ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися.

Początkowo opublikowane przez H. P. Lovecraft:

All life is only a set of pictures in the brain, among which there is no difference betwixt those born of real things and those born of inward dreamings.

Варто сказати, що я давно вже хотів пройти Конаріум, але все ніяк черга не доходила. Однак після проходження Moons of Madness я вирішив узятися за щось подібне, тому вибір і припав на цей проєкт - мені потрібно було щось не надто затягнуте, але, водночас, цікаве і якось пов'язане з творчістю Лавкрафта. Дія гри відбувається у всесвіті оповідання "Хребти божевілля", і нехай зв'язок з оригінальною розповіддю досить слабкий, я б усе-таки порекомендував прочитати його перед знайомством з грою.

І з самого початку хотілося б прояснити кілька питань. Перше - незважаючи на те, що написано на сторінці гри, Конаріум - не хоррор. Це вельми якісний симулятор ходьби з цікавою історією і дослідженням, лякалок, як таких, тут за всю гру я нарахував не більше десятка. Друге - це продукт невеликої турецької студії - Zoetrope Interactive. І нехай словосполучення "турецький хорор за Лавкрафтом" звучить досить кумедно, ці розробники свою справу знають і вже мають за плечима щонайменше дві гри подібного типу.

Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забудьте зробити перерву між сеансами в Конаріумі!

У мене вже є досвід знайомства із симуляторами ходьби, зробленими на рушії Unreal Engine. Це, звичайно, не Юніті, але проблеми з підвантаженням текстур я зустрічав не раз. Саме тому цей проєкт зміг мене приємно здивувати, оскільки в технічному плані гра не викликає жодних нарікань. Усе доволі добре як щодо оптимізації, так і щодо стабільності - жодних багів, вильотів і тому подібного я за весь час проходження не зустрів.

Początkowo opublikowane przez Dr. Faust:

Frank, do not stray from your path! We have come across something… terrible

Оскільки гра бере за основу оповідання "Хребти божевілля", написане Говардом Філіпсом Лавкрафтом, то й основна дія, відповідно, розгортається в Антарктиді. Головний герой - Френк Гілмен - приходить до тями після дивного сну і розуміє, що він перебуває один у кімнаті з якимось загадковим пристроєм. Трохи озирнувшись, головний герой з'ясовує одразу кілька речей: він перебуває на базі в Антарктиді, всі його колеги кудись пішли, а сам він майже нічого не пам'ятає. У спробах розібратися, що ж відбувається, Френк досліджує базу і потрапляє в стародавні руїни, розташовані прямо під нею.

Під час свого пошуку відповідей він згадує, як разом із колегами брав участь в експериментах доктора Фауста, що колись знайшов Некрономікон і на основі отриманих знань зміг створити Конаріум - машину, яка дає змогу кільком людям ділиться досвідом і відчуттями, а також виходити за межі своїх фізичних оболонок. Однак ця машина є лише жалюгідною пародією на справжні Конаріуми, створені древніми цивілізаціями, що жили на Землі задовго до появи людей. Судячи зі знайдених записів, ці машини не тільки давали змогу живим істотам залишати межі фізичного світу, а й подорожувати іншими планетами, світами і вимірами, і навіть виходити за межі звичного часу/простору.

Зрозуміло, професор Фауст загорівся бажанням знайти таку машину і після безлічі досліджень і розкопок дійшов висновку, що потрібно шукати в Антарктиді. Власне, це і приводить нас у теперішній час (1949 рік, якщо точніше), де Френк Гілмен намагається з'ясувати, що ж стало з експедицією, водночас досліджуючи залишки стародавніх цивілізацій. Незважаючи на невелику тривалість гри - менше п'яти годин, завдяки чому мені вдалося пройти її майже повністю за один вечір - сюжет вийшов цілком непоганим.

Стосовно історії в подив приводить лише те, що на сторінці гри зазначено "Безліч кінцівок". Ні, якщо розглядати числа з погляду мови, а не математики, то справді будь-яке число, що перевищує одиницю, - це вже множина, однак це не скасовує того факту, що доволі дивно висувати таку тезу щодо гри, в якої лише дві кінцівки.

Początkowo opublikowane przez Frank Gilman:

Wha-wha-what happened to me?!

Як я і сказав раніше, Конаріум - це симулятор ходьби, а тому більшу частину часу ми просто блукатимемо науковою станцією, підземними руїнами і подекуди ще. Присутній традиційний збір записок і колекційних предметів, однак він виконаний на доволі якісному рівні і роздратування не викликає, ба більше, деякі знайдені предмети дійсно цікаво розглядати час від часу.

Крім збору різних колекційних об'єктів ми також знаходитимемо і ключові предмети, необхідні як для розв'язання головоломок, так і для потрапляння в раніше недоступні області (однак варто брати до уваги, що гра лінійна і, як правило, персонаж просувається все далі й далі, без можливості повернутися на попередні локації). Крім традиційного ліхтарика є кирка, необхідна для руйнування тендітних стін (зроблено це просто на вищому рівні), і кристал, який заряджається від спеціальних пристроїв і потрібен для відлякування особливих рослин, а також купа одноразових квестових предметів.

Головоломок, як таких, у грі небагато, але зроблені вони просто чудово і кожна по-своєму унікальна. Незважаючи на те, що це симулятор ходьби, в деяких місцях з'являтимуться вороги, від яких доведеться тікати (а померти в цій грі все ж таки можна), щоправда, подібні моменти можна перерахувати на пальцях.

Początkowo opublikowane przez Dr. Faust:

Yes, I can scarcely hear you. How terrific is the price of a single glimpse behind the veil of nature...

Графіка - це одна з причин того, чому варто пройти цей проект. Все зроблено досить якісно і навіть без використання максимальних налаштувань має чудовий вигляд. Втім, тут ще й заслуга дизайну: я не збрешу, якщо скажу, що дизайн місцевих локацій - один із найкращих, що я бачив у подібних іграх. Особливо добре вдалися наскельні малюнки та скульптури, однак і все інше на досить високому рівні. За подібний скрупульозний підхід до створення гри розробників можна тільки похвалити.

Саундтрек же вийшов бляклим - відразу після проходження гри я не можу пригадати жодну композицію. Щоправда, коли в справу вступає ембієнт, стає зрозуміло, чим займався композитор - передача атмосфери через звуковий супровід на місці і на належному рівні.

Conarium - це:

• Гоголь, творчість якого можна знайти навіть в Антарктиді
  
• Найкраща бездротова зарядка
  
• Найкращий симулятор шахтаря
  
• Жовта субмарина
  
• Найстрашніший скрімер за всю історію інді-хоррорів
  
• Некрономікон
  
• Дерев'яних справ майстер
  
• Солодкий хліб у їдальні (рецепт якого Пахом у майбутньому доведе до досконалості)

Początkowo opublikowane przez ???:

This is the price we must pay for our transgressions.

Незважаючи на невелику тривалість гри, розробникам вдалося створити по-справжньому яскравий проєкт, заснований на творчості Лавкрафта. Не можу сказати, що сюжет вийшов інтригуючим, проте за ним все ще цікаво стежити, досліджуючи колоритні стародавні споруди і вирішуючи головоломки. Усім шанувальникам праць Лавкрафта раджу ознайомиться.


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. Усе, написане далі, є суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з нею не погодитися. [/i] [quote=H. P. Lovecraft] All life is only a set of pictures in the brain, among which there is no difference betwixt those born of real things and those born of inward dreamings. [/quote] Варто сказати, що я давно вже хотів пройти Конаріум, але все ніяк черга не доходила. Однак після проходження Moons of Madness я вирішив узятися за щось подібне, тому вибір і припав на цей проєкт - мені потрібно було щось не надто затягнуте, але, водночас, цікаве і якось пов'язане з творчістю Лавкрафта. Дія гри відбувається у всесвіті оповідання "Хребти божевілля", і нехай зв'язок з оригінальною розповіддю досить слабкий, я б усе-таки порекомендував прочитати його перед знайомством з грою. І з самого початку хотілося б прояснити кілька питань. Перше - незважаючи на те, що написано на сторінці гри, Конаріум - не хоррор. Це вельми якісний симулятор ходьби з цікавою історією і дослідженням, лякалок, як таких, тут за всю гру я нарахував не більше десятка. Друге - це продукт невеликої турецької студії - Zoetrope Interactive. І нехай словосполучення "турецький хорор за Лавкрафтом" звучить досить кумедно, ці розробники свою справу знають і вже мають за плечима щонайменше дві гри подібного типу. [quote][i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забудьте зробити перерву між сеансами в Конаріумі! [/b][/i][/quote] [h1] «Технічна частина» [/h1] У мене вже є досвід знайомства із симуляторами ходьби, зробленими на рушії Unreal Engine. Це, звичайно, не Юніті, але проблеми з підвантаженням текстур я зустрічав не раз. Саме тому цей проєкт зміг мене приємно здивувати, оскільки в технічному плані гра не викликає жодних нарікань. Усе доволі добре як щодо оптимізації, так і щодо стабільності - жодних багів, вильотів і тому подібного я за весь час проходження не зустрів. [quote=Dr. Faust] Frank, do not stray from your path! We have come across something… terrible [/quote] [h1] «Сюжет» [/h1] Оскільки гра бере за основу оповідання "Хребти божевілля", написане Говардом Філіпсом Лавкрафтом, то й основна дія, відповідно, розгортається в Антарктиді. Головний герой - Френк Гілмен - приходить до тями після дивного сну і розуміє, що він перебуває один у кімнаті з якимось загадковим пристроєм. Трохи озирнувшись, головний герой з'ясовує одразу кілька речей: він перебуває на базі в Антарктиді, всі його колеги кудись пішли, а сам він майже нічого не пам'ятає. У спробах розібратися, що ж відбувається, Френк досліджує базу і потрапляє в стародавні руїни, розташовані прямо під нею. Під час свого пошуку відповідей він згадує, як разом із колегами брав участь в експериментах доктора Фауста, що колись знайшов Некрономікон і на основі отриманих знань зміг створити Конаріум - машину, яка дає змогу кільком людям ділиться досвідом і відчуттями, а також виходити за межі своїх фізичних оболонок. Однак ця машина є лише жалюгідною пародією на справжні Конаріуми, створені древніми цивілізаціями, що жили на Землі задовго до появи людей. Судячи зі знайдених записів, ці машини не тільки давали змогу живим істотам залишати межі фізичного світу, а й подорожувати іншими планетами, світами і вимірами, і навіть виходити за межі звичного часу/простору. Зрозуміло, професор Фауст загорівся бажанням знайти таку машину і після безлічі досліджень і розкопок дійшов висновку, що потрібно шукати в Антарктиді. Власне, це і приводить нас у теперішній час (1949 рік, якщо точніше), де Френк Гілмен намагається з'ясувати, що ж стало з експедицією, водночас досліджуючи залишки стародавніх цивілізацій. Незважаючи на невелику тривалість гри - менше п'яти годин, завдяки чому мені вдалося пройти її майже повністю за один вечір - сюжет вийшов цілком непоганим. Стосовно історії в подив приводить лише те, що на сторінці гри зазначено "Безліч кінцівок". Ні, якщо розглядати числа з погляду мови, а не математики, то справді будь-яке число, що перевищує одиницю, - це вже множина, однак це не скасовує того факту, що доволі дивно висувати таку тезу щодо гри, в якої лише дві кінцівки. [quote=Frank Gilman] Wha-wha-what happened to me?! [/quote] [h1] «Геймплей» [/h1] Як я і сказав раніше, Конаріум - це симулятор ходьби, а тому більшу частину часу ми просто блукатимемо науковою станцією, підземними руїнами і подекуди ще. Присутній традиційний збір записок і колекційних предметів, однак він виконаний на доволі якісному рівні і роздратування не викликає, ба більше, деякі знайдені предмети дійсно цікаво розглядати час від часу. Крім збору різних колекційних об'єктів ми також знаходитимемо і ключові предмети, необхідні як для розв'язання головоломок, так і для потрапляння в раніше недоступні області (однак варто брати до уваги, що гра лінійна і, як правило, персонаж просувається все далі й далі, без можливості повернутися на попередні локації). Крім традиційного ліхтарика є кирка, необхідна для руйнування тендітних стін (зроблено це просто на вищому рівні), і кристал, який заряджається від спеціальних пристроїв і потрібен для відлякування особливих рослин, а також купа одноразових квестових предметів. Головоломок, як таких, у грі небагато, але зроблені вони просто чудово і кожна по-своєму унікальна. Незважаючи на те, що це симулятор ходьби, в деяких місцях з'являтимуться вороги, від яких доведеться тікати (а померти в цій грі все ж таки можна), щоправда, подібні моменти можна перерахувати на пальцях. [quote=Dr. Faust] Yes, I can scarcely hear you. How terrific is the price of a single glimpse behind the veil of nature... [/quote] [h1] «Аудіовізуал» [/h1] [b]Графіка[/b] - це одна з причин того, чому варто пройти цей проект. Все зроблено досить якісно і навіть без використання максимальних налаштувань має чудовий вигляд. Втім, тут ще й заслуга дизайну: я не збрешу, якщо скажу, що дизайн місцевих локацій - один із найкращих, що я бачив у подібних іграх. Особливо добре вдалися наскельні малюнки та скульптури, однак і все інше на досить високому рівні. За подібний скрупульозний підхід до створення гри розробників можна тільки похвалити. [b]Саундтрек[/b] же вийшов бляклим - відразу після проходження гри я не можу пригадати жодну композицію. Щоправда, коли в справу вступає ембієнт, стає зрозуміло, чим займався композитор - передача атмосфери через звуковий супровід на місці і на належному рівні. [b] Conarium - це: [list] [*] Гоголь, творчість якого можна знайти навіть в Антарктиді [*] Найкраща бездротова зарядка [*] Найкращий симулятор шахтаря [*] [strike]Жовта[/strike] субмарина [*] Найстрашніший скрімер за всю історію інді-хоррорів [*] Некрономікон [*] Дерев'яних справ майстер [*] Солодкий хліб у їдальні (рецепт якого Пахом у майбутньому доведе до досконалості) [/list] [/b] [quote=???] This is the price we must pay for our transgressions. [/quote] [b] Незважаючи на невелику тривалість гри, розробникам вдалося створити по-справжньому яскравий проєкт, заснований на творчості Лавкрафта. Не можу сказати, що сюжет вийшов інтригуючим, проте за ним все ще цікаво стежити, досліджуючи колоритні стародавні споруди і вирішуючи головоломки. Усім шанувальникам праць Лавкрафта раджу ознайомиться. [/b] [h1] [b] [u]Загалом - 9 зображень Старців / 10 сеансів із Конаріумом [/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998