Recent reviews by Eneyra

Настільки цікавих, епічних, драматичних і трагічних ситуацій у мене не було ще в жодній грі. Навіть якщо персонаж прожив один день, він може зробити це так, що вийде коротка, але цікава історія.

Я в захваті і любові.
Тиждень вже з гри не вилажу.

У грі трапляються баги через які можна втратити прокаченого персонажа і це сумно. Але гра про життя і смерть. Повірте, він би все одно помер рано чи пізно.

Багато чому в навчанні не розповідається. Інколи доводилося шукати інформацію в інтернеті, тому що метод тику не спрацював. Але то таке.

Мапа велика і в багатьох будинках можна теж побачити історію мешканців. Це неймовірно цікаво. Отак зайти в будинок, побачити накритий стіл, вечерю, яку не встигли приготувати, розбите вікно і гарно одягнутих зомбі на дворі. Одразу зрозуміло що сталося. Це дуже круто. І досліджувати від цього хочеться ще більше.

До речі, коли граю з подругою, все шикарне у грі тільки множиться. Плюс не так сумно виживати, бо є хтось поряд, на кого можна покластися. Рятуємо одна одну регулярно.
Сподіваюся у вас є друзі.

Українська в грі присутня, але переклад не дуже якісний. Тим не менш це все ще краще ніж нічого. Особливо для тих, у кого рівень англійської кульгає.
І все ж раджу де українська є обирати її (якщо вам якість не псує враження від гри), щоб у статистиці було видно, що локалізація користується попитом і більше ігор виходило з українською.

Є купа модів які полегшують чи ускладнюють життя. Дуже раджу пошукати ті, що покращують інтерфейс, тому що у базовій грі з ним біда. Але будьте обережні з модифікаціями, адже серед них дуже багато від рососійців.

Larian, please add the ability to cuddle with a loved one and choose what kind of kiss you want. The new kisses are realy cool, but too hot you know... Thank you.

Дяка Larian Studios за їх регулярні хотфікси, які виправляють помилки... Щоправда інколи так, що створюючи нові, але з таким масштабом гри я не здивована.

Але попри усі баги я обожнюю цю гру і, погравши 360 годин, досі відчуваю як багато не побачила, не спробувала, не зробила, хоча і пройшла усі сайд квести (чи може ні???).

Я люблю персонажів гри, в захваті від механіки боїв і інколи неочікуваних наслідків деяких рішень, які боялася робити у першому проходженні.

Можливо кінцівка слабка, немає очікуваної епічності. Це суб'єктивно звісно. Але я багато чула подібних думок і з ними згодна.
Можливо за всі години гри я просто перестала боятися кінцевої битви?

Та як би там не було, я легко можу закрити очі і на легке розчарування кінцівкою і на баги, тому що сам процес гри, всі ці сотні годин, спілкування з персонажами (чесно, мені так мало — хочу ще) перекривають ці моменти...

Мій шлях до кінця третього акту був надто захопливим, щоб через фінал я не хотіла повторити подорож.

Гра для тих, хто любить вперто йти до мети попри важкі перешкоди і вміє отримувати велике задоволення, нарешті впоравшись...

Та ні, не для мазохістів, а для шанувальників прокачування власних навичок.

(Без ґайдів мало що зрозуміло, але дуже красиво).


Апдейт після проходження мисливця: ця гра таки для мазохістів.