Ulasan terkini oleh Overushka

Доооо до доброго д-д-д-дня шановні. Я Інакєнтій Бест, хочу росповісти сьогодні про свою юлюблену г-г-гру.

• Сюжет, тут просто шикарний, ми за якось тіпа з паганялом Думгєй приходимо на станцію на Марсі і всіх вбиваємо. Це реально рівень РДР2 чи навіть вище.
  
• Геймплей, тут достатньо простий, “мамо, ми вбиваємо чортів”, але ж настільки величезний арсенал, лелв-дизайн, бонуси, що дають можливості зламати життя обличчя і на жаль не дати йому дослухати його улюблений трек “я рускій”. Короче, геймплей тут топовий. 10 вбитих чортів з 10.
  
• Збір всякого ̶г̶і̶в̶н̶а̶ колекційних предметів. Тут їх дуже багато, вони гарні, це фігурки-пасхалки, різні приколи, і для любителів такого контенту, його тут вдосталь.
  
• Музика, насправді геніальна частина гри. Бо вона не тільки крута, вона ще й загалом дуже добре доповнює драйв від гри, його б без неї не було б навіть на 50%.
  
• Дизайн Думгєя і його броні топовий, наче з Білі Харінгтона смалювали. Респект!

• Боси. Чесно, мені вкрай важко назвати їх хорошими, бо вони вкрай лінійні, якщо так можна сказати. Тактики їх вбивства дуже обмежені, що вкрай дивно, бо просто обмежує увесь наявний арсенал. Якби розробники дали б хоча б дві три різних підхода вбити ворогів, було б краще.
  
• Немає української локалізації, я через це не зрозумів геніальний сюжет :(
  
• Левл-дизайн у грі загалом чудовий, але декілька моментів було так собі.
  
• Мультиплеєр. Вот чесно, я просто взахваті від сюжетки, але я не можу взять 100% ачівок, щоб потім крінжово пантуватися їми у вітрині перфекціоніста, бо онлайн мертв і це не те щоб дуже хороший мультиплеєр, відчуття ніби його додали ніби для галочки, або щоб заробити зі скінчиків, але воно мертвонароджене для великої кількості гравців.

Якщо ви любитель ̶п̶о̶ж̶р̶а̶т̶ь̶ ̶г̶о̶в̶н̶а̶ пограти в шутер, то ця гра точно для вас.Загалом, це один з найкращих шутерів 2016 року. Я як фанат Квейк, жорстко не рекомендую цю гру, грайте в Квейк 3, будь ласка, а не в цю гру, та взагалі краще грайте виключно у Квейк 3, бо це найкраще, що створило людство за усі часи. Побачимось в пеклі чортята)

Я чекав на цю гру з самого анонсу, і нарешті пройшов її і можу поділитися своїми враженнями. Найголовніше, що можна сказати про цю гру, що вона не рівна, дуже не рівна, але навіть так, я радий виходу цієї гри.

Дякую розробникам, що відправляють гроші на гарні справи!

• Сюжет. Гра розповідає локальну історію жителів міста Харкова, які ховаються у метро від терористичних обстрілів росіян. І тут вже проявляється нерівність цієї гри, з одного боку деякі моменти історії зроблені дійсно гарно, історія вчителя і спроби робити звичайні речі у незвичайних умовах дійсно гарна можливість зробити збірний образ цивільних людей під час авіанальотів, але з іншого у гри дуже сильні проблеми з постановкою. Зрозумійте мене правильно, я не хочу применшити трагедію людей, а навпаки, я вважаю, що гарні художні проєкти зберігають пам’ять про події, дають можливість краще зрозуміти інших і емпатію до інших. На жаль, хоч загалом історія в суті своїй доволі непогана, але подача, візуал, деякі діалоги і загалом оформлення гри, це просто жах, це відверто дуже поганий рівень, який на жаль тут є на рівні інді підробка на юніті. Нещодавно після обстрілу Одеси було жахливе фото, на якому дівчина з пораненою рукою плачить по своєму мертвому песику. Само по собі це жах, це трагедія і людина по фото вже відчуває біль і розуміє, що світ цієї людини зруйнований, але ігри це інше. Це не про шокуючий контент, це про складний твір, у якому важливо не шокувати, а розповісти і пояснити, На жаль, за півтори години за які проходиться ця гра, не показати і не передати з цим рівнем графіки і постановкою ті відчуття і емоції, що на жаль відчувають люди. Треба набагато більш комплексний витвір мистецтва.
  
• Звук. Голоси людей, озвучка і скажімо так звуки метро тут дійсно на відверто гарному рівні, який дає можливість зануритися у гру.
  
• Позиціонування. Я не дуже розумію насправді для кого ця гра, і які мотиви вона переслідує. Тобто, якщо людина з України, то окрім цієї гри є книги, є сюжети від журналістів і документалки про Харків і інші міста, ці речі набагато краще передають історії людей, відчуття, і трагедію. Якщо ця гра для іноземців… якщо чесно, побачивши скріншоти, я дуже сумніваюсь, що масовий гравець зверне на неї увагу.
  
• Критика і побажання. Я щиро бажаю цим розробникам зробити наступний проєкт краще і зробити його успішним в першу чергу для закордонного гравця, але для цього вам треба зосередитися на візуалі, на музиці, на драматургії і постановці. Зробіть краще 2д графіку, може мультяшну чи стилізовану, але гарну, яка буде чіпляти і доповнювати історію гри. Геймплей тут теж відверто слабкий, це бродилка і в ній немає ніякої складності, через яку гра б доповнювала історію, давала б відчуття напруженості і тим самим підсилювала драму, як це є у This war of mine, де в тебе є постійний виклик і напруга, де потрібно робити складний вибір, і це потрібно іграм на таку тему. Тому, я щиро вам бажаю успіху, залишу позитивний відгук на гру і дуже сподіваюсь, що наступний ваш проєкт буде сильним проєктом.

Чесно, мені дуже сумно з цієї гри. Я переконаний, що відеоігри, це комплексне мистецтво, яке на відміну від інших, може набагато сильніше впливати на людину і занурити її в історію. На жаль, ця гра є для мене відверто слабкою, і якщо “З любов’ю тато” чи “77 днів лютого” на мене, як на людину, що також була під обстрілами, ховався в укриттях і на початку війни через вибух ракети у 100 метрах від мене, травмував вухо, ці книги дали сильний ефект, я не міг стримати сліз, то ця гра на жаль не змогла викликати схожі емоції. Я дуже сподіваюсь, що колись ми в Україні зробимо гру, яка буде сильною грою про війну, і її будуть додавати у різні топи про “топ 10 найкращих ігор про війну”, вона розповість про реальні події і захопить людей, але на жаль я думаю це буде не скоро.

Якщо ви з України, то закиньте гроші на "повернись живим", на "азов", на "третю штурмову" і звичайно волонтерам яким ви довіряєте, це дуже важливо, навіть якщо це 5, 10, 20 гривень, це важливо. Якщо ви хочете купити гру тільки щоб підтримати військо, то я не рекомендую це робити, бо з ваших 50 гривень, 30% з’їсть комісія Стім і комісія переводів, тому краще задонейтить 50 гривень волонтерам прямо, але якщо вам цікава гра, то купіть її і частина грошей ще й піде на гарні справи. Бо з маленьких донатів збираються великі збори. Не будьте байдужими, треба допомогати нашим хлопцям і дівчатам, тільки разом зможемо перемогти.

Для кого ця гра? Скажу дивну річ, для росіян і білорусів. Українці нічого нового в емоційному сенсі тут не знайдуть, західники на жаль навіть не звернуть масово увагу, але якщо є росіяни чи білоруси які хочуть підтримати Україну, то купіть цю гру і зробіть свій невеликий вклад, можете в неї навіть не грати, але просто купіть, вас за це не посадять, це безпечний переказ грошей. Тому якщо у вас є знайомі там, то можете відправити посилання їм на цю гру.

У Кінгдом Кам просто чудовий візуальний аспект, який досягається не стільки рівнем технологічності, скільки вельми сильною увагою до маленьких деталей світу, побуту, військової справи, природи і фактично усього, що стосується сетингу. Цей пак робить і так гарний світ, ще більш гарним у HD якості)

Англійська озвучка, це база будь якої гри. І хоч мені більше хотілося на релізі проходити гру з чеською озвучкою, бо це більш автентично і атмосферно, але можу сказати, що англійська озвучка у грі вельми кайфова. Загалом у грі сучасна англійська, але часто використовуються достатньо знакові для того часу вирази і обігруються приколи. Ставлю базу цій озвучці!

Німецька озвучка просто кайф. Особисто мені вона зайшла навіть більше за оригінальну англійську. Базовано!

Дуже круто, що розробники додали французьку озвучку, ще більше гравців можуть отримати задоволення від гри рідною мовою. База!

У цій грі просто чудовий саунд, а з цим доповненням він став ще кращим. Звуки у грі чудові, хоч графіка у грі не на революційному рівні індустрії, але стиль візуалу, деталі і звичайно звучання зброї, переміщення, коней, блазнів, людей, міст, ринків, музики, усе це на вкрай високому рівні)

Як не дивно, але на мій погляд це одна з найбільш душевних та атмосферних ігор, які я проходив за останні роки. Протягом 14 годин, які я витратив на проходження цієї гри, у мене постійно виникало почуття, що я граю у щось, настільки ж круте та по своєму цікаве, як і третій відьмак. Якість сюжету, візуалу, атмосфери та саундтреку на дуже високому рівні, а ось з геймплеєм вийшло не дуже рівно, на мій погляд, але про це далі.

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3226255700

Хочу окремо подякувати пану Venom Snake за подарунок цієї гри. Вельми дякую тобі за можливість пройти, щось настільки чудове :З

• Більшу частину часу в грі, ми переміщуємося по красивих, стильних локаціях Неверленда, де ми можемо проходити різні квести, одні з них дуже великі і цікаві, а інші прості, але за яких часто дають нагороди, як у вигляді ресурсів для прокачки, так і нагород для профіля в мультиплеєрі, що круто. Також світ наповнений усілякими головоломками, боями з різними монстрами чи людьми, або просто ресурсами для прокачки нашого маленького війська, та табора.
  
  
• Для проходження важкого шляху помсти і боротьби за незалежність королівств півночі від орди, чималу роль для Меви відіграє її військовий табір. Який ми можемо вкачувати за ресурси, що знаходимо по світу, і який дає змогу прокачувати військові загонами(що відкриває нові геймплейні можливості), тут ми можемо читати сюжетні листи, торгувати ресурсами, а також завдяки таверні ми можемо бухати! Гаразд, не зовсім бухати. У таверні ми можемо спілкуватися з нашими соратниками, дізнаватися від них нові подробиці лора цього світу, їхнє ставлення з іншими персонажами та Королевою Мевою. По ходу сюжету ми зустрінемо багато цікавих і харизматичних персонажів (тому краще карту дослідити, щоб нікого не пропустити з них), з деякими ми можемо попрощатися, а з деякими взагалі увійти в конфронтацію. Але можу сказати одне, персонажі та діалоги з ними, одне з найкращих що є у цій грі.
  
  
• А тепер про головне, бойова система! Бойовка та стелс у грі представленні у вигляді арени для гвінт з механіками, які вже знайомі гравцям з цієї гри. Є головоломки битви, є секції стелсу і все це зроблено дуже якісно, хоч і деякі з них є не дуже збалансованими на мій погляд. Різноманітні і зовсім трохи так довбануті (по хорошому) головоломки, які цікаво розгадувати, як не дивно, але роблять дійсно дуже цікавий досвід для сюжетної гри і на моїй пам’яті, це напевно найкраща карткова, сюжетна гра. Як не іронічно для мене, як для людини, яка обожнює основні ігри про відьмака, ця гра, геймплейно зайшла мені майже так само як і третій відьмак, вщент обійшовши інші дві гри.

На жаль, у цій грі її немає, і це вельми сумно. Це дійсно чудова гра, і було б просто неймовірно, якби я і величезна, багато сот тисячна фан-база з України могла б пограти рідною мовою, але на жаль, не в цей раз. Дуже сподіваюсь, що у наступних проєктах буде локалізація на українську.

• Історія розповідає про Меву, королеву Лірії та Рівії, яка за часів Нільфгаардського вторгнення у північні королівства, яка разом зі своїми товаришами намагається виграти війну та вирішити конфлікти у своїй родині. Окрім усіх відомих подій з книг, по типу битви за Яругу(де ми зустрічаємо відьмака та компанію) чи захоплення Аедірна, ми також приймемо участь у оригінальних подіях, що краще розкривають сетинг першої війни з нільфами.
  
  
• На перший погляд, сюжет простий, і це так, але деталі роблять його неймовірною пригодою з безліччю харизматичних героїв і подій у їхньому непростому шляху. Історія не лінійна, хоч і рішення, які ми приймаємо вирішувати лише відношення до персонажів і їх судьби, основна лінія буде незмінною, бо розповідає події з книг пана Сапковського. Для мене це були цікаві вибори, можна просто вигнати героя, можна вирішити його долю у складні моменти, можна розвинути з ним стосунки як із близьким другом, або навіть більше, і мені здається цінним, що гра дозволяє зробити це.
  
  
• Особисто я після проходження сюжету перейнявся основними героями. А Гаскон і Рейнард для мене після гри стали такими ж улюбленими персонажами, як той же Регіс, Любисток чи Кагир. Інші герої так само гарні і по-своєму дивакуваті, але кожен з них у результаті виявляється цікавою особистістю зі своїм почуттям гумору, історією і драмою, як мінімум Барнаба, Габор і Ейк чого тільки варті)
  
  https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3226258836
  
  
• Сіра мораль та вибір. Мені подобається, як з одного боку гра показує героїв гри, королей, шляхту, військо, і хоч вона і героїзує Меву і північні королевства, гра також піднімає питання расизму і нацизму в них. Круто, що гра доповнює ідеї пана Сапковського з книг і розвиває їх.

• Музика у грі дуже гарна, і вона фактична уся в стилістиці Відьмака 3. Так, тут не так багато легендарних треків, як у третій частині, але основна тема, теми табору та битв, тут вельми чудові. Окремо рекомендую послухати трек Homecoming, він чудовий і я вважаю його одним з найкращих у серії, на рівні з Believe, Peaceful Moments та Cloak And Dagger.
  
  
• Візуал просто моя повага до художників. Вельми приємна картинка, дуже стильна мальовка, яка всю гру примудряється щоразу дивувати красою Північних Королівств, увагою до малих деталей у героях гри і пейзажах.

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=3226259133

Невелика, але дуже атмосферна і по-своєму особиста історія з приголомшливими героями, особисто мене затягнула на прекрасний десяток годин. Гра подарувала і почуття смутку, радості та в деяких моментах викликала щирі сльози від сміху з жартів та справжню посмішку.

Особисто мені таких ігор не вистачає, я був би радий бачити більше таких проєктів від CDPR, нехай невеликих, але які по-справжньому чіпляють)

Ну і звичайно, гра після проходження нагадала всі ті прекрасні причини з яких я вже багато років люблю сагу про Відьмака. Дякую вам за прочитання моїх вражень, я рекомендую вам спробувати пограти у цю чудову гру. Приємної вам гри, друзі!

Вперше у цю гру я пограв у 2007 коли батько приніс у дім диск збірник ігор Ремеді. Тоді я на вельми великий час засів за Макса Пейна, і на фоні фантастичної гри про нуарного Сема Пейновича, я особливо не звернув увагу на першу гру Ремеді, на Death Rally, і пограв я в неї вперше тільки через кілька років і це була помилка. На початку 2009 року ми з друзями у комп’ютерному клубі засіли за цю гру і це був фантастично, незвичний досвід на свій час. Фактично, ця гра це шалена гонка з величезною купою можливостей, як знищити свого супротивника, що додає великого драйву і свого роду складності цій грі. У грі є кілька рівнів складності, і якщо на першому, це достатньо цікава гонка, то ось на останньому, це щось дуже по відчуттям схоже на Пейна, бо страждати, концентруватися і використовувати арсенал ви повинні на 100%. Можливості налаштувати свій транспорт під себе, непогана одиночна компанія і вельми великий арсенал вбивчих засобів роблять цей гоночний процес вельми цікавим, хоч і візуал та музика навіть у 2007 вже були достатньо застарілі, хоча мій батько казав, що навіть у 2000 році коли він в неї пограв, ця гра не дуже конкурувала з кармагедоном і іншими схожими іграми.

Мої враження і висновки такі, це дуже непоганий проєкт на свій час, який, як це не дивно, але задав вектор розвитку Ремеді на шалені екшини. Зараз гра працює на Win10 достатньо добре, сама гра безкоштовна, тому якщо ви фанат Ремеді, то можете доторкнутися до дебюту студії. Якщо ви все ж вирішили кинути виклик цій грі, то приємної вам гри!

Відверто погана гра і російський плагіат на Сталкер