Ну що ж, це нарешті пройдено. Через кілька спроб, це все ж таки вдалося, і не дивіться, що у мене всього лиш година у грі, це брехня, там десь ≈7 годин, це просто один з приколів гри такий. Ця рецензія не буде такою хвалебною, як до минулого Deus Ex 2000 року, можливо через якісь певні очікування, бо перша гра дійсно вразила, на відміну від цієї
Deus Ex: Invisible War — продовження культової Deus Ex, яке вийшло у 2003 році. Оригінал 2000 року став революцією в жанрі immersive sim, поєднуючи рольову систему, стрілянину, стелс і складний нелінійний сюжет. Invisible War намагалася зберегти ці елементи, але водночас зробити гру більш доступною для ширшої авдиторії. На жаль, багато рішень розробників спростили геймплей настільки, що він втратив частину своєї глибини, що викликало розчарування.
Попри це, гра все ж має свої сильні сторони: кіберпанкова атмосфера, нелінійний сюжет та варіативність проходження.
Події Invisible War відбуваються через 20 років після фіналу першої Deus Ex. Світ перебуває у хаосі після катастрофічної події, відомої як «Колапс», що зруйнувала світову економіку та інфраструктуру. Тепер різні фракції борються за владу, і ми опиняємося в центрі цього протистояння.
Ми граємо за Алекса Д. можна обрати стать персонажа, який є агентом таємничої організації Tarsus Academy. Згодом Алекс дізнається, що навколо нього плетуться інтриги, а світ не такий, яким здається. Ми повинні, як і у першій частині, визначити, якій із фракцій довіряти:
- Орден (The Order) – релігійне угруповання, яке прагне змінити світ і виступає проти корпоративного контролю.
- ОПС (WTO) – організація, що намагається контролювати світ через економіку та закони.
- Омари (The Omar) – кіборги, які хочуть повністю трансформувати людство.
- Іллюмінати – таємна еліта, яка хоче встановити приховане правління над світом.
Головна сильна сторона сюжету – його нелінійність. Ми можемо вибирати, кого підтримати, або грати на всі боки одночасно. До того ж, Invisible War не боїться моральної неоднозначності: немає очевидних «хороших» чи «поганих» фракцій, і наші рішення впливають на фінал.
Атмосфера гри залишається похмурою та кіберпанковою. Мегаполіси, неонові вулиці, технологічні корпорації, соціальна нерівність – все це створює відчуття, що ми опинилися у світі майбутнього, де технології та політика переплелися у небезпечну гру.
Якщо перший Deus Ex пропонував складну систему розвитку персонажа, інвентаря та ресурсів, то Invisible War значно спростила всі ці аспекти, на жаль. Та замість того, щоб покращити, або залишити, хоча б, як є, зробили тільки гірше:
🔹 Система боєприпасів
Одна з найбільш спірних змін – єдиний тип боєприпасів для всіх видів зброї. Це означає, що одна і та ж енергія витрачається як на пістолет, так і на снайперську гвинтівку тощо. Через це стратегія управління ресурсами зникла, що обмежило тактичний вибір.
🔹 Навички та імпланти
У першій Deus Ex ми поступово розвивали навички (наприклад, хакінг, стрільбу, медицину). У Invisible War система навичок була повністю видалена, а біомодифікації (імпланти) стали головним способом покращення персонажа. І якщо у першій частині, можна було розвивати окремо руки, ноги тощо, додавати до них кілька біомодифікацій, лікувати ті самі руки, ноги, тіло окремо, (бо зі зламаною рукою, не можна було нормально прицілитись, зі зламаною ногою стрибати), у цій частині, цього просто немає
🔹 Інвентар
У попередній частині кожен предмет займав певне місце в рюкзаку, змушуючи обирати, що брати із собою. У Invisible War інвентар став обмеженим, і всі предмети займають однаковий обсяг, що знову ж таки позбавило гру глибини.
🔹 Рівні та світ
Гра складається з декількох міст (Сіетл, Каїр, Трір, Антарктида), кожне з яких розділене на маленькі зони. Це суттєво вдарило по відчуттю цілісності світу. У першій Deus Ex рівні були набагато більшими та відкритішими.
Гра використовує Unreal Engine 2, що забезпечило гарну на той час графіку. Освітлення, тіні та деталізація моделей виглядають краще, ніж у попередній частині. Але тут виникли інші проблеми:
- Маленькі рівні та часті екрани завантаження між зонами.
- Фізика та штучний інтелект залишають бажати кращого – противники інколи ведуть себе нелогічно.
Музика та звук, можливо єдине, найкраще у цій грі та залишаються на хорошому рівні. Композитори зберегли кіберпанкову атмосферу, додаючи синтезаторні мелодії та меланхолійні треки, що чудово підходять до стилю гри. Голоси персонажів загалом нормально озвучені, але деякі діалоги звучать неприродно, та іноді здається, що певні голоси, замінили ШІ, замість людей (хоча на той час таких технологій ще не було)
Deus Ex: Invisible War – це неоднозначне продовження культової гри. Воно зберегло атмосферу та нелінійний сюжет, але значно спростило багато механік, що зробило гру менш глибокою. Якщо ви шукаєте цікаву історію у стилі кіберпанку, Invisible War може бути хорошим вибором. Але якщо ви фанат оригінального Deus Ex, де важлива свобода та стратегія, гра може розчарувати.
🔹 Плюси:
✅ Нелінійний сюжет з декількома фіналами
✅ Атмосферний кіберпанковий світ
✅ Варіативність проходження
🔹 Мінуси:
❌ Спрощені механіки (боєприпаси, навички, інвентар)
❌ Маленькі рівні та довгі завантаження
❌ Посередній ШІ ворогів
📊 Оцінка: 4.5/10 – цікаво, але далеко від рівня першої частини.

⠄⠄⣿⣿⣿⣿⠘⡿⢛⣿⣿⣿⣿⣿⣧⢻⣿⣿⠃⠸⣿⣿⣿⠄⠄⠄⠄⠄
⠄⠄⣿⣿⣿⣿⢀⠼⣛⣛⣭⢭⣟⣛⣛⣛⠿⠿⢆⡠⢿⣿⣿⠄⠄⠄⠄⠄
⠄⠄⠸⣿⣿⢣⢶⣟⣿⣖⣿⣷⣻⣮⡿⣽⣿⣻⣖⣶⣤⣭⡉⠄⠄⠄⠄⠄
⠄⠄⠄⢹⠣⣛⣣⣭⣭⣭⣁⡛⠻⢽⣿⣿⣿⣿⢻⣿⣿⣿⣽⡧⡄⠄⠄⠄
⠄⠄⠄⠄⣼⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣶⣌⡛⢿⣽⢘⣿⣷⣿⡻⠏⣛⣀⠄⠄
⠄⠄⠄⣼⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣦⠙⡅⣿⠚⣡⣴⣿⣿⣿⡆⠄
⠄⠄⣰⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⠄⣱⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄
⠄⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⢸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄
⠄⣸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠣⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄
⠄⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠿⠛⠑⣿⣮⣝⣛⠿⠿⣿⣿⣿⣿⠄
⢠⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣶⠄⠄⠄⠄⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡟⠄

Crashed my entire pc after the first cutscene lmao