Україна понад усе!

Україно свята, мати героїв, зійди до серця мойого.

Прилинь бурею вітру кавказького, пошумом карпатських ручаїв;

Боїв славного завойовника і батька Хмеля тріюмфами,

Гуком гармат революції, радісним гомоном Софійських дзвонів.

Нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться,

Бо Ти, пресвята, все життя моє, бо Ти моє все щастя.

Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки

Принеси мені зойк катованих в тюрмах, льохах, в концтаборах.

Хай віра моя буде ґранітом, нехай зросте завзяття, міць,

Щоб сміло я у бій ішов так, як ішли герої

За Тебе, Свята, за славу Твою, за Твої святії ідеї;

Щоби пімстити ганьбу неволі, стоптану честь, глум катів Твоїх,

Невинну Кров розстріляних під Базаром i Крутами

І тисячів безіменних борців Твоїх революцій.

Що кості їх розкидані, або тайком загребані

Спали вогнем, життєтворная, кволість у серці моєму,

Нехай страху не знаю я, не знаю, що вагання.

Скріпи мій дух, загартуй волю; в серці замешкай моєму.

В боях, в тюрмах рости мене до ясних чинів для Тебе.

І в чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть в бою за Тебе,

І розплинуся у Тобі я i вічно житиму в тобі,

Свята Україно моя, відвічна й непоборна.