SuNightFox UA legutóbbi értékelései

Cтисло
4х на мінімалках, де немає місця дипломатії й панує лише війна, а сусідам не можна довіряти. Вибираєте один з трьох основних сценаріїв або сценарії монголів. Після, обираєте фракцію за яку будете завойовувати Японію. Як такої дипломатії у грі немає, тож союз це лише фікція! Збираєте армії, захоплюєте провінції, насолоджуєтеся епічними баталіями і милуєтеся як піксельні Японці ріжуть один одного :3

Детально
Total War – це симулятор завойовника. Франшиза ніколи не намагалася бути 4Х стратегією, тому, сподіватися на комплексну дипломатію і на розвиток країни не варто... Зате завжди йшла в бік реалістичних та красивих боїв. Основна причина за що люблять серію, це епічні баталії! Щоб бути справжнім полководцем потрібно: вміти швидко реагувати і дивитися на результат битви наперед. Враховуйте кількість солдат у загоні, стан їх втоми, моралі, ландшафт, час пересування загону і головне передбачити дії противника. Одна похибка, і можете сподіватися хоча б на Піррову перемогу.

Карта кампанії
Світова карта — це можливість завоювати світ і краще дізнатися про кожну фракцію. Сюжету як такої немає, але нових частинах TW частіше з’являються сюжетні кампанії, як наприклад: Napoleon, або DLC для Warhammer: Call of Beastmen і спіноф — Spartan: Total Warrior.

Вибираєте одну з фракції, яка матимете свої особливості, стартові позиції та заклятих ворогів з якими одразу почнете війну. Віддаватимете своїм арміям накази, завойовувати провінції, розвиватимете економіку, закладатимете союзи та підступно починати війни і у тому числі надсилатимете агентів у тил ворога або союзника. На війні усі засоби хороші!

Провінції будуть вашим прибутком та засобом регулярної армії. Без них Ви не зможете сотримати армію. Треба балансувати економіку, між армією та розвитком країни. Адже довго уникати проблеми імперії не вийде. Дуже скоро повстанці дадуть про себе знати, а чим більше імперія, тим більше потрібна армія для прикриття кордонів.

Дипломатія великої ролі у франшизі не грає. Домовленості то фікція, рано чи пізно, союз закінчиться. Старі друзі обов’язково стануть ворогами! Будь-яка фракція у франшизі є ворожою. Total War, не про 4Х, а про завоювання, про війну і епічні битви.

Історичні кампанії та битви
У кожній частині є сценарії, як правило реставрація історичних битв. Сценарії по більшій мірі, це просто тренування, щоб Ви навчилися малими силами перемагати чисельність. У безвихідної ситуації, знаходити рішення. Шукати слабкі місця ворога, знати свої вразливості.

Також є окремий режим битви, де Ви вибиратимете собі фракцію, налаштовуватимете армію як заманеця свою і ворожу. Але стережіться падіння продуктивності свого ПК.

Рівні складносі
На якому складності грати, вирішує кожен за себе. Бої завжди складні, навіть якщо армії маленькі з обох сторін. Тому що завжди хочеться закінчувати битви з малими втратами. Особисто я не відчуваю сильної різниці між рівнями складності. Складність помічається лише на карті кампанії: фракції більш агресивні, дипломатія ріже працює, агенти частіше провалюють завдання, будівництво та наймання солдатів обходиться дорожче, налогів менше, народ не терплячий. На ШІ, звичайно також, впливає, але не суттєво... Ваша армія буде частіше дезертувати у битві, а вороги навпаки більш стійки.

Різниця складності у кожного суб’єктивна. Варто розуміти, що баланс у серії TW не ідеальна. Через чого, або Ви звинувачуватимете гру в поразці, або себе звинувачуватимете, що такий поганий командир. Але всі поважні командири мають за поразку застрелитися. Тож, давайте допоможемо російському командуванню швидше застрелитися.

Оптимізація
Зазвичай оптимізація у серії TW достойна, щоб запустити гру на старому залізі. І дійсно так! На превеликий жаль, навіть старі частина TW не здатні ідеально працювати з великою армією. Це не графічні проблеми, а технічні обмеження. Тож, не варто звинувачувати розробників у поганій оптимізації. Хотіли великих епічних битв, прошу отримайте розпишіться.

Поки всі казали: “А Crysis потягне?” Я кажу: “А Total War: Medievil II потягне?”

Перша частина серії Total War неймовірна для свого часу. З кожною новою частиною TW, розробники полірують свою гру і доповнюють контентом. TW, як Call of Duty, мінімум змін у ігрового процесу, потроху покращень та легеньких експериментів. Завдяки чому переходити TW від однієї частини до іншої дуже легко і не доводиться заново вчитися.

Гра не проходить перевірку часу. З недоліків: керування, камера (заблизько наближена до землі, через чого доводиться розглядати поле битви з гори), інтерфейс замалий а у 2К читати текст боляче.

Дуже часто будуть бісити окремі моменти гри, а частіше дратуватимуть битви. Особливо, коли загони не можуть стояти в одній купі.

Найненависніша карта — це карта з одним мостом. Це тому в нових частинах не роблять карти з мостами, бо сторона, яка нападає завжди програє. Ланшафт не зручний (особливо через камеру), забагато гір через чого нападаюча армія завжди атакує втомленою. Ще гірше ліси, ліси завжди були найдратівливішим елементом франшизи, бо в них не бачиш своєї і ворожої армії.

Звичайно, не все так погано і задротити можна, але нащо? Різниці між першою та другою частиною Shogun у різноманітністю змісту. Фракції між собою нічим сильно не відрізняються, війська однакові й ні хто немає унікальних військ. Але з іншого боку, S:TW має найідеальніший баланс у всій серії.

Агенти безкорисні, навіть гейша за виключенням шінобі. Ворожих ніндзя знищити можуть шінобі, а ніндзя на пізніх етапах безкорисні, бо ворог розкидає шінобі на своїх територіях. Вбивати ворожих полководців немає сенсу. Емісар потрібен лише для союзу, і то чужі емісари самі прийдуть просити союзу. А хто такі шінобі, це таємна поліція, яка позбавляє ваші території від ворожих шінобі та ніндзя. Враховуючи особливість шінобі покращувати лояльність на своїй територій та підривання на ворожих територіях, шінобі найкорисніші агенти і коштують дешево.

Окремо хочеться зауважити на ронінів (бутівники). Дуже важко предбачити подразник лояльності й це дуже круто! Ніколи не знатимеш напевно, чому народ нелояльний. Я так і не зрозумів, що впливає на лояльність, гра стверджує, що будь-які негативні події можуть розізлити народ.

Також є особливе доповнення кампанії вторгнення Монголів. Ви вибираєте одну з фракції: Монголів чи Ходжо. Альтернативна історія, де монголи все ж почали своє завоювання Японії.

Цікаво, що росіяни від своїх хазяїв не далеко пішла. Сценарії дуже схожий з вторгненням росії в Україну.

Карта кампанії, Ви пересуваєте своїх агентів та армію фігурками між провінціями, а не відстанню. І такий процес доволі цікавий.

SuNightFox eredeti hozzászólása:

Самураї спочиває, знову смерть
Ще один хід, знову зрада
Люблю тотально, тепер воюю

Мені сподобалося і я отримав свою насолоду. Але після першої перемоги, грати немає сенсу, бонуси інших кланів не суттєві. Краще вже одразу почніть грати Shogun 2
Варто уваги

СТИСЛО
Не раджу, поки що купувати цю гру. У мене: RTX3070, Ryzen 7 PRO 5750G, ОП - 32G 4К Мгц. А гра жахливо оптимізована... Гірш того, зменшення графічних налаштувань, майже, не впливають на оптимізацію гри. Отже проблема в самій грі! Попри оптимізацію, гра хороша і цікава, але дуже коротка. Її можна пройти за 2-3 години.

ДЕТАЛЬНО
Мене дуже привабило, те що демонструють світлини та трейлери. А чи варті вони своєї ціни? Сказати, що гра не відповідає демонстрації на сторінці Steam, язик не повернеться. Ба в грі дійсно красива графіка, і воювати з ворогами ненудно. Але баги, оптимізації, тривалість і скудність вмісту... Це точно варто майже 300 грн? От тут то і криється синя лисиця.

Варто зазначити Industria — частково, класичний-хоррор, шутер! Тож, Вам доведеться економніше витрачати патрони і уникати поранень. Оскільки, гра дуже коротка, то і воювати, Вам доведеться недовго... Патронів у запасі на кожну зброю жменя, за виключенням до пістолета та автомата. Ліки рідко зустрічаються і вартують як золота.

Арсенал і вороги
Кірка, пістолет, автомат, снайперка, дробовик - отримаєте на протязі усього третього рівня. Про кірку можна забути: якщо закінчаться патрони у однієї зброї, перемикнувшись на іншу, незабаром зберете патрони для попередньої зброї. Оскільки, боєприпаси розкинуті, ледве, не на кожному куточку... поки, я два рази проходив гру усвідомив, що баланс, все ж таки, не на користь ворогів. Не дивлячись на, те що максимальний запас патронів дуже маленький на кожну зброю.

Вороги — роботи і як для роботів вони не дуже живучі. Економити патрони на них немає сенсу. Ворогів ніколи не буває забагато, але їх, все ж, замало. Немає золотого балансу: а ні в кількості, а ні в частоти зустрічі, а ні з витратами боєприпасів на них.

Не зрозуміло, який сенс робити малий запас патронів, якщо патрони, все одно, будуть розкинуті на кожному куточку. Ворогів у грі треба було зробити по більше в кількості або зробити більш живучими. Попри, недоліків нищити роботів приємно, як і стріляти зі зброї!

Тако ж, гра намагається... намагалася, скоріше, загравати з жанром Quest. Оскільки у грі є інвентар і ним можна взаємодіяти. Але ця взаємодія згадується лише на перших двох рівнях. Після них, Ви жодного разу інвентар не відкриєте.

Не дивлячись на гібридний жанр, реалізація усіх піджанрів вийшла недуже якісно. Для Survival-Horror, звичне діло: мати мало патронів, аптечок, обережне проходження, уникання ворогів, головоломки та взаємодія з інвентарем. Але вийшла - ні риба ні м’ясо.

Приємно усвідомлювати, що прототипом надхнення була You are Empty, подробиці YaE можете дізнатися самостійно. Схожість з YaE, дуже, дуже, дуже і дуже помітна! На жаль, по атмосфері недотягує: досить барвисто як для хоррора.

Ви - Нора Солхейм, і ваша мета знайти свого чоловіка Волтера.

Не знаю, як краще описати сюжет: від першої особи чи від третьої особи. Оскільки, гра від першої особи, буду описувати відповідно.

Гра коротка, неможливо описати сюжет без спойлерів.

Однієї ночі, Ви прокидаєтесь від тривожного дзвінка свого коханого-колеги. Що невідь який АТЛАС вийшов з ладу. Ви йдете слідом за коханим до лабораторії, і завдяки АТЛАСУ потрапляєте в інший світ. У цьому дивному світі роботів — місто Хакавік, уже 20 років немає людей, і в ньому один єдиний житель — Брент! Брент допомагатиме Вам знайти свого колегу. Пізніше виявиться, що ваш хлопець є королем Хакавіка...

Cюжет — більше метафорична, +/- можна зрозуміти. Той хто грав у You are Empty, зрозуміє, про що Industria. І в більшості Industria старанно копіює You are Empty. Не скажу, що сюжет не цікавий, він інтригуючиї і романтичний! Але не розкривається... Таке відчуття, що я пограв у демку. Демку за яку заплатив гроші... Повноцінних рівнів всього два, усі інші спокійно пробігаються без інцидентів. Я так через тривале проходження другого і третього рівня, фінальні рівень відклав на другий день, а виявилося то фінал на 5 хвилин.

Я, вважаю, найцікавіше — це принцеса рятує принца з страшного замку. І здається не дарма так вважаю.

Так сумно, зібрати новий ПК з актуальними комплектуючим, щоб було і на Cyberpunk 2077, і на STALKER 2, а комп не витягує графон якоїсь інді підробки. Ну гаразд, то школяри граються з Unity. А от Industria створювалася командою, і це їх перший проект на Unreal Engine. Сумно, коли перша робота не виправдовує себе...

Не подумайте, усе не так погано в грі. Як я можу припускати, гра і на динозаврі має нормально працювати. Не стабільний сам код в грі! Бо у мене: декілька разів було падіння FPS, зависала завантаження (через чого довелося з нуля проходити гру), глючила анімація зброї (через чого не можна було відкрити навіть меню). З грою час від часу трапляється якась чортівня!

Не сказати, що графіка в грі прям шедевр — шедеврів! Є ігри з більш красивою графікою і стабільно працюють навіть з RTX. На жаль, не знаю як реалізований RTX – з очевидних причин.

Деталізація, в наш час, недуже сильно дивує, та навіть деталізація в грі, не сказати що прям неймовірна. Так вона старанна, але не ідеальна... Якщо проходити вулиці й коридори до деталізації нема питань. А от деталізація фона недуже хороша. Далеко ходити не доведеться, Ви уже на початку другого рівня помітите, що водяний канал виглядає недуже. А з гір об будиночки можна порізатися.

Завжди, от хто б що не казав — завжди музика важлива в іграх! А якщо в грі немає музики — це теж важливо! Бо важливо надати правильну атмосферу.

Над музикою по працювали файно. Особисто мені дуже подобається, хай бетсейлера не тягне, а атмосферу пасує майже ідеально. Так, саме “майже”... Справа, не у тому, що не вписується, а у тому, що композицію можна було зробити краще. Мало емоції у музиці, досить сіро. Хтозна, може у цьому і діло, що світ казковий, а усюди порожнеча... І дійсно порожнеча!


Вердикт
Сказати чесно, гра мені сподобалася, і мені сумно, що мене переслідує прокляття розчаровуючих хороших ігор. Тобто ігри з хорошим потенціалом, але приречені на забуття. Можливо, автори не закинуть гру, і вони її допилять. Я із захопленням перший раз проходив Industria, і мені було сумно, що гра так швидко здулася.

Схоже

Рене Декарт eredeti hozzászólása:

Ми не описуємо світ, який бачимо. Ми бачимо світ, який можна описати.

СТИСЛО
Обожнюю ISLANDERS… звичайно, сотні годин не награвав, а час від часу повертаюся до неї, щоб скоротити час. Усе дуже просто, є два режима: пісочниця та на рекорд. У творчому режимі Ви без обмежень будуєте на острові своє місто, обмеженість лише в фантазії. На рекорд, Вам доведеться грати у пазл, як розташувати будівлі так, щоб заробити як умовно більше балів.

ДЕТАЛЬНО
Це маленька гра, багато розповісти про неї не вийде. Але я притримуюсь однієї думки “Важлива не кількість, а якість!” І якість справджує свої кошти і час проведений у грі. Розслабляє, медитативна, розвиває логіку, задовольняє творчу душу. А після будівництва розглядаєш по 5-10хв. своє творіння. Більш того, від гордості гріх не скористатися можливістю наробити світлини.

На рекорд
На жаль, гра не про блага поселення, економіку, політику, торгівлю. Гра про планування! В якомусь сенсі, це навіть добре. Іноді хочеться розслабитися і не думати, проте, як би задовільнити ті чи інші шари населення, або те що ресурсів не достатньо для задовільнення жителів. Але й будувати просто так, без прогресу не хочеться... хочеться ігроладу з прогресією, та так, щоб не напружуватися.

Усе просто, гра створює нам випадковий острів, а потім вибираємо стартові споруди. Є різні типи споруд по професіями, вибирати треба залежно від тих, які принесуть зараз додаткові бали. Давайте, по порядку...
Оцінюєте який острів вам дістався й чим він багатий. Гра підбирає стартові споруди за професією, які ви можете побудувати на цьому острові. Якщо на острові багато дерев, гра обов’язково на старті запропонує вибрати лісогосподарський, або фермерський комплект, якщо є родюча грунт. Лісоруба, само собою, треба будувати поруч з деревами... (оскільки, це не типовий місто будівельник, замість статку, ви заробляєте бали. Вважайте, це бали ефективного планування!) Чим більше дерев потрапляє в сферу впливу, тим більше балів, але якщо побудувати ще одного лісоруба в сфері впливу іншого лісоруба, Ви отримаєте штраф, і навіть можете піти в мінус, що може привести до програшу. Потім будуєте лісопильню, яка дає бали за кожного лісоруба в сфері впливу. Тако ж само з фермами, будуєте поля, чим більше полів поруч тим краще, а потім будуєте млин, який дає додаткові бали за кожне поле. А пізніше зможете побудувати склад, який дає бали за кожну промисловість у сфері впливу (наприклад лісопильня та млин).

Також, можете, будувати будинки знаті і селянин. Їх будинки можна будувати разом, але так не варто робити. Бажано їх будувати окремо, бо у кожного типа свої окремі будівлі даватиму бонуси за тих чи інших поселень. Наприклад селяни дадуть додаткові бали за будівництва таверни, а знать дасть бали за ювелірний магазин. Також можна побудувати ринок, який задовольнить обидві шари.

Звучить все просто, але не обманюйтесь! Місце на острові обмежене й скоро Вам ніде буде будувати. Треба планувати будівництво на майбутнє, бо пізніше вам доведеться побудувати храм, який дає дуже багато балів за кожен будиночок, не залежно від типу. Будівництво окремо, відбере бали, а серед будиночків принесе багато балів. Планування міста на майбутнє винагороджується!

Пісочниця
В цьому режимі, немає ні яких умов, у тому числі й обмежень. Якщо творча душа кричить... будуйте споруди прямо на воді, або будівлю в будівлі, закидайте гору будинками, а може хочете ферму на горі? Будь ласка, прошу, ні яких питань! У мене колекція світлин присвячено пісочниці. Можна навіть спробувати побудувати }{УйLO[ru.wikipedia.org].

Переваги

• Дзен-планувальник
  
• Розслаблююча музика
  
• Мінімалістичний дизайн
  
• Заспокійливий процес (також антистресовий)
  
• Хочеться час від часу повернутися в гру

Недоліки

• На довго гри не вистачає
  
• Мало вмісту

Прекрасний таймкілер або пограти поки слухаєте ютуб на фоні. Коли хочеться, щось побудувати, але ліньки напружуватися. Завжди можна скачати ISLANDERS, щоб 5 хв. погратися у планувальника.

Схожі ігри

Стисло
Не іронічно краще за GTA V та Last of Lesbian. Демка на 10-20 хвилин, демонструє можливості автора та плани на майбутнє. Чотири карти зі своїми цілями (зазвичай очистити карту від зомбі). Нещодавно гра отримала оновлення, в ній додали режим від першої особи.

Детально
Я не очікував від демки більшого, а вона спромоглася здивувати. Качав просто по приколу, подивитися “Що за чергове лай... на Unity…” Ба на скрінах демонструють абсурдну кастомізацію персонажа, з кроликом, тянками, покоївками. Маю визнати, я був упереджений. З рештою, демка безкоштовна, варто спробувати і багато часу не займе...

Карти
На перших двох картах треба просто зачистити карти від зомбі й вони проходяться за 5 хвилин. Більше уваги варто приділити Village і грати від першої особи. Village — більш деталізована та насичена. Особливість цих карт ні як не у тому, щоб їх пройти, а оцінити роботу автора, щоб він знав куди йому іти далі у розвитку та розробки гри.

Дві останні карти уже змінюють цілі, а четверта взагалі міняє геймплей (ніби в іншу гру граєш). Третя карта не так цікава. А от четверта карта варта уваги, бо робилася по мотивам SCP – The Backroom. Я не поціновувач даного SCP, але зроблено атмосферно і лячно.

Кастомізація та арсенал
Перед грою Ви можете оформити собі персонажа. Кастомізація бідна зате деталізація не гірше за Last of Lesbian part II. Особливо мені подобається як зроблене волосся дівчини. Окрім стандартної статі, можна обрати по приколу абсурдних по стилістиці дівчат у розділі “MOD.”

Після створення персонажа, аналогічно можна вибрати зброю та модофікацій до нього. Всього дві типи штурмових гвинтівок та одна пародія на зброю. Зброя ні чим фізично не відрізняється, якщо грати від третьої особи. А от від першої особи геймплей суттєво відрізняється і кожна рушниця починає відрізнятися. Тим патше, якщо грати без оптичних прицілів. Особливо кака-47 — як й у реальності не зручна і потворна недозброя. Варто зазначити, грати від першої особи на багато веселіше і приємніше, ніж в GTAV.

Цікаво побачити що вийде на релізі. Для такої маленької демки, рідко вдається закохатися в гру та жадати по скоріше б пограти на релізі. Приємна механіка стрільби, неймовірна деталізація, гарна полірування анімації. І це не межа автора! Слідкуватиму на далі за автором і його роботу, сподіватимуся, не закине своє дітище. А враховуючи, що автор китаєць, сподіватимуся на розкриття комунізму Китайської культури.

Схожі ігри:

Стисло
Старий добрий Portal, легенда з легенд — головоломок від першої особи. Приємний візуальний стиль, химерна атмосфера, загадковість комплексу та на диво досі реіграбельна. З часом, у гру хочеться повертатися, не дивлячись на те що головоломки пам’ятаєш на м’язову пам’ять й вони дуже легкі порівняння з другої частини.

Детально
Portal - говорить сама за себе, не вистачає лише “I`m.” Ціль у грі дуже проста: проходити тести, використовуючи пристрій для створення порталів. На перший погляд звучить просто, але не думайте що на перший раз пробіжете, не дивлячиcь на довжину проходження. Адже не всі стіни, підлоги та стелі піддаються створенню порталів. Десь доведеться діяти на швидкість, десь використовувати фізику, а іноді й ризикувати життям. Так, варто зазначити, що головоломки смертельні! Ні ви не помрете від падіння, а от від кислоти, чи від куль завжди будь ласка.

Перші декілька хвилин заспокоюють немов на сеансі у психолога. Ви на початку, коли прокидаєтесь, цілу хвилину сидите в камері, де вислухаєте брифінг. Далекий роботизований голос спілкується немов гіпнотизує і просить бути спокійним та розслабленим, і так протягом усієї гри. Голос, який веде по тестам, немов закликає довіряти, але при цьому наче просить не довіряти маніпулюючи емоціями. Але все одно уважно слухаєш усе, що вона скаже...

Практично ідеальна чистота кімнат гріє душу, створюючи ілюзію безпеки. Та при цьому дивуєшся факту безжиттєвих вікон, звідки мали б слідкувати за тестами. За це швидко забуваєш, так як спокійна миловидна музика заспокоює серце змушуючи проходити тести на далі. Навіть коли питання стоїть життя та смерті, гра змушує думати, що все, що відбувається - нормальне і немає нічого дивного.

Переваги
• Головоломка з низьким порогом входження
  
• Химерна атмосфера
  
• Приємний роботизований голос
  
• Стильний дизайн кімнат
  
• Легендарна пісня в фіналі
  
• Після проходження відкриваються іспити з ускладненними тестами
  
• У наявна Українська (треба щоб Steam був Українською, під час встановлення гри вибрати англійською)
  
• Рушій Source
  
  Недоліки
  
• Закоротка (проходиться за 30-60хв.)
  
• Іспити на час та мінімум кроків дуже дратують
  
• Українська не вказана, і не можна вибрати
  
• Тортик це брехня...

Я люблю цю гру, я люблю взагалі дилогію Portal, та перша все одно моя улюблена частина. В ній є те, чого немає у другій частини, та це не погано. Продовження має відрізнятися від свого попередника. Я досі час від часу, кожна кілька років, перепроходжу Portal, не дивлячись на те, що дослідив тести до дір. А сама атмосфера манить до неї повертатися знову, знову і знову!

Цікаві посилання:
Схожі ігри:

Чекаю не дочекаюсь Альфи 5. Тоді вже можна буде рецензію написати, на цей шедевр

Стисло
Я її купив, через куратора Українські ігри, який більше уваги приділяє російським іграм.
Гра абсолютна пуста - нещодавно була у ранньому доступі. Віддав 126грн. Ця стратегія і 100 грн не варта, і 50, і навіть 20! У ній нема чого робити, а розробники гру, схоже, закинули.
Купив, бо хотів підтримати своїх земляків, підтримати Український геймдев. Але... корабель бороздить землею... Це вже занадто, рефанд!
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2885312895
Детально

Українські Вікінги

Я люблю cкандинавську культуру та міфологію. Вона завжди здавалася рідною. І не дивно, адже історія Русі тісно пов'язана з історією скандинавів. Так чи інакше, Українські землі були багатонаціональними, тож історію ми можемо мати з ким завгодно спільну. Одін захисти, але можливо і з мордором[uk.wikipedia.org].

Автори, гадаю, це теж розуміють. Створити контент, який має спільну історію із стародавніми предками. Велика повага за обрану тематику!

Я фанат Nortgard. Чимало годин награв у неї, при цьому досі не пройшов компанію.
Наскільки гра захоплива, цікава й атмосферна. А головне, що експансія і система економіки викликає азарт. У грі є контент і випадкові події. Постійно щось відбувається, при цьому не набридає. Партію за партією хочеться перегравати.

Valand - протилежність Nortgard`у... Незрозуміло, що саме хотіли зробити, дві студії...
Пишу негативну рецензію зі стиснутими зубами, із прикрікстю, соромом та розчаруванням. Краще пограйте у Nortgard!
https://steamproxy.net/steamstore/app/466560/Northgard/

Ранній доступ
Зазвичай ігри, які коштують більше 100грн, хай і дешеві, але непогані. Та все що можна натрапити на безсовісних розробників, які кидають гравців на гроші.
Через статус "Раннього доступу" я дав грі шанс, і зробив чимало знижок на те, що, в грі слабкий бюджет, маленька команда, перша гра. А в ній купа багів, немає контенту, так ще й керування бісить. Судячи з відгуків, не один я пробачав грі огріхи через ранній доступ. Гра ні в чому не унікальна. Що хотіли зробити розробники - не зрозуміло. Зробити ще знижку на війну в Україні, через тупорилих орків[uk.wikipedia.org]? Не можу, бо автори релізнули сиру гру.

Реліз
Якщо, стан розробки гри погіршився через війну, то остання краплею була реліз незакінченої гри. А вихід гри з раннього доступу що означає? Правильно! Гру закинули і не факт що оновлюватимуть! Рідко хто продовжує підтримувати гру після сирого релізу. Виправили всього три бага: Поламана камера, мерехтіння води, більш стабільний FPS.

Перше що кидається в очі, це абсолютно гола карта, на якій ходять кабанчики, є поселення варварів і дерева по всій карті, які заважають будівництву.
Та давайте по порядку.

Будівництво
Гра позиціонує себе як місто-будівельник. Люблю ігри, які дають свободу творчості у будівництві свого власного поселення. А не гнатися за економічними цифрами й за кращий статок жителів. Нагадує чудову Українську гру - OSTRIV!
https://steamproxy.net/steamstore/app/773790/Ostriv/
На жаль в грі немає чого будувати, на скрині вище - усі будиночки що Ви бачите, то і доступно для будівництва. Три з яких безкорисні в експлуатації - звичайний декор.

Варто попередити, що взаємодії з будівлями майже немає. Достатньо затвердити місце плану, то вже не відміните, поки не зруйнує ворог.

Все по стандарту: Лісопильня, Хижина збирача (не розумію чому збирача, якщо це мисливський будинок), казарма, стрілецька казарма, житловий будинок, колодязь, багаття, руна, причал. Ратушу побудувати не можна, бо вона доступна на старті. Колодязь та багнище просто декорація. А руна потрібна щоб лікувати своїх юнітів.

Юніти та керування
Всього чотири виду юнітів: селянин, воїн, лучник, дракар.

Виділення в грі жахливе, не вийде точечно виділити одного юніта чи будівлю. Точніше це не завжди вдається зробити з першого разу. Тож простіше виділяти в рамку! Якщо виділяти групу селян, вони нормально реагують на команду, хай і не завжди. Якщо, виділити солдат, переміщується лише один з групи, а нормально якщо вказати нападати на ворога.

Селяни - потрібні лише щоб будувати, збирати їжу та дерево. Одна будівля вміщує одну вільну професію.

Войни - взагалі дивно себе поводяться. Вони намагаються одночасно нападати та утримувати позиції, через чого можна помітити, як вони спиняються коли переміщуються в напрямок ворога.

Лучники - повністю тупі, якщо побачать ворога одразу стріляють і їх ледве ледве можна буде перемістити, вони автоматично зупиняються продовжуючи стріляти. Та не потраплять у ціль, бо їх ціль знаходиться за деревами.

Дракар - взагалі найбезкорисний і універсальний корабель. На ньому можна заплити на землю, і плавати по землі. Так можна саджати воїнів на нього. Можливо транспортування єдина корисна річ в ній, бо якщо виділити свою армію, то переміщуватися буде лише один з виділених.

Варвари - міські вороги. Вони можуть на старті завадити вам у розвитку, що декілька разів було, а можуть якийсь час не заважати. Ймовірно, що Вас вони не чіпатимуть і ви встигнете створити п'ятьох воїнів для захисту селища. Руйнувати селища варварів немає сенсу, бо вони продовжують з'являтися біля зруйнованого будинку.

Ресурси
В грі всього три ресурсу: Їжа, ресурси та вмістимість.

Їжа - З їжею зрозуміло, чим більше поселення тим більше потрібно їжі, але кабани схоже не відновлюються.

Ресурси - я так і назву ресурсом, бо це - основна валюта для будівництва та найму. Ви добуваєте дерево - поповнюється. Добуваєте їжу - поповнюється. Мені така система сподобалася і досі подобається. Якщо гра буде більш складною та динамічною в жанрі Stronghold[uk.wikipedia.org]. Гравець зможе сконцентруватися на будівництві й на армії. Не відволікаючись, на те що якогось ресурсу не вистачає. Ні, справді - це дійсно класна і смілива ідея. Але толку мало, якщо динаміки в грі немає.

Про вмістимість населення гадаю можна не говорити.

Будівництво не дуже цікаве, але і місця для будівництва не дуже багато, через клятих дерев яких не можна знищити. Вони нескінченні, та все ж я помітив що вони можуть закінчитися, але виростуть нові дерева.

Графіка
В грі простенька та прикольна графіка, але яка ж гра яскрава... Я не думаю що це проблеми зі зображенням монітору. Та зміна дня та ночі в грі жахлива. Коли темнішає - нічого не видно, та миттєво освітлюється. Також само коли настає день, занадто яскраво, та потім стабілізується. Але все одно занадто яскраво, або темно.

Музика
Музика в грі красива й надихаюча. Надає надію, що гру можливо таки не закинуть. Музика майже найважливіший елемент в кіно та іграх, бо завдяки захоплюючий експозиції, навіть найгірший проект може стати шедевром на роки.

Переваги

• Непогана графіка, хоч й заяскрава
  
• Приємна музика
  
• Є Українська і взагалі гра Українська

Недоліки

• Є орська
  
• Не дуже хороша оптимізація - як для RTX3000serias, Ryzen 7
  
• Тупий штучний інтелект юнітів що у гравця, що у ворога
  
• Пуста гра без контенту

Загальне розчарування. Я хочу пишатися цією грою і щоб вона зрівнялася з Nortgard та OSTRIV.
Але в результаті, ні риба... ні... Поки я рефандну гру, але за грою слідкуватиму. Коли гра буде варта своїх грошей, тоді й куплю!
Я дуже сподіваюся, що автори дороблять гру і приберуть штучну мову[prosvit.in.ua].

Стисло
Якщо комусь цікаво огляд самої гри, краще почитайте цю рецензію на оригинал. Тут здебільшого буде огляд оновлення гри. Що змінилося, що додали. Так то коротко скажу, гра все також шедевр. І починати знайомство треба саме з Director`s Cut. Він більш дороблений і більш збалансований. Тим-паче, після проходження гри, відкривається бонусний контент, якого немає в оригіналі.

Детально

• Злегка змінили карту, додавши нових секретів
  
• Нові текстури
  
• Перемалювали дизайн зброї і додали анімацію перезарядки
  
• Zсобаки стали більш небезпечними (стало складніше ухилятися)
  
• Після бою більше часток (більше крові, більше куль, навіть магазин падає на підлогу)
  
• На стінах стикає кров і з ворогів стікає кров. (Біля трупів збирається кривава баня)
  
• Додали нову зброю для доповнення – Вогнемет, замість Томсона. Вороги вбиті вогнеметом,
• мають спалену текстуру
  
• Додані нові вороги
  
• Трохи змінили позиції квестових предметів
  
• Я вважаю це дивно виглядає, але тепер декоративні спрайти можна розглядати з восьми сторін
  
• З’явився бонусний контент який відкривається після проходження гри
  
• Змінився ембіент та додали нові звукові ефекти
  
• Додали нові точки збереження

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2858283928
Думка про Director`s Cut
Багато про Director`s Cut розповісти не можу, бо змін в грі не так багато, як цього хотілося б. Змінили текстури, змінили трохи дизайн зброї. Трохи змінився ембіент, додалися деталі. Але в цілому грати стало більш приємно і атмосферна.

Підправили баланс - хоча що до балансу важко щось сказати. Не зрозуміло, баланс підправлений на користь гравця, чи на користь ворогів. Бо місцями грається важче ніж в оригіналі, а місцями легше. Та в цілому Director`s Cut вийшов хорошим. Один недолік, це те що доповнення Bittersweet Misery поламаний! Я не знаю, у чому справа, але чесно пройти доповнення без секретів не можливо. Гра ніби думає, що ми граємо в основну гру, тому ключові предмети розплоджені, як в основній грі. Так не зрозуміло, куди треба вставляти дроти і де знайти болторіз. Коротше… з цим не зрозуміло…

Не думайте, що історія розкриється більше. Це просто доопрацювання вирізаного контенту. І тепер гра дійсно здається більш завершеною. Однак для мене здається дивним рішенням робити 3D моделі спрайтовими. Так вам доведеться побачити 3D труп і нового ворога. Не те щоб, не вписується у загальний дизайн, просто звик бачити намальованих монстрів, а тут почвара раптом 3D.

Чи виправили баги? Бо в оригінальній грі є баги, як наприклад баг, коли залазиш на дах церкви у пошуку секрету, випадково потрапляєш у саму церкву. А при повернені на двір, ти вже не можеш вийти на двір. Шукати і перевіряти баги я не хочу, бо гра і без того дуже складна, і лячна. На щастя ці баги дуже рідкі і щоб їх спровокувати, треба постаратися. Я із задоволенням перепройшов Director`s Cut.

Не скажу, що роботи пророблено багато. Змін не так багато, як хотілося б. Але достатньо, щоб я не сказав: «воно не варто тих грошей».

Схожі ігри: по ретро стилістики та геймплею

Стисло
Бог створив людину по образу і подобі. Людина створила образ подобі себе…
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2858260979
Біс знає, за скільки автор продав душу дияволу…[en.wikipedia.org] але цей хоррор не для слабких духом. В ней грати страшно було навіть після першого проходження. Знаєш скільки ворогів, де що сховано, а все одно страшно… Гра, а ні на хвилинку не дає розслабитися. Навіть не знаю чому… Я гадаю велику роль тут зіграла саме реалістичність. Не щодня в іграх можеш побачити голі трупи з піськами і цицьками. Тепер я розумію цензура – це гівно яке псує усю насолоду від дорослого контенту.

Детально
Гра мене неймовірно вразила… Я давно так не боявся хоррори. Точніше навіть сказати. Цей страх не порівняється з Silent Hill чи Resident Evil. Най ближча гра яку можу порівняти – це Cry of Fear.
Бачиш на сторінці – гру яка створена на рушії LZDooM.[zdoom.org] В думках: «От зараз по стріляємося, порюмсаємо монстряків» І от серед лісу вже стає не по собі, поки не знайдеш труп. Через декілька секунд лякаєшся звуків того що, до тебе наближається! Побачивши тутешні жахи розумієш, розчленування не дуже приємно сприймається на цих оголених трупах. Від гри стає погано…

Філософське питання стоїть у тому - чому ми дивимось на жорстокість і смерть
персонажів у художньому творі?

Я повірив у реалістичність, усього що відбувається в грі. Виживання – це питання не в насолоді гри, а випробуванням своєї психічної витримки.
До головоломок стоїть питання. На першій локації постане питання коду до дверей. Через страх, мозку важко зосередитись на задачі і він не бачить очевидну відповідь. Але це не той випадок, підказка де шукати відповідь, жахливо написана. Тут не важливо, як добре ви знаєте Англійський. Та все ж розібрати, що там написано можна. В цілому головоломки на початку гри занадто складні, на стільки, що встигнеш рефанднути гру. Якщо до першої головоломки гра встигла вам сподобатися, дайте їй шанс, бо далі буде цікавіше! Та запевняю вас, раджу вам починати гру саме з легкого рівня складності. Бо на більшої складності, гру не пройти, не знаючи секретів, а вони геть, не очевидні. І ще одна порада не користуйтеся режимом присідання...
Дихання, чи то жінки, чи то мертвих душ, чи то тих що колись було людиною… або… і досі є людиною. Не людський жах тиші, ніби знаходишся в астральному світі, ніби тут тебе не має бути. Місцями в грі є секрети які збивають усю імерсивність. Гра постійно ламає мозок… Дивлячись на архітектуру, текстури, вслухаючись у довгий коридор, у очікуванні жаху який ховається за кутом. Або ж коли бачиш величезний силует у далині… Страх невідомого, бажання здатися або застрелитися. Вийти з гри коли тобі страшно – це і є самогубство.[uk.wikipedia.org] Я завжди переконував себе, якщо вийшов з гри через страх не зберігши процес. Отже скоїв самогубство… Над звуковими та музикальними супроводженнями по працювали дуже добре. Гра точно не для тих у кого слабке серце. А нижче перечисллю головну причину страху перед грою.
Яка ціна щоб налякати людину по справжньому? Чому людям подобається боятися, а після наляканості відчувається радість? А що якщо показати людині, що вона не в безпеці? Як це робить гра, це важко описати тут треба посмакувати самому. А що буде, якщо людині показати сексуальне мертве тіло? Тим-патше, коли людина купила гру заради дорослістю гри. Ментальна боротьба між сексуальним збудженням та огидою до жахливого. Та гаразд трупи, а що якщо жінка з головою тигра, з сексуальним тілом та бензопилами замість рук вас намагатиметься вбити? Гра постійно випробовує Ваш внутрішній фетишизм. Куди не подивишся, всюди пеніси, вагіни, цицьки. Маю вточнити, не треба тутешніх ворогів вважати монстрами. Вони усі або все що - тварини, або все що – люди. І це жахає в них, жахає - ця людяність у звіра, ця звірство у людини. Чому нас взагалі лякають трупи і їх розчленування? Нас скоріше лякає не тіло, а те що колись це тіло було людиною. Згадати Некроморфів в Dead Space, чи Медсестр в Silent Hill. Як вони не звично рухаються, як не звично вони виглядають. Від них майже нічого не лишилося від людини. Сподіваюсь при створені Dismantled ні хто не помер і не постраждав. Бо постійно таке відчуття, що когось вбили, щоб зрозуміти як створити по справжньому страшні трупи.
Цікаво, що в грі є DEMO версія, але вона чомусь не доступна для скачування в Steam. Demo є передісторією основної гри. Раджу почати з DEMO, а потім братися за основну гру. (До речі в DEMO ви можете налаштувати гру під свій лад. Наприклад щоб вимкнути приціл чи налаштувати текст)
Історія дуже схожа з повістю Г. Ф. Лавкрафта – Реаніматор: Герберт Уэст[en.wikipedia.org]
В грі чотири фіналу, дві з них хибні, одна з них не канон. Перший раз скоріш за все у вас буде поганий фінал. В інших випадках, вам доведеться бути уважніше. На більш високому рівні складності ключові предмети переміщуються в інші місця. Я й досі не всі ключові предмети знайшов на високій складності без секретів.

Bittersweet Misery
Доповнення розповідає паралельно долю іншої жертви. Представлять нових монстрів й нові локації. Маю зазначити вийшло навіть краще за основну гру і страшніше. Доповнення перетворюється у відкритий світ. Ви вільні іти куди заманеться. Можна гру пройти швидко, а можна складним і повільним шляхом. Можливо враховуючи, те що бачив у DEMO другої частини, є і третій фінал.
Переваги

• Зроблено з душею
  
• Сміливість автора
  
• Реалістична атмосфера Оселі Зла
  
• Багато крові, дуже багато жорстокості
  
• Оголеність без цензури
  
• Режим перемикання цензури
  
• Майже ідеальний баланс
  
• Як хоррор занадто страшний
  
• Глибока доросла філософія
  
• Оригінальний сетинг який заслуговує на свою франшизу

Недоліки

• Секрети псують імерсивність через абсурдність
  
• На високому рівні складності пройти гру чесно без секретів нереально
  
• Слабкий зворотній зв’язок з гравцем, часто не зрозуміло, що треба робити

Гра бомбезна і дуже смілива, майже ідеальна але не знаю, чи добре, що вона не викликає бажання повертатися до перепроходження після пережитого жаху. У такому разі, автор зумівся зробити справжній кошмар. Усім раджу пограти, таких хоррорів ви нескоро побачите!

Друга частина гри у розробці і там є DEMO, але воно жахливе. Я сподіваюсь друга частина буде краще за те що ми маємо зараз в DEMO.

Увага: Я раджу почати грати одразу в Director`s Cut версію. Вона більш доповнена і збалансована. Рецензія

Скорочено: 3925
Схожі ігри: по ретро стилістики та геймплею

- Шерлок, як ви встигли так швидко пройти The Mystery of the Mummy, без запуску гри?
- Елементарно. Я розкрив злочин прямо на сторінці гри!

Стисло
Тріндець… Не грайте! Особливо російською мовою! Як завжди росіяни на відчепись роблять локалізацію ламаючи скріпти гри. Я то гадав, якщо розробники з України і їм «какая разніца» то імовірно оригінальна мова російська. Що ж добре, що я помилився напевно… В цілому, технічно це поламана гра. Щоб почати гру, треба пройти танці з бубнами. І то після налаштування доводиться грати як доведеться… Так я усю гру воював з курсором. Якщо не хочете долбатися з мишкою, доведеться грати у маленькому віконці, але в маленькому вікні вам буде важко шукати предмети і читати текст. Як налагодити гру, можете почитати у користувацьких посібниках. По бережіть свої нерви та час. Рішення часто не очевидне і доводиться багато бігати туди сюди, бо після правильної послідовності відкриваються нові трігери. Та якщо ви ще не дивилися на скріни, можете пограти. А якщо вже подивилися, вітаю ви пройшли гру.

Детально
SH: The Mystery of the Mummy – перша частина в серії студій, Frogwares.[uk.wikipedia.org] Мені важко сказати на скільки гра хороша, як Quest в 2002. Може через глючиність Steam версій я втомився він війни з, глючиним керуванням. Але якщо чесно, як по мені - ця гра ні про що навіть для 2002… Спочатку так, спочатку дійсно цікаво: дизайн локацій зроблено красиво, музика навіює атмосферу 19 століття, параноя до містики. Але з часом помічаєш кривизну геймдизайну... Більш за все, це помічається коли переміщуєтесь по кімнатам та намагаєтесь взаємодіяти з речами. Як працює людський мозок в грі? Якщо позиція фіксоване, ми бажаємо переміщуватися вперед чи в бік. Тут іноді доводиться переміщуватися по діагоналі. Хочеш переміститися в кут кімнати, а треба переміститися трохи в бік. Це часто ламає мозок і таких моментів дуже багато. Куди ти можеш переміститися, дуже часто не очевидно. Але най більше питання, як можна було зіпсувати рушій Phoenix VR?![ru.wikipedia.org] Це досить крутий рушій навіть на наш час! Створено сім ігор враховуючи ї SH:tMotM. Зазвичай суть ігор на цьому рушій в тому, що ви від першої особи граєте в Quest ігри. Керуючи камерою, шукаєте предмети і вирішуєте головоломки. Але Frogwares нащось відв’язали курсор від центру камери й зробили повноцінний курсор, який працює не дуже добре. Так ще й має не зручний курсор у виді руки з трубкою. Не зрозуміло де гострий край курсора через цю трубку. Як по мені в цьому й проблема гри, розробники зробили курсор через який дуже не зручно розглядати кімнати в 360*. Вимушений сказати – це гірша гра на рушії Phoenix VR. І так попереджаю, іноді завершуючи рівень, гра може вибити на робочій стіл, пропускайте катсцену! Продовжуйте пропускати, поки не опинитесь на новому рівні.
Я не фанат жанру Quest, але я люблю такі ігри, вони прикольні і лампові. Перед сном їх грати самий раз, що власне я роблю іноді. Але грати в цю гру перед сном не треба… Враховуючи як бісять баги, один раз у мене навіть дві головоломки були пропущені. Не знаю як і чому, я ще помітив, що гра якось підглючила. А це була одна з важких головоломок в грі. Я навіть радий, що пропустив бо цей Quest просто фулстрація. Можливо, якби Frogwares не віднеслися до гри халатно випускаючи її в Steam, такої люті на гру не було б. Плювати платна гра чи не платна. Мені запропонували продукт, я на цей продукт витратив час. І так, що не так з цим Quest? На старті історія починається нормально. Ходите, дивитись, щось шукаєте. Я не одразу, це помітив, але недолік є на стартовій локації… бо було дуже незручно переміщуватися. Я хочу переміститися у ту частину кімнати, але я маю рухатися по діагоналі. Іноді камера стоїть поруч з якимись об’єктами занадто близько. Таке відчуття, в грі зробили карту, розклали предмети, а як розташовувати позиції гравця не подумали. Відчувається недоробленість гри, ніби шматок сюжету вирізали, а десь вирізали контент. Бо багато деталей, але мало взаємодій… Зазвичай в Quest, якщо на щось можете подивитися чи кудись піти, це потім матиме свою роль. Але ні, в грі не так багато води, але все ж дратує, що ні з чим взаємодіяти не можеш. [spoilerp]Так до речі розробники вирішили спалити одну кімнату на фінальному рівні. Про те що дім горить, всі забувають одразу. Хоча сам Шерлок каже «Треба поспішати». Я так думаю, у авторів не лишилося ідей як додати контент для кімнати.[/spoiler] Доводиться дідусевим методом вишукувати трігер по пікселям. Навіть фінал зробили на відчепись. Наче все логічно, але фінал настільки поспішний, що не встигаєш переварити інформацію. Гра точно вийшла не повною! Я не раджу грати в цю частину SH.[uk.wikipedia.org] Просто пропустить її, сюжет може вас заінтригує, але все стає дуже швидко очевидно, «Ага завжди вбивця дворецький». Класична ситуація клішованих детективних історій. Будьте впевнені, ви швидко втратите інтерес бо знаєте - хто є хто. Та плювати на сюжет, бо на жаль сама гра як Quest дуже крива і дій не очевидні. Це неначе Український погляд на Neverhood[uk.wikipedia.org]. Через це, важко вжитися у роль легендарного детектива Sherlock Holmes.[uk.wikipedia.org] Таке відчуття, що детектив тупий, а не Ви! Ооо, повірьте, у вас будуть думки, про те що Шерлок не такий вже і розумний. При всій повазі до франшизи, до Шерлока, до Frogwares… Але це жахливий квест… Гірша частина в серії. Та наступні ігри будуть краще, не просто так серія ігор Sherlock Holmes - належить Українській студії Frogwares!

Переваги

• Рушій Phoenix VR
  
• Красиві локації
  
• Атмосферна

Недоліки

• Дуже глючина гра
  
• Відчувається порізаною
  
• Щоб крутити камеру, треба використовувати курсор
  
• Загадки не очевидні як в Neverhood
  
• Боляче грати
  
• Гра неначе принижує Шерлока Холмса
  
• Незручний курсор
  
• Примітивні пазли
  
• російська локалізація як завжди все зіпсувала

Як шкода, що я не задоволений грою, та скоріш за все через технічні проблеми грати в цю гру боляче. Як квест свою задачу не виконує і усе що в грі відбувається сенсу немає. На щастя це єдина погана гра в серії. Іронічно, що вона перша в серій та досить успішна для 2002. Схоже вона не пройшла перевірку часу. Та здебільшого через халатність авторів, краще б вони не випускали гру в Steam.