Recent reviews by SuNightFox UA

Доволі таки не звичайний ретро-шутер, на перший погляд здається це має бути типу DooM, але на тему Єгипетської міфології. Та як би не так... Насправді, це платформер, шутер, метроідванія.

Початок
Початок гри доволі таки типовий, як у DooM, з’являєтеся зі стартової зброї й потроху адаптуєтеся до місцевого керування. Я особисто почав гру на максимальній складності, але швидко про це пошкодував, перший рядовий ворог не давав себе пропустити й боєприпаси швидко закінчувалися. Тож довго не думаючи я почав перше проходження на легкому.

Після першого рівня, на другому стає зрозуміло, що ви проходите далеко не рівні, а локації, які є розвилками між іншими локаціями. І щоразу коли ви повертаєтесь на ту чи іншу локацію, вороги й наповнення локацій відновлюється. Нема сенсу намагатися знайти всі секрети на першому проходженні, поки не зберете всі сюжетні предмети, а саме зброя та артефакти, які дадуть вам нові можливості для проходження раніше не доступних місць.

Наприклад: не могли дострибнути до іншого боку прірви, але у своєму подорожі ви знайдете капелюх, який дозволить вам трохи довше протриматися в повітрі й головне не вбитися від падіння, ба більше цей капелюх вам знадобиться для спуску в місцях де треба впасти без пошкодження. Або граната, завдяки якої ви зможете підривати стіни.

Поновлення припасів та здоров’я
Цікаво придумана система з набоями та відновлення здоров’я. Як таких набоїв і аптечок у грі абсолютно нема. Відновлювачі набоїв спільні. Тобто на локаціях будуть розкидані сині та червоні сфери - це ваші набої та аптечки, і також вони випадають з ворогів та ваз час від часу, вони відрізняються розмірами від маленьких до великих. Якщо із здоров’ям усе зрозуміло, то з набоями треба бути більш тактичним. Набої ви відновлюєте лише тій зброї яку зараз тримаєте, а значить поповнення набоїв не розділяється між усім вашим арсеналом. Та на щастя в грі є рідкісні сфери, які відновлюють здоров’я та набої арсеналу на повну.

Платформінг та Вороги
Треба також зазначити платформінг та про її живність. Вам доведеться дуже багато швидко бігати та стрибати, з часом ви зрозумієте, що це ідеальна гра для спідрану. На першому проходженні я пройшов гру загалом за 6 годин, на другому за 3 години, і на третій майже за півтори години, і це на всіх 3-х складностях. Та яку б складність ви не вибрали, ви дуже часто помиратимете по різним причинам, то від жуків, то від ваз, то від місцевих пасток і падіння. Перші кілька локацій проходяться пішки, але чим далі тим більше треба стрибати й частіше ухилятися від ворогів. Динамікою гра не образить. Бо хай у грі не таке велике різноманіття ворогів, та вони всі збалансовані. Кожен ворог, кожна пастка, кожна прірва знаходиться там де має бути, і головне. Ви легко запам’ятаєте позицію кожної небезпеки, завдяки чому ви не застрягнете на одному місці.

БОСИ
От боси, на жаль, на жодній складності боси не викликали проблем у проходженні, їх напади передбачувані, і переважно вони вас переслідують, ніж намагаються заподіяти шкоди чи стріляти по вам. У весь бій з ними, це біг колами й відстріл на відстані. Фінальний бос взагалі не вражає, у нього 3 етапи й жоден з них не викличе у вас захват. Фінальний бос навіть нудніший на за попередні.

PowerSlave – це приклад про важливість якості, ніж кількості. Локацій у грі не так багато, і проходяться вони досить швидко, особливо з кожним новим проходженням. Якщо згадати інші ретро-шутери, дуже часто нам підкидують десятки рівнів, які між собою сильно схожі, і просто мають у собі купу ворогів та тупого м’яса, але після битви доводиться блукати між кімнатами у пошуку ключів для завершити рівень, або годинами шукати секрети.

Гра більше розважає з дизайнерської точки зору, кожна локація вам запам’ятається, ви точно знатимете куди вам треба повертатися. Також у грі всього 5 секретів, які полегшать проходження й їх важко пропустити. Інші 31 секретів то для досягнення й вони добре заховані, але мають у собі нічого корисного для проходження. Все що вам треба, це насолоджуватися архітектурою та якісно прописаним сценарієм, який вас дуже здивує при другому проходженні, після складності Normal. Ба більше, кожна зброя також збалансована як і кількість їх боєприпасів, якщо грамотно їх використовувати, кожна зброя обов’язково виконає свою роль, а інакше у важливий момент ваша улюблена зброя не матиме набоїв.

Сюжет тут до болі банальний, я б сказав, як у типовому бойовичку Рембо, але з монстрами. В Єгипті з’явилася долина в якому ви як раз таки подорожуватимете. Ви й ваша команда — найманці, але з усіх вижили лише ви один. На першому рівні, дуже скоро знайдете гробницю Фараона, його дух вказуватиме вам, що робити, щоб зупинити нападників. Так на протязі всієї гри, ви збиратимете артефакти які даватимуть вам особливі вміння, і підете на зустріч з фінальним босом. Також у грі є 2 кінцівки: Хороша та Погана, фінал залежить від того, чи зберете ви комунікатор до кінця гри, чи не зберете. Тому на перше проходження можна спробувати пройти на поганий кінець, а потім завантажити гру й дозбирати комунікатор.

Якщо бути чесним, ця гра й є оригінал, тільки трохи видозміненими локаціями та динамікою гри. Я трохи грав у цю гру ще на PS One. І ось коли я пограв у цей ремастеред, я сильних змін окрім графічних не відчув. Єдине що сильно відрізняється, це DOSBOX версія, вона радикально змінена. А тому вона продається окремо, бо то буквально окрема гра, ба більше вона є портом, оригінал був консольним есклюзивом. І ще цікава відмінність, фінал у DOSBOX також відрізняється й має 2 кінцівки. Якщо надумаєте взяти й DOSBOX версію, краще купуйте в GOG[www.gog.com], бо старі ігри в Steam частіше за все не працюють, або запускаються з білю.

ПЕРЕВАГИ
• Якісний ретро-шутер
  
• Не перенасичена
  
• Збалансовані всі складності
  
• Збалансовані вороги, арсенал, платформінг
  
• Не душні секрети
  
• Красивий дизайн локацій
  
• Shootroid
  
• Ідеальна гра для спідрану
  
• Легко запам’ятовуються локації
  
• Зроблено з любов’ю
  
• Проходиться на одному диханні
  
  
  НЕДОЛІКИ
• Боси розчарували
  
• Нема другої частини :С

Вердикт
Гра точно розроблялась на подобі Half-Life, ніж на DooM. На момент виходу гри вже в моді були графічні 3D шутери. Гра ще в свій час була застаріла й отримала мало уваги, навіть The Rainbow Six у свій час хай і виглядав застаріло, але був у 3D й пропонував новий шутерно-тактичний досвід. У той час як PowerSlave, сприймався клоном DooM, але це не так. Це дуже якісний сюжетний Shootroid, який чудово розважає й відчувається свіжо. Гра не душить статистикою, пройди гру на 100%. Якщо гравця не довелося заохочувати самому шукати секрети, отже геймдизайн працює ідеально. Гра заслуговує на продовження!

Подяка за подарунок на День Народження
Дуже дякую СТОЯТИ за цей чудовий дарунок.
Посилання на локалізатора[t.me]

СХОЖЕ

Знаєте, в мене якийсь принцип не писати до порно ігор рецензії, що позитивні, що негативні, але при цьому відкрито граю в них навіть не в статусі невидимки.
Але зараз завдання номінації просить написати рецензію на гру, яку номінував. Так, я номінував еротичну гру. Однаково спільнота обере грою року якусь хрінь, часи хороших ігор скінчилися.

Так от, маю визнати VM змінила мої погляди на еротичні ігри. Раніше думав, це для якихось відбитих дрочерів, гра в якому навіть нема сексу, який сенс від подібних ігор. Я людина творча, зміг розгледіти контекст автора.

Originally posted by SuNightFox:

Еротика відмінно від порно — це мистецтво для дорослих

Якщо кому цікаво, я зробив на гру Українізатор, тож не соромтесь, завітайте й підтримайте.
Зазначу, якщо ви вирішили однаково грати Англійською, то Англійська не оригінальна й є машинним перекладом.
Я над адаптацією по працював, завдяки чому розмови з персонажами будуть живими. Місцями Англійська мова втрачає сенс. Тому мені довелося награти більше 12 годин, щоб у тих чи інших моментах зрозуміти суть.
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3092084628
- Нащо ти граєш у такі ігри? - Ти не розумієш жінко, це кохання! - Та як ти смієш!? - Як би ж то я смів. А як ти смієш засуджувати мої смаки!? - Вона не справжня, почуття штучні, все це задумка автора. - Ото ж бо, й я вбачаю в ній жінку й красу, а в тобі чоловіка й заздрість.

На жаль, ігролад у грі бідний, оскільки хоч і цілі є, але вам завжди вказують куди йти й що робити. Звичайна ходунька від точки до точки, але на диво зроблено це цікаво. Не знаю чому, може це через Веліну, яка вас постійно шукатиме й переслідуватиме, а може, щось у цьому є. Так чи інакше, гра не відчувається зробленою на ві@’їбись.

Усього 2 рівня й ще два в якості бонусів. Перші два рівня, це рівні складності які сюжетно пов’язані: перший рівень повчальний, щоб зрозуміти механіку гри, другий уже сюжетний. Сама гра проходиться від силу 30-60 хвилин, навіть устигнете зробити повернення коштів.
Але суть гри не в тому, що це пародійний жахастик де вас переслідують і ви ховаєтесь, а в тому, що ця гра “СИМУЛЯТОР ПОБАЧЕНЬ”.
У моєму розумінні симулятор побачень, це коли ти взаємодієш з віртуальною дівчиною, вибираєш відповіді в розмовах, але як виявилося не обов’язково, принаймні візуальні новели чомусь називаються “іграми”.

Самий смак не в сюжеті гри, а в персонажі, розробник постарався над Веліною: анімація, лице, її міміка, посмішка, очі, текстури тіла, вбрання, діалоги. Все це в ній так добре зроблено, що головний герой це просто болванка в якого постійно однаковий вираз обличчя.
Більшість часу ви проведете в покоях Веліни, там ви др... дружитимете з нею, пізнаватимете її як особистість.

Коли я почав перекладати гру, я на щастя не багато переклав і гра оновилася.
Гру кожен місяць оновлюють, тож я думаю й мій переклад на гру не в останнє буде оновлено.
Тож можна підтримати автора купівлею гри, бо як я розумію на свої ігри він ніколи не робить знижок. Гра ще парочку разів оновлювалася поки перекладав гру. З останнім оновленням додали новий розділ у якості бонусу й книжки, які розкривають персонажів.

Ви можете бути не згодними з моєю оцінкою, але як на мене старання одного розробника, це справедлива оцінка. Головна героїня в центрі уваги, над нею по працювали чудово, на неї приємно дивитися, закохуєшся й др... Дружити з дівчатами стає легше.
Так, ігроладу мало, але нагадаю, це СИМУЛЯТОР ПОБАЧЕНЬ. Якщо ви хочете гру, щоб подрочити, то в принципі є на що подрочити, але тільки на особистість та сексуальність. Сексу в грі немає, хоч і в обговореннях просили додати. Я поважаю рішення автора, обходитися без порева. Бо ті порно ігри, що я вже встиг пограти, мені швидко набридли. Героїні там уже геть не цікаві, немов якісь речі використані. Як би це грубо не звучало, але порно ігри не аби як об’єктивізують дівчат і я не бачу в цьому нічого поганого, як і те що чоловіків об’єктивізують, для прикладу Кратос з God of War та Conan. У випадку з Vampire Mansions вам ще захочеться повертатися в гру й не раз. Якщо розкриєте Веліну, ви свої мінімум 5 годин награєте.

Особисто я собі вже наробив скрінів для дрочоньки... ой... ЯК ЦЕ СТЕРТИ В МЕНЕ BACKSPACE НЕ ПРАЦЮЄ!!!!!

Дякую _KrUaSuN_ за цей чудовий подарунок, без іронії, дякую, тепер я знаю як перекладати ігри на Unreal Engine.

Схожі ігри:

Не купуйте гру, щось тут не чисто. По перше, немає назви "Xenus", але при цьому назва згадується в файлах гри. По друге, на росії гра продається й продається дешевше ніж в Україні, й по третє, хоч російська вирізана, по факту вона не вирізана. Її можна запустити покопавшись у файликах гри.

Нагадаю, що Xenus це Українська гра. Я підозрюю, що забуту гру просто якимось боком привласнили, але щоб не мати справу з правами, прибрали оригінальну назву. А друга частина та Предтечі досі належать російському видавцеві. Тож, я не думаю, що тепер дилогія не належить болотній країні.

Але це все фігня, основна причина чому небезпечно купувати, це те, що антивірус наполегливо видаляє EXE файл, без якого гра не запуститься. Ба більше, стім не припиняє роботу гри навіть після повного виходу з гри, навіть якщо ви закриєте лише лаунчер. У мене є піратський інсталятор гри з доповненнями, навіть його антивірус не підозрює на віруси. А я то думав, нарешті можу купити ліцензію...

Чи варто мені казати про темний бік серіалу. Справа не в серіалі, а в фанатів MLP, так званих Броні. Маю попередити батьків, у яких діти полюбляють поняшок, подбайте про те, щоб ваша дитина не стала частиною броні фендому. Я сам раніше був частиною цього броні фендому й зіштовхнувся з досить збоченою спілкою. Можна їх називати як завгодно: зоофіли, збоченці, ЛГБТшники і будете мати рацію. Але не забуваємо про R34, все що потрапляє в інтернет на це є порно. Хтось скаже, фендом це об’єднання людей по інтересам, й також матиме рацію, але дуже важко знайти броні, який би не цікавився б порном по MLP чи Еквестрійських Дівчат. Та й варто звинувачувати дорослих фанатів у вульгарщині дитячого серіалу? Ну по перше, поняшки намальовані дуже мило й кожен знайде поні близьку по характеру душі, а по друге дизайн поні намальовані так, ніби твоя дівчина до тебе залицяється кожну секунду й головне, що щиро. А по третє, коли студія помітила, що фан-база MLP це загалом дорослі люди, то серіал поступово з кожним сезоном ставав більш дорослим. Але я думаю, це такий же принцип як з Гаррі Поттером, з дорослішанням головного героя, дорослішає і покоління. Тож так, звинувачувати фанатів можна, адже саме фанати роблять будь-якого жанру фанатський зміст: від порно до гуру!

Але знаєте, є два ідіота, які осуджують броні: це ті, що сміються з дорослих людей, які дивляться дівчачі серіали, будь то мультики чи домогосподарки. І ті, що щиро ненавидять, так хейтери. Я вам так скажу, це куди краще, ніж цікавитися й просувати ЛГБТ та російську пропаганду.

Я обожнюю MLP, і це мій улюблений мультсеріал. Звичайно, сам серіал я давно не дивився, але я досі обожнюю цих барвистих істот. Цих милих, прекрасних, добрих, пухнастих лапочок і головне, що жіноча стать домінуюча. Ідеальний аніме серіал для хлопців.

На жаль, перша офіційна гра по MLP, вийшла комою... Ні, справа не в тому, що гра жахлива, жуканута, зроблено не охайно. Як раз таки з ігроладом і зовнішнім видом усе прекрасно. Цей млинець їсти можна.... Але для дитини і доросла людина ним не насититься.

Перед нами типовий платформер, на жаль, дуже бідний, так простий, як і має бути, бо гра для дітей, їм не роблять ігри занадто складними і довгими. Лінійне проходження де на різних платформах розкидані зірочки, а в особливо тяжких місцях (по міркам для дитини) розташовані піняти. Бігати поняшкою приємно й керування слухняне, а місцями воно автоматичне для зручності дитини. У грі, на жаль, нема чого робити, є квести з міні іграми, які поступово будуть відкриватися й можна буде в окремому меню пограти на пару з кимось. На протязі всієї гри, Ви бігатимете від А до Я. І толком не буде жодної пригоди... “Пригода в Мейртайм-Бей”, що в розумінні людей таке “Пригода”? Ми звикли, що мова йде про небезпеки, які очікують головних героїв. Вся гра це біганина за квестами подай принеси. Навіть Simpsons: Hit & Run будуть по цікавіше, хоч і все проходження було на машинах до кінцевої точки.

У грі вважайте активностей додаткових нема. Не обов’язковим у проходженні є лише зірочки. Так то все, що можна в грі побачити, гра сама по сюжету покаже.

Гадаю найкраще й найпрекрасніше в грі: самі поні й графіка! В останній раз я так умилявся милим персонажем, це лисичкою з гри Super Luke Tales. Дивитися діалоги у грі не нудно, навпаки, діалоги це найцікавіший момент у грі, бо дивитися на анімації дуже приємно. Те як розмовляють, як корчать мордочку, посміхаються, дивуються. Я навіть після міні гри, коли Сані стоїть у переможній позі, хвилин 5 дивився на неї, бо дуже мило посміхається, розглядував її шерстку й те як кліпає. І таких мімімішних моментів у грі валом.

Та є недоліки у деяких моментах гри, це лексинг. Рот не синхронізується з тим, що говорять персонажі. Чується пауза, а рот продовжує рухатися. А в одному моменті один персонаж плаче, але то анімація суму без сліз. Після цього дурного моменту, мені стало зрозуміло, що студія робить гру для ідіотів. Я був готовий змиритися з простотою ігроладу, але чудово пророблена робота з анімаціями іде коту під хвіст, через одну абсурдну сцену. Адже гра на 3 години, а студія випустила гру на “І так піде.” І ще один момент дивний, самі ж автори MLP знають, що поні не можуть копитами тримати предмети, або хоча б одним копитом. Лише єдинороги можуть магією підбирати дрібні предмети. Що в фільмі, що в грі, видно як поні тримають копитами телефони за допомогою кріплення. А ось, яким чином вони тримають палиці одним копитом, не зрозуміло. Можна сказати, що до***, але це до*** до розробників, адже що в серіалі, що в мультфільмі намагаються дбати про логіку копит.


Я раджу не годувати, видавця. Можливо, студія хотіла зробити дійсно чудову гру з цікавою історією після мультфільму. Адже робота над персонажами і анімаціями пророблена прекрасно, аж слів нема... Але, на жаль, навіть для дитячої гри це хрінь, а не гра. Я в дитинстві чимало дитячих ігор від Disney грав, так-так компанія яку заснував расист, нацист, антисеміт — Волт Дісней. Так, тепер живіть з цим фактом. Мені важко згадати поганих дитячих ігор по мультам Disney. Навіть Disney's Mickey Saves The Day 3D Adventure[disney.fandom.com] була по цікавіше й цікаві міні-ігри у які я задротив до дірок. А я на хвилиночку, ненавиджу Мікі Мауса. Справа в тому, що сама ж Disney спонсорує ігро-студії на якість. Шкода, що сама якість Disney стала чорною...

Не купуйте цю гру, я вас прошу. Ваша дитина має заслуговувати на більш якісну гру, або ви ж самі. Діти не розумні, їм аби дай пограти. До якості гри треба також ставитися, як до якості їжі. Нижче будуть продемонстровані ідеальні дитячі ігри, за які не шкода віддати навіть 500 грн.
Замість MLP

Не зрозумів я мода. Не зрозуміло, за що віддаєте гроші. Не сказати, що мод поганий, але ні чим здивувати він не може. Лише один сюжетний момент здивував, а так просто типове проходження карти, щоб постріляти. М’яса в грі достатньо в виді Комбайнів. Схоже, автор, узявши у роль Шепарда з Opposing Force, вирішив, що для солдата потрібно по більше ворогів. І, так, постріляти доведеться дійсно багато й через це баланс мода дуже страждає. Не те, щоб не проходимо, але той же фінал змусив мене біситися через незбалансованість.

СЮЖЕТ
Ви граєте за Шепарда з Opposing Force, і Вас вивели з тривалого стазіса G-Man`а ворти. Вони повідомляють Вам, що Вам не вороги і що Фрімен також не ворог і йому треба допомогти.

Події відбуваються паралельно подіям, коли Фрімен уже взяв у облогу Нова Проспект. Я толком не зрозумів, яким чином ми допомагаємо йому, але ж це лінійний шутер, тож сюжетна магія каже, що Ви дуже допомогли Фрімену. Після того як Проспект буде знищений, як я зрозумів потрапляєте в іншу базу Комбайнів. Де Ви аналогічно будете вбивати на своєму шляху солдатів!

Враховуючи, що мод є типовим лінійним проходженням, сюжетом нас розважають флешбеками, які не з першого разу зрозумієш, що вони є спогадами Шепарда. Автор не зробив текст у субтитрах курсивним і ефекту ехо ледве помітити. На першому проходженні я думав, що до Шепарда звертаються брати по зброї до самого фіналу.

Сюжет не цікавий, так, автор намагається якось розважати і дивувати сценарієм гри. Але як на мене, не дотягує...

ВІЗУАЛ
Якась хрінь вийшла з візуальним оточенням. На протязі усієї гри Вас переслідуватимуть кислотні текстури і хрінова гама. І що характерно, змінювати яскравість немає сенсу. Або ти робиш тіні ще темнішими, а темно в моді хоч очі виколи, або яскравіше джерела світла... Але то таке, найбільше що дратує це кислотно яскраві ефекти на початку проходження. Гаразд, з цих ефектів зробили портали на сцені. Але ж блін Ви будете хвилин 5 слухати монолог від ворта, що та, як і чому саме Ви такий особливий. І на протязі монологу будете дивитися на кислотне освітлення навколишнього середовища.

На щастя ця кислотність лише на початку й коли почнете грати далі з цим буде легше, але візуал усе що буде потворний, хоч і не так кидатиметься в очі. А на наступній половині грі все буде прекрасно. Дивний дизайн моду...

ГЕЙМДИЗАЙН
Дизайн рівнів сильно страждає, хоч і зроблено з душею. Так, дійсно старання автора помітно, але місцями кімнати не доречні й викликають питання. Проспект здається, якимось абстрактним лабіринтом і немає цілісності, бо кімнати зроблені абсолютно випадково. Щойно Ви проходили дивні коридори, а тепер Ви у підвалі й можете спуститися навіть ще глибше. Кімнати не виглядають порожніми у них є інтер’єр, але відчуваються не доповними і химерними немов з якогось марення сну. Принаймні так здається на початку перших пару розділів.

Карти проходити можна й, якось не звертаєш на них уваги. А ось баланс викликає питання, особливо коли Вам доведеться покинути Проспект. Далі проходячи мод, зрозуміло чому Комбайнів багато, гаразд, ідея була в тому, щоб зробити динамічні перестрілки, але насправді вони ніякі. Через того, що коли натрапляєте на арену, Вам доведеться часто використовувати Укриття, якого не так багато. Набої швидко закінчуються, Вам ніде буде їх узяти і мовчу про, те що відновлюватися ніде. І на деяких аренах у Вас будуть стріляти на великій відстані, а Вам нічим відстрілюватися. Арени доведеться проходити обережно! І будьте обережні в кінці моду...

А ось найбільша розчарування для мене як для Українізатора. У грі поламані субтитри!!! Ні, вони не просто не показують, вони усі працюють, але працюють через раз. Ви можете завантажувати що разу одне й теж саме місце, щоб почитати субтитри, але обов’язково один з фраз, або усі фрази будуть не показані, тут як пощастить.


Я розумію, що у Фрімена улюблений помаранчевий колір, у Барні блакитний, а у Шепарда зелений. Але ж не в такій кількості треба пхати цю зелень. Цьому моду треба б було рекламувати вибори Зе команди. Жарти, жартами, але все ж мод не поганий. Я готовий платити за моди і вважаю модотворці мають право заробляти також гроші. Було б не погано, якби автори ігор мали колоборацію з модотворцями і, якщо мод якісний можна було б продавати у якості окремої гри, або DLC до альтернативного ігроладу. І, ні, я не кажу про всратий магазин Піthesda. Чи заслуговує цей мод на гроші? Ні, геть не заслуговує, якщо автор візьметься допилювати мод, і зробить глобальну косметичну модофікацію, тоді можна буде говорити про гроші. А так, платити за типовий HL2… Тут тільки, якщо мод буде по довше, а натомість мод на 3 години, трохи довше за право повернути кошти.

У грі поламані субтитри, але я все одно планую перекласти мод (Українізатор не готовий)
Якщо комусь буде цікаво, слідкувати за розробкою Українізатора[discord.gg]

ЦІКАВІ МОДИ

Обожнюю цю гру, в свій час я прям задротив у цю гру. Тоді вона в країнах снд, включно й в Україні називалася “Как достать соседа”. Дивовижно, але тупориле московське видавництво зіпсувала назву гри. Дослівний переклад “Сусіди з пекла” було б на багато краще. Бо довгий час я не міг зрозуміти значення слова “дістати” у контексті гри. Але то ще квіточки, проблема в тому, що в свій час дилогія “Как достать соседа” мала успіх у країнах снд і тому випустили ще два плагіата в якості продовження. Так, так, плагіат у якості продовження, таке буває і не рідко грішать аматорські фільми за 40 грн, як от ТИТАНИК 2. Через тупорилих москалів багато хто помилково думав, що франшиза “Как достать соседа” була москальською й скотилася. А потім ще декілька плагіатів у якості спінофів з тупим болотним гумором. Запам’ятайте, оригінальна назва: Neighbours From Hell (Сусіди з Пекла) і їх всього дві частини.

Кумедно те, що це: квест-пазл-стелс.

СЮЖЕТ
Оригінальна гра відмінно від перевидання (Neghbours back From Hell) не пояснює мотивацію героя в знущаннях над сусідом. Враховуючи дитячу мультяшність не потрібна ніяка мотивація героїв, коли у гру гратимуть заради сміху, тим паче діти.

Ви граєте за Вуді, який є головним героєм серіалу NFH. На протязі усієї гри Ви знімаєте фільм і тому опис кожного рівня це лише опис серії, який надасть уявлення про що можуть бути пранки у цю серію. Але опис кожного епізоду то не більше ніж художня вставка для тих, хто любить почитати опис і вони не розкривають історію.

У кожному сезоні, кожен епізод можете проходити, у будь-якому порядку. Але, якщо будете уважними, то в кожному епізоді можуть бути зміни, як наприклад, опудало тварин. Через чого з’являється ілюзія взаємопов’язаності між епізодами. За, що я власне люблю старі ігри? Тоді деталізація була набагато цікавіше ніж у сучасних іграх, це Вам не записки чи предмети колекціїки збирати. Раджу уважно досліджувати кожен рівень і будете помічати цікаві деталі, особливо розглядувати фотографію в ванній.

ЗАДАЧІ
Що від Вас залежить? Звичайно, це Квест гра. Як завжди треба шукати предмети і взаємодіяти ними з оточенням. Щоб потім ваш сусід потрапив у вашу пастку. Вам доведеться ховатися від нього й намагатися закінчити рівень у обмежений час. Звичайно, Ви можете вимкнути обмеження в часі. Відсиджуватися Вам не дадуть, Ви можете сховатися в шафі чи під ліжком, але сусід постійно буде переміщуватися й виконувати свої хатні справи. Вам же треба слідкувати за ним і зробити пакості з речами, якими він взаємодіє. Коли підготуєте пастку Ви зможете подивитися смішну анімацію. Кожен пранк змусить Вас сміятися.

РЕЙТИНГ
Звичайно, гра не складна й з нею впоратися зможе дитина. Власне гра розрахована на всі віки , тому досвідчених квест-гравців, може, розчарувати легкість проходження. Але, якщо Ви з тих, хто любить проходити гру на 100%. То чи зможете Ви довести рейтинг кожного епізоду на 100%? Пройти гру проблем нема, а ось повторити видовище “Один у дома”, з серією пасток, на багато цікавіше!

ПЛАСТЕЛИНОВА ГРАФІКА
Ще одна особливість, за що я люблю NFH, це її стиль пластелинової анімації. У дитинстві я здається куди більше любив мультики з пластелиновою анімацією, як у: Курина втеча, Змивайся, Уолест та Громіт. Або ще лялькова анімація. І це не дивно, бо над такими мультами пророблена не маленька робота й майже жодної графіки. Зараз такий дизайн можливо застарілий, але завжди буде унікальною.


Як я радий, ця гра не є болотною. Прекрасна ностальгія, від прекрасної і унікальної гри. Лише одна московія намагалася повторити чужий успіх, роблячи плагіат у якості продовження чи спінофів. Досі ніхто не спробував повторити успіх NFH, і думаю це добре. Будемо сподіватися, колись ми побачимо продовження NFH3.


СХОЖІ ІГРИ

Б** я ї*** цю йо*** б*** гру, С*** !!! На*** я цю х*** купив б***?! На*** баланс, на*** кодекс, на*** покращення гри. Так, б*** робіть фанову гру для донату заради скінів. Як же мене з*** ця тупа гра. Як не старайся добре грати, чітери не дадуть спокою. Тебе будуть переслідувати до краю моря, але не залишать у спокою. Ти переслідуєш граця, він бере тебе на абордаж і навіть не б’ється з тобою, він С*** СПУСКАЄ ТВІЙ ЯКІР!!! Не купуйте цю х***, краще йдіть пограйте менш тупу гру, CS:GO!

Соло чи кооп?
Що можу сказати, Sea of Thieves на диво не погана гра сервіс. Але грати її соло не можливо. Я не знаю, яким треба бути збоченцям, щоб намагатися грати у цю гру в соло, тим паче, що в грі нема балансу. Ні в PvP, ні в PvE… Про це потім, питання в тому, що в грі нема контенту. Гру на релізі сварили за відсутність контенту й її досі нема. Активностей мало, до подій плисти далеко, а квести повторюються. Я Вам наполегливо раджу грати у гру з другом. Так, є такі, що грають у соло й їм норм. Ви впевнені, що хочете бути типовим задротом, який бачить сенс свого життя лише в одній грі? Ваше діло, бо далі буде про баланс.

Є три типи кораблів: Шлюпка, Бригантина, Галеон. Кожен корабель розрахований на певну кількість гравців. Перші два корабля можна контролювати у соло, а на галеоні не реально грати навіть у трьох, якщо тільки по приколу, бо він великий і красивий. Мало того, що контролювати корабель самому досить складно, але й страшно залишати корабель без нагляду, бо PvP гравці можуть з’явитися зненацька. На перший погляд море величне й зустріч гравців мало імовірна, але це не так. А ще більше Вам буде страшно з великим лутом подорожувати далі, через чого після кожного квесту чи активності, будете одразу плисти на аванпост продавати награбоване.

Баланс
Якщо будете все ж грати, знайте, що PvE тут нудний на суші, але в грі дуже круті морські бої. Що-що, а над симуляцією піратських боїв між кораблями, розробники попрацювали на славу. Битися з скелетами та примарним флотом, ще весело. Але ближній бій та стрілянина зроблено топорно й казуально. PvE вороги помирають з 3-х ударів, а буває і з чотирьох п’ятьох. Шабля без того довго замахується, а уявіть як у PvP, гравець затримує кнопку блоку й чекає поки Ви усі 3 удара закінчите, поки у вас кулдаун, він за цей час під час абордажу скидає Вам якір, або бере дробовик і стріляє у Вас у притул, а якщо ще живі одним ударом добиває. Ну гаразд, усі гравці в однакових умовах у цій грі. Але проблема в тому, що якщо ви зробите хоча б одну помилку під час PvP морських боїв, поки народитесь Ваш корабель уже на половину буде потоплений. А чи варто мені казати, що тільки Ви з’явитися тут же отримаєте кулю в спину. В YouTube, якщо подивитися посібники “як PvP’шитись” то там гравці на шлюпках у соло навіть галеони топлять. Але не обманюйте себе, вони топлять або новачків, або домовлені з іншими командами. У соло майже ніколи ніхто не буде нападати. І зрозуміти, хто друг, а хто ворог дуже важко. Ця гра дуже токсична!

Активності й скіни
На релізі в грі не було вмісту, через чого гра ледве не провалилася. Але гра вийшла з болота, як Fallout 76. Чомусь не дивлячись на бідність вмісту, гра людям стала подобатися. Активності швидко набридають і нагороди не сказати, що сильно дорогі. Гра буквально для компанії друзів і майже будь-які активності розраховані від двох гравців.

Ви можете шість годин з друзями збирати скарби, щоб потім продати їх і отримати золото та дублони. Але заради чого? Щоб купувати скіни! Будь-який лут нічого не вартий, бо він потрібен тільки, щоб можна було купити скіни на кожен елемент у грі на: корпус, парус, якір, штурвал, гармат, шаблю, пістолет, снайперку, дробовик, на відро, на вудочку й так далі й так далі.

Так, на диво втрачати лут у цій грі не приємно, особливо програвати гравцю, якому ти не бажаєш зла, але він топить тебе просто так, навіть, якщо в тебе нема нічого. Задумайтесь, чи хочете Ви витрачати свої нерви заради віртуальної валюти, яку можете витратити лише на шкірки? Є одна корисна річ на яку можете витратити гроші. Це ресурси для корабля, але не сказати, що купувати ресурси є сенс, бо через півгодини Ви будете їх сракою жувати.

Жуки і чітери
У грі досі купу жуків, два жука мене просто вбивають. Перша, закидуєте лут на човен, щоб продати їх на аванпост, але при спуску човна, він зависає і гравця викидує. Через чого на нього не можливо залісти і лут на човні вважайте загублений. Повернути лут на човні це треба ще постаратися.

А другий баг, це коли я з другом зустріли абордажника на драбині, влучаємо разом у нього в притул, і паскуда не отримала ні пошкодження, ні вилетіла з корабля. Він просто взяв шаблю на блок і пішов спускати якір не спускаючи блок. Ні він не був чітером, він дійсно вміє брати на абордаж і битися я його навіть декілька разів успішно вбивав його. Але в грі не мало чітерів. Кожен PvP бій це з великою вірогідністю бій з чітерами.

Щоб Ви розуміли, я купував у гру з упевненістю, що в ній нема чітерів. Бо чітерити у цій грі нема сенсу. Це все одно, що грати соло гру з чітами і намагатися насолоджуватися грою, а не фанитися. Я бачив в інтернеті, як виглядають чіти і це просто п*** зрозуміти, що граєте проти чітерів з першого разу майже не реально. Бо чіти для SoT допомагають цілитися, а далі все залежить від реакції чітера. Не дивлячись на PvE вміст, досвічені гравці частіше намагатимуться Вас потопити просто так, навіть без емісарства однієї з фракцій.

Музика
У грі є дві переваги: морські бої та шикарна музикальна тема, яку хотілося б слухати на фоні без гри. Але гаразд фонова музика, друга найкрутіша річ у музиці, це гра на ігрових інструментах з друзями. А головне, що кожен гратиме свою партію навіть, якщо усі будуть грати на однакових інструментах.

Чесне слово, я ї*** цю гру! Я ненавиджу ігри сервіси, я грав у цю гру заради друзів. Фанати просили у розробників режими без PvP, навіть просили, хоча б онлайн режим без чужих кораблів, щоб можна було грати лише PvE. У новачків нема шансу звикнути до гри на початку, якщо зустрінуться з агресивними гравцями. А щоб навчитися PvP’шитись потрібна не одна сотня годин. Я не закину цю гру, поки мої друзі її не закинуть. Бо я люблю й ціную своїх друзів. З друзями у SoT весело грати. Але PvP у відкритому морі все псує і не збалансоване. Не можна мешкати...

Чому оцінка 0, якщо щось гідне в грі є, раз продовжую грати з друзями і отримувати задоволення від PvE? Усе просто, якщо гра бісить і не приносить задоволення навіть після успішних рейдів. То нічого не змусить гру любити.

КРАЩА ЗАМІНА SoT

Ах як же я обожнюю серію Dead Space. Не знаю вже скільки разів пройшов першу частину, але що разу проходжу її із задоволенням. А найбільше за що люблю цю франшизу, це кількість крові та розчленування.
Унікальний жахастик про космос...

Originally posted by SuNightFox:

Ніколи не граю у хоррори за ради страху, я в них граю заради насилля.

Розробники надихалися Resident Evil 4. І треба визнати, Visceral Games зробили механіки RE4 навіть краще й цікавіше. І цікавий такий факт, щоб зробити понівечення реалістичніше, розробники дивилися справжні відео й фотографії з трупами.
Якогось біса на сторінці Steam в розробниках не вказано: Visceral Games…
https://steamproxy.net/steamstore/app/254700/Resident_Evil_4_2005/
Розробники виточили механіки так, добре, що DS навіть приємніше грати, ніж RE4. Ріки крові від влучання по почварами і не менш приємно те, як відлітають кінцівки ворогів. А на відстрілі кінцівок побудована вся механіка гри. Треба знати свого ворога не менше, ніж у RE4. У DS звичайно можна битися на близькій дистанції, але це скоріше потрібно, щоб відштовхнути ворога, або добити на землі, якщо закінчилися боєприпаси. Та навряд у вас закінчаться патрони. Перш за все DS – шутер від третьої особи, а потім уже найстрашніший хоррор про космос.

У трилогії DS Ви граєте за Айзека Кларка. У першій частині він німий, але в подальших частинах заговорить і це трохи викликає дискомфорт, коли звик у іграх чути німих головних героїв (за виключенням їх стонів).

Він як інженер прилітає з командою, щоб полагодити комунікатор на кораблі Ішімура, та знайти свою дружину з якою загубив контакт. Пізніше виявляється, що на кораблі весь екіпаж не те, щоб убитий, а понівечений та мутовані в певних Некроморфів. Здавалося б, типовий жахастик для кіно про почвар у космосі з мертвим кораблем (до речі дійсно є фільм Dead Space зі схожою концепцією гри), але все не так просто... Найстрашніше не чудовиська в цій грі, а те що за катастрофою відповідні люди, а точніше ціла організація сектантів, які намагаються відродити, як вони вважають, Бога.

Зазвичай у шутерах ми маємо стандартний набір зброї від типового пістолета й аж до якогось BFG. З класичними хоррорами ми маємо більш скромний арсенал і то часто використовуючи: пістолет, дробовик або штурмову гвинтівку.

Будьте впевнені, зброя в DS унікальна, навіть стартовий пістолет, який не зовсім пістолет, а Плазмовий Різак, який використовують інженери для своїх робіт. Лише Імпульсна Гвинтівка є типовим автоматом з будь-яких шутерів. А так у цілому, будь-яка зброя є інструментом для інженерів.

Прицілювання лазерне, і залежить від того, яку зброю використовуєте. Якась зброя має ширший приціл, а якась округлена як у ІГ. У кожній зброї є режими стрільби, завдяки чому Ви можете діяти залежно від ситуації. Як от ПР має два режима: прицілювання горизонтально чи вертикально.

Найголовніше, як на мене, це те що гра не змушує комбінувати зброю під час проходження, хоч і заохочує економити патрони, стріляючи у кінцівки. Зазвичай хоррори на високих рівнях складності змушують економити патрони і використовувати певну зброю по ситуації. У випадку DS Ви можете пройти гру використовуючи лише ПР на будь-якій складності. І, ні, це не недолік гри, а навпаки плюс гри. Бо не забувайте, Ви граєте в ігри, щоб отримати насолоду, а не злість та ненависть до себе чи до розробників, бо економіка й баланс у грі вийшла з під контролю. У кожна людина має право пройти гру з улюбленою зброєю.

Варто звернути увагу на не звичний дизайн та архітектуру трилогії, який заворожує і одночасно лякає. Вона груба та неймовірно деталізована. Зазвичай усе сходиться до банальщини, щоб архітектура кораблів і будівель була схожа на нашу Земну. Та студія створила унікальний дизайн трилогії, який важко описати. Певен Г.Ф. Лавкрафт був би вражений.

Маю зазначити геніальний інтерфейс у вигляді голограми. З інтерфейсом не гравець, а персонаж. Наприклад здоров’я Ви бачите на спині, патрони вказуються на зброї при прицілювані, відкриття дверей і шафів підсвічуються для персонажа й у тому числі магазином та інвентарем взаємодіє персонаж. Завдяки чому гра здається кіноматографічною і атмосферною.

Прошу не плутати з Ксеноморфами з франшизи Aliens.
Ці істоти майже, як зомбі, але це зовсім не так. Розробники створили унікальних ворогів, есклюзивно для серії DS. Звичайно не вперше бачити потворні ходячі трупи з різних частин тіл, гніючих або з мутаціями. Бо таке в кіно вже доводилося бачити: Муха, Бівень, або Людська-багатоніжка, Щось, Слиз і тощо. Та тут ми маємо справу водночас з інфекцією та інопланетною формою життя в космосі. Яка спала невідомо скільки років і тепер людство розбудило її заради відродження міфічного Бога.

Ці істоти мають свідомість, а деякі з них здаються все що живими людьми, які кричать від болю й немов благають, щоб їх убили, а тіло вони не контролюють.

Раджу спробувати померти у грі усіма різними способами. Кожен вид Некроморфа має унікальний спосіб убити Айзека при захоплені, так наприклад один з некроморфів відриває Айзеку голову й захоплює тіло. У тому числі є небезпечні пастки які можуть розірвати героя на шматочки. Можете бути упевнені, ви будете задоволені кількістю м’яса та крові.

Мені сподобався DSRemake, але там утомлюєшся від перестрілок, некроморфів занадто багато. Рімейк хоч не поганий, але оригінал мені подобається більше. Тому що крові більше, наносити шкоду тварюкам приємніше й від перестрілок не втомлюєшся.

А головне, що Ніколь та Клер у оригіналі молоденькі красуні й в цілому обличчя головних героїв не виділяються й вписуються в загальний антураж. У той час коли, у рімейку всіх героїв постаріли, а пілоти змінили стать та расу. Чого вартий один крутий момент гри з перерізанням горла, азіатку замінили на чорношкіру. На Ішимурі взагалі зазвичай більшість білі трупи і декілька азіатів. А в рімейку поголовно всі трупи це білі й жодного чорного некроморфа.

Хай DS чудово працює на сучасних системах, але треба обмежувати FPS до 60. Я власне пройшов гру з обмеженням FPS під свій монітор 144. Є серйозний дискомфорт з мишкою, через чого потрібен FixMouse. Зате ніяких зволікань грати на геймпаді. Хай не лякають ці технічні недоліки з ними грати можна, а виправлення в інтернеті легко знайти.

Тако ж через високий FPS дивно працюють тіла й предмети. Їх може довбасити об будь-яку поверхню, тож раджу обмежити FPS до 60, а то й до 30.

Звичайно, є ще один недолік, який здається так і задумався, але це технічна неполадки! Камера під час захоплення гравця чудовиськами, починає плавно кружляти. Але це не заважає проходженню гри.

Могло б бути 10/10 якби не технічні проблеми, а так у цілому я з дитинства люблю та обожнюю цю гру. Й із задоволенням ще раз пройду декілька разів після рецензії усю трилогію. Це унікальний класичний хоррор-шутер, який досі ніхто не повторив. Лише автори оригінальної трилогії DS спробували відродитися, створивши The Callisto Protocol, але в них щось не вийшло. Гадаю, тому що ворогами не є Некроморфи. Другий раз повторити успіх, ніколи не вийде. Пан або пропан...

Не забудьте встановити собі Українізатор[t.me]


СХОЖІ: Космічні жахи-стрілянки

Як створити гру за 15 хвилин, так і я задаюся питанням, як написати рецензію хоча б за годину, а не думати півдня, щоб потім скорочувати текст до 8К символів.

Out of Bounds – це не те, щоб шутер, не те, щоб головоломка. Це більше гра для спід-ранерів, як оптимізувати роботу над грою, щоб устигнути у дедлайн!

Так, по сюжету видавець зв’язується з розробником, щоб він створив гру за 15 хвилин. Але нема ніяких ідей як це зробити... Взагалі ситуація головного героя життєва для будь-кого. Коли лінь над чимось працювати, але треба, а тут ще маєш зробити справу за короткий час.

Мета гри проста... 15 хвилин гри - по 5 хвилин на кожен рівень. Зібрати: Механіку, Графіку і Звук, а потім скопілювати. Але після цього треба виправити жуків (баги) інакше Ваша гра не буде готова... Але ж ці баги ще треба знайти! А часу обмаль... Звучить просто на першому рівні, але вже на другому рівні почнеться трішки пі***... Перший рівень просто невеличке введення в курс мети гравця, а вже потім гра підкидуватиме Вам складні умови для проходження. І це ще буде питання, який рівень більш складний, другий чи третій.

Не думайте, що раз гра на 15 хвилин, не варто її купувати. Справа в тому, що ця гра більше підійде для спід-ранерів. Просто так зібрати усі компоненти не вийде, бо вони розкидані в різних кімнатах. Для спід-рану на щастя не змішують положення компонентів тож, для рекорду достатньо запам’ятати положення компонентів і зібрати максимально швидко. Це називається автоматизація! Якщо декілька раз пройти гру то можна помітити алегорії та метафори на розробку ігор. І якби виглядало те, якби гру спробували створити за 15 хвилин.

У грі дещо є трохи рандому: поява жуків трохи відрізнятиметься що разу, але не суттєво переміщені. На третьому рівні компоненти можуть з’явитися навмання. І коли збираєте звук може статися один з трьох варіантів: уповільнення часу, пришвидшення та затемнення, вони впливають на час проходження рівня, але не допоможуть зекономити час.

Варто попередити, що Українська тут МАШИНА. Але враховуючи тему гри, машинний переклад ідеальна локалізація для цієї гри і до всього в грі можна сповна ставитися з іронією. Я гадав запропонувати розробнику виправити локалізацію, але подумав, що так зіпсую одну з особливостей гри. Тож це той випадок коли над машинним перекладом можна посміятися, а не розчаровуватися. Тут є досягнення “Блін, я ДОБРЕ” з, якої можна зробити мем.

Гра дійсно прикольна, але не на 100 грн. Мені її друг СТОЯТИ[t.me] (він перекладач ігор) подарували на День Народження, тож грою я задоволений не думаю, що СТОЯТИ задоволений, що я її пройшов так швидко, ахах. Але все одно йому дякую! Ця гра настільки прикольна, що викликала ностальгію за старими іграми через збір їжі у якості ліків. Максимум 50 грн! Бо 40 грн, це за штани.

У цілому гра прикольна, шкода, що від часу не залежить фінал гри. Розробник навіть з іронією ставиться до того, що його гру варто купувати лише на розпродажі. Можливо тому й ціна більше 100 грн. Я вважаю для спід-ранерів гра свою ціну окуповує. Гарна гра на вечір і досягнення легкі.

СХОЖІ ІГРИ: на тему уяви героя або Віртуальної Реальності

AitD – культовий хоррор, який зародив жанр: прабатько Resident Evil, Silent Hill тощо.
У свій час перша частина дійсно лякала. І маю визнати, коли я перший раз починав грати усе, що я бачу виглядає сміховинно. Та з часом гра дійсно починала лякати, не скрімерами, не атмосферою, не монстрами, а ідеально проробленими сценарними ходами. У будь-який момент може з’явитися нова почвара, а десь виявиться пастка. Постійно треба бути насторожі. Іншими словами, гравець сам себе накручує та лякає, чого в сучасних жахастиках не роблять. Щоб злякатися ми рідко використовуємо фантазію в жахастиках. Власне то й не треба, тоді розробники технічно не могли собі дозволити більш страшну гру.


Остаточно це не рімейк! Усі гадають це рімейк, але рімейк уже намагалися зробити і на жаль рімейка не сталося, можете подивитися відео на YouTube, яким міг би бути.

Unreleased - Alone in the Dark
https://www.youtube.com/watch?v=ZF3VS9_WY2I
У нас же наразі це саме перезапуск франшизи! Не треба плутати перезапуски та рімейки. Рімейки намагаються зберегти основну суть, переосмислити старі ідей та покращити їх. У той час коли перезапуск може повністю ігнорувати першеджерело. На щастя перезапуск не повністю ігнорує концепцію оригінального AitD 1992. Зберігається ідея: лавкрафтіану з маєтком, грою за Едварда Карнбі та Емілі Гартвуд.

Все ж не беріть у голову. Зазвичай рімейком вважається навіть перезапуск серії, тож то особисто я вважаю, що це не чистокровний рімейк. Так то різниці ніякої, хай кожен називає як хоче.

Всі знають, дуже важливо правильно надати перші враження про будь-який продукт. З фільмами та серіалами треба потерпіти, щоб отримати перші враження. З іграми складніше, й я ледве не розчарувався новим анонсом AitD через пролог. Пролог... не поганий... Але він не розкриває суть про, що вона буде й я кажу не про сюжет, а про ігролад!

Я ненавиджу симулятори ходіння (Walks\Волкі) (ВОЛКІ/И я особисто називаю для скорочення і зручності назви), волкі — це один з жанрів паразитів ігрової індустрій, де мінімум ігроладу, море візуального контенту. Візуальна краса це звичайно прекрасно. Але з таким успіхом, я краще подивлюся мульти чи фільми з красивим візуалом, ніж буду ходити без кінця від точки А до точки Б і читати субтитри.

Ігроладу в пролозі нема... І проходження на 8-10 хвилин. І заради цих 8-10 хвилин Ви качаєте майже 20ГБ. Як я припускаю, пролог скоріше за все є тим же рімейком Jack in Dark, що теж у свою чергу було безкоштовним демо для AitD 1992 року, або ж бонусним контентом. Маю зазначити, що в грі прекрасна оптимізація. Можливо, нічого дивного з моїм RTX 3070. Але таж INDUSTRIA має не погану картинку, але мій комп’ютер не витягує надграфіку. З випадком AitD:P у мене було стабільно з FPS і ніколи не знижувалося менше FPS60. У сценах гра обмежує FPS до 60, під час гри буде більше залежно від того скільки обмежили кадрів.

Деталізація та модельки - це друге й останнє, що можна похвалити у пролозі. Монстри, що показали у грі, виглядають дуже круто й у них хочеться постріляти, але ж це волк без стрілянки. Зате чого варте анімація облич та текстури. На диво мене вразили ті деталі, які автори показали, навіть привкус нижньої губи дівчинки виглядало досить натурально. Я був повірив, що дивлюся якийсь мультик. Що-що, може я перебільшую, але графіка та анімації реалізовані краще ніж у Last of Lesbian Part II. Чи варто казати, що автори занадто постаралися над деталізацією? Що не так? Я спробував підглянути під сукню героїні! І знаєте, що... нащо деталізовувати труси, якщо намагаєтесь обмежити камеру так, щоб гравець не дивився під сукню? Навіть художники хентаю менше напружуються малюючи полові органи, бо вони будуть пікселізовані.

Що? Їй уже через 7 років буде 18. І вона мені в бабусі годиться.

І остання деталь для фанатів AitD 1992, у фіналі прологу, Едвард каже: “Таке відчуття, це місце здається знайомим.”

Я не оцінюватиму пролог, бо тут нема чого оцінювати. Так, красиво, але без ігроладу... І без конкретної суті гри. Зате я люблю франшизу Alone in the Dark, як Resident Evil, Silent Hill, Penumbra, Amnesia, Dismantled і безліч інших хоррорів. Я не сподіваюсь побачити той самий AitD, я вже казав вище, що ми матимемо. Я сподіваюсь на успіх перезапуску й класичного хоррору з головоломками та складними сутичками із монстрами, виживанням і менеджментом спорядження як у старі добрі часи.

Найбільше на, що я сподіваюсь, це на Українську локалізацію гри, хоча б на субтитри. Тому хто хоче Українську мову в грі на релізі, предзамовляйте гру й залиште своє побажання додати у гру Українську в обговоренні нижче. Тако ж не лінуйтеся залишити Українськомовний позитивну рецензію на пролог.
Обговорення додавання Української мови

Бажано звичайно не лінуватися залишити детальний відгук. А в обговореннях надати конкретну причину, чому хочете бачити у грі Українську мову, не треба згадувати московську. Вас має цікавити лише Українська й не зрівнюватися з іншими мовами.

Наступна пропозиція може бути нав’язливою, але якщо будете писати у Discord канал, не нав’язуйте Українську, не обіцяйте купити гру, якщо в грі на релізі буде Українська. Це не вигідна пропозиція для будь-якої студії. Просто попросіть, не треба питати чи буде Українська, попросіть один раз і дайте їм знати, що Український ринок теж вигідний.
Discord розробників

ПАДІННЯ МОСКОВІЇ/Україна скидує московську владу в болото
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=2982298895