Recent reviews by Angel Hazard [UA]

Як не дивно але ідеально працює з окулус лінком, навіть в безпровідному режимі.

Той випадок, коли команда поляків з бюджетом в пару ящиків пива змогла краще передати атмосферу Термінатора і пояснити часові подорожі ніж Кемерон зі своїм Карлом який шиє гардини. Найкраще що ставалось з франщизою Термінатор після Судного дня.

Prey... Як людина, якій взагалі не сподобалась попередня гра з назвою Prey (надто комічно виглядав той селюковатий індіанець для рятівника світу аля Дюк Нюкем), від цієї я нічого не чекав, не слідкував буквально до останнього тижня перед виходом. Але трейлери і щоденник розробників мене зацікавив, я купив і... Arkane заробили кожну копійку яку я заплатив за цю гру. Нарешті випускають ігри де нема PRESS X TO WIN, де люди які можуть, вміють і хочуть думати, застосовувати якісь елементарні інженерні навички будуть отримувати перевагу, ігри з не награно варіативним геймплеєм, цікавим сюжетом та хоррор елементом, який не базується на тому що ти беспомічне ссикло з камерою.

Графіка:

Графіка могла б бути сучаснішою, враховуючи що це Cryengine 3. Але про це забувається десь так хвилин за 5 гри. Через чудовий левел-дизайн, шикарний дизайн та деталізацію станції, гарну гру світла та тіней, ти не звертаєш увагу на те що модельки могли б бути трошки більш деталізованими. В принципі все в стилі Arkane - свій стиль, і не важливо що він не тягне на революцію в графіці - він шикарний.

Звук: Музика як завжди шикарна, Мік Гордон ніколи не підводить. Озвучкка та локалізація крута, інколи бувають глюки з тим що можна тригернути пропажу звука посеред діалога якоюсь дією, але не критично і ставалось таке може два рази за гру. Звук глибокий, можна почути монтра заздалегідь, відслідкувати його рух лише по звуку.

Геймплей:

Що тут сказати - шведська сімейка з Bioshock, System Shock Dead Space і Half Life народила дитинку. Гра - шедевр геймплейного дизайну. В грі ти можеш знайти десятки методів проникнення в кімнату чи вирішення проблеми. Тебе ніколи не заставляють думати однобоко і так як хочуть розробники. Якщо ти думаєш що кудись можна добратися - значить можна. При чому тобі для цього навіть не потрібні властивості тифонів - якщо маєш хорошу уяву, то залізеш і так куди захочеш. Я пройшов гру не активуваши ніоднієї суперздібності, і це ні на секунду не завадило мені пройти гру. В деяких моментах сили тифонів мені б спростили задачу, але їх відсутність не зупинила мені гру. Спілкуюсь з людьми які проходять гру - в кожного всі ситуації і бої проходять по іншому.
Прокачка дуже зручна і продумана, ти качаєш те що тобі треба в даний момент. Ніхто не обмежує тебе в прокачці по типу - ти прокачав силу, значить хакерство чи супер-здібності тифонів тобі не світять. Повна свобода дій. Ти можеш вбити кожного сюжетного персонажа і всерівно зможеш пройти гру - просто кінець буде іншим.
Відкритий світ в межах станції і її околиць в космосі. Космос і невагомість продумана чи не найкраще за весь час що я граю ігри.
Зброя є, зброї мало, і це логічно. Ми знаходимось на науковій космічній станції, тому зі зброї є лише те чим користується охорона - Шокер, Пістолет, Дробовик. Решта - інструменти - такі як Розвідний ключ, Клеє-пушка. ще є експериментальний лазер та іграшковий NERF-арбалет. Так, саме іграшковий, і в другій половині гри я ним користувався дуже часто =). Є 4 види гранат - ЕМП, Нуль-Хвиля, Утилізаційна і Приманка. І гра настільки різноманітна що мені пригодилився всі предмети, гранати і зброя.
В грі є крафт і 4 види ресурсів: органіка, мінерали, пластик і екзотична матерія. Крафт полягає в тому, що по станції розставлені утилізатори і фабрикатори - перші розбирають предмети на матеріали, а другі з цих матеріалів при наявності схеми роблять предмет. Зкрафтити можна все і в будь-якій кількості - від патронів до супер-лазера і нейромодів для прокачки.
Вороги - є декілька типів ворогів. Це і інопланетяни, і люди, і роботи і турелі. На станції в тебе можуть бити як союзники так і вороги - все залежить від того як ти граєш і як прокачуєшся. Турелі і роботи налаштовані на знищення іноплентного життя, тому якщо сильно прокачатися в сторону інопланетних здібностей, техніка (і потім люди) буде вважати вас ворогом.

Сюжет

Тут неможливо сказати нічого не проспойлеривши. Скажу лише що він є, він крутий, квестів багато і вони не складаються з підти збери 100 листочків, і розвиток сюжету залежить повністю від ваших дій. Гра заставляє вас не довіряти нікому, невірити ні в що, крім самого себе а інколи не вірити і собі.

Висновок

Шедевр. Гра року 2017. 11 розбитих кружок з 10 (бо одна мімік =)))

Якщо вам подобалась перша частина ремейку - то тут ви не знайдете нічого спільного. Геймплей вкрадений в Borderlands, сюжет відсутній як такий, в порівнянній з попередником. Побічні квести лишні - дивуєшся: Світ в небезпеці, але принеси мені сувій мого діда в сусідньому селі. Зброя не відчуваєтсья взагалі, наче з пластмасових пукалок стріляєг. Кооп глючний. Єдине що тішить це графіка і музика. Не варто уваги, якщо ви не великий фанат ремейків Borderlands. А, і ще - локалізація крива і убога - багато не перекладених текстів, а те що перекладене, інколи взагалі символами замість букв. Якість гри бажає бути кращою.

Мій перший геймпад в житті. Відчуття: Зручність - не відчуваю дизкомфорту в грі, всі кнопки під руками. Відгук миттєвий.

Основна фішка - біндиться все. Підключив, вибрав один з стандартних конфігів або офіційний для гри. Не підійшло - подивився конфіг спільноти. Все ще не твоє - потратив 5 хв і переребіндив все повністю під себе.

Тачпади. Лівий як тач не використовую взагалі - вічно стоїть як хрестовина. Правий - завжди в настройках як миша. Відгук і чутливість - ідеал. Для оффлайн шутерів саме те. Можна грати і онлайн, якщо звикнути, правда я в онлайн шутерах і так не сильний.

Фішку з вібро відключив зразу, залишив лише на курку. Курки двохступеневі. Тобто можна забіндити на сильне і слабке натискання дві дії. Переважно це прицілювання і постріл.

Кількість кнопок: 4 на лівому тачпаді, 5 на правому (одна якщо використовуєш к тач-панель і 4 як хрестовина), 6 (4) на передній панелі, дві біля кнопки включення, одна під стіком, дві знизу. Ітого 20 кнопок. Плюс можливість налаштування переключання режимів прямо посеред гри, тобто комбінацій безліч.

Гіроскоп - гоночки наше все. Можна пограти і в шутери з ним (Valve пропонує його як точний приціл, і в їхніх шутерах це дійсно зручно). Але я використовую суто в гонках. Відчувається набагато краще ніж на планшетиках, але виглядає приблизно так само - ти крутиш перед собою геймпад, а люди не розуміють що з тобою не так =)

Комплектація - Контроллер, дві американські duracell (за майже місяць не сіли і на 1 відсоток), кабель usb, usb-докстанція, документики. До якості зборки претензій нема, нічого не скрипить і не рипить. Кнопки трошки гучні, могли б бути тихішими.

Висновок: Колись друг дав спробувати скайрім на геймпаді (аналог xbox від logitech) - я ні разу не попав з лука в щось рухливе. З цим геймпадом я з другої спроби ставлю хедшоти в Unreal Tournament. Якщо в вас ще немає геймпада, але ви задумуєтесь над покупкою - беріть GabePad :D

З.І. Перший хороший продукт вальве після L4D2.

Контроллер брав тут: https://vk.com/steamhardware

Гра, яка за два трейлери і саундтрек захопила мою увагу

Почнемо з того, що старт гри був доволі рогатий для більшості - гра не розуміє юнікод. Тому більшість людей мусили проводити танці з бубном для її запуску. Ще є певна кількість людей, в яких ехом повторюється звук або в яких текстурки грали всіма кольорами веселки. Але знаєте що я вам скажу? ПОФІГ. Ця гра шедевральна. TellTale ріжуть собі вени.

Сюжет

Спойлерити не буду. Просто скажу - сюжет зачіпає. Хто бачив "Сутінки" (так-так, всі ми грішні, я теж бачив першу частину, не знав ж я що воно таке) - той помітить певну схожість кістяка історії та й деяких елементів =) В цілому в нас є дівчина яка вступила в вуз і в якої раптом проявились надздібності. Більше говорити без спойлерів неможливо.

Геймплей

Тут складаєтсья враження, що розробники взяли всі ігри студії TellTale, потім прочитали всі форуми по цих іграх, проаналізували всі за і проти які висловлювали геймери і зробили свою гру. Гравець має певну свободу руху по відносно великих (відносно всяких Валькіних Дідусів) локаціях, може взаємодіяюти з великою кількістю об'єктів, які мають або не мають відношення до сюжету. Світ живий, люди гуляють, малюють, читають, розмовляють. Ключовим моментом в грі виступає відмотування часу - надвластивість Макс (головна героїня). Більшість квесті банально неможливо виконати без відмотки часу. Також відмотка дає можливість змінити своє рішення без перезавантаження гри. Самі ж квести здебільшого не вимагають якихось геніальних рішень - все просто для того щоб зайняти чимусь гравця між поворотами сюжету.

Графіка

Якщо ви грали Borderlands, The Walking Dead, The Wolf Among Us, XIII - то ви приблизно розумієте яка тут графіка. правда одне все ж вирізняється - всі елементи інтерфейсу виконані в стилі Scetch - тобто ніби замальовка на ходу. В цілому графіка виглядає дуже гарно, не лишнім буде сказати що й на найнижчих налаштуваннях вона все ще виглядає доволі приємно.

Озвучка і саундтрек

Озвучка просто на висоті. Емоції передані правильно, голоси підходять персонажам. Придертися немає до чого. Саундтрек заслуговує окремої уваги. Вся музика ідеально підібрана до моментів, плюс органічно інтегрована в ігровий процес. Тобто музика не просто собі десь грає ні звідки - вона грає або в навушниках героїні, або десь в магнітолі, або ще десь інде.

Вердикт

Якщо не враховувати невдалого старту та деяких технічних багів - ця гра шедевр. Ще й за таку смішну ціну.

Dark Souls: Point & Click Edition

Я не сильно люблю квести, тим більше point&click, але ця гра зацікавила. Поглянув на форуми - школярі люто плачуть, кажучи "навіщо такі важкі ігри виускати!?" - значить треба брати. В оригінал не грав (але пограю, бо тепер його додають в комплект до гри), але читав що в людей там пригорало все що могло пригоріти, гра нічого не пояснювала, нічого не підсказувала і не жаліла гравців. І знаєте що? Тут так само. Череп Йорік (привіт, Гамлет) більше насміхається над героєм ніж дає якісь хороші поради. На високому рівні складності можна померти від всього що є навколо і ніхто тебе не попередить , що це неможна, те небажано. Хочеш тикнути в себе ножем - будь ласка, нам то що. Навіть є секретні пасхальні смерті =)

Гра дає вибір - грати в казуальному режимі чи в класичному. В казуальному думати всерівно треба, правда вмирати будете менше та й багато головоломок просто вирізано, тому рекомендую грати в класичному. Класичний ж режим веде нас до ще одного вікна зміни складності - там є вибір між Новачком, Підмайстром і Майстром. І навіть тут є різниця між квестами та методами їх виконання, а також різниця в часових рамках. Ще присутня опція - Залізна Людина. Ні, ви не перетворюєтесь в Тоні Старка. Вибравши цю опцію, вам прийдеться пройти гру без збереженнь.

Графічно гра виконана чудово, всі сценки і предмети намальовані, анімовано в стилі коміксів, інколи є більш активна анімація. Можна міняти стиль графіки від сучасного до ретро (в пікселях). Також є можливість перейти на ретро озвучку, але як на мене то композитор сучасної версії постарався на славу, і 8-бітний саундтрек може порадувати хіба олдфагів. Озвучка голосу оповідача прекрасна, допомагає погрузитися в атмосферу з перших секунд.

Сам геймплей по суті - класичний point&click, лише на відміну від сучасних варіантів - ніхто нічого тобі не підсвічує, ніхто нічого не показує - треба пильно дивитися по сторонах, пропустити важливий предмет легше легкого. Ще є така штука в грі як факели. Тривалість горіння факела залежить від дії та рухів по локаціях. Якщо факел загас - все, пітьма. І хоча вона вас не вбиває і можна чекати вічність (якщо ви звичайно не прокляті :) - будь-який крок - і ви потрапляєте в якусь халепу, що приводить до смерті. Після останніх оновлень, інтерфейс став більш зручним і не загромаджує екран гри.

Сюжет в цілому не є якимусь видатним - є герой, є наставник, є велике зло. По ходу гри на очі потрапляють книги, листи та записки з яких можна дізнатися про світ. В цілому це читати цікаво. Правда є одне "НО" - локалізації немає і якщо ви не знаєте англійської - то вам буде нецікаво і безмежно важко. Бо знати, що від тебе хочуть важливо, життєво важливо. Хоча це скоріше недолік не гри, а ваш - знання мови ніколи не буде лишнім =)

В заключення хочу сказати - однозначний маст хев. 10 з 10. Шедевр. Навіть якщо ви не любите квестів, але любите челендж в грі - ця гра для вас. Ця гра заставить вас помучатись, провисіти на деяких моментах годинами, а іколи і перепройти заново через запороті моменти або несвоєчасно виконані дії (у випадку якщо ви не робите збереженнь часто). Не рекомендується людям, які чекають від гри піу-піу-піу, або "Press X to win"

Якщо чесно, то мені навіть сподобалось. Такий собі упрощений Human Revolution, з сюжетом банальнішим і не про рятування світу, менш цікавий герой, але в цілому непогяні завдання, варіативність залишилась. Дещо туговате керування і дурний маркет який лишився від планшетиків, який псує враження (ну маразм посеред бою закуплятися гранатами з меню, лол). Графончик слабенький, але не неприємний - якби постарались над кращою лицевою анімцією та рхуами під час діалогів, забрали дурноваті зчезаючі трупи, та зробили нормальне руйнування роботів - придертися б не було до чого. В стрільбі не хватає прицілювання, вже звик що в іграх можна прицілюватися, а не стріляти від бедра. Чекаю продовження, яке обіцяють в меню, хоча навряд че дочекаюсь.

Цю гру неможливо описати - її треба просто зіграти щоб зрозуміти чи це ваша гра =)

Чудовий перезапуск хорошого екшена. Не очікував від цієї гри чогось неймовірного, думав буде чергова фігня в стилі Duke Nukem Forever і був дуже приємно здивований. Розробники не робили тупого бездушного ремейку зі ставкою на "олдскульні куплять через назву і старий геймплей", а постаралися змішати старий хардкорний геймплей, атмосферу оригіналу, і можливості нового двигуна.

Геймплей різко відрізняється від всіх шутерів які ви могли грати: основну увагу приділили саме катані, як зброї (чого так не вистачало оригіналу, який більше був шутером) - тут є різні комбо пов'язані з використанням катани, різні види ударів, катана використовується для розбивання магічних і не лише магічних замків, ну і фізика розрубання мечем приємно радує око маньяка гравця. Катана вже не є безкорисною зброєю на випадок закінчення патронів, з допомогою вміннь вона перетворюється як на зброю середньою дальності, так і на випадок великих скупчень ворогів. Також разом з катаною можна кидати сюрікени та битися ногою з ривка. Катаною також можна вдарити коли використовуєш іншу зброю.

Інші види зброї також не варто обділяти увагою. Присутній стандартний набір зброї для олдскульного шутера - пістолет, автомат, дробовик, ракетниця. Також є більш екзотичні види зброї - арбалет, вогнемет, серце та голова демона. Кожну зброю можна прокачати за гроші, в кожної зброї можна відкрити альтернативний режим вогню, який перетворює її в дещо інше.

В грі також присутні два режими прокачки в кожного по декілька дерев - магія та навички. Навички додають витривалості, здоров'я, спеціальні комбо з мечем і таке інше. Для прокачки навичок потрібно збирати карму. Карма дається після кожного бою (залежно як ефектно ви билися) та за знаходження таємних чаш з кармою. Магія прокачується через спеціальні кристали Кі. Магія додає різні магічні властивості, як оглушити ворога, чи підняти його в повітря, лікування, щит і тому подібне.

Також в грі є доволі багато різновидів ворогів, часто навіть вороги одного типу виглядають по різному, до кожного потрібен свій підхід, хоча й кожного з них можна вбити тупим натиском і безмірной тратою патронів. Є в грі декілька боссів, вони великі, епічні, вбиваються довго, але дуже легко. нічого особливого в цьому плані, все стандартно.

В грі такого плану дуже незвичним є присутність хорошого сюжету, з багатьма неочікуваними поворотами, і глибокою історією. Сам сюжет переважно подається або діалогами або стилізованими під японські картини живими коміксами. В грі з вами майже постійно перебуває демон Ходжі, який влучно підколює основного героя Лоу Венга, який щось типу геній, міліардер, філантроп вбивці з завишеною самооцінкою, який перегрався в ігри і працює на багатого власника інтернаціональної компанії. Лоу Венг також не рідко жартує, правда порівнянно з демоном його жарти ховаються =)

В грі є багато секретів, на манер олдскульних шутерів, також в ній зберегли веселі печенюшки з передбаченнями, в яких часто бувають влучні фрази або анекдоти перефразовані під гру. Присутні пасхалки, як явні так і неявні.

Озвучка в грі на високому рівні, як актори озвучення відпрацювали на ура, так і композитор, так і просто навколишні звуки та звуки бою. В цьому плані причепитися немає до чого. Чого не можна сказати про графіку та загальну оптимізацію. Графічно гра виконана гарно і в своєму неповторному стилі, вас постійно будуть оточувати чудові пейзажі та гарно змодельовані рівні, але все ж картинка недотягує до стандартів 2013 року. І все це можна би було пробачити, якби не постійне просідання фпс при активних боях навіть на доволі сучасних машинах.

Керування в грі зручне, для комбо та вміннь не потрібно ламати пальці чи давати з себе піаніста, все під рукою все зручно. Рекомендую грати на клавіатурі та миші, бо на геймпаді ближче до кінця важкувато цілитися, а грати з автоприцілюванням не автентично =)

Висновок: Це наразі найкращий перезапуск олдскульного шутера, виконаний з душею і вмілими руками. Хороший сюжет, динамічний геймплей, вагон та ще трошки можливостей, приємна оку графіка, чудова озвучка, бойова система збалансована. Дивно що цю гру обійшла слава, тому що це - найкращий синглплеєрний шутер 2013 року на мій погляд. Кажу так, тому що Bioshock Infinite шутером язик не повертається назвати. Моя оцінка 9\10
P.S. Who want some Lo Wang? =)