---

Атмосферний шутер в світі Говарда Лавкрафта чи просраний потенціал?

---

гра занурює нас в світ, який поступово перетворюється на окультний хаос . Отримавши лист від дядька з проханням про допомогу, ми прибуваємо на острів де межа між реальністю та безумством розмивається.

коридорний шутер, натхненний класикою жанру, в стилі перших серій Doom/Wolfenstein. Гра пропонує обрати персонажа: Журналістку чи Святого отця . Кожен із них має свій арсенал і унікальні здібності, що дозволяє адаптувати стиль гри під ваші вподобання. Система прокачування талантів дає змогу вдосконалювати як зброю, так і навички. Якщо зовсім коротко - біжи, стріляй і не дай себе вбити.

симпатична 2D-промальовка з унікальним " коміксовим " стилем підкреслює атмосферу жахів. Приглушені тони й насичена кольорова гама чудово підтримують атмосферу.

Саундтрек динамічний, добре доповнює екшен-елементи гри. Озвучка персонажів мінімальна, проте монологи та кат-сцени звучать доречно завдяки вдалій роботі акторів.

перше проходження гри (за Журналістку) зайняло у мене близько 13 годин. Враховуючи наявність другого персонажа, режиму " Нова гра+ " і " Безкінечного режиму " можливо гра затягне вас на довше (якщо звісно сподобається наростаюча одноманітність).

· Унікальний візуальний стиль і атмосферність.
· Динамічний ігровий процес, що тримає у напрузі.

· Одноманітність рівнів і відсутність різноманіття геймплейних механіках.
· Штучний інтелект ворогів місцями надто примітивний.
· Нерівномірний рівень складності: граючи на " максимальному рівні " іноді можна вмирати від звичайного браку місця для маневрів; один БОС буде як іграшковий - інший буде " гвалтувати " вашу нервову систему 2-3 години. Граючи на " середньому " або " легкому " рівні - гра абсолютно втрачає свою атмосферу і сенс гри в неї.

---

В цілому досить якісний інді-проєкт , який сподобається шанувальникам класичних шутерів . Проте через недоліки в балансі та одноманітність, гра може знудитись. Бачив, що недавно вийшла друга частина, але поки отримав неприємний "посмак" від проходження - стримаюсь від неї. Можливо, десь-колись. Але це не точно.

Моя особиста оцінка 7/10

Не кожен день доля дає нам змогу помацати бумер-шутер у всесвіті Говарда Філіпса Лавкрафта. Гра дуже нагадує DUSK, особливо важким музоном під час заруб, натовпами монстрів і... вкрай посередніми рівнями, схожими на школярські намагання в створення карт для КС. Приємно здивувала лише мапа з підземним каналізаційним лабіринтом у останній третині гри. Взагалі гра відчувається як клон дума з середини 90-х, де на супротивників і оточення натягнули нові шкурки, а ядро ігрового процесу залишили без змін. Дерево навичок - суто бутафорія, що мала хоч якось витягнути гру на фоні інших бумер-шутерів. Банальним залишається і доступний гравцю арсенал, хоча розвиток різних гілок навичок може відкрити додаткові можливості вашій зброї. Боси цікаві через одного, а от різномаїттю рядових супротивників інші олдскульні стрілялки можуть тільки позаздрити. А ще присутні ріки крові і гори м'яса, які принесуть гравцю виняткове естетичне задоволення. Лише добре можна сказати і про графіку, яка створює відповідну атмосферу коміксо-подібного динамічного жахастику. Щодо атмосфери слід уточнити - не шукайте тут тривожного саспенсу, жаху перед невідомим та усвідомлення власної нікчемності перед древніми силами космосу. Гра навпаки пропонує нам роль героя, який самотужки прорубується через численні натовпи потвор, а не жертви обставин, яка от-от з'їде з глузду від зустрічі з невідомим.

Пораджу брати зі знижкою 50% і вище, гра точно не запропонує те, що шукає посередній лавкрафтоман, і мало вирізняється (хіба що сеттінгом) на фоні інших бумер-шутерів сучасності. А от любитель хардкорних стрілянок залюбки забере гру собі в колекцію - навіть на середньому рівні складності ви помиратимете частенько.

A boomer shooter with the exaggerated swagger of an eldritch horror.

9/10