📢 ОБЕРЕЖНО! РОСІЙСЬКА ГРА! 📢

💢 Осторожно! 💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще довгоочікувана можливість поголити Валеру!


👉 Коли студія імені двох котів випустила оригінальний Swordbreaker (так, англійською це звучить краще, ніж "Мечелом", вже вибачте), це була якщо й не новаторська, то як мінімум яскрава гра, яка представляла собою суміш візуальної новели та коміксу з трешовим (у хорошому сенсі) фентезійним сюжетом та акцентом на численних смертях головного героя - місцями логічних, місцями дурних, іноді зовсім комічних, але зрештою все зводилося до балансу між "я хочу пройти гру" і "цікаво, а якщо я зараз виберу ось цей відверто ідіотський варіант, як Мечелом помре цього разу...". У результаті вийшла весела гра з приємною картинкою, можливістю відігравати кілька архетипів персонажа, пристойною реіграбельністю і просто тоннами відсилань.

👉 Після цього студія випустила Back to the Castle - продовження, але вже у вигляді тривимірного екшену, яке, незважаючи на деяку атмосферність, було спірним і мало небагато спільного з оригінальною грою. Незабаром відбувся анонс повноцінного продовження Swordbreaker - цього разу у вигляді приквела і з підзаголовком Origins, у якому обіцяли розповісти про становлення героя і його пригоди до подій у замку. Поки велася робота над приквелом, у Стімі вийшла ще одна гра в схожому форматі - Choice of Life: Middle Ages, але з візуалізацією у вигляді карт.

👉 І ось нарешті відбувся реліз приквела, який став масштабнішим, більш опрацьованим, здобув деякі геймплейні нововведення, розширив систему "карми", відсипав ще одну гору пасхалок і загалом сприймається як гідне продовження і всебічний розвиток ідей оригіналу. За винятком кількох нюансів, які вилилися з цього ж розвитку і на які, загалом, можна закрити очі.

👉 До речі, почитати огляди попередніх частин можна тут:

->Swordbreaker The Game
->Swordbreaker: Back to The Castle

💊 Сподобався огляд? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб відкрити для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте кидати каміння в Єті! 💊

👉 Як нескладно здогадатися, історія розгортається за роки до подій оригінальної гри, і ми знайомимося з юним героєм, якого, як з'ясовується, звуть Деніел. Знайомство це відбувається в рамках невеликого прологу, який роз'яснює, що Деніел ріс без батька, який, будучи солдатом, так і не повернувся з війни. Трохи подорослішавши, головний герой дізнається про набір в армію під час війни, що ведеться, і вирішує, що... А ось що він вирішує вже повністю залежить від гравця, оскільки сюжетних роздоріжжів у грі чимало, і вже на початку можна як влаштуватися на солдатську службу, так і втекти до лісу і йти зовсім іншим шляхом. "Карта" в грі пристойна, а відвідування одних і тих самих місць може бути в абсолютно випадковому порядку.

👉 Знаючи, що це приквел, я побоювався, що, незважаючи на всю обіцяну варіативність, у підсумку все зведеться до більш-менш однозначного фіналу, що підводить до подій першого Swordbreaker. "Про мультивсесвіт відомо занадто мало" - сказали розробники, а тому головний герой і зовсім не зобов'язаний ставати тим самим Мечеломом. Хочете допомогти ельфам і жити з їхньою королевою? А може вас приваблює братство вампірів? Або ж зацікавилися пропозицією дівчини-мисливиці з іншої планети і взялися винищувати різних монстрів? Усе це веде до різних кінцівок.

👉 Система з оригінальної гри, коли головний герой міг зрештою стати героєм, убивцею або боягузом, перекочувала і в приквел, але окрім подібних "ванільних" кінцівок є й окремі сюжетні лінії, приміром, війна ельфів із вампірами, у якій можна прийняти будь-яку зі сторін і зрештою пройти абсолютно різний шлях. Подібні сюжетні лінії відзначаються спеціальними жетонами, які видаються під час просування. Нікуди не поділися і життя-сердечка з оригіналу - три рази схибите, і смерть буде перманентною, а гру доведеться починати спочатку, втім, для тих, хто вже отримав три різні кінцівки, доступна НГ+ з можливістю вмирати в необмеженій кількості.

👉 Нововведенням стали міні-ігри на кшталт збирання мозаїки, підбору коду або проходження героя лабіринтом - нічого особливо складного, але приємне урізноманітнення ігрового процесу, до речі, при повторному проходженні їх можна пропускати. Ну, і не варто забувати про смерті, які тут займають чи не третину від усіх сцен - можливість померти від зміїної отрути, бути загризеним вовками, втопитися, розбитися, бути застреленим, зарубаним, з'їденим, розірваним на частини чорною магією - вибирайте, що вам більше до смаку.

👉 Єдиний мінус геймплею та історії випливає зі збільшеного масштабу - іноді враховуються події, які відбувалися в іншому проходженні, і герой може, наприклад, просити гоблінів про допомогу за дорученням військового комісара, хоча при цьому ніколи не зустрічався з військовим комісаром. Таке трапляється не особливо часто, але трохи вибиває із занурення в історію. Ну і опечатки трапляються частіше, ніж хотілося б, сподіваюся, патчами виправлять.


👉 І ось ми підійшли до найбільш неоднозначного і, при цьому, чи не найважливішого аспекту гри - візуалу. Перша частина запам'яталася не в останню чергу саме завдяки йому, там був витриманий стиль, відмінно підібрана палітра, та й загалом уся гра сприймалася як інтерактивний комікс. Що ж маємо тут? Якість ілюстрацій дуже різниться - якщо деякі справді не поступаються першій частині, то є й такі, що начебто виконані в Пеінті (справедливості заради, їх усього кілька штук). Те ж саме стосується і загального стилю - він простежується доволі слабко, пропорції персонажів можуть довільно змінюватися, деякі герої в різних сценах мають узагалі різний вигляд (приміром, Зана в гілці ельфів і та сама Зана в гілці вампірів - це немовби два різні персонажі), якість фонів також не тримається на постійному рівні.

👉 Я так вважаю подібне - результат збільшеного масштабу і пророблення гри. Чи можна це було виправити? Швидше за все так, витративши зайвий рік-два на вдосконалення ілюстрацій. Було б це раціонально? Навряд чи. Тим більше, кінцевий результат не сказати, що прямо жахливий, просто незвичний після оригіналу, але до нього швидко звикаєш, тож я не назвав би це чимось критичним.

👉 До саундтреку в мене жодних претензій - усе той самий гарний рівень, що й в оригіналі, та ще й на початку історії присутній оповідач (я б ще запросив його озвучити кожну з кінцівок).

Swordbreaker: Origins - це:

👌 Можливість посмоктати бурульку
👌 Працюючий [сарказм] із Fallout 4
👌 Типовий бот із теліги
👌 Можливість відмовитися від випивки [дуже складно: провал]
👌 Простий водяний Валера
👌 Новий Tesla Spacetruck
👌 Mermaid Band
👌 Стильне вбрання Бетмена Лорда вампірів
👌 Neural Meduza в камео

🔷 Гідне продовження-приквел оригінальної гри, що поліпшило звичну формулу майже в кожному аспекті. Звісно, є деякі претензії до малювання і нестикувань в історії, але вони не критичні і це все ще добротна фентезійно-комедійна пригода з можливістю вбити протагоніста сотнею-другою різних способів. 🔷

🔰 Діагноз - Ну здох і здох, чого бубоніти 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

📢 ОБЕРЕЖНО! РОСІЙСЬКА ГРА! 📢 💢 Осторожно! 💢 📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще довгоочікувана можливість поголити Валеру! [h1] Прокидатися треба о шостій ранку, бо єдине, що хочеться робити о шостій ранку - це вбивати людей![/h1] 👉 Коли студія імені двох котів випустила оригінальний Swordbreaker (так, англійською це звучить краще, ніж "Мечелом", вже вибачте), це була якщо й не новаторська, то як мінімум яскрава гра, яка представляла собою суміш візуальної новели та коміксу з трешовим (у хорошому сенсі) фентезійним сюжетом та акцентом на численних смертях головного героя - місцями логічних, місцями дурних, іноді зовсім комічних, але зрештою все зводилося до балансу між "я хочу пройти гру" і "цікаво, а якщо я зараз виберу ось цей відверто ідіотський варіант, як Мечелом помре цього разу...". У результаті вийшла весела гра з приємною картинкою, можливістю відігравати кілька архетипів персонажа, пристойною реіграбельністю і просто тоннами відсилань. 👉 Після цього студія випустила Back to the Castle - продовження, але вже у вигляді тривимірного екшену, яке, незважаючи на деяку атмосферність, було спірним і мало небагато спільного з оригінальною грою. Незабаром відбувся анонс повноцінного продовження Swordbreaker - цього разу у вигляді приквела і з підзаголовком Origins, у якому обіцяли розповісти про становлення героя і його пригоди до подій у замку. Поки велася робота над приквелом, у Стімі вийшла ще одна гра в схожому форматі - Choice of Life: Middle Ages, але з візуалізацією у вигляді карт. 👉 І ось нарешті відбувся реліз приквела, який став масштабнішим, більш опрацьованим, здобув деякі геймплейні нововведення, розширив систему "карми", відсипав ще одну гору пасхалок і загалом сприймається як гідне продовження і всебічний розвиток ідей оригіналу. За винятком кількох нюансів, які вилилися з цього ж розвитку і на які, загалом, можна закрити очі. 👉 До речі, почитати огляди попередніх частин можна тут: ->[url=https://steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/411760/]Swordbreaker The Game[/url] ->[url=https://steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/1005990/]Swordbreaker: Back to The Castle[/url] [quote]💊 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на куратора [url= https://steamproxy.net/steamstore/curator/42214748/]MIZMAZE[/url] щоб відкрити для себе ще більше чесних, авторських оглядів. І не забувайте кидати каміння в Єті! 💊[/b][/i] [/quote] [h1] 📖 Усі ви отримали нові обладунки та зброю. Можливо ви вже помітили, на лівій руці обладунку є пристрій. Він називається мечелом.[/h1] 👉 Як нескладно здогадатися, історія розгортається за роки до подій оригінальної гри, і ми знайомимося з юним героєм, якого, як з'ясовується, звуть Деніел. Знайомство це відбувається в рамках невеликого прологу, який роз'яснює, що Деніел ріс без батька, який, будучи солдатом, так і не повернувся з війни. Трохи подорослішавши, головний герой дізнається про набір в армію під час війни, що ведеться, і вирішує, що... А ось що він вирішує вже повністю залежить від гравця, оскільки сюжетних роздоріжжів у грі чимало, і вже на початку можна як влаштуватися на солдатську службу, так і втекти до лісу і йти зовсім іншим шляхом. "Карта" в грі пристойна, а відвідування одних і тих самих місць може бути в абсолютно випадковому порядку. 👉 Знаючи, що це приквел, я побоювався, що, незважаючи на всю обіцяну варіативність, у підсумку все зведеться до більш-менш однозначного фіналу, що підводить до подій першого Swordbreaker. "Про мультивсесвіт відомо занадто мало" - сказали розробники, а тому головний герой і зовсім не зобов'язаний ставати тим самим Мечеломом. Хочете допомогти ельфам і жити з їхньою королевою? А може вас приваблює братство вампірів? Або ж зацікавилися пропозицією дівчини-мисливиці з іншої планети і взялися винищувати різних монстрів? Усе це веде до різних кінцівок. 👉 Система з оригінальної гри, коли головний герой міг зрештою стати героєм, убивцею або боягузом, перекочувала і в приквел, але окрім подібних "ванільних" кінцівок є й окремі сюжетні лінії, приміром, війна ельфів із вампірами, у якій можна прийняти будь-яку зі сторін і зрештою пройти абсолютно різний шлях. Подібні сюжетні лінії відзначаються спеціальними жетонами, які видаються під час просування. Нікуди не поділися і життя-сердечка з оригіналу - три рази схибите, і смерть буде перманентною, а гру доведеться починати спочатку, втім, для тих, хто вже отримав три різні кінцівки, доступна НГ+ з можливістю вмирати в необмеженій кількості. 👉 Нововведенням стали міні-ігри на кшталт збирання мозаїки, підбору коду або проходження героя лабіринтом - нічого особливо складного, але приємне урізноманітнення ігрового процесу, до речі, при повторному проходженні їх можна пропускати. Ну, і не варто забувати про смерті, які тут займають чи не третину від усіх сцен - можливість померти від зміїної отрути, бути загризеним вовками, втопитися, розбитися, бути застреленим, зарубаним, з'їденим, розірваним на частини чорною магією - вибирайте, що вам більше до смаку. 👉 Єдиний мінус геймплею та історії випливає зі збільшеного масштабу - іноді враховуються події, які відбувалися в іншому проходженні, і герой може, наприклад, просити гоблінів про допомогу за дорученням військового комісара, хоча при цьому ніколи не зустрічався з військовим комісаром. Таке трапляється не особливо часто, але трохи вибиває із занурення в історію. Ну і опечатки трапляються частіше, ніж хотілося б, сподіваюся, патчами виправлять. [h1]🎬 🎧 За свої трюки з мечеломом Деніел отримав однойменне прізвисько. Він ще кілька років прослужив у королівській армії, а після звільнення вирушив на пошуки нових пригод.[/h1] 👉 І ось ми підійшли до найбільш неоднозначного і, при цьому, чи не найважливішого аспекту гри - візуалу. Перша частина запам'яталася не в останню чергу саме завдяки йому, там був витриманий стиль, відмінно підібрана палітра, та й загалом уся гра сприймалася як інтерактивний комікс. Що ж маємо тут? Якість ілюстрацій дуже різниться - якщо деякі справді не поступаються першій частині, то є й такі, що начебто виконані в Пеінті (справедливості заради, їх усього кілька штук). Те ж саме стосується і загального стилю - він простежується доволі слабко, пропорції персонажів можуть довільно змінюватися, деякі герої в різних сценах мають узагалі різний вигляд (приміром, Зана в гілці ельфів і та сама Зана в гілці вампірів - це немовби два різні персонажі), якість фонів також не тримається на постійному рівні. 👉 Я так вважаю подібне - результат збільшеного масштабу і пророблення гри. Чи можна це було виправити? Швидше за все так, витративши зайвий рік-два на вдосконалення ілюстрацій. Було б це раціонально? Навряд чи. Тим більше, кінцевий результат не сказати, що прямо жахливий, просто незвичний після оригіналу, але до нього швидко звикаєш, тож я не назвав би це чимось критичним. 👉 До саундтреку в мене жодних претензій - усе той самий гарний рівень, що й в оригіналі, та ще й на початку історії присутній оповідач (я б ще запросив його озвучити кожну з кінцівок). [b]Swordbreaker: Origins - це: 👌 Можливість посмоктати [strike]бурульку[/strike] 👌 Працюючий [сарказм] із Fallout 4 👌 Типовий бот із теліги 👌 Можливість відмовитися від випивки [дуже складно: провал] 👌 Простий водяний Валера 👌 Новий Tesla Spacetruck 👌 Mermaid Band 👌 Стильне вбрання [strike]Бетмена[/strike] Лорда вампірів 👌 Neural Meduza в камео [b]🔷 Гідне продовження-приквел оригінальної гри, що поліпшило звичну формулу майже в кожному аспекті. Звісно, є деякі претензії до малювання і нестикувань в історії, але вони не критичні і це все ще добротна фентезійно-комедійна пригода з можливістю вбити протагоніста сотнею-другою різних способів. 🔷 [/b] [h1]🔰 [b]Діагноз - Ну здох і здох, чого бубоніти [/b] 🔰[/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998