Recent reviews by Overushka

Хоч цю гру я пройшов на релізі на пс3, достатньо довго в мене була думка, що це найслабша частина серії(крім двійки), і зараз перепройшовши оновлене видання, я можу сказати, єб*ть я так ще не помилявся стосовно ігор. А тепер поясню по фактах за всю х*йню ДМС.

• Музика, це повний треш і кайф для моїх вух. Від смачного панку до кайфового дабстепу. Це шикарний ost і для мене він на рівні з іншими іграми серії.
  
• Бойовка. Гра дає великий арсенал зброї, але на відміну від попередніх частин ділить його на демонічну та янгольську зброю, кожна з яких має свої особливості, які можуть також використовуватися проти особливих супротивників, що не вразливі до іншого типу зброї(що мені не дуже подобається, бо звужує бойовку). Тут загалом багато крутих видів зброї, що по стилю дуже відрізняються від попередніх частин, розкриваючи нового Данте. У попередніх частинах стиль Данте можна описати, як стиль трікстера, тобто він завдає багато швидких ударів комбінуючи різну зброю, щоб стильно домінувати над ворогами. Тут все трохи інакше, сам Данте став більш повільним за попередника і зосереджує свій стиль бою не стільки на великій кількості комбінацій для швидкої перемоги, скільки на більш сильні та брутальні удари. Загалом, мені тут Данте більш нагадує не себе класичного, а скоріше Неро з ДМС4, який контролив ворогів за рахунок руки і добивав зарядженими, брутальними ударами, так і тут, дуже багато побудовано на схожих принципах. Загалом сам стиль бунтаря, який спирається на брутальну силу, ніж на скорость, дуже нагадує ДМС4 і Неро. Також у такому стилі Данте дуже допомагають парирування, які на відміну від попередніх частин стали повноцінною частиною бойовки. Раніше легше було ухилитися, але не тут, сам стиль Данте мотивує прийняти і парирувати удар супротивника, щоб вдарити втричі сильніше, ніж як у минулих іграх ухилитися і вдарити зверху. Бойовка у цій грі дуже відрізняється від попередніх ігор, і спочатку вона здається більш казуальною, але це тільки перший погляд, якщо увійти у її темп, це відкриває вельми брутальну і соковиту бойову систему, яка і дає нові враження.
  
• Світ і це дійсно прикольна тема. Гра критикує багато вад і людських гріхів сучасних суспільств, вписуючи демонів у звичайне життя, що руйнують світ, а янголів і нефелімів вже давно немає, щоб захистити людей від чортів. На свій час, це дійсно прикольна критика, яка додає живості світу ДМС і органічно вписує пекельних потвор у життя людей. У минулих частинах демони приходили з пекла, у цьому світі пекло пусте, а демони вже давно тут.
  
• Візуалі стиль. Це справжній cockтель з усіх можливих вайбів культури 2000х-2010х років, і це проявляється тупо у всьому, від героїв, моди, світу, до музики.
  
• Вороги. Ідея перетворити ворогів на фарфорових ляльок дійсно цікава з візуальної точки зору, в попередніх частинах вони набагато більш одноманітні. Загалом типів ворогів багато і під кінець бити їх дуже кайфово, бо багато зброї + багато типів ворогів зі своєю поведінкою = шикарний коктейль вбивчої вечірки.

• Кольорові супротивники. Тут спірна частина, з одного боку вороги, яких треба вбивати конкретно демонічною, або янгольською зброєю додають складність, бо треба переключатися постійно і вести бій дещо уважніше. З іншого боку, це тупо урізає бойовий арсенал, змушуючи гравця не битися по повній, а дотримуватися конкретного підходу.
  
• Данте, і його гумор. Мені подобається загалом переосмислення Данте, як цинічного чорта у жорстокому світі, але його поведінка часто, це просто крінж. Вище я писав, що тут Данте у бою більше нагадує Неро, але і характером він скоріше Неро з ДМС4, але набагато більш крінжовий, а деякі його жарти на рівні школьника, що водить мамку супротивника у кіно.

• Історія і це реально велика біда цієї гри. З одного боку, мені дуже багато чого тут подобається, і граючи у гру, я зловив себе на цікавій думці. Гра робить деконструкцію класичних Данте і Вергілія, себто класичний Данте який рятував людей, стає цинічним егоїстом, якому загалом плювати на людей, і його мотивація це скоріше допомога Кет, у той час Вергілій, шукає не тільки power, а і хоче закінчити панування демонів над людьми. І все було б дуже круто, якби не раптовий поворот у фіналі, де Віталій з нічого починає марити владою і бикує на Кет, хоча вона загалом вона його друг, а Данте раптом вступає у бійку, бо переймається не тільки за Кет, але і за людей, бо вважає Віталіка поганим за бажання взяти владу за демонів, хоча він знає, що демонам потрібен владика. Це раптово, нелогічно, і продиктовано попередніми іграми, де ці герої були саме такими. І якщо на марення владою Вергілія були натяки по ходу гри, то ось Данте змінюється раптово, а не поступово змінюючи своє бачення світу. Це не додає історії, а скоріше руйнує її, бо замість нового бачення, ми отримаємо самоповтор з попередніх ігор і просто раптову зміну героїв у фіналі. Через те, що ми не маємо продовження гри і розвитку героїв, сам сюжет виглядає достатньо посередньо, хоча мав великий потенціал з самого початку і міг би стати не гірше за ДМС3, хоч і був би взагалі іншим.
  
• Боси і тут повний крінж на відміну від звичайних ворогів. Гарними босами можна дійсно назвати Хантера та о боже спойлер Віталямбуса, а інші, це просто якийсь сюр. Так, в плані стилю, це найкращі босфайти у серії, бо десь це пекельний карнавал, десь фабрика для зомбування людей(раша ТВ), десь це завод по виробництву REVO у Києві, а десь сраний верховний демон… який нікчемний насправді, як інші боси. Поясню, проблема в тому, що це величезні монстри які перемагаються по одній і тій самій схемі, спочатку ухилитися пів години від його атак, парирувати, потім вдарити по конкретній вразливій точці і повторити до перемоги. І це ніфіга не весело, бо на відміну від ДМС3, тут боси це не кульмінація виклику до навичок і скілів гравця, перемагаючи яких герой метафорично переходив на новий рівень, ні, це просто великі туши, які треба методично бити одним конкретним способом, вони не кидають виклик усім навичкам гравця. На мій погляд, навіть умовні Dreamrunner та Drekavac, це набагато більш цікаві виклики, бо для перемоги над ними треба юзати увесь арсенал навичок і підбирати той стиль, що тобі довподоби, у той час, як Мундус, Сукуб, Солов’йов, Ліліт, це просто величезні туши, які треба одноманітно бити і маневрувати між платформами. На жаль, ця гра не згенерувала рівень сатисфакції який можна отримати від бою Данте проти Віталіка чи Біовульфа(волчари об*сцяного) у ДМС3, чи боя Неро проти Данте у ДМС4, або боя Віталіка проти пластикового стільця у ДМС5.
  
• Це не ДМС і це найбільша проблема. Усе, про що я вище казав, скоріше показує намір розробників зробити свою гру зі своїм баченням всесвіту, але проблема в тому, що сама кор ідея ДМС руйнує і задає жорсткі рамки для творців, а спроба догодити фанатам і додати у гру деякі звичні для всесвіту речі, скоріше ламають її оригінальний задум. Перший трейлер, перший вигляд Данте показував, що гра загалом планувалась, як набагато більш похмура, жахлива і темна гра, яка підіймала багато темних моментів нашого суспільства, сам образ Данте був вельми цікавим. На жаль, був великий хейт, і розробники від оригінальної ідеї, і ми отримали в результаті і не ДМС, але і не оригінальну гру. Це сумно.

Перепройшовши цю гру, я кардинально змінив свої враження від неї. Це дійсно крутий слешер, який у багатьох речах дає абсолютно нові враження від класичних елементів ДМС. На мій погляд, було б чудово якби ця гра розроблялась, як самобутній, м’ясний слешер про янголів і демонів, а не як частина ДМС, тоді ми б отримали набагато більш своєрідний і оригінальний продукт. Я рекомендую пограти у цю гру, якщо ви фанат слешерів, просто краще не розцінювати її як ДМС, тоді ви отримаєте величезне задоволення. Приємної гри вам, чортенята!

Це невеличка інді головоломка про маленького пінгвінчика, що шукає шлях додому і очищує від сміття свою батьківщину. Гра проходиться за кілька годин і має достатньо простий ігровий процес, фактично треба штовхати сміття у смітник, таких смітників декілька і є природні перепони для штовхання, але в обмеженому просторі, тому потрібно пропрацьовувати маршрут. Концепція проста, але гарна реалізація. У грі вельми приємний візуал та музика, гарний соціальний наратив і сама гра коштує не дуже багато. Тому я рекомендую взяти її вам і спробувати пограти, це дійсно гарна головоломка.
https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3212137777

Про цю гру я дуже давно дізнався з відео OldBoy про українські локалізації у інді іграх, і давно хотів її купити. Взяв я її десь у середині 2022 року, коли вона входила на Humble Bundle у комплект з 7 ігор, гроші з якого йшли на гуманітарну допомогу українцям, що постраждали від війни. Це приємні речі пов’язані з грою, про які я хотів би сказати. Тепер про саму гру і мої враження від неї:

• Геймплей у грі достатньо простий, але цікавий. Фактично гра дає велику кількість плиточок, які треба міксувати, поєднувати так щоб вони доповнювали одна одну і тим самим будувати велику мапу з сіл, річок, лісів і інших гарних елементів краєвиду.
  
• Візуал вельми приємний, відчуття наче картинка намальована аквареллю.
  https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3212033685
  
• Музика дуже легка і заспокійлива. Приємний, синтетичний чіловий стиль з вайбами осені, які я відчув. Це класно ^_^
  https://www.youtube.com/watch?v=h5gOAJl-7ZE
  
• У грі є українська локалізація. Так, тексту мало, але вона є і це приємно, також розробник локалізував ачівки і мені як трофі-хантеру, це подобається.

• Мені дуже зайшов геймплей, але, на мій погляд, це гра на один два вечора, далі контенту вже немає, усе буде повторюватися. У грі прикольні челенджі, які мене затягнули, але я зловив себе на думці, що граю з азартної точки зору, ніж через основні механіки гри, які мені вже приїлися на той момент.

Це гарна інді гра, яку я можу порекомендувати вам. Вона проста, і гарно підійде після важкого дня, щоб зняти стрес і приємно провести час будуючи село під приємну музику чи серіальчик на фоні. По знижці я дуже раджу її взяти, отримаєте приємних відчуттів за невеликі гроші. Гарної вам гри :3

Ця гра зробить вам боляче десь на 20+ рівнях, але після розгадування кожного з рівнів вона дає багато приємних емоцій. Напевно це найкраще описує цю гру.

Вельми дякую вам пані teti за таких крутий подарунок :3

• Візуал, простий, але дуже приємний, стильний і мінімалістичний.
  
• Музика тут максимально чілова і рефлексова. Ось цей аспект мені дуже зайшов.
  
• У грі є українська локалізація, не те щоб тут було багато тексту, але я просто люблю бачити рідні слова.
  
• Геймплей, тобто головоломки. Так, концептуально гра проста, фактично треба лише обертати різні фігури, щоб зібрати фігуру, але величезна кількість рівнів зі своїми фігурами, складністю дають різний і цікавий досвід у розгадуванні головоломок.

• Мій сусід(oberty) біль моя д*па

Я рекомендую вам пограти у цю головоломку. Вона незвичайна хоча і, на перший погляд проста, цікава, красива і коштує дуже небагато, тобто це свого роду база у світі головоломок.

Дуже атмосферна, лампова гра з кіношним хронометражем і дуже теплою атмосферою. Історія Кларісс та Нейтана достатньо проста, можна сказати класична, але у гри виходить викликати у гравця емпатію і прив’язаність до героїв і тим самим отримати достатньо великий спектр позитивних(і трохи сумних) емоцій від цієї історії.

• Історія
  
• Візуал
  
• Музика
  
• Атмосфера
  
• У грі є українська локалізація
  
• Емоції, які гра дає

• Деяка повторюваність

Треба грати, рекомендую вам її. Мені сподобалась ця гра, пройшов за вечір, подивився цікаву історії і добре провів час, мені не вистачає таких коротких, але незвичних сюжетних ігор. Тим більше, що вона безкоштовна і спробувати цю гру буде легко, і це дозволить ознайомитися з творчістю цього розробника :3

Як для гри, яку я купив за 40 гривень, це дуже веселий досвід у компанії друзів. Не знаю чим керувалися розробники коли робили свою гру, але вийшло дуже шизово, місцями вельми файно, частково криво, але загалом дуже весело(якщо звичайно у вас є друзі з якими можна пограти). Загалом гра в мене з перших хвилин викликала дику ностальгію по фільму та мультсеріалу Мумія і це добре. Не тільки єгипетський сетинг, але і деякі монстри, відсилання, ну і звичайно дирижабль, який прям дико нагадує той, на якому мандрували персонажі у серіалі. Короче, приємні спогади і вайби від гри. Далі більш детально про саму гру.

• Сетинг, це дуже гарна сторона гри, бо давайте відверто, стародавній Єгипет, це ідеальна локація для монстрів, скарбів, жахів та пригод, і це круто.
  
• Загалом ігровий процес тут достатньо цікавий. Загалом гра достатньо нескладна, але грається приємно протягом усієї сюжетки та виживання.
  
• Загадки, і тут їх багато, не скажу, що вони дуже складні чи цікаві, але приємні. Десь треба знайти усі статуї котиків, щоб відкрити двері і отримати скарб Гетьмана, десь треба знайти комбінацію, щоб відкрити замок, а десь пограти зі світлом, це не складно, але прикольно зроблено, бо для вирішення головоломок зазвичай треба кооперація хоча б двох гравців.
  
• Музика та візуал на достатньо високому рівні для свого часу, все зроблено красиво, аудіовізуал гарно відображає локації, ворогів, та доповнює пригодницьку атмосферу гри.
  https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3158677293
  
• Тут є повага до котиків богів, а це заслуговує на повагу до розробників!

• Дерев’яна стрільба. Мені подобається грати у цю гру, але стрільба мені відверто не дуже зайшла, бо вона ніяка. Вона не те щоб дуже погана, яка б не давала грати, але вона дерев’яна і не дає приємні відчуття саме від стрільби по ворогам.
  
• Відсутність української локалізації.
  
• Деяка одноманітність. Мені загалом дуже подобається сетинг і його реалізація, але, на мій погляд, розробники могли б вигадати більше різних локацій, бо пісок\храм\скали ближче до фіналу набридають.

Загалом мені вельми сподобалась ця гра, хоч і деякі речі мені не зайшли. На мій погляд, теза що “будь-яка гра гарна коли граєш з друзями” вона не дуже відповідає дійсності, бо є багато ігор які навіть з друзями душать і викликають негативні відчуття, але це точно не той випадок(за ці гроші це взагалі точно). Грати в неї з друзями цікаво і весело, і ця гра непоганий вибір, щоб декілька вечорів пограти разом і при цьому отримати задоволення від гри. По знижках я точно рекомендую взяти цю гру. Дякую вам за прочитання моїх вражень, і приємної вам гри :3

Моя історія з цією грою доволі дивна, я купив її день виходу у GOG, потім після прологу закинув, потім все-таки пройшов, а потім взяв на PS4 пройшов на платину, і ось зараз взяв на ПК, щоб нарешті залишити свої враження від гри, бо загалом це дуже дивний, цікавий і оригінальний проєкт. Мені дуже подобаються нішеві ігри і хотілось би бачити частіше скажімо так артхаус в іграх, замість величезної кількості однакових, як ААА ігор, так і інді, і ця гра покриває мій запит. Гра не ідеальна, вона дуже на любителя сюжетних ігор та історії загалом. У цій грі дійсно показаний дуже рідко розказаний момент, а саме показ психічних травм людини від обставин життя, і використовуючи наявні іграм засоби Hellblade дійсно виконує цю задачу на скільки це загалом для ігор з таким бюджетом можливо. Я скільки завгодно можу нахвалювати сюжет чи концепцію, але загалом мені видається саме ігровий процес найслабшою ланкою проекту. Мені дійсно можна відповісти, що насправді геймплей доповнює наративну мету показати хворобу жахливою, одноманітною і нав’язливою, але, на мій погляд, все ж таки гарні ігри(як RDR2 чи TLoU2) досягають цією мети більш складною структурою твору, ніж шляхом простого, одноманітного геймплею. А далі більш детально.

• Оригінальність, і для мене це дуже важливо, бо ігри вже давно не дають цікавих відчуттів, бо ми завжди знаємо фактично все що буде у грі, ще до її релізу, але не з цією грою і це круто. Я бачив критику, що ця гра не для всіх, наче це щось погане, але я вважаю крутим, що гра виходить для своєї аудиторії і виходить гарною. Це не суто трилер, жахи чи мандри, це щось дуже своєрідне, що має багато різних жанрових відтінків і саме цим гра і дивує і дає ці самі відчуття оригінальності.
  
• Наратив, і тут все достатньо круто. Хоч історія загалом достатньо проста, і можна сказати класична, але саме постановка, психоз та аудіовізуальні методи роблять відчуття і досвід від історії дивним і унікальним.
  
• Голоси, це шикарна фішка гри. Так бойовка загалом мені не зайшла, але ця фішка з голосами шикарна. Фактично вони замінюють інтуїцію і на дієгетичному рівні вшиті і лор гри, і це крутий мув, вони допомагають тобі в бою та з проходженням деяких етапів на рівнях, такі собі підказки, але вміло вшиті сюжетом.
  
• Візуал і графіка. На свій час графіка тут була на дуже високому рівні, а ось візуал дуже гарний і зараз. Рівні виглядають чудово і при цьому дуже правильно передають сюрреалістичні відчуття героїні гравцям. Якість анімацій і акторська гра, також на дуже високому рівні.
  
• Музикальний супровід і звуки. Музика у цій грі дійсно шикарна, вона передає усі відчуття та емоції на екрані прямо до серця, і для мене це найкращий показник цього саундтреку, що буквально усі хто його чув, казали про дискомфорт, самотність і біль, це каже про саундтрек краще за все. Звуки також моя повага, це я про те як звучить світ, та голоси, це все на дуже високому рівні.

• Ігровий процес і бойова система, загалом я вважаю її найслабшою частиною цієї гри, бо вона достатньо проста і взагалі не кидає виклик гравцю, саме через неї мені гра доволі швидко набридала, але сюжет тримав усі 10 годин. Сам ігровий процес більше тримається на постановці сюжетних дій, але він сам по собі відверто слабкий, а головоломки часто прості, і повільні, на мій погляд, він погано грає на основну ідею гри. Банальний приклад Tlou2 має дуже круту бойову систему, але саме сюжет\візуал\музика\постановка викликає в тебе під кінець відчуття, які спорідненні з станом героя, тобто виснаження, сум і нерозуміння сенсу хоч і дуже круто зробленого екшену, але з відчуттям непотрібності насильства, що і доповнює посил гри, але в Hellblade гейплей швидше виглядає одноманітним і не дуже прорахованим, ніж доповнюючим цілісний твір.
  
• Колекційні предмети і тут все достатньо неоднозначно. Бо з одного боку там багато важливої інформації про світ і історію, але загалом це лінивий спосіб подачі сюжету і в цій грі він виглядає якось відірвано.
  
• Відсутність української локалізації. Для мене це мінус, бо це крутий наративний проєкт, і відсутність локалізації є бар’єром для багатьох гравців. Хоча добре, що у другій частині локалізація буде, це дуже круто.

Це дійсно шикарна гра, і я радий що вона вийшла і отримала сіквел, зараз не вистачає таких нетипових ігор. Історія гри мені дуже сподобалася, але ігровий процес важко назвати хорошим, він скоріше ніякий по відчуття, просто сірий. Враховуючи це, я б порекомендував цю гру іншим людям, яким цікаві історії в іграх, ця гра вам точно буде цікавою, може і не зайде, але цікаві відчуття залишить. Усім іншим я б порекомендував взяти її по знижці, навіть якщо не зайде, то грошей небагато втратите, бо продається вона часто дешево. Дякую вам за прочитання моїх вражень, і приємної вам гри :3

Обожнюю котиків, а в цій грі їх дуже багато, і це просто топ. Якщо у вас є бажання пограти у гру, щоб приємно провести час, щоб відпочити і трохи подивитися на ідеальне… тобто котиків, то ця гра явно для вас. Мені подобаються ігри цієї студії, але ця гра суто за сетингом мені зайшла більше за інші. Бо самі сцени тут є відсилки на культові хіти з ігор\кіно\серіалів того часу, а також шикарна ретро-вейв музика з вайбом того часу. Окремо круто те, що у грі є українська локалізація, так тексту небагато, але це все одно дуже приємно. Рекомендую вам цю гру!

Заходжу на сторінку гри, і бачу купу хвалених відгуків, ну думаю, цікаво що це, і тут була моя помилка, бо відгуки були оманливими, м'яко кажучи…

• Візуал непоганий, хоча він дуже схожий на величезну кількість інших ігор жанру і просто інді проєктів. Оригінальним його важко назвати.

• Доволі одноманітний геймплей, який набридає доволі скоро. Також у грі контенту не так і багато, це на декілька годин вистачить, але не більше, бо далі духота.
  
• Відсутність української локалізації.
  
• Музика, мені дуже не зайшла. Вона схожа на купу інших ігор, але вона загалом через тривалий час набридає.
  
• Технічна сторона на доволі дивному рівні, бо гра вилітає, але вона не може це робити, бо там просто немає майже ніякого навантаження на ПК, щось дивне з розробкою.

Це така собі гра, на мій погляд, я не рекомендував би її людям. Є багато гарних роуглайків та карткових ігор, але ця гра точно не одна з них. Тому я не рекомендую цю гру від російського розробника.

Еталонно погана гра від російського розробника. Дурний гумор, що побудований на шизо мемах, погана графіка, з інтернет картинок та погано намальованих людей і звичайно вкрадена музика з різних атєчєствєнних продуктів. Коли я побачив декілька позитивних відгуків від знайомих, я думав що це жарт, але ні, люди просто люблять споживати погані ігри. Я не рекомендую в це грати, і не рекомендую підтримувати таких "розробників".