉 Через вид зверху спочатку трохи незвично, але потім це сприймається абсолютно нормально. Графічно це типова інді, що не може похвалитися чимось видатним, а тому не дивуйтеся полігональним предметам і дещо огрядкуватим персонажам. Незважаючи на задіяння mocap команди анімації в грі часом залишають бажати кращого, а персонажі нерідко можуть ледь не проходити один крізь одного. 👉 Джеймс Макевой, Дейзі Рідлі та Віллем Дефо на озвучці якоїсь інді - одна з причин, чому багато хто взагалі звернув увагу на гру. Проте я не буду співати їм дифірамби - озвучка в грі непогана, але не більше, не знай я, хто озвучує персонажів, так і зовсім не звернув би уваги. Із саундтреком усе нормально - він уміє вмикатися в драматичні й важливі моменти і переходити в тихий ембієнт на тлі, чим непогано підтримує атмосферу. [b]Twelve minutes - це: 👌 Квітково-годинниковий період 👌 Лисий Hitman із Brazzers 👌 ЧОМУ ТИ НАЗВАВ ЦЕ ІМ'Я?! 👌 Cuckold Simulator 2021 👌 Заборона в Ерефії за пропаганду суїциду 👌 Аксіома Ескобара в дії 👌 Мило з PS3 👌 Хованки в шафі за заповітами Outlast [b]🔷 Інді, придумана однією людиною, та з голівудськими зірками на озвучці спочатку чіпляє своєю концепцією та історією, і нехай репетативність трохи заважає насолодитися геймплеєм, символізм і бажання докопатися до істини все ж залишають позитивний післясмак від цього експерименту.🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Вердикт – [spoiler]Sweet home Alabama[/spoiler] [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998