Події відбуваються після фінальної битви Persona 5 Royal, але ще до завершення її історії. Кінець Persona 5 Tactica пояснює, чому про її події не згадують в основній грі, тому ця історія вправно вписана у світ п'ятої Персони. Але цього недостатньо, щоб сюжет був цікавим. Як на мене, він хороший: присутні неочікувані поворити, гумор, драма та зворушливий фінал. Якщо порівнювати з сюжетом Persona 5 Strikers, то він у Persona 5 Tactica трішки слабший, але гірший сюжет компенсується новими персонажами.

Гра вводить до всесвіту двох нових персонажів - Тошіро та Еріну. За їхнім розвитком цікаво стежити, і він стоїть у центрі історії. Звісно, не обійшлося без анімешних кліше, але вони були присутні як і в оригінальній Persona 5, так і в Strikers. Особисто мені було набагто цікавіше стежити за Еріною та Тошіро, ніж за Зенкічі й Софією в Strikers. Проте, через ключову роль нових персонажів у Tactica Фантомні викрадачі сердець написані гірше. Вони лишаються собою, та їхні діалоги набагто примітивніші, ніж діалоги в оригіналі та в Strikers, тому ті, хто більше хотів побачити хімію між оригінальною командою, будуть розчаровані. Також Акечі та Касумі з'являються лише у DLC Repaint Your Heart.

Мушу сказати, що я раніше майже не грав у тактичні рольові ігри, тому мені ні з чим порівнювати і, відповідно, досвіду у мене нуль. Попри це, я побачив багато проблем ігроладу. Цей аспект гри найбільш неоднозначний, адже баланс не є його сильною стороною. Я проходив гру на складності Normal, і з кожною новою битвою мені було все нудніше й нудніше: не було ніякої тактики. Гра не спонукає змінювати учасників групи, тому я майже все проходження бігав зі своїми улюбленими персонажами. Також я майже не користувався мозком, адже для виграшу достатньо навчитися брати ворогів у трикутник, а це дуже просто і робиться з самого початку гри. Я не користувався навчиками, що збільшують захист та атаку, оскільки взяти у трикутник ворога неймовірно просто. Майже всім персонажам можна назначити ще одну персону, щоби дати їм додаткову навичку для підтримки чи атаки. Звучить досить цікаво, цього не було ні в оригіналі, ні в Strikers, але я на початку проходження дав своїм персонажам персони з навичками, які мені подобалися, і більше ніколи не міняв персони: навички підтримки хоч і стають гіршими з часом, та все одно ефективно допомагають. Те саме можна сказати і про навички атаки.
Але Persona 5 Tactica стає дійсно тактичною грою, якщо ви поставите рівень складності Hard чи Merciless. Тоді дійсно буде потрібно добряче розпланувати кожен свій крок, особливо на битвах з босами, доведеться замислитися над додатковими персонами та зміною учасників битви. До речі, битви з босами досить різноманітні, але не більше. Гострого інтересу не викликають, але й заснути на них також не хочеться. Битва з фінальним босом є найцікавішою з усіх босфайтів. Повертаючись до думки про баланс, хочу сказати, що ігри мають бути геймплейно цікавими на кожному рівні складності, а не лише на максимальних, особливо, коли гра тактична. Persona 5 Tactica з цим завданням не впоралася.

У всіх Персон саундтрек прекрасний, його можна слухати й у побуті. Persona 5 Tactica не є винятком, але жанр музики відрізняється від оригіналу та Strikers:в оригіналі був кислотний джаз, у Strikers - суміш з кислотного джазу, року та металу, тут же супроводом є рок музика. Музичний супровід Tactica прекрасний для гри такого жанру та її сюжету, ідей, що вона хоче передати.

Хочу виокремити його, адже хтось вважає чібі жахливим, проте я думаю, що гра виглядає навіть мило, але тут кожен вирішує для себе. Попри неординарний стиль, лишилася вдала кольорва палітра Persona 5. Пафосу, притаманного п'ятій Персоні, стало менше.

Незважаючи на незбалансований ігролад, я продовжував грати через цікавих персонажів, не ідеальну, моментами передбачувану, але цікаву історію, саундтрек, та атмосферу п'ятої Персони. Persona 5 Tactica доволі цікаво розширює історію оригіналу, вводить нових персонажів, та показує їх у новому для серії жанрі. Звісно, гра не ідеальна, деякі проблеми більш критичні, ніж інші, але вона все одно приносить задоволення. Повна ціна неадекватна, тому купувати варто лише зі знижкою понад 50% або грати через game pass на ПК чи Xbox, а люди, котрі не назвуть себе фанатами Персони, можуть проходити повз, адже гра не є шедевральною або інноваційною.