Recenzii recente de Titon

Моя оцінка 6.5/10.


+ Масштабні битви: Бої в NieR: Automata є одними з найбільш захоплюючих моментів гри, завдяки великій кількості супротивників та епічним боям з босами.
+ Різноманітний геймплей (коли все працює): Гра пропонує цікаве поєднання різних ігрових стилів, від традиційних боїв до платформінгу та bullet-hell секцій.
+ Унікальний стиль світу: Дизайн світу виділяється своєю оригінальністю, створюючи незабутню атмосферу занедбаного майбутнього.
+ Непоганий саундтрек: Музика додає глибини кожній сцені та прекрасно підкреслює настрій гри.


- Жахливе керування на клавіатурі і миші: Гра розроблялася з урахуванням контролерів, що зробило керування на ПК некомфортним і змусило мене встановити мод NAIOM для покращення цього аспекту.
- Нецікаві персонажі (окрім 2B): Більшість персонажів виглядають одновимірно і не викликають особливого інтересу. Їхні мотивації та особистості недостатньо розкриті.
- Нудні та повторювані побічні завдання: Завдання часто зводяться до одноманітних дій, які швидко набридають і не додають нічого значного до історії чи світу.
- Проблеми з продуктивністю: Під час гри часто падає FPS.
- Посередній і затягнутий сюжет: Хоча гра пропонує 26 кінцівок, лише деякі з них мають значення для основного сюжету, що робить цей елемент гри надмірним і занадто розтягнутим.
- Дивні відносини 9S і 2B: Взаємодія між цими двома персонажами здається мені неприродною. 9S виглядає як підліток, тоді як 2B — доросла жінка, що створює дивне відчуття дисбалансу, навіть враховуючи, що вони трьохрічні роботи.


NieR: Automata залишає мені неоднозначні враження. Гра безперечно виділяється своїм унікальним стилем та музичним супроводом, а також епічними битвами, що дарують гострі відчуття. Проте, вона страждає від технічних проблем, нудних побічних завдань та нецікавих персонажів (окрім 2B). Сюжет, хоч і пропонує безліч кінцівок, виявився затягнутим і не захопив мене. Гра знайде свою аудиторію серед тих, хто цінує естетику та атмосферу, але технічні недоліки й посередній сюжет роблять її важкою для рекомендації широкому загалу.

P.S.: Грайте на контролері або з модом (NAIOM) на клавіатурі та миші. Зберігайте прогрес щоразу як маєте можливість.

Hades - це чудова roguelike-гра, яка захопила мене з перших хвилин. Процедурно генеровані рівні роблять кожен забіг унікальним, а різноманіття зброї змушує експериментувати та знаходити нові стратегії. Цікавий сюжет з харизматичними персонажами робить царство Аїда живим, а унікальна візуальна стилістика та атмосферна музика чудово доповнюють атмосферу.

Мені особливо сподобалося те, як Hades змушує вас постійно думати. Вам потрібно планувати свої дії наперед, щоб вижити, і кожна помилка може коштувати вам життя. Гра також дуже винагороджує за успіх, і відчуття прогресу дійсно мотивує рухатись далі.

P.S.: Дякую Supergiant Games за українську мову в другій частині!

Купа багів, глюків(персонажі, предмети літаю крізь текстури). Впродовж усіє гри було більше 10 крешів. Персонажі реагують незрозуміло (рандомно) на дії гравця. Фреймрейт непоганий.


Паркуру з попередніх ігор практично немає. Кожен оператор відчувається занадто простим, без будь якого прогресу. У кожного оператора 2 слота зброї і 1 слот на гаджет (+1 у деяких особливих персонажів). Оператори хоча і працюють разом, ви ні разу не побачите їх разом у роботі (тільки на останній місії). Не кожен оператор має доступ до машин..., персонажі не діляться машинами або іншими засобами і ти не можеш купити спільну для використання кожним оператором "Дедсек машину"... Водіння просто погане. Після 20 годин гри я зустрів усіх можливих персонажів, тобто приблизно 30 більш-менш унікальних і можливо 5 з них справді будуть корисними під час гри. Персонажі не мають нічого спільного між собою, вони не навчають один одного битись, зламувати, водити і т.п. Ніяких принципово нових опцій для гакінгу не добавлено. Три типи літаючих дронів, одна турель і один павук. Ворожі персонажі без будь якого інтелекту - б'ються рукопашною якщо ти почав їх бити(навіть коли програють) і не повідомляють по радіо своїх колег, які буквально в 20 метрах від них стоять і ніяк не реагують; припиняють пошуки після буквально хвилини; ніяким чином не вичисляють гравця у системі, хоча в них є доступ до усіх технологій Дедсек і т.д. Система рукопашного бою дуже проста і повторювана (три кнопки дій).


Оператори часто говорять голосами які їм явно не підходять (молоді персонажі розмовляють з голосом старої людини). Акценти інколи не мають ніякого сенсу (явно людина з світлою шкірою має сильний індійський акцент і таких прикладів просто безліч - загалом це виглядає дивно і неприродно). Деяким голосам взагалі просто додали вищий тон і вони звучать як роботи (сфабрикований, неприродній голос).


Двома словами посередній сюжет. Через відсутність головного персонажа, оператори не ростуть, не змінюються, не стають кращими чи гіршими. Будь яка дія гравця немає ніякого впливу на гру в цілому. Так звані боси нічим не відрізняються від простих персонажів (вони це роблять бо можуть та й все). Кожна смерть боса відчується посередньою без будь якого впливу на гравця або світу навколо. Кінцівка була низькоякісною після "смерті" Беглі, через буквально 20 секунд після титрів, його знаходять і він оживає (казка з "добрим кінцем").

Хороше DLC для Bioshock.
Знайомі механіки першої гри з великим фокусуванням уваги на зламі електроніки (камер, турелей та дверей). Історія відбувається в тому самому місті під водою("Захват"), але декілька років після завершення першої гри. Стиль гри за татуся не відрізняється від першої гри, лише доданий бур замість гайкового ключа.
Не дивлячись на свій залізний костюм, татусь доволі паперовий (особливо на перших рівнях гри). Будь який сплайсер може без великих проблем вбити нашого головного героя. Зброя, також, майже не відрізняється. Історія Дельти посередня, без неочікуваних поворотів як у першому Bioshock. Дії головного героя впливають на кінець гри, тому зважуйте необхідність вбивства головних "лиходіїв", милість дозволить отримати найкращу кінцівку.

8,5 з 10 зомбі
Чудова гра. Паркур і система рухів просто найкращі з усіх ігор які я коли-небудь грав. Система бою доволі різноманітна (гранати, автомати, пістолети, лук, ближня зброя і багато іншого). Зміна дня на ніч кожного разу приносить тривогу гравцю. Адреналін при першій ночі гарантований. Ко-оп ще один великий плюс даної гри(з друзями рубати кучу зомбі куди веселіше). З часом Dying Light стає все кращою (нові доповнення, гаджети, зброя, скіни та інше). Сюжет непоганий, але більшість грає не для сюжету. Графічно Dying Light виглядає неперевершено, як для гри з 2015 року.

Даю цій грі 6,5 з 10 пістолетів
Унікальна гра, що дозволяє стати справжнім гангстером вісімдесятих з диявольською силою.
The Darkness II наповнена екшеном по самі вінця. Стрільба доволі інтуїтивна - стріляй в район голови і отримуй хедшот за хешотом. Диявольська сторона головного героя, чи правильніше - антигероя, приносить деяке різноманіття (диявольська мавпа - 10/10). Графічно The Darkness II виглядає доволі непогано і по сьогодні, стиль комікса в цьому допомагає. Сюжет цікавий та тримає гравця в напруженні (в кінці гри ти не знаєш кому вірити і в чому полягає істина). Час на проходження доволі малий. Кінцівок є декілька і кожна з них по своєму унікальна. Рекомендую пройти всі кінцівки для повного розуміння сюжету.