Це дешевше, ніж метамфетамін, але все одно знищить ваше життя. Мінус нерви, а про повноцінний сон можна забути!


Ви думаєте, що Rust — це гра? Ага, спробуйте сказати це мені після понад 1000 годин, проведених у цьому веселому симуляторі "Виживай або помри". Якщо ви коли-небудь мріяли про те, щоб вийти голяка на пляж, тільки щоб через кілька хвилин хтось стукнув вас по голові каменем — ласкаво просимо в Rust!

Моя подорож у Rust розпочалася з того, що я подумав: "Що може бути важким у тому, щоб вижити на острові?" І ось я, стою з каменем в руках, наївно вважаючи себе лордом дикої природи. Тільки ось дикою природою тут виявились інші гравці, які з однаковим ентузіазмом хочуть відібрати в тебе КАМІНЬ.

О, і забудьте про щось на зразок "друзів". Твій "товариш" сьогодні — це той самий, хто завтра підірве твій будинок, поки ти на хвилинку відійшов зробити чай. Або ще краще — той, хто вирішить "пожартувати" і закриє тебе у своєму будинку, щоб ти не зміг вийти. Ні, я не ображаюсь, звичайно. Зовсім ні.

І, звісно ж, як не згадати ці "чудові" моменти, коли ти будував свою маленьку, затишну халупку. А потім прокидаєшся і бачиш, що хтось вирішив, що вона виглядає краще з новими дверима. Щоправда, дверей немає. І всього іншого теж.

Але врешті-решт, чи вартий Rust усіх цих нервових зривів і безсонних ночей? Абсолютно! Бо саме тут ти дізнаєшся, як сильно любиш свої речі... і як швидко можеш їх втратити. Це не просто гра, це справжнє випробування для тих, хто думає, що готовий до всього. Після 1000 годин я можу сказати, що я або дуже стійкий, або трохи божевільний. Але в будь-якому разі, я повертаюсь сюди знову і знову.

Так що якщо ви шукаєте гру, яка перевірить ваші нерви, довіру до інших і, зрештою, здоровий глузд — Rust до ваших послуг!