DarkPrince9507 님이 최근에 작성한 평가

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще дари від богів не тільки з грецької міфології! 📌


👉 Пройшло вже майже два роки з того часу, як в Стімі вийшла Vampire Survivors. На релізі її піковий онлайн складав трохи більше двох десятків людей і на тому могло б все і закінчитись, якби через місяць-два гру не почали популяризувати відомі стрімери, через що з маленького нішевого творіння, націленого на крихітну аудиторію, творіння доросло до статусу чи не великого релізу, принаймні не поступаючись онлайном багатьом ААА проєктам і породивши чи не окремий піджанр. Звісно ж, не могло бути так, щоб на успіх даного проєкту не звернули увагу інші розробники ігор, а тому і через два роки після появи оригінальної гри клони Vampire Survivors не просто продовжують з’являтись на світ, але й цей процес взагалі не збавляє обертів.

👉 Власне, про один із таких клонів ми сьогодні і поговоримо. Death Must Dies, як і інші проєкти подібного піджанру, бере за основу просту ігрову петлю, в рамках якої гравець переміщується по нескінченній карті та має уникати монстрів, збирати кристали досвіду, отримані за їх вбивство, і прокачуватись, для того щоб якомога довше протриматися в забігові. Втім, в даній грі ця формула доповнюється елементами із інших успішних ігор, таких як Hades і Diablo, завдяки чому маємо вже знайому по пригодам Загрея історію взаємодії з різними богами і їх дарами та збір різнокольорового луту, і все це в рамках простого геймплею, під який на фоні можна слухати подкасти. І можливо я б навіть назвав DMD найкращим клоном Vampire Survivors, адже є за що його похвалити, однак, на жаль, не все так ідеально як хотілось би.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте поєднувати холодне з гарячим! 💊

🎭 На відміну від Vampire Survivors та багатьох інших подібних ігор, Death Must Die має повноцінний сюжет, принаймні, поки що, його зав’язку. Смерть, похмурий жнець, останнім часом почав перевиконувати свої обов’язки, що не дуже прийшлось до смаку іншим богам, а тому ті хочуть його зупинити і за співпадінням, знаходяться кілька смертних, які бажають… смерті Смерті, а тому боги раді допомогти їм своїми дарами.

👪 Всього в грі на даний момент п’ять іграбельних протагоністів, кожен з яких має свою унікальну зброю і представляє певний клас: лицар, чарівниця, ассасинка, варвар і воїтельниця. У кожного героя свої причини для конфронтації зі смертю, які будуть поступово розкриватись і, крім того, всі персонажі відкриваються поступово по мірі гри, а тому щоб відкрити всіх вам треба буде витратити 3-4 години, в залежності від успішності ваших забігів.

👸 Богів теж вийшло чимало, і серед них можна зустріти як щось подібне до Hades, де теж був бог війни чи богиня зими, так і більш цікавих представників місцевого пантеону, таких як богиню справедливості Джастіс або ж сам Час, який, до речі, і дозволяє вам починати все спочатку, позичивши свій годинник. Діалоги з цими богами теж присутні, більше того, навіть озвучені, але це все ще Hades на мінімалках, а тому не варто очікувати такої ж кількості реплік, які б не повторювалися і через десятки годин.

👣 Базовий геймплей класичний для клонів Vampire Survivors - вам треба рухати персонажа по нескінченній локації, ухилятися від атак ворогів і прокачуватись з досвід, що з них випадає. Але вже на цьому рівні є декілька змін, зокрема, ми можете як ввімкнути автоатаку, так і атакувати самостійно, правда, навіщо потрібен другий варіант не дуже зрозуміло. Для більшої динаміки є деш, винесений на окрему кнопку, однак тут гра не перетворюється на Hades і не ламається нескінченними дешами, адже в останнього є невеликий кулдаун. Вороги також відрізняються від в VS, адже якщо там в них, по суті і не було атак і вони наносили шкоду просто торкаючись персонажа, то тут контактної шкоди нема і безпосередньо перед атакою ворога підсвічується область, в якій ця атака нанесе шкоду, а тому ухилятися ще легше.

💀 Як і в Hades дари богів можуть змінювати базові можливості героїв, зокрема атаку і деш, або ж давати нові. І незважаючи на ранній доступ розгулятись тут є де та разом зі звичними для все того ж Hades білдами, основаними на заморозці чи блискавках є, приміром, можливість побудувати білд, оснований на виклику різних духів і піднятті скелетів, тобто гра за повноцінного некроманта, або ж можливість лікуватися просто незаконно сильно.

👘 Переміщення локацією відіграє більш значну роль ніж в VS, адже на рівні ціла купа різних цікавих місць, предметів чи NPC з якими можна взаємодіяти, отримавши натомість тимчасовий баф, постійне (в рамках забігу, звісно) посилення або ж предмет. Останні, як я вже сказав, відсилають до Діабло і для того, щоб повністю екіпірувати персонажа можна зібрати цілий набір, де в предметів ще й буде різна рідкість та характеристики. Але щоб ця система в грі з п’ятьма іграбельними персонажами не ламалась через просте перекидання екіпірування на активного героя є два моменти. По-перше, це класичний розподіл певних речей за класами, внаслідок якого лицар, приміром, не може користуватись магічним посохом. По-друге, під час першого екіпірування предмет прив’язується до поточного персонажа і більше ніхто його використати не зможе, а тому треба дійсно думати, про максимально ефективне їх використання.

🎩 Крім того, що предмети можна знаходити в забізі, вони ще й випадають з босів, причому саме такі предмети будуть найвищої рідкості і з солідними характеристиками. Також в хабі можна знайти торговця, асортимент якого оновлюється між забігами і разом зі звичайним непотребом там можна знайти подекуди досить круті речі, так, наприклад, я купив шолом для чарівниці, завдяки якому її протягом всього забігу супроводжував доволі сильний прикликаний дракон. На свята, до речі, можна отримати спеціальний безкоштовний різдвяний набір, вкупі зі святковим оформленням хабу.

👿 І наче все, що я описував до цього, дійсно дає право називати гру чи не найкращим клоном Vampire Survivors, то в чому ж каверза? В ранньому доступі. Це саме “ранній ранній доступ”, коли баланс міняється чи не в кожному патчі а наповнення гри контентом лише починається, внаслідок чого в ній тільки одна локація з 3-4 босами і тільки натяками на повноцінний сюжет, а тому її, звісно, можна купити зараз і отримати задоволення від геймплею та й потенційно зекономити гроші, але повноцінну закінчену гри ви отримаєте не раніше ніж через рік, тому таке підійде далеко не всім.


🎨 Візуально гра виглядає досить приємно і хоч до фірмового стилю Supergiant Games як в тому ж Hades їй далеко, це все ще непоганий піксельний візуал з гарним дизайном богів та непоганим оформленням локацій.

🎷 Зі звуком теж все в порядку, озвучка богів, незважаючи на малу її кількість, виконана непогано, та й музичні теми враження від гри не псують.

Death Must Die – це:

👌 Вампіри проти збірної богів
👌 Dante Must Die на максималках
👌 1 агресивний бог війни
👌 Звичайна рожева ельфійка
👌 Дуже поетична причина смерті для музиканта
👌 Морт, донька Смерті

🔷 Один з кращих клонів Vampire Survivors… коли стане повноцінною грою. Зараз же контенту в грі дуже мало, але навіть так можна зробити висновок, що якщо все буде добре то ми побачимо цікаву комбінацію з різних успішних проєктів, а особливо нетерплячі можуть спробувати це прямо зараз. 🔷

🔰 Діагноз – Hades Meets Diablo 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще той самий Лисий з Незерелму! 📌


👉 Випуск нових персонажів для Mortal Kombat 1 потроху набирає обертів а тому після Омнімена черга дійшла і до Кван Чі. Загалом, за ті майже півтора місяці що пройшли після появи Омінмена і Тремора, якихось суттєвих змін гра не зазнала, лише закінчився другий сезон в бойовій лізі та режимі вторгнень і почався третій а також вийшла пара патчів, про які теж варто буде згадати.

👉 І, насправді, це є проблемою, адже на релізі МК1 вийшов дуже порізаним, являючи якщо не третину, то в кращому випадку половину від того, чим був Mortal Kombat 11 (теж на старті продажів, звісно) і хоча Netherrealm заявляють, що підтримка гри цього разу буде набагато довшою, поки що це виглядає так, наче кількість контенту буде тією ж самою, просто його з самого початку буде менше і додавання нових персонажів, камео і всього іншого буде банально більше розтягнутим у часі. Звісно, мені хотілось би помилятись.

👉 Огляд гри і попередніх доповнень:
-->Mortal Kombat 1
-->MK1: Shang Tsung
-->MK1: One-Time Dragon Pack
-->MK1: Omni-Man

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте доглядати за своїми скелетами! 💊

💔 Перед тим як поговорити про Кван Чі почнемо з супутніх оновлень. В грі закінчився другий сезон – сезон крові, амбасадором якого була Нітара, і почався сезон льоду, звісно ж прив’язаний до Саб-Зіро. І це тільки підкреслило існуючу з релізу проблему – наповнення контентом і косметикою режиму вторгнень. Воно просто нікудишнє. Локації у вторгненнях, хоч і зазнають невеликих косметичних змін, але залишаються тими ж самими і уже втретє проходити всі ті ж кілька світів відверто набридає.

🎅 З косметикою все теж доволі сумно. Якщо в МК11 в кожному сезоні лише чотири персонажі отримували нові скіни (і всього в двох колірних варіантах), які ще й по суті являлись реколорами, але ці скіни були дійсно гарно пропрацьовані і вартували хоча б частини тієї токсичності, що була в бойовій лізі, то в МК1 розробники вирішили обрати кількість замість якості. Невдале рішення, особливо коли доводиться бігти і складати рельси прямо перед їдучим потягом, адже виглядає більшість скінів так, наче їх робили за один день на аутсорсі. Особливо смішно порівнювати цей сезон навіть з попереднім, адже тепер кількість скінів в магазині ще й порізали (ніяк не покращивши їх якість, звісно ж), а деяке екіпірування вже було в грі і якщо ви його отримали раніше то нічого нового гра запропонувати не здатна.

🎄 Звісно, новий Скін для Саб-Зіро, в якого до цього взагалі не було нормальних образів крім донатного скіна за MKDA, це круто, але я досі не розумію, що заважає зробити всього по пару нових образів (ну як нових, вже перефарбованих існуючих костюмів) на персонажа, але зробити це якісно, тим паче що ці скіни все одно не продаються за донатну валюту. Хоча, про що це я, NRS навіть не здатні нормально завершити сезон, адже знову сезонна валюта нормально не обнулялась а на початку проходження вторгнень були баги, найепічніший з яких дозволив деяким гравцям отримати всі скіни з нового сезону навіть не граючи в нього. Хоча, можливо це був не баг, а фіча.

💀 А от що не було фічею так це відкат у графіці, через що калюжі крові на підлозі стали квадратними. Це швидко пофіксили, але той факт, що тепер оновлення ламають те, що і так нормально працювало, свідчить наскільки все сумно з грою.

💲 Трохи оновився і донатний магазин, адже в наборі сезонних фаталіті з’явилось і різдвяне добивання, яке навіть непогано виглядає. Також додали різдвяні скіни для кількох персонажів, а тому генерал Шао став Крампусом, Кітана перетворилась на місіс Клаус а Рептилії записали в ельфи-помічники. Ще додали пару різдвяних скінів для інших персонажів, але з урахуванням їх якості це просто намагання заробити побільше грошей.

🐼 Ну і давайте врешті-решт повернемося до Кван Чі, адже оновлення з ним теж вийшло дещо неоднозначним, по тій простій причині що він і так був в грі а брав активну участь в історії, але як і Шанг Цунга його вирішили вирізати і продавати окремо. Крім того, що це відверто ґлузливе намагання заробити більше грошей, в цього є й інші мінуси, зокрема те, що на відміну від Шана, який наче й DLC, а наче й в основному ростері бо є бонусом за передзамовлення, Кван Чі не буде отримувати нові скіни в сезонах Вторгнень.

👷 Більше того, в нього, як і в Омнімена, взагалі немає альтернативних скінів, і якщо мешканець Вільтруму був принаймні гостьовим персонажем, то Кван Чі вже й так з’являвся мінімум в трьох різних образах протягом історії (не рахуючи зміну кольору шкіри) а тому подібне виглядає відвертим iдiотизмом, хоча я не виключаю можливість того, що WB Games вирішили продавати вже існуючі скіни окремо і ми колись можемо побачити їх в донатному магазині за 1000 кристалів кожен.

👱 Втім, незважаючи на відсутність альтернативних скінів, кастомізація некроманта вийшла досить цікавою і незвичною, а все завдяки тому, що його предметом екіпірування став не талісман, меч, маска, чи ще якась малопомітна дрібничка, а якого власна шкіра. Буквально. Це найбільш дивна форма кастомізації в грі (поки що) але у Кван Чі можна міняти те, як виглядатиме його шкіра включно з тату і це дуже сильно впливає на сприйняття його образу, адже можна обирати між стандартною чорною фарбою, татуюваннями, що світяться, прямо як в Лю Кана, або, приміром, здертою шкірою що відсилає до іншого персонажа МК з посткласики. І все це змінюється в залежності від кольору його костюму, а тому виглядає різноманітно.

💪 Що ж стосується геймплею некроманта, то це єдиний однозначно позитивний момент. Повернулась більшість його класичних прийомів, таких як телепортація прямо на голову супротивнику або черепи-проджектайли. Останні, до речі, при посиленні перетворюються на величезний череп, який ще й з’їдає всі інші проджектайли на своєму шляху. Також тепер чимало прийомів нагадують, що Кван Чі – некромант, а тому він викликає скелетів для деяких прийомів і навіть для аперкоту, а при блокуванні додатково закривається черепом. Помітне розширення отримали і портали, через які антагоніст не тільки пхає свої власні кінцівки, але й викликає якогось монстра з Незерелму, чиї тентаклі виявились дуже корисними в бою. Вступні й переможні анімації теж чудові, як і фаталіті, хоча для останніх можна було б і використати монстра зі щупальцями.


Mortal Kombat 1 Quan Chi DLC – це:

👌 Знайомий макіяж за 40 гривень
👌 Лавкрафтіанські монстри по доступним цінам
👌 Fresh Meat!
👌 Той самий консультант Оніфлейм
👌 Веселі танці після комендантської
👌 Патчі для виправлення ламання гри
👌 Можливість зібрати початковий набір лего “Братство тіні”
👌 Повернення Смертельного Альянсу

🔷 Геймплейно і візуально персонаж вийшов дійсно гідним доповненням до гри і чудовим поверненням некроманта. На жаль з косметикою все й досі посередньо, розвиток гри викликає питання а те, що вже через три місяці після релізу МК1 отримав знижку в 50% на зимовому розпродажі виглядає як відвертий плювок в обличчя гравцям які оформляли передзамовлення або купували на релізі. Але добре що хоч так, могли б взагалі в кашу нас*ати 🔷

🔰 Діагноз – Epic Necro Guy 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще кіт, який наступив на метелика! 📌


👉 Гадаю, студія devcats вже зробила собі ім’я за рахунок кількох якісних ігор, що так чи інакше пов’язані з котами, будь-то пошук пухнастих улюбленців в різноманітних декораціях і з різними передісторіями, гороскоп, що розповість вам про характери котів і підкаже, з ким же краще всього подружитись, або навіть котяче судоку яке… таке саме як і звичайне судоку, але з котами, що все змінює. І це вже не згадуючи про політику студії, котра рекомендую брати котів в притулках а не купувати їх а також жертвує частину грошей з продажу ігор вже згаданим притулкам. Одним словом, їх ігри точно варто купувати і причин для цього вистачає.

👉 Але навіть так розробники продовжують дивувати. В них вже була анонсована нова гра про пошук котів яку я давно додав у список бажаного, але цілком раптово вони випустили ще одну, та ще й зробили її безкоштовною. Ну а щоб у вас взагалі не виникло причин не грати в An Arcade Full of Cats, в ній на релізі з’явилась офіційна українська локалізація, що, звісно ж, не може не радувати.

👉 А тут ви знайдете огляди інших ігор розробників:

-->A Building Full of Cats
-->A Castle Full of Cats
-->Zodiacats

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте брати котиків з притулків! 💊

🐱 Зав’язка в гри доволі проста – кіт Фофіно, вже знайомий нам по попереднім іграм серії, та його товариш Лео десь дістали Делоріан із «Назад у майбутнє» і відправилися в минуле для того, щоб повпливати на долю котів в теперішньому, Але після повернення в теперішнє вони з’ясували, що деякі з котів, що теж брали участь у цій мандрівці, залишилися в минулому і треба знову мандрувати в часі щоб їх повернути назад.

🐱 Власне, кожен новий рівень пропонує нову часові епоху, хоч формально місце і залишається одним і тим же, а тому ви зможете відвідати заклад з аркадними автоматами в 1980-х, 1990-х та навіть у двохтисячних і подивитись, як же змінювались ігрові епохи і технології. Немає нічого дивного в тому, що на вас чекає ціла купа відсилок, пов’язаних з відомими іграми, до яких тепер стали причетні і коти. Крім безкоштовної основної гри є ще й платне доповнення, купивши яке ви можете підтримати розробників. Також воно додає три нові рівні і ви можете ще глибше дослідити ігрову історію, відвідавши дикий захід, епоху французської революції та навіть доісторичну еру – всі пов’язані між собою любов’ю до аркадних автоматів.

🐱 Геймплей залишився класичним для серії – на кожному рівні можна побачити купу котів, яких і треба збирати, клікаючи на них, після чого вони виділяться. Крім помітних котів є ще й приховані, яких можна знайти всередині окремих предметів або за ними і вони рахуються окремо. Нововведенням стали окремі завдання на кожному рівні, адже вам треба не тільки знайти всіх котів, але й дістати батарейки, які дозволять вам повернутися у свій час. Ці батарейки, в свою чергу, можна отримати за виконання додаткових завдань.

🐱 На більшості рівнів додаткові завдання схожі – треба спочатку знайти загублену монетку, а потім використати її для гри на одному з аркадних автоматів. Кожен автомат пропонує свою власну міні-гру, але всі вони також зводяться до збору чогось, за що ви отримаєте батарейку для машини часу. Додаткові завдання в доповненнях дещо відрізняються, так, приміром, в сауні на дикому сході треба зібрати всі фальшиві значки шерифа, але все одно не виходять за рамки концепції збору предметів.


🎨 Як і в попередніх іграх серії, гра має дуже приємний візуал, де кожна епоха є своє власне забарвлення та купа характерних деталей, а кожен рівень не тільки гарно намальований, але забитий купою відсилок до ігор, кіно чи музики.

🎷 Звуковий супровід також на гідному рівні і котів простіше шукати під енергійну музику, яка цілком відповідає зображеним епохам.

An Arcade Full of Cats – це:

👌 Можливість врятувати дока Руденького, відправившись у 1955-ий
👌 PurPur♂Boy♂
👌 Котячі астероїди
👌 Мій друг Кіторо
👌 Catris
👌 Feral Kombat з подвійною дозою милоти
👌 The House of the Dog та інші рельсові шутери
👌 Mouse vs. Catcom 2 з новим ростером

🔷 Чудове продовження серії про пошук котів, що пропонує не тільки приємний візуал і гарний звук, але ще й доволі колоритні локації та трішки ностальгію по старим іграм, і це з урахуванням того, що гра безкоштовна і має українську локалізацію. Одним словом, must have.🔷

🔰 Діагноз – Не тільки котячі кафе 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще використання демонічних мух за прямим призначенням! 📌


👉 Metal: Hellsinger стала для мене справжнім відкриттям минулого року, адже хоч до неї і виходила BPM: Bullets Per Minute, але дійсно відполірованих ритм-шутерів, які були б достатньо відомими і успішними, багато не знайдеш. Та і стилістика Hellsinger видалась доволі приємною і привабливою, відсилаючи до перезапущенного Думу але, водночас, маючи свій власний дизайн пекла і демонів, що його населяють, тоді як в BPM… що ж, використання безкоштовних ассетів іншої гри і колірна гама для тих, хто ще ніколи не кидав ігри через візуальну складову але хотів би спробувати, було явно не найсильнішою стороною асгардського технороуглайку.

👉 Втім, і після релізу розробники Metal: Hellsinger не почивали на лаврах а стали доводити свою базованість. Спочатку розширивши гру за рахунок доповнень з новою музикою, як чимось відомим (що, чесно кажучи, не дуже вписалось в гру, але нехай буде), так і новими композиціями, написаними спеціально для Hellsinger. Потім системою косметики, яка не тільки змінювала зовнішній вигляд зброї і самої Невідомої, але й додавала нові геймлейні можливості. І, нарешті, за запитами спільноти в грі з’явилась офіційна українська локалізація, що зробило її тільки крутішою.

👉 Але, як виявилось, і це ще було не все, адже з новим DLC, що вже традиційно додає в гру нові скіни і музику, вийшло й безкоштовне оновлення, над яким розробники працювали певний час і яке ні тільки трохи доповнює сюжет але й презентує окремий ігровий режим, здатний затягнути на десятки годин і подарувати змінений, а місцями й помітно покращений, ігровий досвід.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте по максимуму використовувати меч! 💊

🎸 Давайте почнемо безпосередньо з доповнення Чистилище, яке принесло в гру три нові композиції, три нових образи для Невідомої і одну нову зброю. Що стосується музики то тут в мене немає явного фавориту як було раніше з Dream of the Beast, але всі три композиції чудово вписуються в грі і не може не радувати той факт, що звуковий супровід стає все різноманітнішим, адже крім можливості самостійно обирати треки для рівнів і вже три окремі DLC, розробники також зробили колаборацію з DUSK, а тому в грі з’явилась відповідна музика. Не можу сказати що вона ідеально вписується, адже треки без вокалу не так вражаючи працюють з системою динамічного саундтреку, але гірше від такого оновлення точно не стало.

👗 Що стосується косметики, то вона вийшла досить непоганою, хоч і не настільки крутою як в доповненні Сон Звіра, адже нові скіни лише доповнюють стандартний образ героїні, але кардинально його не змінюють. В результаті маємо скін своєрідного вампіра, образ для тих, хто любить побільше фіолетового та трішки хрому. Розчарувало ж тут те, що це просто скіни, без будь-яких нових доповнень до геймплею, як це було з попередніми образами.

💪 Останньою ж частиною DLC стала нова зброя – лук Телос. Тут відчуття двоякі. З одного боку це цікава зброя з високоб скорострільністю, швидкою перезарядкою, можливістю додатково заряджати постріли для більшої шкоди та піднімати стріли щоб стріляти ще частіше, не говорячи вже про те, що хедшоти з луком особливо ефективні. З іншого ж боку, якщо не спамити стрілами то радіус ураження доволі малий та й в натовпі користь зброї сильно просідає, а тому Талос судовий в якості опціональної зброї, але точно не основної, де поки що ніхто не перевершим Червону правицю з іншого DLC.

🌁 Ну і давайте нарешті поговоримо про новий режим, який особисто в моєму випадку не просто повернув інтерес до гри, а чи не змусив грати щоденно. Як урізноманітнити гру якщо у вам арена-шутер з не дуже великим арсеналом та відносно скромним вибором ворогів? Ну звісно ж зробити режим рогалика! Це рішення виявилось настільки очевидним, що я дійсно здивувався, чому даного режиму не було на релізі. Наративна зав’язка проста – після фіналу основної гри Невідома разом з Пазом потрапляє в пащу до Левіафана, в своєрідне пекло всередині пекла, і тепер змушена вибиратись назовні, тоді як все повторюється і виглядає як кошмарний сон.

🎯 Для того щоб вибратись Невідомій треба пробитися через натовпи ворогів на тридцяти рівнях трьох арен, що обираються рандомно. На цих аренах розташовані вже знайомі предмети типу лікувальних кристалів, посилювачів люті або кристалів хаосу, а вороги йдуть хвилями. Для проходження кожного рівня вам треба накопичити певну кількість спеціальної есенції, що випадає з ворогів, як тільки ви матимете її в достатній кількості – активується спеціальний вівтар і доб’є всіх вцілілих ворогів. На цьому вітарі ви обираєте один із трьох бонусів і переходите на наступний рівень.

💉 Дані бонуси і є прокачкою в поточному забізі і доволі різноманітні, адже серед них можна зустріти як покращення лікування чи збільшення шкоди від певної зброї, так і різні ефекти, що накладатимуться на ворогів і, власне, саму зброю. В режиму Левіафан ви фактично прокачуєтесь з нуля і маєте спочатку відкривати деякі базові механіки з основної гри, типу дешу або лікування при добиваннях, це ж стосується і зброї, яка не вічна і зможе прослужити вам лише кілька рівнів, а тому треба обирати уважно.

💫 Ще однієї цікавою особливістю місцевої зброї є те, що іноді, доволі рідко, вам будуть зустрічатися унікальні варіанти вже знайомих знарядь для вбивства, наприклад Пси, що стрілятимуть як револьвер і арбалет. Подібне дуже урізноманітнює гру, але хотілось би щоб така зброя випадала частіше. В кінці ж кожного з 10 рівнів буде посилена хвиля ворогів а після останнього, 30-го рівня, на вас чекає фінальний бос режиму. І, як не дивно, це цілком новий супротивник, який, на мою думку, вийшов кращим за всіх босів основної гри, а тому фінал Левіафану точно того вартий, тим паче що за перемогу над ним дають новий скін з новою здібністю.

💽 Оскільки це роуглайт режим, то присутня і метапрокачка, адже інколи з ворогів випадає особлива валюта, яку вам також видають в кінці кожного забігу. Дерево прокачки розділене на чотири основні гілки і ви можете не тільки повернути деякі базові втрачені здібності, такі як добивання, а я й прокачати свої улюблені види зброї, щоб їх можна було використовувати довше, вони траплялись частіше і так далі. Крім цього можете серйозно вплинути на своє максимальне здоров’я і можливість відроджуватись а також в даному режимі можна використовувати більше двох емблем з випробувань, що сильно розшируює варіативність білдів, особливо з урахуванням того, що посилення з вівтаря синергують між собою. Таким чином маємо додатковий режим, який нічим не поступається основній грі а часу в ньому ви можете провести навіть більше.


Metal: Hellsinger - Чистилище – це:

👌 Ще більше металу внутрішньовенно
👌 Той самий Левіафан з DMC3 але на стероїдах
👌 Нанолук з нанострілами
👌 Можливість влаштувати справжню дуель
👌 Кристальний бізнес Хайзенраіла
👌 Дистильована лють - тепер в новій упаковці
👌 Левіафан з бюджетом кількох країн третього світу
👌 Можливість повернути голос (пробна версія)

🔷 Чудове доповнення що розширує геймплейні можливості за рахунок нової зброї, а супутнє з ним оновлення, яке принесло в гру роуглайт режим, подарує ще десятки годин крутого ігрового досвіду. 🔷

🔰 Діагноз – На шляху до Metal: Heavensinger 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще дуже багато зеленого! 📌


👉 В цьому році вийшли ремейки двох доволі відомих, якщо не сказати, культових, ігор – Dead Space та Resident Evil 4. Якість цих ремейків дійсно вражає і вони є прикладом того, що практика перевидавати старі ігри може бути не тільки легким способом заробітку на ностальгії, а й справжнім оновленням класики. Але на фоні цих «нових» ААА ігор чимало гравців якось і забули, що в цьому році вийшов ще й третій ремейк відомої гри. Гри, що стала одним із предків жанру immersive-sim та помітно вплинула на багато сучасних проєктів, таких як, приміром, Prey 2017 року. Говорю я, звісно ж, про ремейк System Shock, який побачив світ ще навесні і став чудовою нагодою познайомитися з грою для тих, хто якось пропустив реліз в 1994 році.

👉 Очевидно, що в студії, яка займалась ремейком, не було бюджетів EA або Capcom, а тому їхня гра відноситься скоріше до категорії АА- ігор. Втім, на якість це не сильно вплинуло, адже й оригінал, незважаючи на загальні розміри космічної станції, був доволі камерним і покладався в першу чергу на дослідження та експерименти, залишаючись вірним своєму жанру, а не на масштаб, спецефекти чи неймовірну постановку, тому в цьому плані оновлювати його було не дуже складно.

👉 Втім, проблема з віком гри все ще існувала, все ж майже 30 років з момент релізу оригіналу – доволі солідний термін, особливо в рамках відносно молодої ігрової індустрії, а тому назвати новий System Shock еталонним ремейком, як це було у випадку з Resident Evil 4, я теж не можу. Все ж дилема, що постала перед розробниками, ніколи б не мала однозначного рішення – або переносити вже давно морально застарілу гру на сучасні рейки і трохи оновлювати окремі елементи, не міняючи загальну концепцію, або робити щось абсолютно нове але тоді питання було б в тому, чому б це називалось ремейком і чи був би це System Shock взагалі.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте натискати на всі кнопки що світяться, серед них точно немає системи управління космічним лазером, націленим на Землю! 💊

🌏 Зараз сюжетом оригінальної гри який чудово зберегли в ремейку, мало кого здивуєш і це класична історія про злі корпорації майбутнього які в погоні за наживою не здатні прорахувати наслідки своїх дій. Протагоністом виступає безіменний хакер який в 2072 році займається своїми хакерськими справами, але, очевидно, десь прораховується, адже його квартиру відвідують найманці корпорації ТріОптімум, в якої герой і хотів вкрасти дані, а самого хакера доставляють на космічну станцію. Там Едвард Дієго, один із високопоставлених чиновників корпорації пропонує угоду – хакер знімає всі моральні обмеження і відкриває повний доступ до ШОДАН, штучного інтелекту, що контролює станцію, а натомість з нього знімають всі звинувачення та ще й обіцяють крутий нейроімплант.

🌏 Не маючи особливого вибору, протагоніст погоджується, проходить операцію і проводить наступні шість місяців в комі на відновленні. Повернувшись в свідомість він з’ясовує, що не маючи жодних морально-етичних обмежень, ШОДАН взяла всю станцію під повний контроль, а майже всі, хто її населяє, або мертві, або перетворені на мутантів і кіборгів, в той час як сама ШОДАН вважає себе богинею і хоче повторити свій «експеримент» уже безпосередньо на Землі, а тому хакеру треба знайти спосіб її зупинити, скооперувавшись з кількома вцілілими.

🌏 Загалом, зараз історія вже класична, як і прийоми її подачі через оточення, аудіо- та текстові записи а також монологи самої ШОДАН. Тим не менш, за всім, що відбувається на станції цікаво спостерігати, а антагоністка, навіть не маючи тіла і не з’являючись жодного разу у фізичній формі, добре запам’ятовується.


💪 Оскільки оригінальна гра була одним із перших відносно серйозних представників жанру immersive-sim, то те, що 30 років тому здавалось чимось неймовірно інноваційним, зараз виглядає цілком буденно навіть за рамками жанру. System Shock – це гра про дослідження, де гравцеві відкривається шлях до кожного поверху космічної станції, але, звісно ж, згідно сюжету і за допомогою різних ключових предметів. Прокинувшись у медичному відділенні станції, ви маєте з’ясувати, що ж тут відбувається, знайти якусь зброю та допоміжні предмети і банально вижити.

💪 Дослідження доволі класичне і ви поступово відкриваєте все більше можливостей, таких, як, зокрема, черевики, що дозволяють швидше бігати або навіть літати чи систему захисту від радіації. Це доповнюється системою чіпів, які можна вмикати і вимикати в будь-який момент гри і які дозволяють вам бачити в темряві, дають енергетичний щит, що захищає від атак, або ж відмічають на міні-карті предметів та ворогів.

💪 Всі ці можливості втрачають енергію, які можна відновлювати як з переносних батарей, так і з стаціонарних джерел енергії. Теж саме стосується і здоров’я, яке можна повністю відновити в кількох лікувальних капсулах, розкиданих на рівнях. Навіть смерті в цій грі можна уникнути, адже на кожному рівні є спеціальна камера, яка після активації буде щоразу відроджувати вас у випадку смерті (цю ж ідею потім використали в віта-камерах Bioshock).

💪 Різновидів ворогів чимало, і крім різноманітних мутантів ви зустрінете кіборгів, на яких ШОДАН перетворила колишніх мешканців станції (у випадку смерті вона це охоче зробить і з вами) а також саму систему охорони станції у формі камер, турелей та роботів. Також на рівнях вам зустрінуться різні головоломки, ключ-карти і інші характерні риси геймдизайну дев’яностих. Окремо варто згадати Кіберпростір, куди вам доведеться кілька разів заходити для відновлення доступу до певних приміщень і дизайн якого, попри оновлення в ремейку, все ще виглядає як кислотний сайфай заради сайфаю.

👿 Ну а найгіршим аспектом гри є те, що і фінальний боссфайт (якщо це непорозуміння можна так назвати) теж відбувається в Кіберпросторі і грається… відверто жахливо. Ось ця данина оригіналу була зовсім непотрібна і її можна було переробити. Загалом же дослідження вийшло непоганим, хоча як immersive-sim гра майже не працює – банально тому, що всі інноваційні ідеї оригіналу давно стали буденністю, а чогось дійсно нового не завезли.


🎨 Візуал вийшов доволі незвичним. Графічно гра дійсно виглядає відносно сучасно, але розробники застосували цікаві рішення з пікселізації об’єктів, що помітно при близькому огляді, в результаті чого проєкт вміло балансує між сучасністю та «ретро». Сам дизайн дуже сильно нагадує про вже ретрофутуризм із 80-х та 90-х з тонами яскравих кнопок та численними світловими панелями.

🎷 Звуковий супровід в повному порядку, всі вороги мають свої унікальні звуки, які дозволяють легко розпізнавати їх на відстані, окремо наратив підкреслюється тим, що деякі вороги після вбивства дякують вам за звільнення з рабство ШОДАН. Сама ж ШОДАН з її перепадами тембру і швидкості голосу звучить саме так, як і має звучати божевільний комп’ютер.

System Shock – це:

👌 ШО? ДАН?
👌 єКіборгізація - нове оновлення для Дії
👌 Лазерна рапіра
👌 Фінальний бос на півтора полігони
👌 Стимулятори з цікавими побічними ефектами
👌 Рожева ключ-карта з найвищим рівнем доступу
👌 Той самий електрошокер з Алі експресу
👌 Якась неправильна зебра

🔷 Чудова робота по оновленню майже 30-річної гри. Не факт, що підійде кожному, адже оригінал вже морально застарів, але автори точно зробили все можливе щоб оживити проєкт 1994 року і, при цьому, не перетворити його на щось кардинально інше. 🔷

🔰 Діагноз – See you again, hacker! 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще зовсім не кошмарна Гідра! 📌


👉 Цей рік подарував мені дві гри в жанрі соулслайків від яких я нічого не очікував але яким вдалося мене приємно здивувати. Першою була Lies of P, яку я вважаю одною з кращих в жанрі, одразу після соулсів самих From Software, іншою ж стала The Last Faith, яка взагалі неочікувано для мене релізнулась, але при цьому не стала черговою кривою поробкою, а натомість чимось, що залишає приємний післясмак та викликає бажання до неї повернутись, тому сподіваюсь розробники не забаряться і режим нової гри + та бос раш скоро побачать світ.

👉 То що ж таке The Last Faith? Це 2D метроїдванія з елементами соулслайків, яка з одного боку дуже сильно надихається Бладоборном, що видно в усьому, від стилістики і головної проблеми героя, який шукає ліки від хвороби, пов’язаної з кров’ю, до окремих геймплейних елементів, а з іншого боку саме з 2D ігор бере за основу Blasphemous, як використовуючи деякі його елементи пов’язані з релігією та вірою, так і будучи схожою геймплейно.

👉 Втім є одна суттєва відмінність – оригінальний Blasphemous, попри все багатство стилістики і деякі оригінальні ідеї, був неймовірно кривою пародією на соулси, що наче спеціально знущалась над гравцем і карала його не за його власні помилки, а за промахи геймдизайнерів і художників. Попри деякі власні проблеми, які я ще згадаю, The Last Faith не має настільки фундаментальних проблем і доволі дружня по відношенню до гравця, що вже великий плюс.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте їсти пілюлі від горіння! 💊

🌏 Історія, як і в інших соулсах, доволі заплутана, і починається з того, що герой на ім’я Ерік, заражений якоюсь хворобою, виривається з церковної в’язниці та вирушає на пошук ліків. В своїх подорожах йому, як і в інших соулсах, треба буде здолати кількох могутніх ворогів, розібратися в тому, що ж взагалі діється в цьому світі а в кінці вибрати один із двох фіналів (або ж відкрити істинну кінцівку, якщо гравець був достатньо уважним). Загалом, стандартна схема для цього жанру.

🌏Оскільки в розробників був, очевидно, обмежений бюджет, то на численні високодеталізовані катсцени розраховувати не доводиться, вони досить скромні і їх всього декілька на всю гру. Втім, по класичній для жанру схемі лор світу розкривається через різні записки та діалоги з персонажами, і тут розробники постарались на славу, адже всі герої, яких ви зустрінете на своєму шляху, прекрасно озвучені, в тому числі і сам Ерік, що взагалі рідкість для соулсів.

🗽 Геймплейно, як я вже сказав, це 2D метроїдванія з елементами соулсів, доволі сильно схожа на згаданий Blasphemous, де ви зможете досліджувати різні доволі колоритні локації, битися з сильними ворогами, отримувати нові здібності для відкриття раніше недоступних місць і маршрутів та виконувати різні додаткові квести окремих персонажів. Але диявол, як завжди, ховається в деталях, тому давайте глянемо на гру ближче. Уже зі старту помітне захоплення класичними соулсами і конкретно Бладборном. Виражається це, в першу чергу, в прокачці, що дозволяє збільшувати кілька характеристик, які в свою чергу збільшують максимальний запас здоров’я або ж шкоду від певних видів зброї.

💪 Так, зброї тут відносно багато і вона доволі різноманітна та має запам’ятовуваний дизайн, а тому ви вільні як махати здоровенним мечем в стилі Берсерка, так і косплеїти Вергілія, прорізаючи натовп порогів блискавичними атаками катани, ну, або ж ви можете полюбляти класику і тоді вам до смаку припаде старий добрий батіг. Крім основної зброї є й додаткова і оскільки в світі The Last Faith існує як магія, так і технології, то в якості додаткової зброї ви можете користуватися одночасно і закляттями різних стихій і вогнепальної зброєю на кшталт мушкетів чи навіть мінігана. Все це добро прокачується за окремі ресурси, має свої вимоги до характеристик персонажа і скалювання від них же – все як в класичних соулсах.

💪 Світ гри досить різноманітний, починаючи від готичних міст і покинутих селищ та закінчуючи льодяними рівнинами, соборами та підземеллями, які мають багату структуру та купу таємниць, по типу фальшивих стін. Вороги, відповідно, теж відрізняються в кожній локації, як і герой не гребують користуватись магією та науковими досягненнями а щоб гра була більш яскравою присутні добивання, на манір все того ж Blasphemous.

👼 Тепер ж давайте поговоримо конкретно про плюси і мінуси гри і почнемо з перших. The Last Faith дійсно не намагається зайвий раз ускладнювати життя гравцю, тому тут зі старту доступні телепортації між всіма контрольними точками, перед деякими босами навіть є додаткові а на самих локаціях купа шорткатів, присутні предмети що дають додаткову шкоду зброї або ж якими можна кидатись у ворогів та навіть збільшувати кількість отримуваної валюти. Квести персонажів цікаві, але відносно легкі у виконанні, тут не треба мати 200 балів IQ щоб зрозуміти як їх завершити. Гра дає можливість ефективно гріндити «душі» в спеціальних місцях, а якщо ви прокачали не ту зброю, з якою хотіли б грати, то ближче до фіналу зможете купувати ресурси для прокачки в необмеженій кількості. Я тут зустрів навіть те, чого вже давно не бачив в подібних іграх, а саме – місцевий rage mod, що дає можливість на короткий час вивільнити свою дику форму.

👿 На жаль, мінусів вийшло не менше. Карта хоч і детальна але не відмічає персонажів і предмети в недоступних місцях, тому треба це постійно робити вручну. Кілька механік мають мало сенсу або ж не мають взагалі – аптечки і кулі не відновлюються на контрольних точках і їх треба вибивати з ворогів та предметів або ж купувати, і все б нічого але баланс виходить такий, що перші десь 30% проходження у вас буде дефіцит, а потім їх буде просто нікуди дівати. Механіка стигм, що дають нові здібності, цікава, але їх всього 3 на всю гру і більше половини гри доступна лише одна що дає парирування, яке використовує окрему шкалу енергії і взагалі непотрібне.

👿 Система амулетів непогана, але вони теж з’являються доволі пізно. В грі при старті наче є вибір класів, однак зовнішній вигляд героя не змінюється а по характеристикам є сенс обирати лише один клас. Але найбільше питань викликає меню паузи. Його… тупо немає. Ви відкриваєте меню щоб подивитись інвентар і вам одразу прилітає від сусідніх ворогів бо гра в цей час не стає на паузу. Який в цьому сенс? Я не знаю. Ну і баги іноді зустрічаються, деякі доволі епічні, але це, сподіваюсь, швидко поправлять.


🎨 Візуал в гри дуже приємний і це один з тих випадків коли піксель арт грамотно використовують, завдяки чому всі локації і вороги на них виглядають чудово, а дизайн зброї взагалі прекрасний.

🎷 Крім вже згаданої і дуже атмосферної озвучки гра може похвастатись епічними бойовими темами та приємним ембієнтом та навіть деякі з ворогів мають по парі фраз.

The Last Faith – це:

👌 Нарешті Бладборн на ПК
👌 Найкраща в світі програма кешбеку
👌 Великий меч робить *БДИЩ*
👌 I AM THE STORM THAT IS APPROACHING
👌 Звичайний одноручний мініган із 19-го століття
👌 Nobody expects the Spanish inquisition!
👌 Можливість перетворити вправи для спини на зброю
👌 Власний дитячий притулок для ембріонів

🔷 Гра вийшла не без проблем, але це дійсно крутий продукт в жанрі, де часто виходять криві, хоч і гарні поробки типу першого Blasphemous. Тут же розробникам вдалося утримати баланс між класичними метроїдваніями і більш сучасними соулсами, тому якщо полюбляєте подібне то точно варто спробувати. 🔷

🔰 Діагноз – Покаянний здорової людини 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще один один веселковий поні! 📌


👉 Після успішної Monster Prom та не менш успішної Monster Camp (обидві з яких набрали 97% позитивних відгуків) питання того, чи буде в серії третя частина, не стояло взагалі. І найпростішим варіантом було б слідувати формулі Monster Camp, а саме: зробити ще один пародійний симулятор побачень з кількома персонажами на вибір та докинути пару міні-ігор і все, цього було б цілком достатньо для успіху, тим паче що саме за це серію і люблять. Але розробники з Beautiful Glitch вирішили піти іншим шляхом і поекспериментувати, внаслідок чого на світ з’явилась Monster Roadtrip – гра в стилі роад-муві, де гравець замість того, щоб романсити монстрів, разом із парою героїв відправляється в подорож на пошуки пригод.

👉 Чи був подібний підхід успішним? Ну, враховуючи те, що замість 97% позитивних відгуків гра цього разу зібрала 98% - цілком. Незважаючи на багато спільних елементів Roadtrip відчувається як абсолютно нова гра, що ставить перед гравцем нові випробування і пропонує доволі відмінний від попередніх ігор геймплей, хоч той і досі є сумішшю візуальної новели та роуглайку, але тепер менеджмент ресурсів став більш важливим а можливість побудувати цілу історії із окремих епізодів подорожі робить гру ще приємнішою для дослідження.

Огляди попередніх ігор:
---> Monster Prom
---> Monster Camp

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте Скотта біля великої діри в землі! 💊

🎢 Як і в попередніх іграх серії, цільного сюжету немає, натомість є зав’язка в якій полтергейст(ка?) Поллі та перевертень Скотт, знайомі ще по Monster Prom, влаштовують подорож Америкою світом монстрів, а гравець до них доєднується. Яка мета подорожі? Куди вони планують приїхати? Це, звісно ж, цілком залежатиме від гравця, адже Roadtrip зберігає «рогаликовість» серії, а тому кожна ваша нова мандрівка буде не схожою на попередні. При цьому різних сюжетних елементів тут, певно, як в двох попередніх іграх разом взятих, тут вам і кілька міні-історій на кожній із точок зупинки, і окремі сценарії, розтягнуті протягом всієї мандрівки, і серії подій і багато іншого, на що впливає купа факторів.

🎪 Але давайте почнемо з базового, а саме – умов для «виграшу» або програшу. Замість 6 (5) характеристик із попередніх ігор тут ми маємо шість різних ресурсів. Якщо кількість будь-якого з них досягне нуля (або навіть буде мінусовою) – це автоматичний програш, а тому менеджмент ресурсів – одна з основних складових гри. В своїй подорожі ви будете постійно обирати один із двох наступних пунктів, які можна відвідати. Кожен з них має по три види активності, що можуть приносити різні ресурси – іноді ви бачите, які саме, іноді ні. Щось приносить один ресурс в обмін на інший, щось одразу декілька – тут все залежить від конкретного місця. В свою чергу кожна активність – е окрема історія, як і в попередніх іграх серії, де ви берете участь в певних подіях в форматі візуальної новели та обираєте один з двох-трьох варіантів, що вплине як на розвиток цієї історії, так і на ваші ресурси.

👣 Для того, щоб виграти, вам треба дістатися одного з шести кінцевих пунктів подорожі. Що це за пункти? На початку ви не маєте жодного уявлення, але кожен з них має певний критерій у вигляді конкретної кількості одного з ресурсів, по досягненню якої ви зможете пройти до фіналу. Але не одразу. Подорож ділиться на цикли у вигляді тижнів, кожен новий день – новий вибір з двох пунктів на шляху і нових історій. В кінці тижня ви зупиняєтесь щоб перепочити і на зупинці можете поспілкуватися із Поллі та Скотом, прокачуючи таким чином відношення з ними, обрати наступний пункт призначення, купити деякі речі або ж підібрати автостопщиків.

🏭 Автостопщики це окремий шар геймплею. Це ціла купа персонажів, переважно з попередніх ігор серії (але є й нові), які можуть подорожувати з вами і брати участь в пригодах. За раз ви можете взяти з собою одного персонажа, що призведе до появи деяких нових діалогів і подій а на привалі ви зможете прокачати свої відносити з ним і навіть заромансити (так, це все ще симулятор побачень), в той час як за сам факт спілкування вам даватимуть різні, інколи доволі неочікувані бонуси на наступний тиждень.

📈 Взагалі, вибір персонажів в грі доволі великий, купивши DLC ви матимете 8 ігрових героїв на вибір, і крім класичних Вікі, Аміри, Оза і Брайана зможете зіграти за стару знайому хтонічну богиню Зої, кота Жуана, який з часів Monster Camp помітно прокачався, а також нових персонажів яких звуть Хейзел і Глітч. Автостопщиків теж чимало, в районі 20 осіб, звісно ж, кожен зі своєю невеликою сюжетної лінією, і якщо в Monster Camp була колаборація з Helltaker, то цього разу до світу монстрів завітало ягня з Cult of the Lamb.

💪 Але згадав я про автостопщиків не просто так, адже крім «базового» відвідування одного з кінцевих пунктів шляхом набору певного ресурсу є й додаткові шари, завдяки яким ви отримуєте помітно розширений фінал. Для цього якраз і треба побудувати відносини з певним автостопщиком а також виконати ще якесь додаткове завдання, що найчастіше зводиться до серії подій, в результаті яких довкола вас гуртуються й інші персонажі. Таким чином варіативність гри дуже сильно зростає, особливо з урахуванням того, що й звичайних місць для відвідування тут близько 70, а тому загальна кількість різних подій легко перевалює за тисячу. І це я не рахую події End of the Road бо ще навіть не дістався до них. Бляха, тут навіть є сценарій в якому ви можете тра*нути кайдзю за допомогою велетенського робота (за взаємною згодою, звісно), що вам ще треба?

💬 На жаль, міні-гри з коктейлями як в Monster Camp не завезли, натомість тепер в метамагазині можна купувати стікери і робити свої композиції, якими потім ще й можна буде ділитись.


🎨 Візуально гра бере все краще у своїх попередників у вигляді фірмового стилю, крутого дизайну персонажів та відмінних ілюстрацій і доповнює це ще більшою кількістю незвичних героїв або фантастичних ситуацій, в які вони будуть потрапляти, чудовим дизайном карти та тонами відсилок до всього, до чого тільки можливо.

🎷 Звуковий супровід знаходиться на все ще високому рівні а тому на вас чекають як вже знайомі класичні композиції, так і дещо нове, адже тепер перед початком подорожі вам пропонують самостійно обрати саундтрек, який ви будете слухати. А якщо ж ви поспілкуєтесь з Брайаном-автостопщиком то протягом всього тижня зможете слухати ексклюзивну пісню, написану про нього.

Monster Roadtrip – це:

👌 Три довгоочікувані сиквели “Таксі”
👌 Можливість приїхати в Білорусь
👌 Духи минулого різдва похмілля
👌 Можливість спалити весь світ бо так тобі сказав кінь
👌 Відомий діджей Dead/Mouse з новим хітом «Ратутуй»
👌 Нескінченна картопля фрі, що порушує як юридичні закони, так і закони фізики
👌 Можливість зіграти в гачі гачу
👌 Cryptid Prom - уже в ранньому доступі!
👌 Звичайна забігайлівка з аніматроніками

🔷 Ідеальний приклад того, як експерименти можуть не тільки освіжити вже звичну формулу, а й багатократно її покращити, в результаті чого маємо найкращу (поки що) гру в серії і відмінне поєднання візуальної новели, роуглайка, симулятора побачень, роад-муві та багато чого ще. Якщо сподобались попередні ігри серії то ця обов’язкова для покупки. 🔷

🔰 Діагноз – Highway to Hell 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще один дуже сексуальний мінотавр! 📌


👉 Оригінальна Monster Prom вийшла цікавою грою на межі різних жанрів, що вміло поєднувала візуальну новелу в жанрі симулятора побачень (або, скоріше, пародію на неї), роуглайк та навіть мультиплеєр, що для візуальних новел взагалі рідкість. Гра переносила гравця у світ, дуже схожий на наш, з тією лише відмінністю що він був населений різнобарвними монстрами. Шість персонажів, одного з яких і треба було в кінці проходження запросити на випускний, теж були дуже запам’ятовуваними, DLC додало ще двох, не менш колоритних героїв, а тому можна з усією впевненістю сказати що даний, дещо експериментальний, проєкт виявився цілком успішним творінням.

👉 Друга ж гра серії, яка отримала назву Monster Camp, пропонує зміну місця дії, і замість школи чи коледжу дає можливість відвідати літній табір для відпочинку, де, за чутками, через кілька тижнів можна буде спостерігати рідкісний метеоритний дощ, а тому до того часу треба переконатись, що вам є з ким дивитись на цю красу і саме час побудувати гарні стосунки з одним із шести персонажів, серед яких можна зустріти як, приміром, вже знайомі роги демона так і цілком нову косу похмурого (чи не дуже) женця.

👉 Огляд оригінальної гри:
Monster Prom

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте спілкуватися з Оповідачем! 💊

🌄 Загального сюжету в грі, як і в оригіналі, немає, і основна мета все ще зводиться до того, щоб заромансити когось із найпопулярніших монстрів, однак цього разу відбулися певні зміни в їх складі. З оригінальної шестірки з Monster Prom повернувся лише демон Деміан, який все так же має любов до ножів та інших гострих предметів та проблеми з контролем гніву. Нарешті з’явилась можливість поближче познайомитись із відьмою Джой, яка в оригіналі з’являлась тільки в супроводі своїх відьомських сестер а тепер намагається просто відпочити, що буде не так вже й легко враховуючи її тягу до постійного порятунку світу від всіляких загроз.

🌅 Аараві, яку теж можна було зустріти в коледжі, теж опинилась в таборі, хоча далеко не факт, що вона відвідала його заради відпочинку, а не для того щоб зачистити чергове підземелля, зібрати найкращий лут і заробити побільше досвіду. Однак тепер вона зв’язана з древнім духом, в якого можуть бути зовсім інші плани, а тому пригоди обіцяють бути серйозними. Розумний комп’ютер Калькулестер, «серце» якого можна було завойовувати в DLC Second Term до першої гри, теж повертається, а тому очікуйте ще більше роздумів стосовно того, що означає бути люди-… тобто монстром.

🗻Також в гру повернулась Далія – синя демонесса, яка тепер хоче не просто відпочити, а й позмагатися та довести всім свою перевагу, особливо показати Деміану хто ж тут з демонів найгарячіший. Ну і нарешті новачок сиквелу, якого ми бачимо вперше – Майло. Цей зовсім не похмурий жнець, змушений відволікатись на такі дрібниці як збір душ померлих, хоче провести відпочинок максимально корисно і зробити багато контенту для своїх соціальних мереж, в чому ви можете йому допомогти.

💖 З ким же з вищезгаданих персонажів будувати відносини? Тут все цілком залежить від вас. Але… хто ви взагалі? На відміну від Monster Prom табір пішов дещо іншим шляхом розвитку, і замість DLC з новими персонажами, яких можна романсити, тут доповнення з новими героями, за яких можна грати. Стандартний набір з Вікі, Оза, Аміри і Брайана, яких ви можете знати з часів оригіналу, залишився, але з’явилось дуже багато нових обличь ( і не тільки обличь). В першу чергу з оригіналу повернулась Зої, крім того, є цілий набір з чотирьох нових персонажів, серед яких мумія Абду, суккуб (інкуб?) Сойєр, електрична елементаль Сюзанна і… Нудлс. Просто Нудлс. І це ще не згадуючи тих ігрових персонажів, яких можна розблокувати безпосередньо в грі, а тому не дивуйтесь раптовому кросоверу з Helltaker, де вам дадуть можливість зіграти за Модеус, або ж взагалі Холодильнику в ролі ігрового персонажа.


🏆 Геймплейна основа залишилася вірною оригіналу, але отримала чимало доповнень і нововведень. Як і в першій грі для того щоб заромансити когось з героїв нам треба набрати до кінця гри певний рівень прокачки характеристик, прив’язаних до конкретного персонажа. Їх стало менше, п’ять замість шести, і кожну можна заробити в одній із п’яти локацій, які ви зможете обирати протягом проходження. Як і раніше, кожен варіант при виборі також прив’язаний до певної характеристики і в залежності від її прокачаності ви або виграєте, або програєте.

🎰 Втім, тепер це краще пояснюється, а все завдяки тому, що в грі з’явився метамагазин (ніякого зв’язку з Царком Мукербергом), і після кожного проходження ви будете заробляти ігрову валюту, яку можна буде витрачати як на різні косметичні речі, типу ескізів чи наборів костюмів, так і на щось більш корисне, на кшталт гайдів по механікам гри або навіть нових ігрових персонажів.

📕 Звичайного магазину, як було раніше, більше немає, натомість на початку проходження ви можете обирати декілька предметів, які збільшать певні характеристики. Також на початку гри буде можливість «розбити лід» у відношеннях з конкретним персонажем, та й загалом процес проходження став більш контрольованим а різних фіналів все так само купа і для відкриття багатьох з них треба брати участь в конкретних подіях та навіть цілих сценаріях, що тепер також відслідковується в грі.

🍸 Втім, на цьому зміни не закінчуються, адже з’явилось ще дві принципово нові механіки. Перша – це міні-гра з напоями, яка буде з’являтись час від часу і в якій магічний кіт Жуан буде пропонувати вам або перевірити свою реакцію, виловлюючи потрібний коктейль серед купи інших, або ж отримати випадкове зілля. Ці напої мають різну дію і, найчастіше, впливають на ваші характеристики, але не тільки на них.

👦 Друга ж механіка це розширення взаємодії між гравцями в мультиплеєрі, які тепер можуть як допомагати одне одному, так і поширювати плітки які можуть ускладнити проходження. Єдиний же мінус, який мені вдалося знайти в грі – на відміну від оригіналу тут, на жаль, немає підтримки майстерні і, відповідно, модів.


🎨 В оригіналу вже був приємний і запам’ятовуваний стиль, який повністю повторили в сиквелі, але помітно доповнили і збагатили цілою купою нових персонажів, численними тематичними наборами скінів і гарними ілюстраціями. Ну а окремо варто похвалити фінальні титри, адже тепер це не просто набір зображень а повноцінний анімаційний ролик, що виглядає дуже круто.

🎷 Якісь музичні теми повернулись з оригіналу, а щось з’явилось і нове, в будь-якому разі, звуковий супровід все такий же якісний. А музика під час фінальних титрів взагалі вище всяких похвал.

Monster Camp – це:

👌 Звичайне літо твітерського
👌 Набір юного сатаніста
👌 Польовий довідник з магічних грибів
👌 Незвичне використання тверку
👌 Ілон Маск в своєму природному середовищі
👌 Коктейль з присмаком lo-fi музики
👌 Звичайна пляшка з джином (на три бажання)

🔷 Еталонний сиквел, який розширює всесвіт монстрів і вводить купу нових персонажів, пропонує безліч цікавих сценаріїв в історії, дає зіграти в нові міні-ігри, розширює взаємодію між гравцями в мультиплеєрі та має чудовий візуальний стиль і звуковий супровід. Якщо вам сподобалась Monster Prom то точно варто зіграти в Monster Camp. 🔷

🔰 Діагноз – Монстри на канікулах 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще повернення того самого баті і надійна, як швейцарський ніж, стратегія WB Games! 📌


👉 Коли в 2011 році вийшов Mortal Kombat 9, серія ввійшла в нову еру, що виражалось через велику кількість ознак, найбільш помітною з них був той факт, що замість збанкрутілої Midway брутальними файтингами стала займатися Netherrealm Studios. І хоч по факту це була та ж сама студія, викуплена і перейменована, не помітити зміни було доволі складно, адже з повноцінного 3D серія повернулась до двох вимірів, або ж 2,5D, якщо точніше, історія почалася з самого початку, отримавши купу змін але зберігаючи декі канонічні події, а геймплей в кожній новій грі обростав все більшою кількістю доповнень. Втім, була й ще одна характерна ознака – починаючи з МК9 в серії починали з’являтися гостьові персонажі.

👉 В дев’ятому МК це був Фредді Крюгер з відомої кіносерії слешерів. Mortal Kombat X пішов далі і влаштував справжнє протистояння між Чужим та Хижаком а також Джейсоном Вурхізом та Шкіряним Обличчям. 11 ж частина серії спочатку не робила ставку на протистояння, натомість обравши персонажів, яких дуже давно просили додати, в результаті чого в серії нарешті можна було пограти за Спауна, а Джокер зміг розкритись з нової сторони, не будучи стримуваним підлітковим рейтингом Injustice. До протистоянь культових персонажів пізніше теж дійшли, а тому гравці змогли зіграти за Термінатора, Робокопа і Рембо, та врешті решт з’ясувати, хто ж з них міг би перемогти.

👉 Майже з усіма згаданими персонажами можна прослідкувати чіткий патерн, адже вони прийшли з поп-культури 80-х і 90-х, що загалом чудово поєднується з МК, яка з’явилась в 1992-му. А от коли черга дійшла до нової гри в серії, то тут у фанатів вже виникли питання, бо мало того, що в першому комбат паку половина персонажів – саме гостьові, так це ще й не якісь персонажі з хорорів/слешерів чи герої бойовиків. І якщо Омнімена, про якого ми далі поговоримо, просили додати в МК, то з Хоумлендером і Миротворцем ситуація не настільки однозначна і питання того, як вони впишуться в гру, ще стоїть доволі гостро, особливо з урахуванням розвитку МК1 і наповнення його контентом, що через сирий стан і жадібність WB Games м’яко кажучи реалізовується не найкращим чином.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте думати! 💊

📈 Я, як і багато інших гравців МК, дізнався про Омнімена саме з анімаційного серіалу Invincible, і цей брутальний персонаж, що вже в першій серії влаштовував справжню різню з яскравими добиваннями, тоді виглядав як ідеальний кандидат для гостьових персонажів в Мортал Комбаті. І хоч я чекав його з меншим нетерпінням ніж того ж Спауна в МК11, все ж той факт, що з усього комбат паку він виходив першим, не міг не радувати і, як і в випадку зі згаданим МК11, схоже що Netherrealm знову вирішили почати випуск додаткових персонажів із однієї зі своїх кращих робіт, як це було колись із Шанг Цунгом. Чи виправдали ж ці очікування мої сподівання? Стосовно Омнімена – так, стосовно всього іншого – точно ні.

📈 Але давайте підемо по порядку. Враховуючи дві випущені частини Injustice за плечима, було не дивно, що в NRS є досвід створення персонажів, подібних до Супермена. Все це чудово втілилося в грі, адже в геймплейному плані в Омнімена є майже все, що тільки можна, хіба що крім кавової машини та атак з проджектайлами, але це можна виправити за допомогою камео та й питання стосовно того, а чи потрібні вони йому взагалі, залишається відкритим.

📈 Персонаж може різко скорочувати дистанцію, в тому числі як за допомогою звичайного удару, який при певних обставинах міняє його із супротивником місцями, так і за допомогою пари спецприйомів, один з яких взагалі має броню при посиленні. Його удар з бавовною™ не тільки гарно підходить для контролю дистанції, але й при посиленні покриває добру половину арени та здатен знищувати проджектайли. Але, напевно, найбільш потужною є його стійка вультруміта, яка дає просто широченний простір для взаємодії. Тут і захоплення з виходом на комбо, і удар через половину арени, і оверхед Sheeva-style, і стильне комбо з киданням супротивником по всьому екрану, і можливість миттєвого переміщення ворогу за спину, не говорячи вже про банальну відміну стійки. До речі, я вже говорив, що весь той час, поки Омнімен знаходиться в цій стійці, він невразливий до всіх проджекталів? А якщо ви ще й посилите її то він взагалі буде ухилятися навіть в ближньому бою (щоправда низькі атаки все ж попадатимуть по ньому).

👿 І хоча я дуже мало грав за нього в онлайні, все ж можу зробити висновок, що перший DLC персонаж виявився доволі якісним та навіть кращим за деяких героїв з базового ростеру. Але це стосується геймплею, в усьому ж іншому останні оновлення лише розчаровують. Якщо раніше, в тому ж МК1, разом з кожним новим DLC персонажем йшов ще й тематичний набір скінів та екіпірування для трьох вже наявних героїв (а власники комбат паку отримували ексклюзивний ще й для четвертого), то в МК1 ви нічого крім самого персонажа більше не отримаєте, адже бідному інді-видавцю WB Games треба якось покривати витрати, і очевидно 2600 грн за гру з комбат паком це дуже демократична ціна, а тому все більше дійсно якісної косметики з’являється виключно в донатному магазині за кристали, які в самій грі можна заробити в дуже обмеженій кількості, не співставній з тим, скільки всього цікавого за них пропонують.

👿 З кожним новим оновленням я все більше переконуюсь що Mortal Kombat 1 випустили на рік чи два раніше ніж планували і ми отримали непоганий, але все ж огризок від повноцінної гри, який тепер намагаються перетворити на live-сервіс, щоправда, забувши про те, що продають гру за фулпрайс.

👿 Повертаючись до, власне, Омнімена – хоч геймплейно мені і складно висувати якісь претензії, але з візуалом проблем вистачає. Вчергове згадуючи МК11 – там кожен DLC персонаж мав по чотири різні скіни з 10 реколорами кожен та 3 різні предмети екіпірування, по 30 видів для кожного. Що отримав Омнімен? Жодного альтернативного скіна, тільки стандартний, кілька реколорів до нього, та з десяток, якщо не менше, предметів екіпірування, в його випадку це плащ, рукавиці на чоботи що займають один слот (і який сенс було різати слоти з трьох до одного якщо ви все одно робите три предмети а потім об’єднуєте в один?). Але натомість WB почали продавати скіни з попереднього сезону в донатному магазині. Я буквально чую, як їм потрібна кожна копійка, яку вони зможуть видоїти з власників МК1. А ще за прокачку Омнімена не дають донатні кристали, на відміну від базових персонажів, але це вже не дивує. Хоча за те, що його озвучує Дж. К. Сіммонс, та ще й є Омнімен у вигляді коментатора, дяка.


Omni-Man DLC – це:

👌 Нове ера жадібності WB
👌 Головний фанат Шіви
👌 Хлопки прямо як Бєлґородє
👌 Можливість провести хіропрактику Хавіку
👌 Той самий скін «Батько наш Бандера» для Павла Зіброва
👌 Бруталіті з використанням вусів
👌 Патріотичний невколупний образ
👌 Звичайний день в пітєрському метро

🔷 Гарний як наративно так і геймплейно персонаж, що вийшов доволі різностороннім та підійде як фанатам Invincible, так і звичайним гравцям в МК. На жаль, все інше лише доводить, що WB будуть намагатися заробити гроші на всьому, що стосується даної гри, а тому все ще найкращим варіантом є почекати рік-два і взяти яке-небудь повне видання із суттєвою знижкою. 🔷

🔰 Діагноз – Wallets are mine to conquer! 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998

💢 Attention !💢
📌 Суб'єктивна думка! Особистий досвід! Не істина в останній інстанції! А ще розвиток серії в найкращих традиціях мобільних дрочилен! 📌


👉 Ще в часи виходу Mortal Kombat X гравці, коли дізналися про появу жетонів легких фаталіті, почали критикувати Netherrealm Studios і WB Games, а коли в MK11 з’явився повноцінний магазин із скінами за спеціальні кристали, критики стало чимало, окремі «професійні ігрові журналісти» навіть вираховували, скільки грошей може знадобитись щоб купити всю косметику в грі, ба більше - називали лутбоксами скрині в Крипті. От тільки тоді ця критика була більшою мірою несправедливою, адже незважаючи на наявність мікротранзакцій гра чудово працювала і без них і можна було спокійно отримати весь контент в грі, не задонативши ні копійки і не зв’язуючись із сюрприз-механіками типу названих лутбоксів (привіт Injustice 2).

👉 Тому для мене особливо іронічний той факт, що коли на світ з’явилась Mortal Kombat 1, яка буквально ввібрала в себе майже все негативне, за що критикували попередні ігри NRS… чомусь її ніхто не став активно відміняти. Чомусь більшості абсолютно нормально, що гра за фулпрайс (а делюкс видання з усіма персонажами коштує 2600 грн в Стімі) являє собою фактично live-сервіс, в якому на даний момент мізерна кількість контенту, котрий ще й ділять на більш мізерні порції. Чомусь ніхто не скаржиться на малий ростер персонажів, який поступається більшості попередніх ігор серії, чи те, що трьох персонажів, які й так вже є в грі на релізі, продають у вигляді окремих DLC. І це вже не говорячи про технічний стан гри і, окремо, стан онлайну, який по своїй якості не дотягує навіть до рівня мережевої гри в Mortal Kombat 9 десятирічної давнини і являє собою ту ще купу лaйнa. Що ж, давайте тоді детально подивимося на ігрове лaйняне бінго, яке вдалося зібрати МК1.

💊 Сподобалась рецензія? Підписуйтесь на куратора MIZMAZE щоб знайти для себе ще більше чесних, авторських оглядів. Та не забувайте донатити всі свої гроші мегакорпораціям! 💊

👿 Оскільки цей огляд прикріплений до «доповнення» з новою валютою гри, яку переважно треба купувати за реальні гроші, то давайте з цього DLC і почнемо. Тоді як в МК1 була всього пара наборів DLC із скінами, в кожному з яких, тим не менш, були скіни як мінімум для трьох персонажів, не рахуючи екіпірування, то тут на ту ж саму суму пропонують аж два ретекстури (КАРЛ!) стандартного образу Скорпіона без нового екіпірування, і трохи кристалів, яких навіть не вистачить на покупку одного набору скінів в грі, але це подають як неймовірно вигідну пропозицію, при тому що навіть не змогли нормально заплатити дизайнеру обкладинки для DLC, яка тупо розтягнута, і навіть не показують на сторінці «доповнення» власне ті скіни, які гравець отримає за свої гроші, натомість приліпивши стандартні скріни з першого трейлеру. Курс котів в мішку ще ніколи не був таким вигідним.

👿 Але навіть при всій абсурдності монетизації MK1 і підходу до подачі контенту все ж знаходяться індивіди, які стверджують, що некоректно порівнювати її з попередніми іграми NRS, адже «не можна порівнювати МК1 на релізі і попередні ігри з усім контентом». Так, звісно не можна, тому давайте витратимо хвилинку і порівняємо РЕЛІЗНИЙ МК1 з РЕЛІЗНИМИ попередніми іграми Netherrealm.

📈 Mortal Kombat 9 (ПК версія) – 32 персонажі (з них 4 DLC але на ПК доступні одразу), майже в усіх по два образи, купа ігрових режимів, крім історії та аркади є Test Your Might/Sight/Strike/Luck а також окрема башта з випробуваннями, Крипт і можливість грати в чотирьох в Tag режимі.

📈 Mortal Kombat X – 24 персонажі (і ще 9 в DLC) та 25-ий Горо, доступний окремо або як бонус передзамовлення, в усіх персонажі основного ростеру мінімум по три костюми, в декого ця кількість стала сягяти восьми, сюжет з QTE, механіка варіацій, битви фракцій, живі башти, Test Your Might, Test Your Luck з ручним налаштуванням модифікаторів, Крипт.

📈 Mortal Kombat 11 – 25 персонажів (і ще 12 в DLC), серед яких Шао Кан, який і так був в грі, але його вирізали і продавали окремо, мінімум по шість костюмів в кожного персонажа в різних кольорах і ще купа після релізу, сюжет з можливістю вибору і двома фіналами, режим башт часу, повноцінна кастомізація і Крипт.

👿 Так а що ж має на релізі МК1? В порівнянні з МК11 – просто до смішного малий набір – історія, онлайн і меню кастомізації. Крипт і Живі башти/Башти часу прибрали, замінивши всього одним режимом – Вторгненнями, які посезонні, дуже швидко проходяться і доволі нудні. Ростер налічує всього 23 персонажів (NRS навіть не змогли намалювати симетричну таблицю, зробивши на місті 24-го затичку, яка зникла з виходом DLC), при цьому Шанг Цунга, який грає ключову роль в історії і іграбельний там же, продають окремо. Кастомізація включає всього по 2-3 костюми на персонажа в середньому, екіпірування порізали з трьох предметів до одного.

👿 Святилише, яке дозволяє витрачати зароблену валюту, буквально дає купити лише обмежену кількість предметів на сезон, а сам сезонний магазин це переважно набір простих ретекстурів для всіх персонажів, яких занадто багато, краще б зробили всього по два нових ретекстури, але якісні. Валюти, яка заробляється в грі, настільки багато що її банально нікуди витрачати. В цей же час є преміальний магазин де все купується за кристали і там контент помітно кращий, як дійсно круті скіни з попередніх ігор, так і коментатори та навіть фаталіті. Так, ми вже дійшли до того, що фаталіті в Мортал Комбаті треба купувати за реальні гроші.

👿 Чому за реальні гроші? Бо якщо в МК11 теж був магазин, то там кристали можна було стабільно заробляти в грі, навіть якщо ви грали достатньо посередньо вам би вистачило на всю косметику. Тут же вам дають трохи за підвищення рівня профілю і за прокачку персонажів, по 400 кристалів за кожного. При тому що один набір скінів в магазині коштує тисячу. Що робити коли ви прокачаєте всіх 23 персонажів (в процесі задушившись від грінду бо це буде неймовірно довго), де тоді брати кристали? Ніде, тільки купувати. На дворі 2023 рік, а тому заплативши 2К за гру де контенту майже втричі менше ніж в грі 2019 року (теж на релізі, до речі), готуйтесь до того, що будете грати в лайв-сервіс. Але все одно заплатіть за нього, бо WB Games ні на що жити.

👿 Цікаво ще подивитись що буде з DLC персонажами, бо поки що вийшов тільки Омнімен і в нього з кастомізацією все дуже сумно, навіть додаткових скінів крім стандартного немає. І це я вже не буду згадувати про технічний стан гри, онлайн, який гірший ніж в попередніх МК, порівнювати з іншими сучасними файтингами навіть сенсу немає, порізаний геймплей, де чимало механік МК11 замінили єдиною системою камео і багато інших факторів, які роблять релізну версію МК1 буквально гіршою в серії, як мінімум ери NRS з 2011 року.


Mortal Kombat 1 – це:

👌 Той самий смак з дитинства мобільного лaйнa
👌 Кілька скінів всього за половину ціни гри, тільки сьогодні і тільки зараз!
👌 Розробка ігор, яка дорожчає кожної секунди
👌 Ностальгія за вигідною ціною
👌 План, надійний, як швейцарський годинник

🔷 Наразі МК1 виглядає як гра, яку почали робити замість Injustice 3 але так і не доробили, випустивши як мінімум на рік раніше, ніж варто було, при цьому вирішивши зробити її live-сервісом, але не попередивши про це гравців, яким все ще продають цю поробку за фулпрайс, при тому що, здається, перехід на нову модель не збільшить кількість контенту чи його якість, а просто розтягне його реліз в часу. Тому якщо хочете купити МК1, то почекайте принаймні рік і то й два. І точно не купуйте подібні халтурні «DLC». 🔷

🔰 Діагноз – Краще б були лутбокси 🔰

https://steamproxy.net/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998