Reseñas recientes de DarkPrince9507

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще звичайний продавець ліків із Зовнішнього світу! 📌


👉 Уже в попередніх іграх студії Netherrealm з’явилась традиція в перших же трейлерах своїх нових ігор анонсувати додаткових персонажів, яких можна отримати в якості бонуса за передзамовлення. В Mortal Kombat X таким персонажем був Горо, а в Injustice 2 – Дарксайд. Це були персонажі, які не брали жодної участі в історії і були створені саме в якості додаткового контенту та бонусів для тих, хто завчасно підтримав розробників, тоді як всі інші могли отримати їх вже після релізу, але за додаткову плату.

👉 Ситуація змінилась з виходом Mortal Kombat 11, за передзамовлення якого обіцяли Шао Кана, от тільки цього разу це не був який DLC персонаж, доданий до основного ростеру, ні, Шао Кан був повноцінним учасником історії як в сюжетному, так і в геймплейному плані, і хоча його також можна було отримати безкоштовно, після релізу він продавався окремо, тобто по факту з гри вирізали одного за базових персонажів і стали продавати з метою заробітку додаткових грошей. І, на жаль, ця практика продовжується також і в Mortal Kombat 1, адже і тут за передзамовлення пропонували персонажа, який і так вже був в грі і грав там ключову роль, а тому палець вниз я ставлю не Шанг Цуну, який вийшов чудовим персонажем, а саме подібній практиці, яка, судячи з її повторення, успішно закріпилась. Хоча що вже говорити, зараз в магазині можна купити навіть Хавіка та камео персонажів, які відкриваються за банальне проходження історії та пару-трійку годин гри.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте міняти подобу не менше десяти разів на день! 💊

🌌 Почнемо з того, чим відрізняється ця версія Шанг Цунга від тієї, яку ми бачили в Mortal Kombat 11. Тепер в персонажа немає можливості перетворюватися на кольорових ніндзя, прибрали можливість викликати трупи, але найбільших змін зазнала його фірмова здібність по перетворенню на супротивника. Якщо раніше для цього треба було провести спеціальну атаку, якою ще треба було успішно влучити, то зараз для перетворення достатньо лише натиснути відповідну комбінацію клавіш, і не важливо, на якій відстані ви її виконуєте та чи вставляєте в комбо.

🌌 Як і раніше, перетворення на супротивника відкриває повний доступ до його мувсету, але тепер, за рахунок того що процес перетворення не є атакуючим прийомом, з’являється можливість почати комбо в своїй звичній формі і продовжити, будучи копією свого супротивника. Також, якщо раніше при перетворенні можна було не тільки виконувати будь-які прийоми, доступні супротивнику, а і його бруталіті, то зараз в цей список додали ще й фаталіті, більше того, тепер можна перетворюватися навіть на екрані добивання.

🌌 Втім, ще цікавішим нововведенням стали форми чаклуна. Якщо раніше він поперемінно з’являвся то в старій, то в молодій подобі, але це було обумовлено виключно сюжетом і зводилось до простої косметики, то в МК1 даний аспект змінили. Тепер в будь-який момент часу, як просто знаходячись в бездії так і посеред комбо, Шанг може змінювати свою подобу, переключаючись між старою та молодою версіями. Це призводить до повної зміни мувсету, як звичайних комбо так і всіх спецприйомів.

🌌 Зокрема в молодій подобі чаклун має доступ до черепів, від одного до трьох за раз, якими стріляє по прямій, спеціальної атаки своїми кігтями, а також нового спецприйому, за допомогою якого відстрибує назад і викликає з-під землі шипи на тому місці, де стояв секунду тому. В той же час в старої версії героя черепи вилітають з-під землі, причому в обох можливих напрямках, ними ж він може атакувати і в повітрі, а замість виклику шипів тепер доступен прийом з отруйним шприцем, який ще й дає бафи герою.

🌌 Загалом, Шанг Цунг залишився, як і в МК11, добре пропрацьованим персонажем, який впевнено почувається як на близькій, так і на середній дистанції та за бажання може зонити. Стара подоба має довші комбо та з легкістю джаглить за допомогою всього пари прийомів, тоді як молоді більше підходить для міксапів і попереднього вивчення поведінки супротивника. Втім, хоча прийомів в арсеналі чаклуна і багато, особисто мені дечого не вистачає, зокрема можливості швидко скорочувати дистанцію, для чого раніше слугував як слайд Рептилії, так і власний ривок чаклуна, та й без прийома Смоука антизонинг дещо просів.

🌌 Що стосується добивань, то обидва фаталіті пов’язані з використанням різних зілль, що створює Шанг образ якогось алхіміка, який раніше не був настільки сильно йому притаманний, і якщо одне фаталіті цілком непогано і відсилає як до експериментів персонажа так і до логотипа серії, то інше можна було б віддати деяким іншим персонажам і ніхто не помітив би різниці. З бруталіті ситуація краща, хоча тих добивань, які відкриваються на релізі через прокачку майстерності персонажа і не дуже багато, а тому сподіваюсь до нанизування на шипи чи близького знайомства з черепами додадуть щось ще.


🎨 Візуально чаклун виглядає чудово. Звісно, цього разу його вже не грає Кері-Хіроюкі Тагава, але навіть так молода версія Шанга вийшла доволі самобутньою та відмінною від тієї, яку ми бачили в МК11, хоча й має багато спільних рис характеру. Що стосується кастомізації, то загалом на релізі вона доволі куца і в більшості персонажів доступно всього по три костюми (а в деяких взагалі два). Шанг Цунг не став виключенням, а тому на додачу до свого стандартного образу, який ми бачили ще в першому трейлері, отримав доповнений (по факту це Шанг Цунг з іншого таймлайну) а також скін титана із фіналу Aftermath (хоча поки що і без характерних кольорів). Так як в грі порізали екіпірування, залишивши лише один предмет на персонажа, чаклун тепер має тільки змінні наручі із фірмовими шприцами, які з’явились саме в МК1.

Шанг Цунг – це:

👌 Неймовірний кар’єрний ріст продавця лaйнa
👌 Зрада самого себе за зраду не вважається
👌 Ремастер Смертельного Альянсу в 4К 60FPS
👌 Правильне використання пірамідки Гордона
👌 Абілка на автоматичний вибір з двох стільців
👌 Звичайна шкільна лабораторія з біології
👌 Найдушевніший співрозмовник
👌 Довгоочікувана репрезентація гетеросексуальних вогняних літаючих черепів
👌 Not a mimic

🔷 Цікавий розвиток та переосмислення одного з найбільш запам’ятовуваних персонажів в серії Mortal Kombat, який в новій грі зіграв одну з ключових ролей, виражається як в безпосередньо його сюжетній ролі, такі і тих геймплейних змінах, які серйозно змінили його можливості, а непогана, хоч і обмежена кастомізація, це лише доповнює. Втім це все ще персонаж, який є невід’ємною частиною основної гри і той факт, що його вирізали та продають окремо, є черговим свідченням бажання WB заробити побільше грошей не роблячи для цього нічого. 🔷

🔰 Діагноз – YOUR SOUL IS MINE всього за 200 гривень 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще можливість добити супротивника за допомогою його ж фаталіті! 📌


👉 Після релізу Mortal Kombat 11 багато гравців чекали на Injustice 3 бо раніше було чергування двох цих франшиз у Netherrealm, хтось допускав можливість появи Mortal Kombat 12, але розробники пішли ще далі і новий Мортал Комбат отримав лише одиницю в назві та мав стати своєрідним перезапуском вже відомого всесвіту. Знову. По факту ж ми отримали продовження історії, яка тягнеться ще з МК9 (а там із самої першої гри), помітно змінений геймплей та перестановки в ігрових режимах і неочікуване повернення деяких персонажів із посткласики.

👉 Погодьтесь, звучить, просто чудово і може скластися враження що перед нами однозначно успішна гра але чи це дійсно так? Навіть для мене, як для фаната серії, вона видається досить суперечливою через цілий ряд факторів, починаючи з базової ціни в 1800 гривень за гру без української локалізації (що в світі, де існує Baldur’s Gate 3 за 900 грн виглядає просто смішно), та закінчуючи численними змінами в бойовій системі, не всі з яких пішли їй на користь, загальному урізанні кількості ігрових режимів та досить скромній кількості контенту на релізі.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте робити фаталіти три рази на день! 💊

💪 Наш світ наповнений різними традиціями – від приготування олів’є на святкування Нового року до необхідності ставати в чергу за новим айфоном щоб пограти на ньому в Death Stranding. Netherrealm Studios не стояли осторонь і започаткували власну традицію, якої дотримуються вже десяток років – випускати свої ігри на ПК в поганому технічному стані. А тому не дивуйтесь тому, що і в МК1 чимало проблем, як із оптимізацією, так і з фізикою, хімією, біологією, алгеброю мережевий код не найкращої якості та й загалом якщо ви грали в попередні МК на релізі то зловите не найкраще дежа вю.


🌌 Сюжет продовжується після Mortal Kombat 11, або, якщо точніше його сюжетного доповнення Aftermath, за підсумками якого Лю Кан переміг Шанг Цунга, отримав контроль над піщаним годинником Кроніки та перезапустив історію, в своєму новому таймлайні позбавивши всіх потенційних ворогів їх сил або зробивши так, щоб вони не становили жодної загрози. Тепер же турнір Мортал Комбат це не втілення амбіцій Зовнішнього світу в намаганнях поглинути Земне царство, а просто серія дружніх поєдинків між представниками двох вимірів, по результатам якого переможець отримує титул чемпіона і всі відправляються на святкування.

🌏 Втім така ідилія не триває вічно і після чергового турніру, в якому беруть участь Джоні Кейдж, Кунг Лао та Кенші, а молодий Рейден стає переможцем, Лю Кан, котрий після перезапуску таймлайну став скромним богом-захисником Земного Царства, починає підозрювати що зріє якась змова, але він навіть не міг уявити її масштаб та те, звідки вона походить…

👸 Основна заслуга нового МК – це, звісно ж, повернення старих персонажів, яких не бачили добрі півтора десятка років, та їх якісне прописування разом із вже звичними, завдяки якому, приміром, мені вперше стало цікаво слідкувати за Рептилією. Сюжет став ще масштабнішим а кількість фансервісу в останніх главах перевищує всі мислимі норми. Разом з тим фінал вийшов неоднозначним, і якщо одним гравцям подібний розвиток серії буде цілком до вподоби (а я впевнений що NRS ще випускатимуть сюжетні доповнення), в тому числі і мені, то деякі назвуть подібне слідуванням за модою і знеціненням вже прописаних персонажів в історії, що частково правда.


👫 Найбільше ж змін зазнав геймплей, який, з одного боку, наче й став глибшим, але з іншого – втратив багато звичних елементів без чіткої причини. Головне нововведення це, звісно ж, система камео, що дозволяє повернути старих персонажів по типу Мотаро, яких економічно невигідно робити повноцінними іграбельними героями, та використовувати їх в доповненні до основного ростеру, отримуючи таким чином доступ до характерних спецприйомів або подовжуючи комбо. Завдяки даній системі маємо набагато глибшу варіативність через можливе число комбінацій основних героїв і камео. І… це буде смішно, але на цьому виключно позитивні зміни закінчуються і починаються або спірні, або суто негативні.

👿 З гри вирізали всі натяки на варіації і тепер у всіх персонажів сталий мувсет. Прибрали дві шкали енергії зразка МК11 і залишили одну, що використовується для посилення спецприйомів та комбобрейкера. Повністю прибрали механіку крашинг блоу з того ж МК11. Арени перестали бути інтерактивними, тепер це просто декорації без можливості взаємодії (але їх принаймні стало більше). Сама система камео вшита в гру на базовому рівні, тому якщо вона вам не сподобалась, втекти від неї ви не зможете, тепер навіть один з двох кидків персонажа виконує камео герой. Самі ж камео герої в плані функціоналу дуже різні, деякі банально кращі за інших в усіх ситуаціях (привіт, Саріна). Також з гри зникла можливість закріплювати комбінації на екрані.

👿 З гри прибрали як Крипту, так і живі башти, на заміну їм прийшов єдиний режим Вторгнень, що хоч і виглядає гарно, але по факту досить нудний і весь черговий сезон (а вони прив’язані до сезонів бойової ліги) проходиться менше ніж за тиждень, після чого робити там нічого, крім грінду. Тепер в кожного персонажа є «батл-пас» і щоб отримати його добивання, таунти і косметику треба качати саме цього героя (іще більше грінду). Кастомізацію порізали, залишивши лише один предмет екіпірування на персонажа, скінів на релізі не так вже й багато, а ті, що йдуть в поточному сезоні – більшою мірою прості реколори, робити свої окремі пресети зовнішності не можна. До купи кастомізація вступних/переможних анімацій і порізали вступні діалоги. В бойовій лізі тепер треба отримати три перемоги замість 2, взагалі зникла можливість створювати кімнати а мережевий код стабільно лайняний.


🎨 З переходом на четверту версію Unreal Engine (так, МК11 робився на 3,5) деталізація та загальна якість оформлення помітно виросла, не говорячи вже про ту роботу, яку художники провели над дизайном персонажів, особливо тих, котрі тільки зараз повернулись в серію, а тому дивитися на МК і досі приємно.

🎷 А от звуковий супровід якось не дуже запам’ятався, окремі звуки взяли ще з МК11, а решта звучить просто непогано. Меган Фокс же в якості акторки озвучування Нітари – лютий міскаст. Втім, порадувало те, що в цій частині коментаторів стане ще більше і вже на релізі можна отримати доступ аж до чотирьох, включаючи неповторного Джонні Кейджа.

Mortal Kombat 1 – це:

👌 2 Johnnys 1 timeline
👌 Sifu на максималках
👌 30 років на те, щоб зробити всратий скін Ван Дама
👌 «А де мій мейн з усіх попередніх ігор?»
👌 Куай Лянь Скорпіонович
👌 Мексиканський Бахо Серо
👌 Принц Персії з пожиттєвим запасом піску
👌 Найкращий симулятор літаючих голів

🔷 Незважаючи на певні покращення в новому МК дуже багато суперечливих а місцями і відверто негативних нововведень, не говорячи вже про те, що на релізі контенту якось замало (при доволі високій ціні гри) та й немає повного бачення розвитку гри. Якби були нейтральні оцінки то я б обмежився саме такою, а тому якщо ви не фанат серії, то почекайте принаймні кілька місяців поки гру не покращать та не додадуть новий контент. 🔷

🔰 Діагноз – Нова ера зі старими проблемами 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще можливість побачити прихід Дива (вдруге)! 📌


👉 Свого часу в огляді першої Blasphemous я поставив їй позначку «рекомендую», хоч у мене і було чимало претензій до гри. Якби я писав огляд зараз то точно не зробив би подібного, адже з висоти свого нинішнього досвіду розумію, наскільки кривим та погано реалізованим був оригінал, буквально виїжджаючий лише на візуальній складовій та цікавому сюжеті в стилі Міядзакі Дарксоуловича, будучи водночас чи не жахливою метроїдванією, хоча, справедливості заради, самі автори позиціонували гру як платформер а ярлик метроїдванії наклеїли вже самі гравці.

👉 Я не мав якихось оптимістичних фантазій по відношенню до сиквелу та й, забігаючи наперед, жодної революції не сталось і це все ще гра з певними проблемами. Однак цього разу ключове слово саме «певними», оскільки з другої спроби автори все ж зрозуміли, що немає сенсу винаходити велосипед коли вже добрі 20 а то й 30 років існують чудово працюючі рішення в обраному ними жанрі. А тому Blasphemous 2 це не стільки крок вперед як виправлення проблем оригіналу, завдяки чому ми отримали… ну, хорошою метроїдванією я б це ще не назвав, але як мінімум вийшла непогана гра, яка не змушує гравця марно страждати, пропонує місцями непогану а місцями навіть цілком хорошу варіативність в геймплеї та й загалом дарує приємний досвід. А в порівнянні з першою частиною це вже серйозна похвала.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте каятися в будь-якій незрозумілій ситуації! 💊

🌀 Як і в оригіналі, сюжет подається як завгодно, тільки б не словами через рот, а тому готуйтесь до того що вам знову доведеться шукати лор в оточенні, предметах та їх описах і навіть коли дізнаєтесь нову історію Дива (яке все більше нагадує природний феномен аніж щось з розумом чи самосвідомістю), що, до речі, відбувається через сотні років після сюжету оригіналу, питань до історії залишиться ще чимало. Втім деякі свої помилки розробники все ж урахували, а тому принаймні в грі більше немає того посміховиська, яке охрестили «лорними кістками». Так, очевидно, ідея створювати окрему (і доволі велику) категорію предметів для збору, єдине призначення яких – розкривати лор гри, виявилась повністю провальною. Навіть не знаю чому так. Натомість тепер лор розподілений більш рівномірно і, незважаючи на те, що частенько це буквально абзаци тексту, читати його досить цікаво і, таким чином, світ гри непогано розкривається.

👓 А от геймплейно гра дійсно виросла (ну, або ж досягла стандартів метроїдваній із 90-х, тут все залежить від вашого ігрового досвіду в жанрі). Найголовніше, що пропонує сиквел – це варіативність. Так, три види зброї та півтора десятка молитв і близько не зрівняються з арсеналом із якої-небудь Bloodstained, але я нагадаю, що в оригіналі взагалі був лише один меч з кущем прокачки замість повноцінного дерева і пара молитв сумнівної якості. Тепер же на самому початку гри гравець може обрати або повільне але потужне «кадило» з можливістю додати вогню, або пару слабких проте швидких рапір з електричною шкодою, або ж меч, що є чимось середнім і теж має свої переваги, типу аналогу режиму люті.

🎼 Яким би не був ваш стартовий вибір, ви в будь-якому разі зберете всю зброю, адже крім боїв вона тепер використовується і для платформінгу, що, як на мене, є чудовим рішенням. Меч дозволяє виконувати потужну атаку в повітрі, що знищує спеціальні дерев’яні стіни на землі, удари кадилом по особливим дзвонам на короткий час виявляють невидимі платформи а рапіри в свою чергу дозволяються телепортуватися, атакуючи незвичні статуї з дзеркалами. І звісно ж все це комбінується між собою, завдяки чому в рамках однієї кімнати нерідко доводиться використовуючи весь арсенал, добре, що зброя перемикається натисканням однієї кнопки.

💉 А от що недобре, так це те, що попри реалізацію швидкої зміни зброї для платформінгу, розробникам чи то не вистачило фантазії зробити подібне і для бою, чи то вони не вважали це за потрібне. Так, в бою ви можете перемикати зброю майже в будь-який момент, але є нюанс. Прокачка. За нову валюту, що носить назву «мітки мучеництва» ви можете прокачувати всі три види зброї і їх прокачка суттєво впливає на ефективність в бою, не в останню чергу відкриваючи режими посилення. Оскільки кадило й так досить потужне, то воно використовує шкалу магії для вогняних атак, меч має окрему шкалу що заряджається під час атак та дозволяє на короткий час наносити додаткові удари, а якщо атакувати рапірами та не отримувати при цьому шкоду то вони зарядяться силою блискавки та ще й можна буде виконати пару потужних атак за рахунок цього заряду. То в чому ж тут проблема? А в тому, що після перемикання зброї всі ці заряди зникають, тобто або ви граєте з усім арсеналом але без належного використання доброї половини прокачки, або ж фокусуєтесь лише на одній зброї.

🌈 Якщо в оригіналі система штрафів, де після смерті у вас не відбирають зібрану валюту а натомість блокують частину шкали магії викликала лише сміх то тут… загалом це теж виглядає несерйозно, але шкала магії використовується набагато активніше, адже доступні молитви досить різноманітні і діляться на швидкі закляття та ритуали, а на додачу до бумерангу з першої частини з’явилась телепортація в хаб, захисний бар’єр, виклик бойового духа-помічника та навіть зупинка часу.

🏆 Щоб все вищеописане було ще більш варіативним з’явилась система дерев’яних фігурок, кожна з яких дає щось корисне (наприклад постійне відновлення здоров’я чи зменшений кулдаун ухилення), а їх комбінації можуть пропонувати як банальні бонуси, так і нові геймлейні механіки, зокрема закляття, що автоматично атакують ворогів під час ухилення або ж коротку зупинку часу при використанні лікування. До амулетів з Hollow Knight це, можливо, поки що не дотягує, але вже дуже близько. Розарій же, натомість, став вкрай примітивним і все, що він може запропонувати – це підвищення певних резистів.

🔞 Загалом же гра вийшла помітно легшою за оригінал (я деяких босів проходив з першої спроби) і, при цьому, досить лояльною до гравця, адже завдяки подвійному стрибку чи ривку в повітрі більше немає відчуття скованості чи враження, що герой наприкінці гри такий же, як і на початку. Окремо порадувало те, що виконання додаткових квестів суттєво полегшує переміщення світом та й не тільки, і це вже не говорячи про те, що на відміну від інших метроїдваній, в мене жодного разу не виникла ситуація коли б я не знав куди зараз треба йти.


🎨 Перша гра продалась завдяки неймовірному піксельному візуалу і сиквел це лише примножив, чого тільки варті нові локації, які поступово з’являються у відповідь на дії гравця, не говорячи вже про катсцени, якість яких помітно виросла.

🎷 Звуковий супровід залишився переважно на рівні першої гри, тобто доволі якісним і атмосферним, чого цілком достатньо.

Blasphemous 2 – це:

👌 Чергове пришестя Дива
👌 Свій власний станд
👌 Молитва “Take me to church”
👌 Шипи для малюків
👌 Справжній медовик за оригінальним рецептом
👌 Батько за викликом
👌 Сердечний привіт від вищих сил

🔷 Blasphemous 2 став чудовим прикладом роботи над помилками, а тому якщо ви хотіли менш криву гру з більш продуманим геймплеєм – то варто спробувати. Якщо ж ви шукали гру з крутим піксельним візуалом то, скоріше за все, ви вже й так її купили. 🔷

🔰 Діагноз – Подвійна сила покаяння 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще можливість вдруге сходити на випускний! 📌


👉 Ну що, запросили найкрутіших студентів коледжу для монстрів на випускний? На цьому все, розваги закінчились? А от і ні! Адже це був лише перший семестр а тому пригоди вампіра-хіпстера, демона, що має проблеми з контролем гніву, горгони-кар’єристки, принцеси-русалки, перевертня з добрим серцем і полтергейст_ки, що любить добряче розважитись, продовжуються. Однак тепер до них доєднуються ще двоє студентів – хтонічна сутність що існувала як божество протягом численних століть і мала свої власні культи – З’Горд… ем, ні, вона вже не користується цим ім’ям і не несе відповідальності за можливі психологічні травми які ви отримали під час проходження її сценарію в оригінальній грі, а тому тепер просто виступає в ролі звичайної студентки (з купою фіолетових тентаклів) на ім’я Зої, що любить мистецтво і створює різноманітні фанфіки.

👉 Останнім же, восьмим персонажем, якого можна буде запросити на випускний, стане Калькулестер Хьюліт-Паккарт (версії 1.0), розумний комп’ютер (якщо ви раптом ще не здогадались), котрий аналітично підходить до оцінки оточуючої дійсності але при цьому все ще намагається знайти справжню любов. Втім, цими двома доповнення не обмежується, а тому під час своїх пригод ви зустрінете ще декілька нових облич (і не тільки облич), зокрема синю демонессу Далію, яка становить серйозну конкуренцію Деміану, вампіра з крутою фізичною формою яку він не приховує - Дімітрія і Леонарда, який… скажімо так, ви дуже швидко захочете принести його в жертву, продати на органи, в рабство або ж просто позбавитись від нього будь-яким іншим максимально негуманним способом.

👉 Загалом, доповнення приносить трохи більше ніж нових персонажів, а тому поговоримо більш детально як про нього, так і про основну гру. Огляд же самої гри можна почитати тут:


Monster Prom

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте уникати Леонарда! 💊

👻 Перше, на що варто звернути увагу – це те, що дане доповнення не просто додає в гру нових персонажів, а, по суті, ділить гру на два режими – оригінальний (він же First Term) і Другий семестр (Second Term відповідно). І якщо перший це, власне, оригінальна гра без доповнень, то другий пропонує новий контент – до вже знайомих шести героїв додаються ще двоє, з’являється чимало сценарії з їх інтеракцією між собою, часто зустрічаються вже згадані нові другорядні персонажі і тому подібне. При цьому в Second Term відсутні деякі історії що були в оригінальній грі, а тому розділення на два окремі режими цілком логічне, адже жоден з них не є ультимативним і кожному є що запропонувати гравцю.

👽 Що стосується самих історій, то тут що Monster Prom, що Second Term доволі грамотно підходять до висміювання багатьох реалій сучасного суспільства, майстерно працюючи з призмою чорного гумору і пародіюючи багато звичних атрибутів.

👿 Окремо згадаю за те, як функціонує гра, адже з мого огляду MP могло скластись враження, наче все зводиться до того, що вам треба із двох варіантів, де один завжди правильний, а інший – ні. Насправді ж все дещо складніше і дуже важливу роль відіграють ваші характеристики, які ви набираєте відвідуючи шість різних частин коледжу. По-перше, оскільки кількість персонажів, яких можна запросити на випускний, збільшилася з шести до восьми, то стартовий тест, що дає змогу трохи підвищити певні характеристики, став більшим і включає тепер і нових персонажів.

💀 По-друге, від характеристик повністю залежить ваша успішність в грі, адже в ситуаціях, коли треба обирати один з двох варіантів насправді немає правильних чи неправильних. По факту, кожен варіант представляє якусь характеристику і те, чи його вибір буде успішним, напряму залежить від ступеня прокачки даної характеристики. Іншими словами, маючи низькі характеристики ви будете автоматично провалювати подібні «перевірки», в той час як при високих характеристиках вибір будь-якого варіанту буде успішним, а тому запам’ятовувати «правильні» варіанти немає жодного сенсу.

👾 Фактично, вам треба розуміти, які характеристики ховаються за тим чи іншими варіантом відповіді і, виходячи із поточного ступеня прокачки ваших характеристик, робити вибір. Це буде досить незвичний підхід для тих, хто звик грати в класичні симулятори побачень, але саме завдяки ньому в грі і вдалося реалізувати таку величезну кількість можливих подій. Ну і незайвим буде сказати, що, крім пари прокачаних до певного рівня характеристик, для отримання хорошого фіналу з обраним персонажем вам треба отримати ще й достатню кількість сердечок від цього героя, що символізують прихильність. На відміну від характеристик вони ніде не вказуються, але для їх отримання достатньо в усіх можливих ситуаціях спілкуватися з обраним персонажем та підтримувати його за кожної можливості.

👻 Другорядні ж персонажі, яких, як правило, можна зустріти в їдальні, корисніші ніж здаються, адже одна розмова з таким героєм у випадку, якщо ви зможете успішно обрати варіант відповіді, збільшить одну з ваших характеристик на 3 або 4 пункти, що іноді може бути вирішальним. Це вже не говорячи про нові історії, учасником чи учасницею яких ви можете стати.


🎨 Основний візуал гри, очевидно, не змінився, втім, нові персонажі вийшли доволі запам’ятовуваними та отримали купу альтернативних костюмів. Звісно ж, збільшилася кількість фонів та ілюстрацій, що чудово можна побачити на екрані підведення підсумків, де додалося близько 500 нових можливих варіантів розвитку подій, які, очевидно, проходять не за кадром.

🎷 Звуковий супровід переважно залишився тим же самим але справжньою несподіванкою особисто для мене стала нова тема для фінальних титрів, завдяки чому післясмак основної гри і доповнення помітно відрізняється.

Monster Prom: Second Term DLC – це:

👌 Нове завдання по врятуванню світу для Ковену
👌 Демони з синього кола пекла
👌 Своя власна Матриця з блекджеком і BBC
👌 Леонард з бажанням заглянути в дупу ГГ
👌 Дімітрій з вампірської качалки
👌 Власний “Симулятор Культиста”
👌 Можливість безкоштовно малювати арти на замовлення
👌 Торгові автомати з почуттями

🔷 Приємне доповнення що розширює і так чудову гру, додаючи двох нових персонажів з якими можна зустрічатися, кількох другорядних героїв, чимало нових історій, ілюстрацій і непоганий звуковий супровід. Якщо вам сподобалась оригінальна гра або ж ви тільки плануєте її купувати – беріть одразу із доповненням, точно не пожалкуєте. 🔷

🔰 Діагноз – Лавкрафт йде на випускний 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще можливість знайти собі хтонічну дівчину! 📌


👉 Напевно подивившись на гру Monster Prom в магазині ви подумали що це якась типова візуальна новела в жанрі симулятора побачень і були… ну, не те, щоб зовсім не праві, але все ж на певній відстані від істини. Що ж тоді це таке? Особисто мені гра нагадує роуглайк, адже завдяки її нелінійній структурі кожне нове проходження може кардинально відрізнятися від попередніх і за виключенням кількох незначних повторюваних елементів призводити до нової історії.

👉 Але про що ж взагалі гра? Тут, власне, назва її чудово описує і в центрі подій дійсно знаходиться випускний в школі (чи радше коледжі, чи куди взагалі ходять студенти яким 19-400+ років?), де неможливо зустріти звичайних людей але натомість можна побачити перевертнів, вампірів, демонів, привидів, зомбі, відьом, гостей з інших вимірів, древніх хтонічних створінь, живі комп’ютери, русалок, горгон, та інші види не зовсім звичайних студентів котрі мали б навчатись, але по факту просто проводять вечірки, скоюють злочини, придумують нові способи заробітку грошей та й загалом розважаються як можуть. Але ніщо не триває вічно а тому на носі випускний, на який хотілось би запросити одного шести найкрутіших студентів (і студенток) даної незвичної школи. От тільки чи погодяться вони? І як взагалі завоювати їх прихильність?

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте слідкувати за своєю кармою (жартую, в грі немає такого параметру)! 💊

👻 В плані сюжету гра, як я вже згадував, доволі нелінійна, чим вигідно відрізняється від багатьох інших подібних новел, де в кращому випадку вам треба повторити лише деякі дії для виходу на новий рут, а в гіршому – добру половину гри робити одне і те ж. Власне, фінальна ціль у вас досить чітка – запросити когось на випускний (ну або ж піти самому, такий варіант теж присутній). Варіантів для пари аж шість – це русалка Міранда (19), досить мила принцеса зі схильністю до геноциду, демон Деміан (21) з вибуховим характером і жагою до руйнування, перевертень Скотт (21), котрий компенсує низькі розумові здібності розвинутою мускулатурою та добрим серцем, Поллі Гайст (22?), полтергейст, яка обожнює вечірки та всі існуючі (а також ще не винайдені) алкогольні напої і наркотики, вампір Ліам (4xx), який цінує високе мистецтво, таке, як наприклад, «яой», та Вера (23), медуза, котра повністю підтримує тезу про те, що гроші правлять світом.

👽 Когось із цих шести непересічних і в міру харизматичних героїв вам і доведеться переконувати піти з вами на випускний. Для цього, в свою чергу, доступно чотири ігрові персонажі, але відмінності між ними суто візуальні і на геймплей ніяк не впливають. Сам же геймплей складається із кількох частин, першою з яких є обов’язковий тест на початку кожного проходження, що дозволить вам отримати трохи очків характеристик та почати завойовувати прихильність одного з героїв. Гадаю, для тих, хто колись грав в подібні ігри, не буде нічого нового в тому, що треба набирати спеціальні очки відносин для того, щоб, власне, прокачувати відносини з певним персонажем. В даному випадку очки характеристик і очки відносин це фактично одне і те ж саме, а тому нескладно здогадатись кому з яких персонажів краще підходить одна із шести наявних характеристик: чи гроші. Втім, на практиці все дещо складніше, а тому для успішного завоювання серця того чи іншого персонажа треба до кінця «навчання» прокачати дві, а то і три характеристики до певних значень аби мати шанс на взаємність.

👿 Як же їх прокачувати? Доволі приємно – відвідувати різні частини школи, спілкуватися з героями та робити подарунки. Всього в школі шість різних локацій, кожна з яких дає додаткові очки тієї чи іншої характеристики, наприклад, завдяки тому, що на комп’ютерах бібліотеки можна майнити біткоїни та займатися скамінгом, вона чудово підходить для заробітку грошей, тоді як в класі можна вчитися і підвищувати свою кмітливість. Крім того, що ви постійно отримуватиме підвищення характеристик, ви ще й постійно зустрічатиметесь з іншими студентами, як тими, кого можна романсити, так і простими NPC, і в діалогах з ними треба буде частенько обирати одну із двох реплік, що вплине на їх відношення до вас та може як додатково збільшити характеристики, так і знизити їх у випадку невдалого вибору. Крім можливості відівідувати вже згадані шість локацій двічі на день є ще кафетерій, де ви вільні сідати за столики з будь-якими персонажами, та магазин, де можна придбати різні предмети, що в подальшому згодяться в якості подарунків або ж відкриють доступ до нових сценаріїв.

💀 І хоч «під капотом» гра виглядає трохи нудно та зводиться до підбору правильних відповідей та набору певної кількості очок, на ділі все набагато захопливіше ніж звучить, адже ви постійно втрапляєте в якусь халепу, з якої треба майстерно викрутитись, розважаєтесь всіма можливими та неможливими способами та берете участь у все більшій кількості історій. Одних тільки секретних фіналів (не рахуючи банальні відвідування випускного) тут близько з півсотні, а загальна кількість можливих варіантів розв’язки історії наближається до тисячі.

👾 Якщо ж вам буде мало всього вищезгаданого, то грі є що запропонувати ще, а саме – можливість обирати як коротке (до 30 хв) проходження, так і повне (близько години), наявність не тільки одиночної гри, але й можливості грати компанією до чотирьох гравців (що не те щоб часто зустрічається у візуальних новелах), а також офіційний інструментарій для модингу і доступ до майстерні з купою нових якісних сюжетів та персонажів. І це вже не рахуючи офіційні DLC та два повноцінні продовження – Monster Camp та Monster Roadtrip, де пригод іще більше.


🎨 Гра стала популярною не в останню чергу завдяки запам’ятовуваній і якісній графічній складовій, що пропонує чимало яскравих образів героїв, що доповнюються вельми гарними костюмами для різних ситуацій, навіть у другорядних персонажів. І це вже не говорячи про якісні фони та загалом досить велику кількість іллюстрацій в грі, в тому числі і фанатських.

🎷 Звук гарно доповнює картину і представлений досить бадьорими темами а повноцінної озвучки хоч і немає, проте у персонажів все ж є по кілька фраз які демонструють їх голоси та доповнюють характери.

Monster Prom – це:

👌 Випускний без танців але з потенційними вбивствами
👌 Типова дівчина Лавкрафта
👌 Виклик демона з іншого світу як спосіб прокачати вечірку
👌 Кафе типу BYOC (Bring your own cocaine)
👌 Той самий душніла з коментарів у Твітері
👌 Ламання четвертої, п’ятої, шостої і всіх інших стін
👌 Історія про важливість того, щоб першому брати серветку зі столу
👌 Drug racing Drag racing

🔷 Дуже незвична суміш із візуальної новели та роуґлайка, яка, тим не менш, ідеально працює, пропонує контент на десятки годин та вже давно поклала початок цілій серії ігор, не говорячи про цікавий всесвіт. Якщо любите візуальні новели то точно варто ознайомитись з грою. 🔷

🔰 Діагноз – My girlfriend is a monster 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще зодіак без необхідності вірити в астрологію! 📌


👉 Ви любите затишні, розслаблюючі ігри? А якщо там є котики? Гадаю, відповідь очевидна. Я вже говорив про студію Devcats, що розробляє ігри про котів та жертвує частину з виручених грошей котячим притулкам, а тому час поговорити про наступне їхнє творіння. Власне, дві гри про пошук прихованих котів на різних локаціях не були для розробників пробою пера і починали вони саме з Zodiacats, гри, що об’єднує котів, сузір’я, знаки зодіаку і нескладні головоломки, допоможе вам дізнатися більше про своїх домашніх улюбленців та дасть змогу розслабитись.

👉 Познайомитися ж з оглядами інших ігор даних розробників можете тут:


A Building Full of Cats
A Castle Full of Cats

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте балувати котів смачною рибкою! 💊

🐱 Як і в інших іграх Devcats тут є формальна історія, в якій кішка на ім’я Стелла знайомить нас з різними знаками зодіаку і тим, як вони впливають на домашніх улюбленців, а також розповідає історію знайомства зі своє господаркою, котра її прихистила.

🐱 Геймплей же досить простий і зводиться до збору зображень по фрагментам, шляхом їх взаємозаміни. Міняти можна будь-які два фрагменти, незалежно від місця їх взаєморозташування, а тому в цьому плані гра досить казуальна. Втім, для любителів чогось складнішого крім звичайного режиму є ще й ускладнений, де треба збирати ті ж самі зображення, однак тепер вони розбиті на помітно більшу кількість частин.

🐱 Кількість же зображень відповідає кількості знаків зодіаку а додатково зустрічаються зображення самої Стелли та її господарки. Крім цього, кожне зображення має дві версії - денну і нічну, між якими можна перемикатися натиснувши одну кнопку. Коли ви збираєте зображення, Стелла розповідає вам більше про цей знак зодіаку та те, який характер можуть мати коти, народжені під ним, і яка символіка їм відповідає (якщо ви раптом захоплюєтесь астрологією).

🐱 Крім звичайного режиму гри є також галарея, де можна оглянути всі зібрані зображення, є окремий режим в якому вас познайомлять зі справжніми котами з різними знаками зодіаку, та їх характерами. Ну і як і в інших іграх студії, тут також сповідується принцип «adopt, don’t shop», тобто, розробники заохочують гравців брати домашніх улюбленців з притулків.


🎨 Візуальна складова – найкраща частина гри, адже всі зображення, що представляють різні знаки зодіаку, виконані дуже майстерно а загальний стиль доповнюється унікальними деталями кожного знаку, який і уособлює той чи інший зображений кіт.

🎷 Звуковий супровід нічим не поступається візуалу, а тому вас чекають чарівні і розслабляючі мелодії, що подарують вам хороший настрій і налаштують на медитативний лад.

Zodiacats – це:

👌 Котики за ловлею риби
👌 50 відтінків чорного
👌 12 котів за ціною одного
👌 Жалючий кіт
👌 Бикуючий кіт
👌 Водоплавний кіт
👌 - Цю вазу ніхто не чіпав, вона розбилась сама

🔷 Zodiacats – дебютна гра «котячої» студії Devcats, що одразу заклала основи для наступних робіт розробників та здатна запропонувати простий, але медитативний геймплей та прекрасні художні роботи, а тому якщо любите прості головоломки і котів то точно не варто проходити повз. 🔷

🔰 Діагноз – Котячий небосхил 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще затишний котячий замок! 📌


👉 A Building Full of Cats, створена «котячою» студією Devcats, вийшла досить успішною, зібрала непогані відгуки від гравців та й загалом представляла собою атмосферну і затишну гру на один-два вечори. Тому коли розробники зробили другу гру в цій «серії» про пошук котів, виникло питання – а чи зможуть вони стрибнути вище власної голови і розвинути свої ідеї, чи зупиняться на вже досягнутому рівні. Що ж, можна сказати, що творці з Devcats зробили подвійне задня сальто, адже гра не тільки розвинула всі можливі ідеї своєї попередниці, а й принесла чимало нових, і це вже не говорячи про неймовірні 99% позитивних відгуків, котрі, на мою скромну думку, цілком заслужені.

👉 A Castle Full of Cats – це свого роду сиквел і, в той же час, тематична варіація вже знайомої формули, де нам так само треба шукати котів, але цього разу дія переноситься в замок, а всі коти були прокляті, а тому постають перед нами у вигляді привидів, скелетів чи мумій, в той час як ігровий світ став більш різноманітним, з’явилась невелика історія та персонажі, з якими можна спілкуватися а в фіналі навіть присутній справжній боссфайт, який цікавим чином використовує базові механіки гри.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте брати з собою святу воду та часник! 💊

🐱 Як і в першій грі все починається з листа, адресованого головній героїні – кішці Лілі, що походить з давнього і славетного роду мисливців на надприроднє. В листі йдеться про замок, населений котами, що був проклятий якоюсь злою людиною, в результаті чого прокляття торкнулося і змінило всіх мешканців. Оскільки Лілі обізнана в подібних справах її просять про допомогу, а тому одразу після головного меню ми опиняємося поблизу вже згаданого замку.

🐱 Уже тут помітні відмінності від попередньої гри, де було лише таке ж сюжетне підґрунтя для ігрового процесу і невеличка додаткова історія, однак в даній грі розробники пішли набагато далі, а тому ми маємо повноцінний сюжет, де Лілі має не тільки знайти всіх котів і зняти з них прокляття, а й виконати кілька квестів місцевих героїв, наприклад, знайти всіх кошенят та повернути їх мама-кішці або ж звільнити з підземелля Кітулху, який допоможе їй в пригодах. Це вже не говорячи про фінальний бій зі знайомим по попередній грі Фофіно, який виступає справжньою котячою версією Дракули а вся сцена їх зустрічі копіює аналогічну сцену із Кастлванії. Більш дрібних відсилок ще більше, тут вам і згадка Dark Souls, і меч Данте із Devil May Cry і багато чого ще.

🐱 Основа ігрового процесу залишилась незмінною – ми все так само шукаємо котів на локаціях, однак тепер вони виглядають більш під стать готичному замку і змінюють свій вигляд на нормальний коли ми їх знаходимо. Все так само присутні два види котів – звичайні, яких можна побачити одразу, і приховані, для знаходження яких треба попередньо взаємодіяти з певними об’єктами. Кількість локація, як і їх деталізація, помітно зросла, а тому нас зустрічає великий замок з гостьовою залою, кухнею, лабораторією, підземеллями, цвинтарем, таємними кімнатами та іншим.

🐱 Нововведенням є наявність карти, яку для початку треба знайти, та певних предметів, що будуть впливати на геймплей, полегшуючи його і, наприклад, відкривати доступ до швидкого переміщення або ж час від часу перезаряджаючи наявну підказку. Сюди ж можна віднести різні ключові предмети, які потрібні для просування по сюжету і доступу до певних кімнат. Також доступ блокується за допомогою лічильників, які зникають, варто лишень знайти вказану кількість котів, завдяки чому ра має певний рівень нелінійності.

🐱 Ну і, звісно ж, не можна не згадати боссфайт, присутній у фіналі гри, котрий чудово реалізує основну геймплейну механіку, а тому в зіткненні з Фофіно-Дракулою нам треба знищувати його щити, для чого треба знаходити в невеликому тронному залі схованих котів, які випадковим чином з’являються заново після кожного знищеного щита. Якщо вам подібне припаде до смаку то можна додатково відкрити аркадний режим, в якому ви зможете битися з Фофіно до ти пір поки не програєте та встановлювати рекорди.


🎨 Цього разу в художників було більше роботи, адже всі коти йшли в двох варіантах, не говорячи вже про збільшену кількість локацій і їх деталізацію, нових ігрових персонажів та загальний стиль гри. Втім, вони чудово впоралися зі своєю роботою а тому це все така ж затишна і атмосферна гра, хоч і з вайбами Гелловіну.

🎷 Звуковий супровід не став гіршим ніж в попередній грі і представлений чималою кількістю тем для різних локацій, ну а саундтрек для битви з фінальним босом і взагалі піднімає все на новий рівень.

A Castle Full of Cats – це:

👌 Саймон з роду Кітмонтів
👌 Таємна кімната всередині таємної кімнати
👌 Пожиттєвий запас сосисок
👌 Таємниця вкраденої салямі
👌 Той самий Silksong який вийшов
👌 Кетмен та інші члени Ліги Справедливості
👌 Невтішна статистика чорних котів
👌 Занадто багато ключів для одного замку

🔷 Чудова праця над помилками і розвиток серії, нехай і в формі тематичної гри. Кожен аспект оригінальної гри зуміли покращити, а тому якщо ви любите ігри про пошук предметів, вам подобаються коти і ви не проти відвідати замок, то точно не варто проходити повз дану гру. 🔷

🔰 Діагноз – Catlevania: Meowphony of the Night 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще котячий спальний район! 📌


👉 Ви любите котиків? Питання, звісно ж, риторичне, бо як їх можна не любити? От і розробники з невеликої інді-студії Devcats їх теж люблять, а тому не просто назвали свою студію в честь котячих представників світу домашніх улюбленців, але й випустили вже чотири гри, присвячені вусатим любителям сметани, це вже не говорячи про ще теку ж кількість релізів запланованих в цьому році. Ну і точно не зайвим буде згадати, що розробники допомагають котячим притулкам та сповідують філософію «Adopt. Don’t shop», тобто радять брати котиків з притулків, щоб в тих був шанс знайти свою сім’ю.

👉 З усією цією інформацією в голові тепер і поговоримо про A Building Full of Cats – третю гру від розробників в жанрі пошуку предметів котів яка вийшла майже рік тому після їх попередніх ZodiaCats та SudoCats. Власне, гра цілком відповідає своєму жанру, а тому в центрі ігроладу – пошук цілої купи котів, як прихованих, так і явних. Одразу скажу, що не являюсь фанатом подібного жанру з цілого ряду причин, зокрема й тому, що переважно граю в щось більш челенджове, однак у випадку з даною грою не міг пройти повз, а після її завершення точно можу сказати, що я і є її цільова аудиторія.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте гладити котиків! 💊

🐱 Починається все з невеличкої передісторії, в якій нам повідомляють, що ми, тобто гравець, отримали роботу своєї мрії. І ні, це не робота ігрового стрімера-ігрожуравля з мільйонною аудиторію і навіть не посада перевертальника пінгвінів в Антарктиді. Нам пропонують доглянути за квартирами мешканців одного багатоквартирного будинку, які масово поїхали у відпустку. І як ви вже певно здогадались, всі вони люблять котів, а тому в кожній квартирі ДУЖЕ багато хвостатих любителів дряпати шпалери і ми маємо їх всіх знайти.

🐱 Власне, на цьому все, що пов’язано з історією і завершу—мало б завершитись, але в грі є ще один підсюжет, який не тільки додає їй глибини, а й передає філософію її розробників. Справа в тому, що під час наших пошуків котів в кожній з квартир нам регулярно зустрічатиметься один конкретний кіт – Фіпіно, який потрапивши нам на очі пару разів в кожному помешканні буде втікати до наступного, коли ж нарешті гравець знайде всіх котячих, то зможе дізнатися більше і про самого Фіпіно, який виявляється бездомним, після чого з’явиться можливість взяти його до себе (взагалі-то там буде дві опції на вибір але, сподіваюсь, для вас, як і для мене, це взагалі не буде ситуацією, де треба щось обирати).

🐱 Тепер давайте більше детально познайомимося з ігроладом гри. Все, що нам треба робити це… знаходити котів. Ну добре, на практиці це більш різноманітно ніж звучить. Для пошуків нам доступен цілий багатоповерховий дім, на кожному поверсі якого розташована окрема квартира, що має свій власний стиль (від бабусиної квартири до помешкання рокера-геймера), свою колірну гаму та котів, яких треба знайти. Якщо забути про Фіпіно, то всі коти в грі діляться на два види і їх кількість відображається на окремому лічильнику для кожного помешкання).

🐱 Перший вид – це видимі коти, щоб їх знайти достатньо лише уважно оглянути приміщення і клікнути на знайденого вусатого прихильника стелс-ігор. Таких котів переважна більшість. Другий же вид – це коти приховані і для того, щоб їх побачити треба виконати певні маніпуляції, а саме, клікнути на певний об’єкт, всередині якого вони можуть ховатися (наприклад, на ящик столу). Також на кожному рівні в вас є одна підказка, що допоможе миттєво знайти одного з котів, які залишились.

🐱 Крім декількох квартир (у кожній з яких, до речі, є ще й ванна кімната, котра теж не порожня) доступний також бункер (ага, дуже актуально, дякую), дах будинку, та й загалом коти люблять ховатися будь-де, в тому числі і в окремих меню гри. Складною гру точно не назвеш, та й проходиться вона доволі швидко, в моєму випадку приблизно за півтори години, але свою невелику ціну точно вартує та й принесе чимало позитивних емоцій.


🎨 Візуал вийшов дуже приємним, адже кожна квартира унікальна і це стосується не тільки кольорів, а й загального стилю та деталей – в одному випадку в нас квартира справжнього поціновувача рослинного царства з різноманітними рослинами на всіх поверхнях, в іншому – житло того, хто жадає містики і таємниць, з характерними артефактами та атмосферою, на якомусь поверсі можна знайти сучасне помешкання геймера з непоганим сетапом і схильністю до музики, а на іншому поверсі можна зустріти квартиру зірки, що нагадує гримерку, яка наче прийшла з минулого століття.

🎷 Все це доповнюється чудовим саундтреком, де в кожної квартири є своя власна музична тема (особливо в цьому плані виділяється бункер) а звуки котів роблять дану гру тільки милішою.

A Building Full of Cats – це:

👌 Ремікс «Там, де море кицьок»
👌 Класичні коти
👌 Містичні коти
👌 Рок коти
👌 Котяча йога
👌 Котяче садівництво
👌 101 кіт
👌 Cat Fisher в головній ролі в Splinter Meow
👌 Кіт Нуклон і його пригоди в постапокаліпсису

🔷 Мила і приємна гра, яка чудово підійде людям, що люблять котів та не проти напружити свою увагу, гарний візуальний стиль, чудово доповнений музикою, та розробники, котрі всіляко допомагають котикам, не дадуть всім небайдужим пройти повз цю гру. 🔷

🔰 Діагноз – Звичайний багатомяутирний дім 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще 30 хвилин активних фізичних вправ 📌


👉 Vampire Survivors вийшла не так давно – наприкінці 2021 року, тобто всього півтора роки тому, але стала початком справжньої нової епохи роуґлайтів, в яких гравцеві достатньо просто керувати переміщенням персонажа, підбирати бонуси та обирати апгрейди, в той час герой сам атакує ворогів. Втім за ці півтора роки з’явилось чимало подібних ігор, деякі з них просто наслідували VS, інші ж намагались розвивати свої ідеї в рамках визначеного піджанру. Спільним для багатьох подібних творінь було використання піксельної графіки та економія на анімаціях, а тому гра, про яку я хочу сьогодні поговорити, вигідно виділяється серед них.

👉 Halls of Torment – це ще одне творіння в піджанрі, популяризованому VS, однак уже з самого старту воно пропонує дещо змінений погляд на звичну формулу, яку прикрашає обгорткою в вигляді стилістики темного фентезі, подібного до першого Diablo, доповнює цікавими босами, різними анімаціями, системою екіпірування уже зі старту більшою варіативністю білдів ніж в вампірах. Це вже не говорячи про те, що на даний момент гра в ранньому доступі і кількість контенту, як і його якість, буде тільки рости.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте зберігати екіпірування щоб потім купити по вигідним цінам! 💊

📀 Як і в багатьох інших іграх піджанру, якогось чітко вираженого сюжету тут немає, все, що потрібно знати – це те, що ми опиняємося в якомусь фентезійному середньовіччі і змушені боротись з цілими натовпами різних скелетів, імпів, слимаків і тому подібних створінь. Наша ж подорож кожного разу починається з багаття (як у вже згаданому Diablo), де треба вибрати одного із доступним персонажів, кожен з яких має унікальний клас. Всього персонажів сім (на даний момент), але зі старту доступний лише один, інших же доведеться відкривати вже в процесі гри.

👔 Воїн – найбільш збалансований клас, атакує мечем в невеликому конусі і лише в ближньому бою, що є єдиним його недоліком.

Лучниця має менше всього здоров’я, але чудову дистанційну атаку і хорошу швидкість.

Екстермінатор являє собою своєрідного піроманта і атакує вогнем в невеликій зоні навколо себе та може підпалювати ворогів, наносячи їм додатковї шкоди.

Клірик використовує магію та атакує магічним посохом в невеликому конусі біля себе.

Чорнокнижник сам не атакує напряму, натомість викликаючи духів, які переслідують ворогів.

Шитівка (aka Діва зі щитом) – єдиний персонаж, що має два виді зброї (булаву і щит) якими атакує по черзі.

Ще ж чаклунка, але її я ще не встиг відкрити, тому поки що про неї нічого не скажу.

📀 Гра за різних персонажів помітно відрізняється, не тільки через те, що в них різний спосіб атаки та характеристики, а й завдяки прокачці, яка діє за знайомим по VS принципом – отримуємо досвід з вбитих ворогів, накопичуємо достатньо і збільшуємо свій рівень, обираючи одне з кількох поліпшень на вибір. Тут і даються взнаки відмінності різних героїв, у когось більша схильність до захисту, хтось активно збільшує радіус атаки а хтось, наприклад, чорнокнижник, може обмінювати максимум свого здоров’я на помітне збільшення шкоди.

💥 На додачу до стандартної зброї в грі є і магія, яка отримується із сувоїв, ті ж, в свою чергу, з’являються на початку рівня (якщо ви його вже проходили), знаходяться безпосередньо на локації а також випадають з елітних ворогів, що з’являються через певні проміжки часу. Поки що видів магії помітно менше ніж в VS, але вона сильно впливає на бої та й для поліпшених видів тут не треба качати щось іще, хоча система взаємозв’язку між здібностями присутня, але це, як правило, зводиться до того на деяких рівнях прокачки здібності доводиться обирати один із двох апгрейдів.

💪 Крім звичайних ворогів є елітні, боси і лорди. Елітні представляють із себе, власне, покращені версії звичайних, в той час як боси є унікальними, мають свій набір атак, що б’ють по площині, та пропонують непогану нагороду за вбивство. Лорди ж – це ультимативний виклик здібностям і прокачці гравця. Як і в VS, кожен забіг триває 30 хвилин і коли таймер сягає нуля всі звичайні вороги зникають а на сцену виходить якийсь лорд - в залежності від конкретної локації. Це досить могутні вороги, але їх вбивство не тільки приносить хороші нагороди, але й відкриває доступ до нових елементів гри, зокрема, доступних персонажів.

🌀 З елітних ворогів і босів крім вже згаданих сувоїв з магією випадають скрині, де гравцеві пропонується обрати один з трьох доступних предметів екіпірування, слоти для яких включають в себе головний убір, броню, два персні, кулон, наручі та чоботи. Крім того, що екіпірування використовується в поточному забігові, його можна назавжди зберегти – для цього на одному з рівнів треба звільнити NPC, який відкриє доступ до колодязя на кожному рівні, що дозволить зберігати один предмет екіпірування за забіг, після чого його можна буде викупити за золото в цього ж NPC в хабі і використовувати зі старту в будь-якому забігу.

💮 Крім покупки екіпірування золото також витрачається на метапрокачку, завдяки чому можна на постійній основі збільшити шкоду, радіус атаки, захист, отримати можливість воскресати до двох разів за забіг та багато іншого. Крім магазину в хабі є ще й стела з досягненнями, що дозволяє відслідковувати різні завдання, які після виконання принесуть золото, або відкриють доступ до нових персонажів, опцій прокачування, предметів екіпірування та інших елементів гри. Також кількість отриманих досягнень впливає на бонусний досвід, який отримуватиме гравець.

Загалом, на даний момент гра виглядає досить привабливо, як за рахунок стилю, так і завдяки ігроладу з дуже хорошим потенціалом, завдяки якому можна будувати абсолютно різні білди і не тільки атакувати магією на манір VS, а й, наприклад, повністю покладатися на викликаних істот. Це вже не говорячи про те, що в грі можна відключити автоатаку і будувати білди відштовхучись вже від цього. Підхід до боссів і лордів створює приємний виклик, так, приміром, перший лорд, накладав прокляття що через 40 секунд вбивало гравця і треба було або качати воскресіння, або набирати достатньо шкоди щоб вбити його за ці 40 секунд (на жаль, зараз цей елемент прибрали), боси також мають купу унікальних атак і вимагають індивідуального підходу.


🎨 Візуал якщо й не копіює першу Diablo, то як мінімум відсилає до неї, а тому маємо три (поки що) різні локації з різними видами ворогів, кількох унікальних босів і лордів, прості але приємні анімації, роботу з освітленням та й загалом приємний візуал, особливо якщо враховувати піджанр гри та її ціну.

🎷 Звуковий супровід також цілком відповідає темному фентезі і тому мамо похмурі ембієнти на локаціях.

Halls of Torment – це:

👌 Голем справжнього глиноміса
👌 Рожевий - новий хіт сезону
👌 Kugelblitz’s Bizzare Adventure
👌 Астральні сюрікени з АліЕкспресу
👌 Annie, are you walking?
👌 They see me rollin’, they hatin’
👌 Два духи по ціні одного
👌 Перстень з Дарк Соулс
👌 Імпи по ціні тижня в Сільпо

🔷 Якісний погляд на піджанр роуґлайтів, що популярний вже півтора роки. Гарне використання стилістики старих ігор поєднується з розширенням вже звичних механік завдяки екіпіруванню, унікальним класам героїв, різноманіттю ворогів, можливості взаємодіяти з оточенням та багатому потенціалу, який, сподіваюсь, будуть розвивати в подальшому. 🔷

🔰 Діагноз – Diablo Survivors 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще екскурсія в казкове містечко на Алясці! 📌


👉 Почнемо здалеку, з повістки. Багато хто з вас чув про таке поняття і впевнений, що його зараз часто пхають в ігри. Так от, я вважаю, що повістки не існує. Упродовж усієї історії людства художні твори не існували у вакуумі, і їхні творці закладали ідеї, що відповідали або їхньому особистому світогляду, або якимось нормам, прийнятим на той час у суспільстві, членами якого вони були, або ж ідеям, які вони хотіли б просувати. Таким чином, кожен, повторюся КОЖЕН твір несе в собі своєрідну "повістку" і дорікати йому в наявності цієї самої "повістки" просто нерозумно (і так, "якщо всі супергерої, то ніхто не супергерой"). На ділі ж люди або мовчки погоджуються із закладеними ідеями, тому що ті схожі на їхні власні, або ж кричать про те, що в гру вкотре напхали повістку, геїв, трансгендерів, розігнули духовні скрепи, РРРРРРРРЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ просто тому, що закладені ідеї суперечать їхньому світогляду. Є ще варіант із людьми, які відкриті до всього нового, але в реальності таких меншість.

👉 І хоча, як я вже сказав, на мою думку, повістки не існує, є тонни прикладів того, як упровадження ідей, нині популярних на батьківщині творців твору (та й не тільки там), проводилося максимально убого, всі ви знаєте ці випадки, коли в гру додають негра/гея/азіата не тому, що хочуть зробити нового цікавого персонажа, а просто заради різноманітності, через що гра страждає вже як художній твір. Найчастіше подібні дії і визначають тим самим терміном " повістка". А тому виникає логічне запитання - чи є в Tell Me Why, творці якої заявили, що це "перша гра про трансгендера", " повістка" в описаному вище вигляді?

👉 Я вважаю, що ні. На жаль, зі мною не згоден видавець в особі Microsoft, що не тільки виділив гроші на створення гри, а й заборонив її продаж у деяких регіонах, зокрема, в Україні та на росії. На щастя, зараз вони все ж подивились на карту, побачили, що Україна - не росія, і стали продавати в нас гру.

🌌 Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на Ютубі та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте відвідувати своїх рідних! 🌌

👉 Майже 400 слів вступу, але я так докладно не сказав нічого про саму гру. Чесно кажучи, у мене були занижені очікування, тому що до цього я пройшов Twin Mirror (що вийшла після TMW), що виявилася відвертою деградацією Dontnod як розробника та паразитуванням на схемі "головний герой повертається у своє рідне містечко після тривалої відсутності та за допомогою надприродних здібностей розгадує таємниці" - усі ігри Dontnod (навіть роботи за ліцензією - Remember Me та Vampyr) можна вкласти в цю схему, але кардинального прогресу не спостерігається. Я побоювався, що Tell Me Why буде на тому ж рівні, що й Twin Mirror, а вся "перша гра про трансгендера" зведеться до того, що герой на кожному кроці розповідатиме всім, що він трансгендер, як же круто ним бути і взагалі всім варто спробувати.

👉 Нічого подібного в грі немає, ба більше, цей факт згадується здебільшого лише в першому епізоді й лише тому, що герой у якомусь сенсі заново знайомиться з жителями міста, які запам'ятали його зовсім іншим (іншою). Отже, надворі 2005 рік, молодий (молода? я заплутався, гаразд, у цей час вона ще дівчина) 11-річний Тайлер перебуває в поліцейській дільниці, де ми дізнаємося, що він скоїв ненавмисне вбивство під час самооборони, і вбив свою матір, яка погрожувала йому зброєю. Дія переноситься на 10 років вперед, і ми знайомимося з близнюками Ронанами - Елісон і Тайлером (той самий трансгендер, який раніше був сестрою Елісон).

👉 Після подій, що трапилися 2005 року, діти, які залишилися без батьків (до цього їх виховувала винятково мати - Мері-Енн), були розлучені на наступне десятиліття - Елісон стала прийомною дочкою Едді - поліцейського, що приїхав тоді на виклик, а Тайлер потрапив у своєрідний притулок (наскільки я зрозумів) і паралельно пройшов через операцію зі зміни статі.

👉 Тепер же, возз'єднавшись, брат із сестрою мають намір продати свій старий будинок і рухатися далі, що виявляється не так вже й просто, оскільки в спробах розібратися, що ж призвело до подій тієї нещасливої ночі, що розлучила їх, вони дізнаються про жителів свого містечка куди більше, ніж хотіли б. Фактично, перед нами легкий Твін Пікс, де у кожного свої таємниці. Брат із сестрою теж не такі прості, як здаються і, за традицією Life is Strange (а це вона і є, просто під іншою назвою), у них є надприродні здібності - "голос", що дає змогу телепатично спілкуватися одне з одним на будь-якій відстані, і здатність візуалізувати свої спогади, причому, оскільки пам'ять - ненадійна річ, іноді спогади Тайлера й Елісон відрізнятимуться, і доведеться робити вибір. Взагалі, вибір тут не порожній звук і взаємовідносини персонажів, як і хід історії, будується постійно, а не у вигляді вибору кінцівки у фіналі.

👉 Геймплей класичний для Dontnod - ходьба, вивчення локацій і предметів на них, спілкування з персонажами, вибір реплік і рішень, що вплинуть на майбутнє. Іноді доведеться відновлювати спогади та обирати між ними, але найбільше особисто мені сподобався казковий аспект гри - у дитинстві Мері-Енн з дітьми вигадувала казки про своє містечко, що зрештою перетворилося на цілу книжку, яка містить 20 ілюстрованих історій і нерідко використовується для розв'язання головоломок, хоча ніхто не забороняє читати історії собі на втіху. Ба більше, кожен із героїв представлений у вигляді якогось персонажа, чи то принцеса Мері-Енн, чи то близнюки - винахідливі гобліни. Зроблено це далеко не для галочки і тісно вплетено в основний сюжет.

👉 Окремо відзначу кілька простих міні-ігор для урізноманітнення геймплею, і грамотну роботу над ачівками (на відміну від першої LiS), що видаються не тільки за проходження сюжету, а й за різні, часом нестандартні рішення.


👉 Уся дія гри відбувається на Алясці і це одна з причин, чому варто зіграти - візуал вийшов приголомшливим. Нехай Dontnod і не роблять фотореалістичну графіку, але вони знаються на стилізації, а тому гори, замерзла річка, приємна ковдра снігу або ж рожевий захід сонця заворожують. Анітрохи не гіршою вийшла літня версія, шкода тільки, що вона з'являється лише у фіналі і її злочинно мало.

👉 Щодо звуку, то це все ще не перша LiS, але все цілком гідно, як підібрані композиції, так і озвучка або дрібні звуки, на кшталт хрускоту снігу під ногами.

Tell Me Why - це:

👌 Найнебезпечніший єнот на Алясці
👌 Таємне горище в гаражі
👌 Риболовля прямо як в Якудзі
👌 Міні-гра з правильного дихання (Флойд Лоутон так і не пройшов)
👌 Таємниця зникнення пошти
👌 T'su X'ka та інші індіанські лайки
👌 Сучасний екшен з укриттями
👌 Згадай дивного вампіра

🔷 Гра, що нібито має розповісти про проблеми трансгендера, натомість зосереджується на тому, що зрозуміло кожному - важливості сім'ї та підтримки оточуючих, прийнятті себе і зроблених рішень, емпатії та розумінні того, що навіть казкові персонажі деколи потребують допомоги і можуть бути самотніми. Microsoft незаслужено обділила багатьох гравців можливістю зіграти в Tell Me Why, адже за підсумком, незважаючи на недоліки, це непогана гра. 🔷

🔰 Діагноз – Tell me why life is strange 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998