Recent reviews by Twy

Fire these coders ASAP.

Absolutely infuriating bugs, it's impossible to play it.

And that is a pity, as the artwork in the game is really good.

С первого знакомства со слогом, мне не понравлось очень много моментов. Действия персонажей казались нелогичными и непоследовательными, что нередко преследует читателя сквозь произведение. Но я рад, что я не бросил читать в первые минуты, тк как чем дольше я знакомился с миром и влиянием того или иного решения, тем становилось интереснеей пробовать разные варианты.

Возможные спойлеры прячу.


1. Стиль рисунка, приятно смотреть;

2. Ветвление событий. Часто последствия были неожиданными, но вкладываются в логические рамки;

3. Проработка мира. Хоть у меня и много критики в адрес отдельных событий и то как некоторые вещи представлены, работа над миром была кропотливая, это приятно изучать.


1. Шрифт. Шрифт для русского языка подобран плохо, он трудно читаемый, легко спутать буквы "п" с "л", "т" с "м". К тому же, привыкшему к латинице, мне местами было трудно различать "д" с "г". В данном шрифте в перемешку чередуются прописные буквы с печатными, потому часто возникает такой диссонанс в именах собственных, где сидишь и сравниваешь буквы с именах с теми же в других, понятных словах. Из этого также следует второй пункт.

2. Название городов и имена персонажей. Язык интересный, но его трудно читать из-за частого чередования согласных и глухих звуков. Потому такие названия и имена часто забываются. Я заметил, что в сеттинге мира можно провести условную параллель с культурой среднего востока. Возможно, автор является выходцем из этой культуры, потому ему/ей проще придумывать такие имена и названия, это я могу понять. Но весь этот комментарий — мое субъективное впечатление.

3. Харктер некоторых персонажей. Как я и сказал в начале, если на миг остановиться и задуматься о поведении таких лиц, как Суду, к примеру, то возникает серйозный вопрос, как такого человека назначили чем-то управлять, если он прыгает из крайности в крайность, то его показывают как жалкую розмазню и ничтожество, что он скрывает большую часть времени за маской неуместной безразличности, то у него находятся яйца, чтобы посадить хоть и вольного наемника, но человека, который точно входил в круг наиболее доверенных людей криминального босса, на содержании которого сам Суду и висит.

Отдельно, у меня большая претензия к миру, где идет вечная война в стиле вархаммера, но местная полиция показана как сброд желторотиков, которые всего боятся . Обычно в таких обществах прусутствует полуфашистское полицейское государство, где полиция проходит серйозную военную подготовку и идеологическую обработку, где они скорее вспорят себе брюхо, чем отступят.

Ну и самое субъективное пожелание — больше персонажей, с которыми можно поромансить)

В остальном, произведение мне очень понравилось.

Very raw game.

It's extremely hard to play because of the inbuilt gamma correction. The colours are so painfully saturated, the contrast level is just insane. My eyes literally hurt after merely minutes of playing it.

Nevertheless, I played up to 3.5 hours and still, I can't really highlight anything that was at least not too bad.

The game starts with sudden ship explosion. Why it exploded? How the main character managed to get to the life pod and survive? Miracle.

The "normal" difficulty (the only difficulty where you can take at least any damage), is very easy, even the a swarm of the giant spiders will need up to 10 minutes to kill the afk player.

The crafting system is very strange — tier 1 knife is more powerful, than tier 3. Actually, with that tier 1 knife you can chop wood, mine rocks and minerals, slice monsters much faster than with any other specialised tools or weapon. So why do we need any other tools and weapons if they're much less efficient than that tier 1 knife?

Even the first planet that we crash-landed on felt very empty and poorly-generated. It's very boring to explore, every new location is just the same as the previous one: the same resources, the same landscapes, only some bigger monsters, that still can't really damage you.

After a while it becomes just a dull grind of resources that you don't really need at that, since the unbalanced tool system does not really motivate you to develop that.

Conclusion: don't buy this game at full price under any circumstances.

I couldn't have ever guessed games can be that good. It opened my eyes on how good something can really be and definitely lifted my expectations towards any other games I'd play.

666 bloody hells out of 10!

The most boring game I've ever played in my entire life.

The only advantage of this game is its retro pixel art style "le vomit", which I didn't like much either, frankly.

Переваги

• Сюжет. Головний сюжет блискучий, особливо у поєднанні з високоякісними сінематіками. Головна риса сторітелінгу – варіативність. Історія може кардинально змінюватись в залежності від дій чи реплік головного героя. Сюжети другорядних героїв також не менш захоплюючі, результати вибору головного героя інколи досить важко передбачити.
  
• Озвучення.Голосове акторство, саундтреки та іший саунд-дизайн на дуже високому рівні, це теж одна з найсильніших сторін гри.
  
• Геймплей. Гра чудово поєднує в собі перевірені часом механіки D&D з деякими авторськими поліпшеннями. Важкі битви можна завершити перемогою за допомогою голих рук, кмітливості, та особливостей локації. Гра пропонує безліч інструментів для експериментування, які можна поєднати у дизбалансоване знаряддя массового знищення.

Недоліки

• Оптимізація. Спочатку гра явно була набагато вибашливішою, ніж могла б бути без будь-якої шкоди для візуальної частини.
  
• Баги. Я майже не знайшов багів, окрім лиш певних незбалансованих нюансів, як занадто сильні умови магічних предметів у поєднанні з певними обставинами і закляттями. Але така дещо непередбачувана поведінка скоріш робить гру цікавішою.
  
• Мало кобольдів. А де багато – там вони агресивні :(

Тож суб'єктивна оцінка наступна:

Недоліки

1. Баги. Неймовірна кількість. Найголовніші 2 це ті, через які проходження гри без користувацького патчу неможливе. Перший випадок на кораблі, де гравець має стріляти по вогникам від культистів, і яких просто не видно на сучасних системах. А друге – фінальна втеча з-під печери, що руйнується, де через баг локації неможливо добігти до порталу.
   
2. Головоломки. По-перше їх недостатньо, зважаючи на жанр гри і що ми граємо за детектива. А по-друге – вони не складні, вони – скоріш загадки накшталт "вгадай яку цифру я загадав". В деяких немає логіки, треба просто здогадатися що мали на увазі розробники.
   
3. Сюжет. Назва і трейлер гри створили високі очікування щодо сюжетної лінії. Лавкрафт все ж таки. Проте, історія вийшла скоріш лінійною і передбачуваною. Місцями вона викликала скоріш подив і роздратоване питання: "Чому?!".

Переваги

1. Атмосфера. На початку гра дійсно вабить особливим шармом якоїсь загадки, якогось космічного хоррору, де грвець зіштовхується з чимось надприроднім, потойбічним, таким, що людське сприйняття не може осягнути.
   Хоч десь із середини гри ця атмосфера майже повністю розвіюється, перетворюючи гру скоріш на шутер з елементами хоррору і паззлів, всеж початок гри мене приємно вразив.
   
2. Гравітаційна електропушка, що видається гравцеві наприкінці.

Тож маємо наступне:

Awesome stuff! I can draw ♥♥♥♥♥ instead of what customer really wanted and they are stunned by my art! Kinda like irl tho.

This is one of my favorite games on steam and my favorite game story.

It's full of brilliant metaphors and bizarre storyline twists.

Unusual gameplay and charismatic characters.

You should play this game.

This is really charming game. Everytime I play it I want to create art and write stories about this game and it's heroes.
It's easy and fun to play with friends or alone.