У друга детства есть семья,
у одноклассника машина,
а я вчера впервые блеванула с героина.







Україно, свята мати героїв, зійди до серця мого,
прилинь бурею вітрів кавказьких,
шумом карпатських ручаїв,
боїв славного завойовника батька Хмеля,
тріумфон і гуком гармат революцій,
радісним гомоном Софіївських дзвонів.

Нехай душа моя в тобі відродиться,
славою твоєю опроміниться,
бо ти, Пресвята, все життя моє,
бо ти все щастя моє.

Задзвени мені брязкотом кайданів,
скрипом шибениць в похмурі ранки,
принеси мені зойки катованих у льохах,
у тюрьмах і на засланнях.

Щоб віра моя була гранітом,
Щоб зросла завзяттям міць,
щоб сміло йшов я бій,
так, як йшли Герої за тебе, Свята,
за твою славу, за твої святі ідеї.

Щоб помстити ганьбу неволі,
потоптану честь, глум катів твоїх,
невинну кров помордованих дітей твоїх,
величну смерть Героїв української нації
і тисячі інших незнаних нами,
що їх кості порозкидані або тайком поховані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму.
страху нехай не знаю я, й не знаю що таке вагання.
Скріпи мій дух, загартуй волю,
в серці замешкай моєму, зрости мене до ясних чинів.

Для тебе в тих чинах нехай знайду я смерть,
солодку смерть у муках за тебе
і розплинуся в тобі та вічно житиму в тобі,
Відвічна Україно : Свята, Могутня, Соборна!