ACHTUNG !!!
Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні.

Originally posted by Bard:

Remember? Deponia
Self-sacrifices and bla
Gosh! Now I've start all over again
Huzzah, all over again

Перед початком читання раджу почитати огляд на першу частину.

• Deponia

Як і в огляді оригінальної гри, хочу сказати, що я все ще не дуже добре знайомий із жанром point&click квестів, оскільки з моменту проходження Депонії я поки не пройшов жодної подібної гри, що в майбутньому планую виправити. Але дещо з того часу все ж змінилося - у мене на акаунті з'явилося значно більше подібних ігор, більшість з яких видані або навіть розроблені Daedalic Entertainment - компанією, яка дійсно вміє робити класні проєкти, і яка в мене завжди буде асоціюватися з пригодами Руфуса на заваленій сміттям планеті.

Взагалі, вже на початку гри нам натякають, що це буде трилогія, але при цьому Вибухова пригода (так, це така локалізація назви), незважаючи на відсутність повноцінного фіналу (хоч його і в першій частині не було) - вирішує класичну проблему других частин, бо настільки набита контентом, що на подібне просто не звертаєш уваги. Загалом же вона стала більшою, цікавішою, складнішою і смішнішою.

Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською!

Зазвичай я тут пишу про технічні проблеми, але з цим у гри повний порядок. Єдиним неприємним моментом для мене був баг у міні-грі з тхором, який вкрав яйце качкодзьоба, - вона не працювала належним чином і мені довелося її пропустити, так і не отримавши відповідне досягнення.

Окремо хотілося б сказати кілька слів про локалізацію - вона не така гарна, як здається, переклад місцями кульгає, причому це не схоже на фрази, вирвані з контексту, ту саму "Here goes nothing" тут переклали як "Тут нічого не відбувається", що взагалі смішно. Також у багатьох місцях можна було б підібрати більш вдалі фрази під час перекладу, тому я б радив грати в оригіналі, якщо ви непогано володієте англійською.

Originally posted by Клітус:

Ти не герой

Для початку варто попередити, що гра стартує відразу після фіналу першої частини, тому будуть спойлери.

Не зумівши потрапити з Гоал до Елізіуму, Руфус вигадує черговий геніальний план, пов'язаний із величезною циркулярною пилкою і феєрверками, і потрапляє в капсулу з дівчиною і Клітусом, а потім незабаром падає в море разом із елізіанкою, тоді як пошкоджена капсула з її екс-нареченим летить на зустріч з Аргусом.

Після падіння імплант Гоал пошкоджується (НЕОЧІКУВАНО, чи не так?) і під час невдалої операції Дока, побічно пов'язаної з дешевими картриджами і безкоштовним льодяником, свідомість елізіанки розділяється на три частини. Тепер Руфусу належить домовиться з усіма трьома частинами особистості Гоал, зустрітися з батьком, вступити до клубу любителів качкодзьобів, долучитися до опору проти органонців, ну, і ще розібратися з парою дрібниць на кшталт запобігання знищенню Депонії, що має відбутися незабаром.

Взагалі, з перших хвилин гри видно, що сюжет став ще цікавішим, багатшим на різні кумедні ситуації і, водночас, серйознішим, та й не все тепер так однозначно. Крім того, якщо в першій частині іноді ламалася четверта стіна, то тут її просто не існує, принаймні для Руфуса.

Originally posted by Руфус:

Он сторожовий пес. А ось палиця. Занадто просте завдання для моїх здібностей до комбінування. Я просто поб'ю цю тупу скотину.

Тут у нас класична Депонія, коли в тебе повний інвентар предметів (у цій частині навіть є ачівка за те, щоб засунути туди 26 речей), купа локацій і кілька варіантів проходження (у плані черговості), але водночас ти стоїш, тупиш і не знаєш, що робити, перевіряєш кожен предмет на сумісність із локаціями, а коли це вдається, і в інвентарі з'являється нова річ, історія повторюється.

Так, гра складна, і якщо ви ніколи не грали в point&click квести (хоча, першу частину Депонії ви мали б пройти, ніхто ж не починає знайомство із серією, в якій сюжет дуже важливий, з другої гри), то спочатку вам буде важко. Я пройшов першу частину тричі (Дроггельбехер!), але при цьому все одно іноді заглядав у гайд. Утім, це не означає, що гра не дає жодних підказок і кидає гравця напризволяще - часто персонажі можуть натякати на способи розв'язання проблем, та й те, що Руфус говорить про предмети, нерідко допоможе зрозуміти, що ж потрібно з ними робити.

Наприклад, якщо ви побачили в одній локації генератор, що працює на солярці, а в іншій - турбіну з баком для пального, а трохи пізніше знайшли в різних місцях шланг і каністру, то скласти логічний ланцюжок буде нескладно. Утім, тут трапляються загадки і складніші, але, при цьому, у гравця завжди достатньо інформації для їхнього розв'язання - в цьому плані гра досить чесна.

Також варто зазначити, що четверту стіну тут ламають не тільки в діалогах, а й у геймплеї. Наведу лише один приклад, щоб не спойлерити: на ринку аптекар попросить вас зробити щось із музикою, яка йому докучає. Не знайшовши джерела, ви вважаєте, що потрібно просто просунутися далі за сюжетом, але ні, достатньо лише зайти в меню й опустити повзунок гучності музики до нуля. Це досить круто й оригінально.

Originally posted by Руфус:

Я не проти бактерій, але ці носять бандитські маски

Графіка, як і в першій частині, приголомшлива і залишиться такою ще через багато років, оскільки подібний стиль (а він виглядає здебільшого мальованим і, можливо, таким і є) не має тенденції застарівати. Незважаючи на те, що дія відбувається на іржавій, заваленій сміттям планеті, локації тут дуже яскраві, кожна з них запам'ятовується завдяки купі дрібних деталей і має свою атмосферу.

Саундтрек усе на такому ж якісному рівні, як і в оригіналі. Деякі композиції перекочували з першої частини разом зі звуковим оформленням, але разом з тим, з'явилася і нова музика, яка так само шикарна. Крім того, хор нікуди не подівся (та й не дінеться), і він так само крутий, хоча переклад пісень і підкачав.

Chaos on Deponia - це:

• Симулятор життя в країнах СНД, коли міняєш передавач на вишці, в той час як твоя подруга притягує на себе блискавки
  
• Гоал
  
• Можливість обдурити Торг-О-Мат 2000 за допомогою його ж методів
  
• Можливість так само зустріти самого себе з майбутнього і задовбати проханнями дати погратися зі стволом
  
• Можливість зіграти в камінь-ножиці-папір, використовуючи спеціальні турнірні пальці
  
• Щур-термінатор, який шукає Сару Коннор
  
• Тоні та її бойові дельфіни
  
• Набридливий гондольєр (Анкара? Ступідо Кретіно!) і краби-людожери
  
• Гуллівер і туалет у його барі
  
• Неорганізована злочинність і можливість поголити кішку Донни за допомогою Риби-бритви
  
• Руфус і його тисяча застосувань для бананів
  
• Хуза-а, хор все ще крутий

Originally posted by Future Rufus:

Zeeblezooble.

З урахуванням усього написаного рекомендувати Chaos on Deponia я вам не стану. Ні, я пораджу купити відразу всі частини і поступово їх проходити, адже це ті ігри, що запам'ятовуються дуже надовго, а потім викликають приємну ностальгію за чудовою історією про пригоди Руфуса.


https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

[b] [u] ACHTUNG !!! [/u] [/b] [i] Автор рідко здатний висловити свою точку зору лаконічно, тому огляд може бути злегка затягнутим. Або ж ні. [/i] [quote=Bard] Remember? Deponia Self-sacrifices and bla Gosh! Now I've start all over again Huzzah, all over again [/quote] Перед початком читання раджу почитати огляд на першу частину. [list] [*] [url=steamproxy.net/id/DarkPrince9507/recommended/214340/] Deponia [/url] [/list] Як і в огляді оригінальної гри, хочу сказати, що я все ще не дуже добре знайомий із жанром point&click квестів, оскільки з моменту проходження Депонії я поки не пройшов жодної подібної гри, що в майбутньому планую виправити. Але дещо з того часу все ж змінилося - у мене на акаунті з'явилося значно більше подібних ігор, більшість з яких видані або навіть розроблені Daedalic Entertainment - компанією, яка дійсно вміє робити класні проєкти, і яка в мене завжди буде асоціюватися з пригодами Руфуса на заваленій сміттям планеті. Взагалі, вже на початку гри нам натякають, що це буде трилогія, але при цьому Вибухова пригода (так, це така локалізація назви), незважаючи на відсутність повноцінного фіналу (хоч його і в першій частині не було) - вирішує класичну проблему других частин, бо настільки набита контентом, що на подібне просто не звертаєш уваги. Загалом же вона стала більшою, цікавішою, складнішою і смішнішою. [quote][i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! [/b][/i][/quote] [h1] «Технічна частина» [/h1] Зазвичай я тут пишу про технічні проблеми, але з цим у гри повний порядок. Єдиним неприємним моментом для мене був баг у міні-грі з тхором, який вкрав яйце качкодзьоба, - вона не працювала належним чином і мені довелося її пропустити, так і не отримавши відповідне досягнення. Окремо хотілося б сказати кілька слів про локалізацію - вона не така гарна, як здається, переклад місцями кульгає, причому це не схоже на фрази, вирвані з контексту, ту саму "Here goes nothing" тут переклали як "Тут нічого не відбувається", що взагалі смішно. Також у багатьох місцях можна було б підібрати більш вдалі фрази під час перекладу, тому я б радив грати в оригіналі, якщо ви непогано володієте англійською. [quote=Клітус] Ти не герой [/quote] [h1] «Сюжет» [/h1] Для початку варто попередити, що гра стартує відразу після фіналу першої частини, тому будуть спойлери. Не зумівши потрапити з Гоал до Елізіуму, Руфус вигадує черговий геніальний план, пов'язаний із величезною циркулярною пилкою і феєрверками, і потрапляє в капсулу з дівчиною і Клітусом, а потім незабаром падає в море разом із елізіанкою, тоді як пошкоджена капсула з її екс-нареченим летить на зустріч з Аргусом. Після падіння імплант Гоал пошкоджується (НЕОЧІКУВАНО, чи не так?) і під час невдалої операції Дока, побічно пов'язаної з дешевими картриджами і безкоштовним льодяником, свідомість елізіанки розділяється на три частини. Тепер Руфусу належить домовиться з усіма трьома частинами особистості Гоал, зустрітися з батьком, вступити до клубу любителів качкодзьобів, долучитися до опору проти органонців, ну, і ще розібратися з парою дрібниць на кшталт запобігання знищенню Депонії, що має відбутися незабаром. Взагалі, з перших хвилин гри видно, що сюжет став ще цікавішим, багатшим на різні кумедні ситуації і, водночас, серйознішим, та й не все тепер так однозначно. Крім того, якщо в першій частині іноді ламалася четверта стіна, то тут її просто не існує, принаймні для Руфуса. [quote=Руфус] Он сторожовий пес. А ось палиця. Занадто просте завдання для моїх здібностей до комбінування. Я просто поб'ю цю тупу скотину. [/quote] [h1] «Геймплей» [/h1] Тут у нас класична Депонія, коли в тебе повний інвентар предметів (у цій частині навіть є ачівка за те, щоб засунути туди 26 речей), купа локацій і кілька варіантів проходження (у плані черговості), але водночас ти стоїш, тупиш і не знаєш, що робити, перевіряєш кожен предмет на сумісність із локаціями, а коли це вдається, і в інвентарі з'являється нова річ, історія повторюється. Так, гра складна, і якщо ви ніколи не грали в point&click квести (хоча, першу частину Депонії ви мали б пройти, ніхто ж не починає знайомство із серією, в якій сюжет дуже важливий, з другої гри), то спочатку вам буде важко. Я пройшов першу частину тричі (Дроггельбехер!), але при цьому все одно іноді заглядав у гайд. Утім, це не означає, що гра не дає жодних підказок і кидає гравця напризволяще - часто персонажі можуть натякати на способи розв'язання проблем, та й те, що Руфус говорить про предмети, нерідко допоможе зрозуміти, що ж потрібно з ними робити. Наприклад, якщо ви побачили в одній локації генератор, що працює на солярці, а в іншій - турбіну з баком для пального, а трохи пізніше знайшли в різних місцях шланг і каністру, то скласти логічний ланцюжок буде нескладно. Утім, тут трапляються загадки і складніші, але, при цьому, у гравця завжди достатньо інформації для їхнього розв'язання - в цьому плані гра досить чесна. Також варто зазначити, що четверту стіну тут ламають не тільки в діалогах, а й у геймплеї. Наведу лише один приклад, щоб не спойлерити: на ринку аптекар попросить вас зробити щось із музикою, яка йому докучає. Не знайшовши джерела, ви вважаєте, що потрібно просто просунутися далі за сюжетом, але ні, достатньо лише зайти в меню й опустити повзунок гучності музики до нуля. Це досить круто й оригінально. [quote=Руфус] Я не проти бактерій, але ці носять бандитські маски [/quote] [h1] «Аудіовізуал» [/h1] [b]Графіка[/b], як і в першій частині, приголомшлива і залишиться такою ще через багато років, оскільки подібний стиль (а він виглядає здебільшого мальованим і, можливо, таким і є) не має тенденції застарівати. Незважаючи на те, що дія відбувається на іржавій, заваленій сміттям планеті, локації тут дуже яскраві, кожна з них запам'ятовується завдяки купі дрібних деталей і має свою атмосферу. [b]Саундтрек[/b] усе на такому ж якісному рівні, як і в оригіналі. Деякі композиції перекочували з першої частини разом зі звуковим оформленням, але разом з тим, з'явилася і нова музика, яка так само шикарна. Крім того, хор нікуди не подівся (та й не дінеться), і він так само крутий, хоча переклад пісень і підкачав. [b] Chaos on Deponia - це: [list] [*] Симулятор життя в країнах СНД, коли міняєш передавач на вишці, в той час як твоя подруга притягує на себе блискавки [*] Гоал [*] Можливість обдурити Торг-О-Мат 2000 за допомогою його ж методів [*] Можливість так само зустріти самого себе з майбутнього і задовбати проханнями дати погратися зі стволом [*] Можливість зіграти в камінь-ножиці-папір, використовуючи спеціальні турнірні пальці [*] Щур-термінатор, який шукає Сару Коннор [*] Тоні та її бойові дельфіни [*] Набридливий гондольєр (Анкара? Ступідо Кретіно!) і краби-людожери [*] Гуллівер і туалет у його барі [*] Неорганізована злочинність і можливість поголити кішку Донни за допомогою Риби-бритви [*] Руфус і його тисяча застосувань для бананів [*] Хуза-а, хор все ще крутий [/list] [/b] [quote=Future Rufus] Zeeblezooble. [/quote] [b] З урахуванням усього написаного рекомендувати Chaos on Deponia я вам не стану. Ні, я пораджу купити відразу всі частини і поступово їх проходити, адже це ті ігри, що запам'ятовуються дуже надовго, а потім викликають приємну ностальгію за чудовою історією про пригоди Руфуса. [/b] [h1] [b] [u]Загалом - 10 бойових качкодзьобів / 10 дельфінів із торпедами [/u] [/b] [/h1] https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998