Recent reviews by Untilted

☠️ Кодекс Dead Inside Ґуля

Цей кодекс існує для того, щоб ти не забував, хто ти та що повинен робити, аби мати право називати себе ґулем.

1. Ти — не клоун. Якщо ти ставиш собі на аватар ґуля, спамиш «zxczxczxczcxzxc», ставиш паузи після кожного вбивства без причини і просто позуєш — це ще не робить тебе ґулем. Не називай себе так.

2. Тобі має бути байдуже. Ти аморальний, без моральних принципів. Тебе послали? Назвали бездарем? Не ганьбися: не виправдовуйся, не відповідай. Хочеш щось довести — доводь ділом. Знищуй у zxc. Ти не терпила. Не марнуй свій час. Обіцяв розтрощити девайси? Розтрощи. Встань в амулет. Відповідай за свої слова.

3. Не вихваляйся. У тебе 3k MMR, а ти кажеш, що це смурф? Закрий рота — це твій рейтинг. Ти граєш на перемогу. Не привласнюй собі заслуг, яких не маєш. Ніхто нікому нічого не винен. Якщо ти ламаєш речі, бо тобі не пікнули сапорта — ти нитик, а не ґуль.

4. Кожен ґуль має знати, що таке zxc, і вміти там постояти за себе. Як для чоловіка нормально — випадково обмінятися ударами з іншим, так само для ґуля — нормально відповісти або змусити відповісти за слова в zxc. Не будь ганчіркою. Ти сильніший.

5. Зосереджуйся на грі — Zitraks Mode. Твоя головна мета — перемога. Уміння дати all mute, впоратись із тільтом і виграти непереможне — ось що відрізняє ґуля. Вороги мають боятися ґулів, а не сміятися з них.

6. Якщо ти справжній ґуль — ти апріорі ставиш себе вище за інших. Упевнений у собі? Забирай роль, фьорстпік героя. Твоя гра — твої правила. Але не руйнуй гру, поки її не зруйнували тобі. Пікнули double mid? Іди на SF у ліс і тащи соло. Постав паузу після смерті ідіота й потапай на нього. Насміхайся, але не стань посміховиськом. Вигравай усе — якщо тільки команда не захотіла програти.

7. All chat для тебе не існує. Навіщо щось писати ворогам, окрім «?» після вбивств і «)» після падіння трону?

8. Убив мідера на фб? F9 + «?». Падає ворожий трон? «)» в all chat. Але не більше — ти не клоун.

9. Ґулі — адекватні. Ти не токсик-свиня і не позер. Можеш порофлити з тімою, нормально спілкуйся зі своїми, поважай тих, хто дійсно цього заслуговує.

10. ЧСВ — це добре. Ти сильніший і кращий за всіх — але мусиш це доводити.

11. Будь вірний своїм ідеалам. Не обов’язково мати ґуля на аві — можеш поставити Lil Peep’а чи Гослінга, якщо хочеш. Тримайся образу, але нік не повинен бути огидним.

12. Ніколи не пиши великими літерами. Пиши розмірено, грамотно. Не будь бидлом — це принизливо.

13. Запам’ятай востаннє: ти — не клоун, не позер і не нитик. Ти — ґуль. Не ганьбися і не прикидайся кимось, ким не є.

14. Або дотримуйся всіх правил, або ти — не ґуль.

---

Грандіозна 4X-стратегія в реальному часі з паузою.
Ти створюєш власну міжзоряну цивілізацію — від виду до політичної системи, і ведеш її крізь епохи колонізації, війни, дипломатії та трансцендентного розвитку.
Вибір безмежний: грай як фанатики-винищувачі, пацифісти-торговці, або колективний розум.
Кожне проходження — нова історія, що пишеться гравцем.

---

Карта генерується щоразу нова: ти досліджуєш зірки, натрапляєш на аномалії, стародавні цивілізації та загрози з інших вимірів.
Відчуття відкриття — сильне.
Науковці не просто прокачують технології — вони досліджують реальні загадки світу.

---

Система флотів гнучка: сам збираєш кораблі з різних компонентів.
Війни масштабні, але часто вирішуються економікою та логістикою.
Хочеш панувати — май сильну економіку, не лише гармати.
Дипломатія також багата — є федерації, зрадництва, галактичний сенат.

---

З десятки механік: шпигунство, еволюція видів, мегаструктури, кризи кінгейму.
Гра неймовірно гнучка завдяки доповненням та модам.
Paradox майже щороку додає щось нове — гра живе й розвивається.

---

На пізніх етапах відчутні лаги навіть на сильному ПК — величезна кількість ІІ-імперій, кораблів і подій уповільнює хід.
UI не завжди інтуїтивний для новачків, але з часом стає звичним.
Модифікації допомагають зробити інтерфейс зручнішим.

---

Stellaris — це не гра на вечір, а симулятор галактичної імперії на десятки, а то й сотні годин.
Вона складна, часом перевантажена, але надзвичайно глибока й унікальна.
Для тих, хто мріє не про світ, а про зірки.

---

---

Тут тебе зустрічає п’ятірка непристойно чарівних аніме-дівчат — кожна зі своїм характером і спокусливою “фішкою”.
Від пухкої медсестри у напівпрозорому халатику до гарячої спортсменки в обтислій майці — усі вони промовисто блищать чарівними очима й шовковистою шкірою, що так і проситься під дотик курсора.
Їхні пози, тремтливі щічки та кокетливі посмішки провокують фантазію більше, ніж будь-яка цензура дозволила б описати словами!

---

Апокаліпсис вибухнув у жіночому кампусі: коридорами бродять еротично-моторошні зомбі, а живі красуні ховаються у кімнатах.
Ти шукаєш провізію, відбиваєшся від “лякаво-спокусливих” мерців і будуєш затишне лігво — лише би врятувати (та, можливо, розтопити) серця дівчат.

---

Клацаєш, б’єш, лутаєш — і час від часу отримуєш пікантні CG-сцени як нагороду.
• Динамічні QTE-битви: промах — кров, влучив — лутаєш мерця.
• Система стосунків: завоюй довіру, — і кожна героїня подарує “особливий” момент.
• База-штаб: прокачуй кімнати, крафти спорядження і перевіряй, чим зайняті врятовані красуні, поки ти назовні.

---

Гра невибаглива до заліза, але іноді картинка сіпається, а звук збивається в оргію стогонів і пострілів.
Патчі виходять швидко, та парочка “крашів” за сесію все ж буває.

---

Lustful Dead — це поєднання гарячої хтивості та легкого survival-драйву.
Якщо тобі кортить пограти героєм, що одночасно відстрілює зомбі й знімає бюстгальтери (за взаємною згодою, звісно), — сміливо занурюйся.
Рекомендація — для повнолітніх, що люблять аніме-еротику з родзинкою трилеру.

---

---

Повна свобода. Повна байдужість до гравця. І повна залежність від розуму гравця.
Ви можете бути рабом, генералом, канібалом, торговцем, будівельником — або всім одразу.
Ніяких підказок, тільки ти і жорстокий світ.

---

Мехи старі, але глибокі.
Важливо не лише скільки у тебе бійців, а й які протези вони мають.
Рани залишаються. Інваліди — не рідкість.
Програвати тут — частина шляху.

---

Можеш заснувати базу, вирощувати рис, крафтити броню, наймати охорону.
Все — через муки та самонавчання.
Kenshi нічого не пояснює, але тому й затягує.

---

За стилем — атмосферно.
За якістю — дуже скромно.
Звук мінімалістичний, але музика передає настрій світу чудово.

---

Kenshi — гра не для всіх, але незабутня для тих, хто втягнеться.
Симулятор виживання в аморальному світі, де ти — ніхто.
Але саме це й робить шлях до чогось — таким значущим.

---

⏱️ Час у грі: 1000+ годин. І ще не набридло.

---

RPG-шутер із відкритим світом та нелінійними історіями.
Бойова система стала кращою після оновлення 2.0:
перестрілки швидкі, стилі гри різноманітні.
Кіберімпланти тепер справді впливають на стиль.

---

Один із найкращих сюжетів у сучасних іграх.
Квести, діалоги, персонажі (особливо Джонні Сільверхенд) — все дуже живе.
Night City — це персонаж сам по собі.

---

Графіка неймовірна.
Місто виглядає живим вдень і ніччю.
Ray tracing + HDR = естетичний кайф, якщо залізо дозволяє.

---

Гру знищили баги на релізі, але зараз:

• оптимізація значно покращилась
  
• більшість критичних багів виправлено
  
• версія 2.0 — фактично перезапуск

Гру варто оцінювати такою, якою вона є тепер, а не якою була у 2020 році.

---

Cyberpunk 2077 — це redemption story у світі ігор.
Після всіх патчів і Phantom Liberty — це вже справжня гра покоління.
Історія, світ і геймплей — усе вистрілює.

---

⏱️ Час у грі: 100+ годин, усі кінцівки

---

Суміш виживання, фермерства і шутера з відкритим світом.
Гравець ловить істот (Pal'ів), будує базу, крафтить зброю та досліджує світ.
Система автоматизації баз — приємна несподіванка, а битви з Pal'ами — веселі та непередбачувані.

---

Ідея — топ. Виконання — сире.
Pal'и іноді застрягають, ігнорують команди або просто стоять.
Коли працює — відчуття, що керуєш заводом.
Коли — ні, хочеться закрити гру.

---

Шутерна частина відчувається дивно, але весело.
Зброя — аркадна, але різноманітна. Pal'и б’ються разом з гравцем.
PvE кумедне, PvP практично відсутнє.

---

Великий і барвистий. Проте часто здається порожнім.
Боси й події є, але не вистачає живості та унікальності регіонів.
Подорожувати приємно, але повторювано.

---

Сирувато, але не критично.
FPS нестабільний на слабших ПК, іноді трапляються краші.
Від Early Access очікувано, але виправляти треба швидше.

---

Palworld — це хаотичне задоволення з купою потенціалу.
Гра сподобається тим, хто любить крафт, колекціонування істот і челендж.
Але потрібно більше глибини і polishing, щоб це був довготривалий хіт.

---

⏱️ Час у грі: 50+ годин (на момент огляду)

---

Класика в новому тілі. CS2 зберігає дух CS:GO, але рушій Source 2 усе змінює.
Рухи плавні, стрілянина важча, дим фізичний — все це змушує звикати навіть ветеранів.
Гра стала глибшою, але менш передбачуваною.

---

Після оновлень ситуація стала кращою — хіти реєструються стабільно.
Але 64-tick усе ще тут. У 2025-му році це виглядає сумно.
Мріємо про 128-tick сервери офіційно.

---

Source 2 зробив гру красивою: освітлення, деталізація карт, ефекти.
Але ціна за красу — FPS.
Навіть на потужному залізі бувають дропи в самий розпал раунду.

---

Це головна проблема CS2.
VAC практично безсилий. Читери є навіть у Premier.
Репорти майже не працюють, а бани — рідкість.
Без сучасного live-античита — це не кіберспортивна платформа, а рулетка.

---

CS2 вимогливіша за CS:GO, але стабільності бракує.
FPS стрибає навіть на нових ПК, на Overpass чи Mirage часті просідання.
Це не той рівень, якого очікуєш від гри з мільйонами гравців.

---

Valve оновлює гру, але дуже повільно.
Деякі баги існують місяцями, наприклад:

• зникнення зброї
  
• непомітні хіти
  
• ламані спавни

Це знищує довіру навіть серед лояльних гравців.

---

Counter-Strike 2 має величезний потенціал.
Але зараз — це більше технічний бета-тест із гарною картинкою.
Поки немає античита, стабільного FPS і регулярних патчів —
говорити про повноцінну заміну CS:GO ще рано.

---

⏱️ Час у грі: 35000+ годин